Екз.біл.№1 І

Предмет викладання образотворчого мистецтва –це система знань направлена на формування у майбутніх вчителів професійних навичок для успішного художньо творчого розвитку дітей. Вони обумовлені методичними принципами :

1. процесс виховання художнього мислення та навичок учнів вимагає врахування вікових ,індивідуальних,національних ,регіональних ,особливостей та традицій . 2)Зацікавлення учнів змістом і суттю мистецтва як такого що має реалізуватись через особи тісно емоційне сприйняття мистецької інформації. 3)Художній образ –основа на якій базується художньо образне мислення.

4) Опануванняч мови образотворчого мистецтва і формування навичок практичної роботи. Одним із основних завдань уроків образотворчого мистецтва –научити дітей спостерігати навколишній світ ,переосмислювати зорові враження ,розвивати спостережливість. Все це також важливо для розумового розвитку. особливо хочеться звернути увагу на зорову пам’ять дитини так як академічна наука стверджує що 90% інформації про навколишній світ ми одержуємо за рахунок нашого зору .

ІІ

Навчальні і виховні завдання розділу малювання з натури має дуже велике значення для дітей .Засвоєння перспективи,передача конструкції та пропорції предметів,їх об’єма ,світло-тіньових відношень ,кольору,фактури ,простих положень ,розвиток і закріплення образотворчих навичок мають велике значення для навчання та виховання дітей .Одночасно в учнів розвивається спостережливість,увага ,працьовитість .Вони вчаться бачити красу оточуючого світу .При малюванні з натури учні набувають основи образотворчої грамоти ,необхідні навички без яких неможлива художня діяльність .Спостереження натури аналіз іі порівняння пропорцій ,розуміння побудови предметів розвивають спостережливість і логічне мислення .Передача простору в малюнках на площині сприяє розвитку просторових уявлень і тим самим має вплив на загальний розумовий розвиток.Підготовкою учнів до розвитку та вивченню геометричних понять.малювання з натури маю також і виховне значення : воно вимагає працьовитості,самостійних рішень,впливає на естетичний розвиток учнів .спостереження різних предметів дозволяє побачити і зрозуміти красу форми ,пропорції ,кольору ,красу оточуючого світу.

№2 І Художньо-педагогічні технологій на уроках образотворчого мистецтва . Одним із шляхів реформування сучасної середньої освіти і мистецької освіти є використання нових технологій спрямованих не тільки на засвоєння учнями знань та умінь (характерне для традиційного навчання)

А найперше всебічний особистісний розвиток учнів .Тенденція розвитку сучасної школи передбачає переведення навчання на технологічний рівень реалізацій індивідуальних особливостей розвитку школярів . технологія з грецького –знання про майстерність ,цей термін увійшов разом із виникненням необхідності наукового обґрунтування закономірностей ,пошуку оптимальної сукупності методів і засобів організації навчально виховного процесу,цілеспрямованого впливу на особистість учня ща характеризує майстерність педагога до мистецької діяльності . Технології бувають дидактичні та виховні реалізуються в таких основних положеннях : педагогічна технологія це інтегративний спосіб організації навчально виховного процесу ,цілеспрямований на оптимальне досягнення виховних та дидактичних цілей,системне планування та вирішення педагогічних проблем

-технологія охоплює людські ресурси (знання та ідеї)

- особливість педагогічної технології полягає в нерозривності педагога та учнів ,забезпеченні постійно зворотнього зв’язку - педагогічна технологія науково обґрунтований процесс досягнення гарантованих педагогічних результатів.

(сучасні інноваційні технології : особистісно орієнтовані –технологія індивідуалізації, дифирінціації навчання.групова навчальна діяльність школярів розвиівльне завдання створити ситуації успіху і проектна технологія)

ІІ

2. Образне мислення ,розвиток якого стимулює заняття художньою творчістю наука розглядає не як низка ступінь мислення , а як важливий компонент найвищої інтелектуальної діяльності емоційність ,зацікавленість ,захопленість –обов’язкові компоненти уроків образотворчого мистецтва. Коли йде процес захоплення чимось дитина починає виплескувати свої емоції. Як що такий шум відбувається то він не забажає творчості дітей ,але якщо і заважає хтось своїм друзям потрібно тактово зробити зауваження .Спочатку потрібно поговорити з ним про те що він малює а потів нагадати йому що він трішки заважає своїм друзям по класу. Художній образ –основа на якій базується художньо образне мислення.

