43. Етичні проблеми організації гостинності.

Особливе місце в роботі туристичних підприємств займає етична сторона обслуговування. Висока етична культура - обов'язкова риса кожного працівника індустрії гостинності. Це найперша моральна вимога. Розвиток високої культури обслуговування, орієнтованої на запити клієнтів, має першочергове значення в діяльності туристичних підприємств. Незалежно від використовуваного методу обслуговування всі працівники повинні керуватися певними правилами, спрямованими на створення в гостя максимального почуття комфорту. Як основне правило обслуговування варто засвоїти те, що стосовно всіх без винятку гостей персонал обслуговування повинен бути бездоганно ввічливий, уважний і тактовний. Гості практично завжди повинні бачити обслуговуючий персонал, але ніколи не повинні чути їхніх розмов між собою. Популярність туристичних підприємств часто прямо залежить від етичної культури обслуговування, ввічливого й уважного ставлення працівників до відвідувачів. Виробничий, організаційний та естетичний аспекти не вичерпують усіх форм культури обслуговування. Щоб обслуговування було дійсно культурним, недостатньо мати сучасне красиве підприємство з технічним устаткуванням. Важливо мати на цьому підприємстві кваліфіковані кадри. Доброзичливе відношення до клієнта повинне виявлятися з того моменту, коли він переступив поріг. Ввічлива, уважна зустріч клієнтів сприяє підвищенню їхнього психологічного настрою. Дуже важливо також забезпечити індивідуальний підхід до клієнтів, що полягає в знанні їх особистих якостей, інтересів, схильностей, відповідно до яких варто вибирати визначену манеру звертання. Персонал обслуговування.повинен мати тверді уявлення про моральні вимоги, які пред'являються до їхньої професії. Цим критерієм звичайно керуються при підборі і розміщенні кадрів.

45. Еволюція розвитку туристських послуг.

З метою виявлення особливостей сучасного етапу розвитку туризму розглянемо історію його виникнення й розвитку. Сучасний туризм - явище, з одного боку, молоде, тому що масовим він став лише після Другої світової війни; з іншого боку, туризм має глибокі історичні корені, тому що подорожі відомі людству з найдавніших часів. В історії розвитку туризму розрізняють чотири етапи:- передісторія туризму (до початку XIX ст.);- елітарний туризм (початок XIX - початок XX ст.);- початок становлення масового туризму (початок XX ст. - до другої світової війни);- сучасний етап, або масовий туризм (після другої світової війни).

Першими в історії мандрівниками вважаються римляни. Незважаючи на те, що їхні поїздки не виходили за межі імперії, подорожі сприяли розвитку туризму в силу величезних територій Римської імперії. Лише в період пізнього середньовіччя (500-1300 р.) з розвитком торгівлі стали відроджуватися подорожі. Ще більший позитивний вплив на туризм зробила епоха Відродження, коли відбулося бурхливе зростання економіки, з'явилися нові ремесла, покращилася торгівля між країнами. У той час основними мотивами подорожі були торгівля, освітні цілі, паломництво, лікування. У Стародавньої Греції зародилися спортивні поїздки, оскільки на Олімпійські ігри прибували учасники і глядачі з усього світу. Пізніше виникає туризм із метою освіти, коли молоді дворяни відправлялися подорожувати по Європі.

Розвиток транспортних засобів на початку XIX ст. став могутнім стимулом розвитку туризму. У другій половині XIX ст. індустрія відпочинку розширює свою сферу: до підприємств готельного господарства додаються бюро подорожей, завданням яких були організація туристичних поїздок і реалізація їх споживачеві. Першим фахівцем туристичної галузі вважають англійця Томаса Кука. У 1841 p. він організував масову подорож по країні. З 1847 р. створене ним підприємство стало займатися закордонними поїздками спочатку у Францію, а пізніше в інші європейські держави. У 1867 р. 60 туристів від його компанії уперше відправилися до США. Подорож на пароплаві по морю тривала п'ять місяців. Серед цих туристів був відомий письменник Марк Твен. У 1882 р. Томас Кук організував першу в світі кругосвітню подорож.

У першій половині XX ст., незважаючи на негативний вплив Першої світової війни, економічну депресію 30-х років, масовий туризм одержав розвиток. У період між Першою і Другою світовими війнами метою туристичних поїздок стали не тільки розваги, а й придбання нових знань. У маршрути почали включати культурно-історичні об'єкти. Друга світова війна різко змінила сталі тенденції розвитку туризму. Замість Європи лідерами в туристичному обміні стають США й Канада, а в середині 1948 р. були дозволені поїздки іноземців у Японію.

У післявоєнні роки туризм набуває масового характер і стає формою дозвілля не тільки елітної верхівки суспільства, а й середнього класу, молоді й учнів, формується могутня індустрія відпочинку зі своєю інфраструктурою. Це період активної діяльності туристичних фірм, масового будівництва готелів, мотелів, закладів для відпочинку і розваг. Особливістю сучасного туризму є широкий міжнародний обмін. Туризм стає однієї з рентабельних галузей світової економіки.