5. Нормативні умови безпеки туристських послуг для дітей.

Стаття 13 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про туризм» дає визначення поняття «безпека в галузі туризму» як сукупність чинників, що характеризують соціальний, економічний, правовий та інший стан забезпечення прав і законних інтересів громадян, юридичних осіб та держави в галузі туризму [5]. Питання безпеки туризму декларовано в Хартії туризму та Кодексі туриста, які було прийнято на VI сесії Генеральної асамблеї Всесвітньої туристської організації (ВТО) у 1985 р., Гаазькою парламентською конференцією з туризму 1989 р. та ін. 9--11 червня 1995 р. в Естерунді (Швеція) під егідою ВТО було проведено I Міжнародну конференцію з безпеки туризму і зменшення ризиків під час подорожей, у якій брали участь представники національних туристських адміністрацій, туристських асоціацій, дослідних і навчальних закладів сфери туризму і великих туристичних фірм багатьох країн. Доповідачі на конференції зазначили, що безпека туризму і зменшення ризиків під час подорожей порушують широкий спектр питань: нещасні випадки, хвороби, епідемії, зокрема поширення ВІЛ-інфекції; тероризм, військові ускладнення і перевороти; піратство; криміногенна ситуація і злочинність; поширення наркотиків; радіоактивне й інше зараження місцевості; проституція; вандалізм і будь-які форми насильства; комплексний розгляд ризиків, пов'язаних з прибулими туристами, місцевими жителями та індустрією туризму загалом [7, 29]. Як бачимо, ризиків, що стосуються туристів та суб'єктів туристичної діяльності, чимало.

На Кадіському міжпарламентському форумі з туризму, який відбувся під егідою ВТО в Іспанії 1995 р., було зазначено, що через багатовекторний характер туризму та його уразливість перед зовнішніми чинниками (безпека туризму, шкода, завдана довкіллю, різкі коливання валютних курсів) потрібно проводити узгоджену, обов'язково міжвідомчу державну політику [1, 146]. На всесвітній нараді керівників сфери туризму, присвяченій соціальному впливу туризму, яка відбулася у Манілі 22--23 травня 1997 р., доповідачі зазначили залежність туризму від якості довкілля та безпеки відвідувачів [6, 283].

Міждержавним стандартом туристсько-екскурсійного обслуговування (ДЕСТ 28681.2-95) визначено вимоги, що є обов'язковими для всіх видів туристських послуг: безпека життя та здоров'я туристів; збереження майна туристів та екскурсантів; охорона довкілля. У Законі України «Про внесення змін до Закону України «Про туризм» зазначено, що державна система стандартизації у сфері туристичної діяльності спрямована на захист інтересів споживачів і держави з питань безпеки туризму, життя і здоров'я громадян, охорону майна та довкілля; забезпечення безпеки об'єктів туристичних відвідувань із зважанням на ризик виникнення природних і техногенних катастроф та інших надзвичайних ситуацій.

6. Транснаціональні корпорації в туризмі.

Останні десятиліття спостерігається постійне розширення зарубіжної присутності транснаціональних компаній (ТНК). Згідно з документами ООН до ТНК відносяться компанії, що мають філіали в двох або більше країнах незалежно від юридичної форми або сфери господарювання та здійснюють координацію їх

діяльності. До створення ТНК приводять процеси концентрації виробництва і централізації капіталу. Для більшої ефективності ТНК переходять від експорту товарів та послуг до організації їх виробництва за кордоном, тим самим отримуючи доступ до місцевих ресурсів тих країн. Транснаціональні корпорації проникли і в сектор індустрії туризму. Найбільш чітко процеси транснаціоналізації виявляються в секторі розміщення. Яскравим прикладом можуть бути готельні ланцюги Hyatt Hotels International (США), кількість охоплених країн – 45, Accor Group (Франція), кількість країн – 90, Mariott International має 3700 готелів, розташованих у 68 країнах світу. В інших секторах індустрії туризму ТНК не менш поширені. Туроператор TUI Travel PLC продовжує проникати на національні ринки. У 2010 р. цей процес торкнувся й Україну, коли TUI спільно з Вояж-Київ організувала спільне підприємство. Компанія TUI Travel PLC працює у 180 країнах світу, тільки в Європі TUI має більш 3000 турагентств. Thomas Cook Group plc – британський туроператор, що має у власності авіакомпанію Thomas Cook Airlines та 3000 офісів по всьому світу придбав 50, 1% акцій російської туристичної компанії Інтурист. Це дозволило спільному підприємству розширити портфель пропонованих туристичних продуктів і напрямів. Географія штаб-квартир ТНК підтверджує той факт, що інтернаціоналізація туристичного бізнесу бере початок в країнах, що генерують туристичні потоки і що здійснюють зарубіжне інвестування. Більшість ТНК в туризмі базуються в США, Великобританії, Франції та Японії. ТНК проникають в ті країни, де місцеві компанії або відсутні, або не мають достатніх ресурсів. Поява ТНК у таких країнах дає поштовх до розвитку туристичної індустрії. Присутність туристичних ТНК посилює взаємозв’язок і взаємозалежність внутрішніх і зовнішніх ринків окремих країн, що є сегментами одного глобального туристичного ринку. Але процесам транснаціоналізації у сучасних умовах неможливо дати однозначну оцінку. З одного боку завдяки ТНК відбувається збільшення притоку капіталу та експорту, модернізація методів управління маркетингу, більш швидке проникнення нових технологій, покращення поставок на внутрішній ринок. А з іншого боку треба згадати, що ТНК витісняють з ринкових ніш місцеві компанії, що не в змозіконкурувати з компаніями-гігантами, а через це встановлюються монопольні ціни, умови диктату, що обмежують інтереси країн, що розвиваються. Через ТНК погіршується екологічний стан територій через інтенсифікацію виробництва, а також надмірне використання природних ресурсів. Питання про недоліки та переваги ТНК залишається відкритим.