№3

І Що до розробки уроку існують дві проміжні точки зору І:урок це імпровізація вчителя ,попередня його розробка може розбавити його безпосередності,природності діяльності педагога .

Урок має відповідати певним стандартам адже учитель не може щоразу винаходити щось нове,використання готового зразка полегшує його діяльність .

ІІ урок обра зо творчого мистецтва у своїй страктурі повинен зберігати 2 важливі компоненти : акт сприймання та акт практичної діяльності . Структура уроку :

1Вітання вчителя. повідомлення теми та мету уроку (залежно від цього визначається тип урока) 2 вступне слово вчителя.акт сприймання 3монолог або діалог мовлення учень-клас,вчитель -учень ,клас учень

4 тренування зорової пам’яті

5підсумок та висновки першої частини уроку

6 практична робота ,індивіді дуальний відхід вчителя до кожного учня .

7 оцінювання вчителем роботи учнів на уроці

8 Дз коли вчитель визначився з темою уроку по предмету обр мист він має пом’ятати що вже на етапі розробки уроку прогнозується ним розв’язання одного з головних питань- як наблизити урок до учнів,зробити їхнє навчання активним та ,успішним і особистісно привабливим. Для розв’язання цієї проблеми вчитель має використовувати ситуацію діалогу на уроці. Діалог на уроці потрібен для:

1активної позиції учня в пізнавальній діяльності іі переходу в самостійність

2для самовираження учня в навчанні ,його самореалізації і самоутвердження. Для задоволення учнів в між особистому спілкуванні учителем і однокласниками під час спільної пізнавальної діяльності . 4сприйняття вчителем і учнями себе як особистостей які мають однакові права на повагу,власну думку в процесі пізнавального пошуку і намагається досягти взаєморозуміння на уроці.

Урок обр мист повинен відповідати таким важливим вимогам:

1конкретна тема і зміст уроку ;

2дотримання дидактичних принципів 3постійне отримання знань ,вмінь ,навичок з придмета.

4 різний підхід до дітей враховуючі іх вік та індивідуальність.

ІІ перед роботою будь я кими фарбами слід провести бесіду з правил користування у середній школі користуванням гуашевими та акварельними фарбами .Дітям легше працювати з гуашшю,тая як вона лише розтікається,дає більш насичені кольори ,нею можна працювати на кольорову папері .При роботі з фарбами потрібно вчити дітей змішувати краски ,отримуючі різні відтінки.Техніка роботи з аквареллю дається не так легко ,тому з аквареллю працюємо пізніше ніж з гуашшю .При роботі з фарбами кожний урок починається з вправи на змішування кольорів,наприклад завдання: намалювати зиму використовуючи лише рри кольори: білий ,коричневий ,зелений.

Гуашь-фарби що у більшості випадків до основного пігменту додають білила .При висиханні набувають матової оксамитовості Акварель- єдиний вид фарб який відзначається своєю прозорістю ,чистотою та яскравістю кольору.Акварельний живопис є одним із найважливіших видів техніки малювання.

№4

ІІ

Учні виконуючі завдання частіше малюють за уявою чим з натури.ось чому потрібно навчити учня усвідомлювати свої зорові враження .у класах доросліших діти охоче виконують поставлене завдання-передати форму ,пропорції ,об’єм,колір ,при малюванні з натури необхідно чітко поставити завдання приділити увагу формуванню фіксованої точки зору .

Для підготовки малювання з натури необхідно виконати необхідні вправи на які відводяться 3-5 хвилин :

1)учитель демонструє перед класом предмет.обговорює з учнями ,він поянює учням що модель слід малювати з конкретного ракурсу так як при зміні точки зору міняється і вигляд предмета ,дається вказівка що під час малювання не слід відвертатися,міняти місце,вставати;

1)малювання предмета в різних розворотах ,для цього необхідно щоб кожен учень мав свою натуру як правило для цього беруть яблуко, демонструються різні ракурси зору на яблуко ,наприклад намалювати яблуко в 4-х позиціях 3)нагадати правила композиції навчального рисунка ,у зображенні відчувається свобода ,предмет займає конкретне для нього місце ,повинен бути не занадто великиким або малим . 4) аналіз виконаних пробних рисунків .учень має сам сам практично показати в якому положенні знаходився предмет у цій вправі,встановлюють зв’язок зображення з натури і відбувається чітке усвідомлення зорового сприйняття.

