Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Os_ekonom_teoriyi_Kurs_lektsiy_1-17.doc
Скачиваний:
31
Добавлен:
02.03.2016
Размер:
898.56 Кб
Скачать

3. Виробництво – матеріальна основа задоволення потреб.

Виробництво включає велику кількість галузей і підприємств, на яких створюють конкретні матеріальні блага чи послуги: машини, верстати, побутову техніку, продукти харчування, одяг, взуття тощо. Отже, виробництво – це процес створення різноманітних матеріальних благ та послуг, необхідних для задоволення людських потреб.

Люди створююють матеріальні блага у взаємодії з природою. Без цієї взаємодії виробництво неможливе. У людській діяльності споконвічно використовувалися природні матеріальні блага і сили природи – сонце, вітер, вода, вогонь. Вивчаючи властивості природних благ, люди своєю працею змінювали їх форми і таким чином пристосовували для задоволення потреб. У цьому пристосуванні природних благ для задоволення людських потреб, власне, полягає суспільне виробництво.

Суспільне виробництво поділяють на матеріальне і нематеріальне виробництво. До матеріальної сфери суспільного виробництва відносяться ті галузі виробництва, в яких виробляються матеріальні блага: вугілля, метал, нафта, машини, устаткування, сільськогосподарська продукція, електроенергія, продукти харчування тощо, і підприємства, що надають матеріальні послуги: вантажний транспорт, обслуговування і ремонт техніки, оптова торгівля і т.п.

До сфери нематеріального виробництва відносяться галузі, що виробляють нематеріальні послуги, до яких належать: роздрібна торгівля, пасажирський транспорт, зв'язок, що обслуговує населення, підприємства побутового обслуговування, заклади охорони здоров'я та заклади, що створюють духовні цінності – в галузі освіти, культури, мистецтва тощо. Структуру суспільного виробництва можна показати схематично.

Рис. 1. Структура суспільного виробництва

Виробництво матеріальних і нематеріальних послуг становить сферу послуг. Галузі цієї сфери не створюють матеріального продукту, але іх послуги необхідні для організації виробництва та для задоволення безпосередніх потреб людини. Вони можуть бути спожиті лише під час їх надання як корисний ефект живої праці.

Усі складові елементи суспільного виробництва взаємозалежні і взаємодіють. Вирішальна роль у цій взаємодії належить матеріальному виробництву, бо воно забезпечує суспільство матеріальними благами. Разом з тим слід зазначити, що в сучасних умовах нематеріальна сфера вирбництва розвивається швидше від матеріальної. Про це свідчить зростання кількості зайнятих у сфері нематеріального виробництва. Одночасно посилюється її вплив на розвиток матеріального виробництва. Отже, всі структурні елементи суспільного виробництва взаємозалежні і взаємо­діють.

Важливе значення для розвитку економіки має оптимальне співвідношення не тільки між основними сферами суспільного виробництва, а й між галузями кожної сфери. Зазначимо, що в другій половині ХХ ст. в розвинутих країнах кількість зайнятих у сфері матеріального виробництва скорочувалась, а обсяг виробництва зростав. Причиною цього було широке впровадження науково-технічного прогресу. В 70-ті роки роз­винуті країни почали переходити до нової моделі економічного зростання, яка базується на інтелектуальних наукомістких галузях, що використовують передові технології, висококваліфіковану робочу силу та досягнення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР).

Такий напрям структурних зрушень в економіці виявився досит ефективним. Він полягає в прискореному розвитку високотехнологічних наукомістких виробництв, як виробництво електронно-обчислювальних машин, літаків, промислових роботів, інтегральних схем, засобів зв'язку, верстатів з числовим управлінням, високоякісної побутової техніки.

Структурна перебудова матеріального виробництва забезпечила зростання ефективності економіки, зниження матеріало- та енергомісткості, зростання наукомістких, інтелектуальних галузей виробництва.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]