- •1. Взаємозв’язок культури обслуговування та якості туристських послуг для дітей.
- •2. Розвиток готельних ланцюгів у світі.
- •3.Види і форми організації дитячого харчування на підприємствах готельного типу.
- •29. Закордонні стратегії організації туристських послуг для дітей.
- •5. Нормативні умови безпеки туристських послуг для дітей.
- •6. Транснаціональні корпорації в туризмі.
- •7. Економічна та соціальна сутність дитячого туризму.
- •17. Перспективи розвитку туристських інформаційно-пізнавальних послуг для дітей.
- •8. Класи туристського обслуговування.
- •9. Нормативно-правове регулювання якості туристських послуг для дітей.
- •10. Закордонний досвід розвитку комп’ютерних систем резервування та бронювання туристських послуг.
- •11. “Петля якості” туристських послуг.
- •4. Соціально-економічні результати підвищення якості готельних послуг.
- •12. Сутність і соціально-економічна значущість туристських бізнес-послуг.
- •13. Проектування якості сфери туристських послуг для дітей.
- •14. Розвиток інформаційних технологій у сфері туристських послуг.
- •16. Процес організації туристських виставок-ярмарків.
- •19. Розвиток і вдосконалення послуг харчування для неповнолітніх туристів.
- •20. Перспективи і проблеми розвитку сільського туризму в Україні.
- •21. Основні умови організації благоустрою території готельного підприємства для дитячого відпочинку.
- •22. Аналіз рівня розвитку послуг дитячого харчування в туризмі.
- •24. Види готельних підприємств на світовому ринку та особливості їх функціонування.
- •44. Шляхи підвищення соціально-економічної ефективності розвитку готельних послуг.
- •25. Чинники, що впливають на формування туристського продукту.
- •26. Організація туристських послуг теплохідних круїзів.
- •27. Нормативні вимоги до якості туристських послуг для дітей.
- •28. Участь глобальної мережі Internet у сучасному розвитку туризму в світі.
- •30. Сучасний стан і перспективи розвитку туристських спортивно-оздоровчих послуг для дітей в урбанізованому середовищі.
- •31. Закордонний досвід в організації розважальних послуг для дітей.
- •33. Удосконалення організації лікувально-профілактичних послуг у системі дитячого туризму.
- •36. Принципи формування видовищно-розважальних послуг в урбанізованому середовищі.
- •34. Система володіння відпочинком (таймшер).
- •38. Сучасні тенденції розвитку транспортних подорожей.
- •39. Дитяче харчування як одна з туристських категорій організації послуг харчування.
- •51.Поняття про туристський ринок та механізми його функціонування.
- •40. Чинники, що впливають на комфортні умови організації готельних послуг.
- •42. Організація туристських послуг чартерних авіарейсів.
- •43. Етичні проблеми організації гостинності.
- •45. Еволюція розвитку туристських послуг.
- •47. Основні аспекти забезпечення безпеки дитячого туризму.
- •46. Організація послуг комунікацій у сфері дитячого туризму.
- •48. Міжнародні акти, що регулюють туристську діяльність у світі.
- •49. Аналіз класифікацій туристських послуг для дітей.
- •50. Проблеми та перспективи розвитку туризму та напрями їх вирішення.
- •52. Державні нормативно-правові акти, які забезпечують туристську діяльність в Україні.
- •32. Специфіка організації туристських готелів
- •41. Доцільність співвідношення цілорічних і сезонних готельних послуг для різних регіонів країни
47. Основні аспекти забезпечення безпеки дитячого туризму.