Білет№5

І Інтерактивні художньо-педагогічні технології.

Інтерактивний означає здатний до взаємодії,співробітництва,діалогу.

Інтерактивне навчання-це специфічна форма організації пізнавальної діяльності,яка має конкретну

Мету-створити комфортні умови навчання,за яких кожен учень відчуватиме свою успішність,інтелектуальну спроможність. Головне-створити умови для міжособистісної взаємодії учнів. Метою інтерек. технології навчання є набуття учнями інтер-культурної компетентності , готовності,здатності до певної діяльності.

З огляду на велику к-ть інтерек. умінь класифікуємо їх у такі основні групи:

1. уміння слухати партнерів і виявляти до них прихильність,доброзичливість.

2. уміння переконувати,аргументувати власну думку,керувати емоц. станом.

3. уміння дискутувати,підтримувати зворотній зв'язок,ініціювати спілкування,доходити компромісу.

4. уміння взаємодіяти,співпрацювати,встановлювати ділові контакти,працювати в парі,в малих групах.

Основною основою інтерактивних педагогічних технологій є спілкування . Спілкування - це форма діяльності психологічного контакту що здійснюється між людьми,як рівноправними партнерами і виявляється в обміні інформацією.

Фахівцями виділяють 4 функції спілкування:

• Перша пов’язана з предметною діяльністю

• Друга характеризується спілкуванням заради нього самого

• Третя виявляється в процесі передачі духовних цінностей

• Четверта спрямована на залучення до цінностей іншого.

ІІ

Программа –походить від грецького слова –программ означає об’ява ,наказ,розпорядження .Навчальна програма це систематичне викладення змісту навчання по конкретному предмету який викладається у навчальному закладі будь якого типу чи рівню .матеріал повинен бути засвоєний учнями чи студентами за конкретний відрізок часу. программа повинна бути віддрукована на державній мові. программа має таку структуру :

1 на титульній сторінці вказується організація яка відповідала за розробку програм.

2посередині вказується для яких закладів програма та з якого предмету 3 внизу –видавництво

Далі йде пояснювальна записка :розшифровується побудова програми,вказу.ться зв’язок з іншими предметами ,обов’язково візначається мета . У пояснювальній записці може бути використана така термінологія : навчання основам образотворчої грамоти ,систематичний розвиток творчих здібностей,формування вмінь,застосовування набутих навичок на практиці .( Саме у пояснювальній записці доцільно зровити розподіл академічного часу за видами художньої діяльності)

Види діяльності : зображення на площині,зображення в об’ємі ,декоративно прикладні роботи та дизайн ,сприйняття мистецтва і об’єктів дійсності .за пояснювальною запискою йде зміст зайнять ,тобто роздум. План- походить від планус що означає плаский рівний,але ми під поняттям план розуміємо конкретний порядок, послідовну схему у викладі матеріалу.Більше того запланована на певний період робота де вказується дата і кількість годин .Що до тимачних планів то іх можна складати на рік,на семестр ,на чверть .Головне полягає в тому яку ідею та мету бажає реалізувати викладач.

№6

Декоративне мистецтво тісно пов’язане з навколишнім життям та побутом.на уроках декоративного мистецтва в 5,7 класах учні знайомляться з принципами декоративної обробки елементів що складають візерунки для прикрашання побутових предметів,проектують карнавальні костюми,засвоюють найпростіше художнє конструювання а також знайомляться з принципами технічної естетики.

Різноманітні технічні можливості виконання декоративних робіт традиційно акварель та гуаш доповнюється аплікацією з паперу та природних матеріалів ,підготовча робота до таких уроків проводиться ще з початкових класів .Перш ніж дати дітям складати візерунки потрібно ознайомити учнів з їх видами ,розрізняють візерунки за геометричних та поз слинних елементів ,візерунки із використанням форм з тваринного світу та змішані узори. Візерунки складаються для прикрашання найрізноманітніших предметів .Місце нанесення візерунків може бути площина або поверхня виробів.

Невід’ємна частина декор. мист. Композиція у якій ритмічне зображення елементів .Найпоширеніший ритм-має сторонній порядок який називається метр і являє собою повторення однакових форм із збереженням інтервалу..

Учні починають знайомитись з метром ще в початкових класах.

