Тема 3. Загальна характеристика суб”єктів господарських правовідносин

1. Поняття, ознаки та види суб'єктів господарського права.

Поняття суб’єкта господарського права важливо обґрунтовувати не тільки для теоретичного розуміння самостійності галузі господарського права, але й для практичного сприйняття предмета ГК України.

Суб'єкти господарського права — це учасники господарських відносин, які безпосередньо здійснюють господарську діяльність або управляють такою діяльністю, створені у встановленому законом порядку, мають необхідне для здійснення такої діяльності майно і володіють господарською правосуб'єктністю (ст. 2 ГК України).

Ознаками суб’єктів господарського права є:

— безпосереднє здійснення господарської діяльності (виробництво продукції, виконання робіт та надання послуг) або керівництво господарською діяльністю, що притаманно власникам майна підприємств, господарським об'єднанням, промислово-фінансовим групам та господарським міністерствам та відомствам;

— створення у встановленому законом порядку;

— наявність майна, необхідного для здійснення обраної суб’єктом або покладеної на нього господарської діяльності або керівництва такою діяльністю (таке майно може закріплюватися за суб’єктами господарського права на різних правових титулах: праві власності, праві повного господарського відання, праві оперативного управління, праві користування тощо);

— наявність господарської правосуб’єктності, тобто визнаної державою за певним суб'єктом господарювання можливості бути суб'єктом прав (мати і здійснювати господарські права та обов'язки, відповідати за їх належне виконання і мати юридичну можливість захищати свої права та законні інтереси від можливих порушень); обсяг господарської правосуб'єктності учасників господарських правовідносин фіксується в законі та в їхніх установчих документах.

Залежно від характеру здійснюваної діяльності виділяють:

— суб’єкти господарського права, які безпосередньо здійснюють господарську діяльність (до них належать індивідуальні підприємці, підприємства, виробничі кооперативи, більшість господарських товариств);

— суб'єкти господарського права, які здійснюють керівництво господарською діяльністю, в т. ч. організацію такої діяльності (до них належать господарські міністерства та відомства, господарські об'єднання, промислово-фінансові групи, власники майна підприємств).

Залежно від форм власності, на базі якої вони функціонують, розрізняють державні, комунальні, колективні, приватні та змішані (функціонують на базі двох і більше форм власності) суб’єкти господарського права. До державних належать державні та казенні підприємства, державні господарські об’єднання, господарські міністерства та відомства. До комунальних належать комунальні підприємства, органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи. До колективних — господарські товариства, виробничі кооперативи, добровільні господарські об'єднання, унітарні підприємства, створені кооперативами, господарськими товариствами, громадськими та релігійними організаціями, до приватних — індивідуальні підприємці, приватні підприємства. Змішані — це орендні, спільні підприємства, а також промислово-фінансові групи, до складу яких можуть входити господарські організації різних форм власності.

Нетиповими колективними суб’єктами господарювання можуть бути відокремлені підрозділи (структурні одиниці) господарських організацій, що діють на території України, зокрема філії і представництва, особливо іноземних юридичних осіб. Юридична форма закріплення їх статусу знаходить прояв у тому, що структурні підрозділи суб’єктів господарювання включаються до державного реєстру підприємств і організацій України із самостійним кодом, діють вони на підставі положень, затверджених господарською організацією, а їх керівники – на підставі доручення господарської організації. Такі підрозділи можуть мати самостійні банківські рахунки, печатку, власний баланс, самостійну податкову звітність, господарські спори дотаких структурних підрозділів розглядаються за їх місцезнаходженням.

Загальні погоження щодо філій і представництв наводяться в статті 95 Цивільного кодексу України. Філія – відокремлений підрозділ господарської організації, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі, або частину її функцій. Представництво – це також відокремлений підрозділ господарської організації, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. На відміну від філій, представництва не виконують фактичних дій, аїх компетенція обмежена виконанням юридичних дій від імені юридичної особи.Таким чином, філії відрізняються від представництв функціями, які покладені на них юридичною особою.