28) Завершення Першої світової війни

Завершення Першої світової війни та її політичні підсумки. Версальсько-Вашингтонська система міжнародних відносин.     Версальсько-вашннгтонська   система мирного    врегулювання     •    система імперіалістичного     світу,     установлена державами переможцями, головним чином Великобританією, Францією, США і Японією, після Першої світової війни.  Основу цієї системи склали Версальський мирний договір, пов'язані з ним договори з колишніми союзниками Німеччини й угоди, укладені на Вашингтонській  конференції  1921-22  р. Версальський мирний договір (1919 рік) • імперіалістичний договір, що завершив першу світову війну. Підписаний у Версалі 28 червня державами-переможницями      •     США, Британською імперією, Францією, Італією, Японією Бельгією й ін., з одного боку, і переможеною Німеччиною  • з іншого. Умови договору були вироблені на Парижській мирній  конференції  1919-20  р.     По Версальському мирному договору Німеччина повертала Франції Ельзас і Лотарингію, Бельгії  • округи Мальмеди і Ейпен, Польщі • Познань, частину Примор'я й ін. території Західної Прусії; м. Данциг був оголошений | вільним містом, м. Клайпеда переданий у ведення держав-переможців (у лютому 1923 року приєднаний до Литви). Питання про державної належності Шлезвига, південної частини Східної Прусії і верхньої Сілезії повинне бути вирішеним плебісцитом (пн. частина Шлезвига перейшла в 1920 до Данії, частина Верхньої Сілезії в 1922  • до Польщі; ін. спірні території залишилися в Німеччини). Невеличка  ділянка  силезськоі території відходила до Чехословаччини. Споконвічні польські землі • на правому березі Одера, нижн. Сілезія, велика частина верхньої Сілезії й ін.  • залишилися в Німеччини.  

Саар переходив на 15 років під управління Ліги Націй, а потім його доля повинна була вирішуватися шляхом плебісциту. Німеччина зобов'язувалася дотримувати незалежності Австрії,       визнавала       незалежність Чехословаччини і Польщі. Німецька частина лівобережжя Рейна і смуга правого берега шириною 50 км підлягали демілітаризації. Колонії Німеччини були поділені між головними      державами-переможницями. Сухопутна армія Німеччини була обмежена 100 тис. чоловік, установлені також інші обмеження  в озброєннях.     Німеччина зобов'язалася     сплачувати     репарації. Нерозривною   частиною   Версальського мирного договору був статут Ліги Націй. США не ратифікували Версальський мирний договір і в серпні 1921 року уклали особливий договір, майже ідентичний Версальському мирному договору, але не включающий статей про Лігу Націй. СРСР незмінно викривав імперіалістичний  характер  Версальського мирного договору, рішуче заперечуючи в той же час проти підготовки нової війни під видом боротьби за його перегляд. "Чотирнадцять пунктів" умови миру, висунуті президентом США Вільсоном наприкінці 1 світової війни (у січні 1918 року) у противагу радянському Декрету про світ; ставив ціллю встановлення гегемони США в міжнародних справах. "Чотирнадцять пунктів", демагогічно подані світовій громадськості в якості програми відновлення миру у всьому світі, були в дійсності черговою спробою США  не припустити   поділу   миру   без   участі американського імперіалізму.