Використовуєть складний або простий метр. Симетрія також використовується у композ. декор мист. .симетрична форма створює враження завершеності в композиції .Асиметричне вільне рішення в композиції широко використовується ,створює складність враження динамізму і напруженості. Розвиток композиційних здібностей учнів дуже складна задача.для того щоб учні менше робили помилок розроблені спеціальні завдання .

Білет №7

1. Дидактичні форми навчання

Роль і значущість форм навчання є визначною в практиці навчання. Саме від вибору форми заняття залежить досягнення поставлених цілей. Реалізація навчально-виховного процесу потребує від сучасного педагога знань,та професійного використання різноманітних дидактичних форм,вміння їх удосконалення та модернізації.

Форми навчання які називаються загальними поділяються на :

• Індивідуальні

• Групові

• Фронтальні

• Колективні

• Парні

• Зі змінним складом учнів.

В основу такого поділу загальних форм навчання покладено х-ки особливостей ,взаємодії між учителем, а також між самими учнями.

Індивідуальна форма навчання (передбачає взаємодію вчителя з одним конкретним учнем; репетиторство,консультації)

У групових формах навчання (учні працюють у групах,що ств. За різними підставами; діти діляться на 3,4 групи + різні завдання)

Фронтальне навчання передбачає роботу вчителя одразу з усіма учнями класу,в одному темпі та із загальними завданнями.

Колективна форма навчання відрізняється від фронтальної тим,що учні класу розглядаються вчителем,як цілісний колектив зі своїми лідерами та особливостями взаємодії (стінгазети,учні малюють,викладач перед лідером класу ставить задачу,а лідер керує іншими)

У парному навчанні основна взаємодія відбувається між двома учнями,які можуть обговорювати завдання,здійснювати взаємонавчання або взаємоконтроль.

До основних організацій форм навчання відносяться такі форми навчальної взаємодії:

• Урок (основна форма навчання)

• Лекція (вступна,інформаційна,проблемна,оглядова)

• Семінар

• Практичні заняття(тренувальні вправи)

• Лабораторно практичні(частково дослідницькі)

• Лабораторні заняття(дослідницькі)

• Конференції(науково-теоретичні,науково-практичні,проблемні,заключно-підсумкові)

• Науково-теоретичні читання

• Екскурсії (вступні,практичні,оглядові

• Залік

• Шкільні олімпіади

• Консультації(групові,індивід.,проблемні,групові,постійні

Домашня навчальна робота учнів.

Білет 8

2. Кабінет обр.Мист. – центр естетичного виховання в школі.

Уроки як правило повинні проводитись у спеціальних кабінетах,оснащених необхідними навчальними і наочними посібниками,технічними засобами навчання,обладнаних спеціальними меблями. Для ефективного і якісного проведення уроків образ.мист. важливе значення має створення матеріальної бази-репродукції картин і творів декоративно прикладного мистецтва,таблиці,діафільми,предмети реквізиту-драпіровки,муляжі овочів і фруктів. Такий кабінет має стати центром естетичного виховання в школі,де поєднуються різні види навчальної і творчої діяльності учнів на уроках і в позаурочний час.

№9

І

Той хто слухав Шаталова був присутній на його уроках фізики,географії ,історії не міг не сповнитися поваги до нього зай його різнобічні дидактичні пошуки ,великий талан об’єднувати аудиторію,добирати собі помічників у відбодуванні педагогічного дійства .Тим і викликав пристрасті що не вписувався в стереотип байдужого по позитивних почуттів учнів педагога. Методика Шаталова : 1 Розгорнуте образно почуттєве по пояснення вчителем дібраних до уроку тем;

2 стислий виклад навчального матеріалу за опортим плакатом ,розшифровка закодованого за допомогою різних символів основних понять і логічних взаємозв’язків між ними ; 3 виявлення опорних сигналів які отримає кожен учень і включає у свої альбоми

4 робота з підручником і листком опорних сигналів у домашніх умовах . 5 Письмове відтворення опорних сигналів на наступному уроці .

6відповіді на опорні сигнали письмово і усно 7 постійне повторення і поглиблене вивчення раніше вивченого матеріалу.(взаємозв’язок учнями з різними класами ) Вчитель уособлює в самому собі і творця уроку і виконавця і риже сера виконавця творчого задуму для отримання найвагомішого результату –глибокого знання учнями опрацьованої на уроці теми.Так тоді,коли вчитель своєю творчою активністю змоделює естетично впливовий образ для об’єднання всіх учнів позитивним естетичним почуттям.