2. Номінальна і реальна заробітна плата. Основні форми заробітної плати
Важливо розрізняти номінальну і реальну заробітну плату. Номінальна заробітна плата – це сума грошей, яку одержує працівник за годину, день, місяць. Реальна заробітна плата виражається в кількості товарів і послуг, які працівник може придбати за свою грошову (номінальну) заробітну плату. Динаміка реальної заробітної плати залежить від зміни номінальної заробітної плати та зміни цін на товари та послуги. Індекс руху реальної заробітної плати визначається як відношення індексу грошової (номінальної) заробітної плати до індексу цін:
Припустимо, що номінальна заробітна плата зросла за рік із 100 до 110 грн., а вартість споживчого кошика (індекс цін) – із 100 до 120 грн. У процентному вираженні це становитиме 110 і 120%. Щоб визначити, як змінилася реальна заробітна плата, потрібно індекс грошової заробітної плати поділити на індекс цін:
Отже, реальна заробітна плата може знижуватися навіть тоді, коли зростає номінальна заробітна плата, якщо індекс цін на товари і послуги перевищує індекс номінальної заробітної плати.
Розрізняють також основну і додаткову заробітну плату. Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, посадових обов'язків). Вона встановлюється у вгляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Основна заробітна плата становить переважну її частину.
Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад встановлені норми, за трудові успіхи й винахідливість та за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні компенсації передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з перевиконанням виробничих завдань, доплати за суміщення посад тощо. Додаткова частина заробітної плати враховує також колективні результати праці, за які виплачуються премії.
У ринковій економічній системі застосовуються дві основні форми заробітної плати – почасова (погодинна) і відрядна (поштучна). Почасова заробітна плата нараховується робітникам залежно від кваліфікації і фактично відпрацьованого часу. Вона застосовується у тих випадках, коли результати праці або не піддаються обліку, або не залежать від зусилля працівників (оплата інженерно-технічних працівників, службовців, налагоджувальників, робітників на конвейєрах та автоматичних лініях). Вона може бути простою погодинною та погодинно-преміальною, яка враховує якість продукції, економію матеріалів та ін.
Відрядна форма заробітної плати виступає як пряма відрядна, яка передбачає залежність заробітку від кількості виготовленої продукції відповідно до встановлених розцінок; як відрядно-преміальна, при якій поряд з оплатою за кількістю продукції здійснюється виплата премій за певні показники, які обумовлюються в колективному договорі, і як відрядно-прогресивна, при якій виробіток за встановлену норму оплачується за незмінними розцінками, а все те, що виконується понад норму, оплачується за прогресивною шкалою.
Тема 8. Фонди підприємств
1. Фонди підприємств як економічна категорія. Структура фондів
Виробниче підприємство повинне мати засоби виробництва, які є основою продуктивної діяльності підприємства. Вони становлять основний капітал підприємства. У сучасній економічній літературі вживають поняття "капітал" і "фонди". Деякі економісти ототожнюють їх, тобто вважають, що це є ресурси, необхідні для організації виробництва. На нашу думку ці поняття не можна вважати тотожними, бо фонди включають не тільки засоби виробництва, а й грошові ресурси, необхідні для відновлення засобів виробництва і виплати заробітної плати. Отже, всі матеріально-речові і грошові ресурси, якими володіє підприємство, становлять фонди підприємства.
Фонди підприємства поділяють на виробничі і невиробничі. Виробничі фонди – це ті матеріально-речові засоби, які беруть участь у виробництві. Вони поділяються на основні та оборотні. З допомогою виробничих фондів виробляється продукція, яка становить фонди обігу. Фонди обігу – це готова продукція, що перебуває на складі підприємства, а також відвантажена, але ще не оплачена покупцями, і кошти на рахунку підприємства, необхідні для придбання предметів праці та виплати заробітної плати.
Невиробничі фонди – це житлові будинки, спортивні споруди, будинки культури, бази відпочинку, дитячі садки, ясла тощо.
Фонди обігу мають виробниче призначення, бо грошові кошти, виручені від реалізації продукції, використовуються на виробничі цілі.