Стаття 13 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про туризм» дає визначення поняття «безпека в галузі туризму» як сукупність чинників, що характеризують соціальний, економічний, правовий та інший стан забезпечення прав і законних інтересів громадян, юридичних осіб та держави в галузі туризму [5]. Питання безпеки туризму декларовано в Хартії туризму та Кодексі туриста, які було прийнято на VI сесії Генеральної асамблеї Всесвітньої туристської організації (ВТО) у 1985 р., Гаазькою парламентською конференцією з туризму 1989 р. та ін. 9--11 червня 1995 р. в Естерунді (Швеція) під егідою ВТО було проведено I Міжнародну конференцію з безпеки туризму і зменшення ризиків під час подорожей, у якій брали участь представники національних туристських адміністрацій, туристських асоціацій, дослідних і навчальних закладів сфери туризму і великих туристичних фірм багатьох країн. Доповідачі на конференції зазначили, що безпека туризму і зменшення ризиків під час подорожей порушують широкий спектр питань: нещасні випадки, хвороби, епідемії, зокрема поширення ВІЛ-інфекції; тероризм, військові ускладнення і перевороти; піратство; криміногенна ситуація і злочинність; поширення наркотиків; радіоактивне й інше зараження місцевості; проституція; вандалізм і будь-які форми насильства; комплексний розгляд ризиків, пов'язаних з прибулими туристами, місцевими жителями та індустрією туризму загалом [7, 29]. Як бачимо, ризиків, що стосуються туристів та суб'єктів туристичної діяльності, чимало.
На Кадіському міжпарламентському форумі з туризму, який відбувся під егідою ВТО в Іспанії 1995 р., було зазначено, що через багатовекторний характер туризму та його уразливість перед зовнішніми чинниками (безпека туризму, шкода, завдана довкіллю, різкі коливання валютних курсів) потрібно проводити узгоджену, обов'язково міжвідомчу державну політику [1, 146]. На всесвітній нараді керівників сфери туризму, присвяченій соціальному впливу туризму, яка відбулася у Манілі 22--23 травня 1997 р., доповідачі зазначили залежність туризму від якості довкілля та безпеки відвідувачів [6, 283].
Міждержавним стандартом туристсько-екскурсійного обслуговування (ДЕСТ 28681.2-95) визначено вимоги, що є обов'язковими для всіх видів туристських послуг: безпека життя та здоров'я туристів; збереження майна туристів та екскурсантів; охорона довкілля [2, 140]. У Законі України «Про внесення змін до Закону України «Про туризм» зазначено, що державна система стандартизації у сфері туристичної діяльності спрямована на захист інтересів споживачів і держави з питань безпеки туризму, життя і здоров'я громадян, охорону майна та довкілля; забезпечення безпеки об'єктів туристичних відвідувань із зважанням на ризик виникнення природних і техногенних катастроф та інших надзвичайних ситуацій.
46. Організація послуг комунікацій у сфері дитячого туризму.
Комунікаційні послуги - послуги зв'язку, у тому числі телекомунікаційні, забезпечення телефонного, телексного, телеграфного зв'язку, радіомовлення, електронної пошти, супутникового, факсимільного та телевізійного зв'язку, поштові послуги. Згідно міжнародній системі сертифікації готелів установка інтерактивних телевізійних систем - обов'язкова вимога для готелів вищого класу. Хоча сьогодні платне телебачення та інтерактивні системи в тризіркових готелях не рідкість, а скоріше реальний спосіб збільшити рентабельність і ефективність бізнесу. Систему сучасного телебачення в готелі це сучасна мультимедійна технологія, що забезпечує гостя сервісом, інформацією та розвагами безпосередньо в номері. Гість може переглядати інформацію на Інтернет-сайтах або читати свою електронну пошту в будь-який час незалежно від роботи інших користувачів. Кількість одночасно працюючих з Інтернетом гостей не обмежена. Гість може в будь-який час розпочати перегляд вподобаного йому фільму, вибравши його з великої фільмотеки. Фільми за розкладом можуть проглядатися гостем за певну плату. Принципи реалізації: Фільм для перегляду вибирається з меню системи. Після вибору фільму можливе надання безкоштовного попереднього перегляду протягом певного проміжку часу. Прояв пошани і індивідуальний підхід до кожного гостя. Гість може замовити побудку безпосередньо на телевізорі без звернення на стійку прийому і розміщення. Гість може читати на екрані телевізора повідомлення, введені в систему управління готелем співробітниками стійки прийому і розміщення. Гість може переглянути на екрані телевізора свій рахунок із системи управління готелем у будь-який час без звернення на стійку прийому і розміщення.