- •1. Взаємозв’язок культури обслуговування та якості туристських послуг для дітей.
- •2. Розвиток готельних ланцюгів у світі.
- •3.Види і форми організації дитячого харчування на підприємствах готельного типу.
- •29. Закордонні стратегії організації туристських послуг для дітей.
- •5. Нормативні умови безпеки туристських послуг для дітей.
- •6. Транснаціональні корпорації в туризмі.
- •7. Економічна та соціальна сутність дитячого туризму.
- •17. Перспективи розвитку туристських інформаційно-пізнавальних послуг для дітей.
- •8. Класи туристського обслуговування.
- •9. Нормативно-правове регулювання якості туристських послуг для дітей.
- •10. Закордонний досвід розвитку комп’ютерних систем резервування та бронювання туристських послуг.
- •11. “Петля якості” туристських послуг.
- •4. Соціально-економічні результати підвищення якості готельних послуг.
- •12. Сутність і соціально-економічна значущість туристських бізнес-послуг.
- •13. Проектування якості сфери туристських послуг для дітей.
- •14. Розвиток інформаційних технологій у сфері туристських послуг.
- •16. Процес організації туристських виставок-ярмарків.
- •19. Розвиток і вдосконалення послуг харчування для неповнолітніх туристів.
- •20. Перспективи і проблеми розвитку сільського туризму в Україні.
- •21. Основні умови організації благоустрою території готельного підприємства для дитячого відпочинку.
- •22. Аналіз рівня розвитку послуг дитячого харчування в туризмі.
- •24. Види готельних підприємств на світовому ринку та особливості їх функціонування.
- •44. Шляхи підвищення соціально-економічної ефективності розвитку готельних послуг.
- •25. Чинники, що впливають на формування туристського продукту.
- •26. Організація туристських послуг теплохідних круїзів.
- •27. Нормативні вимоги до якості туристських послуг для дітей.
- •28. Участь глобальної мережі Internet у сучасному розвитку туризму в світі.
- •30. Сучасний стан і перспективи розвитку туристських спортивно-оздоровчих послуг для дітей в урбанізованому середовищі.
- •31. Закордонний досвід в організації розважальних послуг для дітей.
- •33. Удосконалення організації лікувально-профілактичних послуг у системі дитячого туризму.
- •36. Принципи формування видовищно-розважальних послуг в урбанізованому середовищі.
- •34. Система володіння відпочинком (таймшер).
- •38. Сучасні тенденції розвитку транспортних подорожей.
- •39. Дитяче харчування як одна з туристських категорій організації послуг харчування.
- •51.Поняття про туристський ринок та механізми його функціонування.
- •40. Чинники, що впливають на комфортні умови організації готельних послуг.
- •42. Організація туристських послуг чартерних авіарейсів.
- •43. Етичні проблеми організації гостинності.
- •45. Еволюція розвитку туристських послуг.
- •47. Основні аспекти забезпечення безпеки дитячого туризму.
- •46. Організація послуг комунікацій у сфері дитячого туризму.
- •48. Міжнародні акти, що регулюють туристську діяльність у світі.
- •49. Аналіз класифікацій туристських послуг для дітей.
- •50. Проблеми та перспективи розвитку туризму та напрями їх вирішення.
- •52. Державні нормативно-правові акти, які забезпечують туристську діяльність в Україні.
- •32. Специфіка організації туристських готелів
- •41. Доцільність співвідношення цілорічних і сезонних готельних послуг для різних регіонів країни
20. Перспективи і проблеми розвитку сільського туризму в Україні.
В Україні існують усі передумови розвитку відпочинку в селі, який можна розглядати як специфічну форму підсобної господарської діяльності у сільському середовищі з використанням природного та культурного потенціалу регіону, або як форму малого підприємництва, що дає можливість певною мірою вирішити проблему зайнятості сільського населення, покращити його добробут, повніше використати природний та істо-рико-культурний потенціал сільської місцевості. Справа розвитку сільського відпочинку має реальну державну перспективу і сприяє поліпшенню соціально-економічної ситуації сільської місцевості. Сільський туризм виступає важливим чинником стабільного динамічного збільшення надходжень до бюджету, активізації розвитку багатьох галузей економіки (транспорт, торгівля, зв'язок, будівництво, сільське господарство тощо). Сільський відпочинок в Україні за рахунок збереження етнографічної самобутності повинен набути національного значення. На сьогоднішній час невідомо, чи стане цей вид відпочинку повноправним учасником національного туристичного ринку, чи можливе збільшення кількості відпочиваючих у сільських оселях до 15-20 % від загальної чисельності туристів, як, наприклад, у Франції. Існують як песимістичний, так і оптимістичний сценарії його подальшого розвитку в Україні. Цілком можливо, що за відсутності дієвої державної політики в цій галузі сільський відпочинок так і залишиться у напівлегальному статусі, без чіткої організаційної структури, без поставленої на належному рівні інформаційно-маркетингової діяльності, просто як своєрідний додаток до інших напрямків туризму. Натомість, за оптимістичними науковими прогнозами, сільський туризм, для прикладу, лише в Карпатському реґіоні має сформувати потужний сегмент ринку і "контролювати" від 35 до 45 % усіх туристичних потоків у цей реґіон. Міжнародний імідж сільського відпочинку також неоднозначний. З одного боку, Україна традиційно сприймається як аграрна країна, одна з європейських житниць із збереженим сільським укладом життя, багатою культурною спадщиною, із незнищеною природою та гостинними господарями. З іншого боку, не приваблює іноземних туристів відносно низький стандарт житла і його недостатня технічна забезпеченість, а також необлаштованість сіл та досить обмежений вибір дозвілля й можливостей активного відпочинку. Однак, тенденції останніх років свідчать, що західні країни бачать перспективу українського сільського відпочинку і туризму на міжнародному туристичному ринку. Разом із тим, ще не до кінця визначений міжнародний попит. Приїзду іноземців з інших країн перешкоджає відсутність знання господарями іноземних мов; це добре ілюструє наше дослідження, в якому ми побачили, що 20 % господарів не знали жодної іноземної мови, при цьому абсолютно незрозумілий рівень знань інших господарів, які вказали, що володіють іноземними мовами. Неабиякою проблемою залишається невизначеність правового статусу власників малих рекреаційних комплексів, розташованих у сільській місцевості.. Необхідно відзначити, що розвиток сільського туризму в гірських ландшафтах уже створює певні проблеми природоохоронного характеру.