1. Поняття «міжнародні відносини». Предмет і завдання курсу. Основні навчальні посібники, джерела і періодичні видання з історії міжнародних відносин новітнього часу.

2. Періодизація історії міжнародних відносин новітнього часу.

3. Системний підхід до вивчення історії міжнародних відносин. Типи контролю за міжнародною системою, її структура.

4. Проблеми термінології міжнародних відносин.

5. Парадигми, методології і теорії міжнародних відносин.

6. Ліберальна парадигма міжнародних відносин.

7. Реалістська парадигма міжнародних відносин.

8. Бігейвіористська і постбігейвіористська методології міжнародних відносин.

9. Неореалістська і неоліберальна парадигми міжнародних відносин.

10. Найновіші теоретичні підходи до міжнародних відносин у контексті постмодерного виклику.

11. .

12. Рівні аналізу міжнародних відносин і визначальні чинники зовнішньополітичної поведінки держав. Роль лідерів у прийнятті зовнішньополітичних рішень.

13. Поняття “системотрансформуючих воєн”. Причини і наслідки Першої світової війни.

14. Причини і наслідки Другої світової війни. Дискусії навколо причин, превентивності і альтернативності.

15. Становлення Версальсько-Вашинґтонської системи міжнародних відносин.

16. Початок існування Ліги Націй і спроби зміцнення міжнародної безпеки.

1) Поняття «міжнародні відносини». Предмет і завдання курсу. Основні навчальні посібники, джерела і періодичні видання з історії міжнародних відносин новітнього часу

Авторство у винаході терміна "міжнародні відносини" належить англійському мислителю Джеремі Бентаму (1748-1832), що розумів під ним стосунки між державами.

Під міжнародними відноси¬нами розуміють системну сукупність політичних, економічних, науково-тех-нічних, соціальних, дипломатичних, правових, воєнних, гуманітарних зв'язків і відносин між основними суб'єктами світового співтовариства, до яких відносяться держава, народ, суспільні та громадські рухи, організації.

Специфіка міжнародних відносин полягає, насамперед, у їх учасниках. З точки зору Р. Арона, "... міжнародні відносини – це відносини між політичними одиницями... Змістом міжнародних відносин є передовсім і відносини між державами: так, безперечним прикладом міжнародних відносин є міждержавні угоди". У свою чергу міждержавні відносини виражаються у специфічній поведінці двох символічних персонажів - дипломата і вояка.

Натомість Д. Розентау вважає основними символічними суб'єктами міжнародних відносин туриста і терориста. На його думку, структурні зміни, які відбулися за останні десятиріччя у світовій політиці, викликали докорінні трансформації у міжнародних відносинах. І їхньою головною дійовою особою стає вже не держава, а конкретна особа.

Дедалі міцніє тенденція до розширення кількості учасників міжнародних відносин за рахунок недержавних і приватних суб'єктів. Проте держави на сьогодні ще залишаються головними суб'єктами міжнародних відносин. Це пояснюється тим, що саме держави концентрують у собі політичну владу, володіють механізмом силових, матеріальних, дипломатичних, ідеологічних засобів та інститутів для проведення міжнародної політики.

Окрім держав, членами міжнародної спільноти є міжнародні органі¬зації (наприклад, всесвітні організації системи ООН), кількість яких на сьогодні становить близько двох сотень. Міжнародні організації полегшу-ють врегулювання деяких міжнародних конфліктів. Крім цього існує близько трьох тисяч так званих "неурядових організацій", які покликані на міжнародному рівні без прибуткової мети розв'язувати найрізноманітніші завдання (наукові дослідження, гуманітарні акції, захист прав людини, охорона довкілля тощо).

У системі міжнародних відносин діє величезна кількість взаємозумовлених чинників, які мають враховуватися усіма учасниками міжнародно¬го життя. Серед них можна виділити географічний, демографічний, економічний, воєнний, культурний, національний, науково-технічний, фактор громадської думки, міжнародного права та ін.

Міжнародні відносини охоплюють усі різновиди громадських і при¬ватних відносин, які передбачають перетин державного кордону людьми, товарами, ідеями.

Види міжнародних відносин:

• за сферами суспільного життя – економічні, політичні, воєнно-стра¬тегічні, культурні, ідеологічні;

• на основі взаємодіючих суб'єктів – міждержавні, міжпартійні, відно¬сини між різними неурядовими асоціаціями, приватні та ін.

Міжнародні відносини здійснюються на таких рівнях, як глобальний (загально планетарний), регіональний (африканський, азіатський та ін.), локальний(східноєвропейський, північно-американський та ін.). З точки зору ступеня напруженості міжнародних відносин можна говорити про їхні стани – стабільності, суперництва, ворожнечі, довіри, співробітницт¬ва, війни та ін.

На відміну від внутрішньополітичного життя кожної держави, міжна¬родні відносини не мають єдиного центру управління. Тут діють стільки регулюючих центрів, скільки є учасників міжнародних відносин. А це оз¬начає, що головну роль у міжнародних стосунках мають відігравати пере¬говори, співробітництво, взаємодія.