- •1. Взаємозв’язок культури обслуговування та якості туристських послуг для дітей.
- •2. Розвиток готельних ланцюгів у світі.
- •3.Види і форми організації дитячого харчування на підприємствах готельного типу.
- •29. Закордонні стратегії організації туристських послуг для дітей.
- •5. Нормативні умови безпеки туристських послуг для дітей.
- •6. Транснаціональні корпорації в туризмі.
- •7. Економічна та соціальна сутність дитячого туризму.
- •17. Перспективи розвитку туристських інформаційно-пізнавальних послуг для дітей.
- •8. Класи туристського обслуговування.
- •9. Нормативно-правове регулювання якості туристських послуг для дітей.
- •10. Закордонний досвід розвитку комп’ютерних систем резервування та бронювання туристських послуг.
- •11. “Петля якості” туристських послуг.
- •4. Соціально-економічні результати підвищення якості готельних послуг.
- •12. Сутність і соціально-економічна значущість туристських бізнес-послуг.
- •13. Проектування якості сфери туристських послуг для дітей.
- •14. Розвиток інформаційних технологій у сфері туристських послуг.
- •16. Процес організації туристських виставок-ярмарків.
- •19. Розвиток і вдосконалення послуг харчування для неповнолітніх туристів.
- •20. Перспективи і проблеми розвитку сільського туризму в Україні.
- •21. Основні умови організації благоустрою території готельного підприємства для дитячого відпочинку.
- •22. Аналіз рівня розвитку послуг дитячого харчування в туризмі.
- •24. Види готельних підприємств на світовому ринку та особливості їх функціонування.
- •44. Шляхи підвищення соціально-економічної ефективності розвитку готельних послуг.
- •25. Чинники, що впливають на формування туристського продукту.
- •26. Організація туристських послуг теплохідних круїзів.
- •27. Нормативні вимоги до якості туристських послуг для дітей.
- •28. Участь глобальної мережі Internet у сучасному розвитку туризму в світі.
- •30. Сучасний стан і перспективи розвитку туристських спортивно-оздоровчих послуг для дітей в урбанізованому середовищі.
- •31. Закордонний досвід в організації розважальних послуг для дітей.
- •33. Удосконалення організації лікувально-профілактичних послуг у системі дитячого туризму.
- •36. Принципи формування видовищно-розважальних послуг в урбанізованому середовищі.
- •34. Система володіння відпочинком (таймшер).
- •38. Сучасні тенденції розвитку транспортних подорожей.
- •39. Дитяче харчування як одна з туристських категорій організації послуг харчування.
- •51.Поняття про туристський ринок та механізми його функціонування.
- •40. Чинники, що впливають на комфортні умови організації готельних послуг.
- •42. Організація туристських послуг чартерних авіарейсів.
- •43. Етичні проблеми організації гостинності.
- •45. Еволюція розвитку туристських послуг.
- •47. Основні аспекти забезпечення безпеки дитячого туризму.
- •46. Організація послуг комунікацій у сфері дитячого туризму.
- •48. Міжнародні акти, що регулюють туристську діяльність у світі.
- •49. Аналіз класифікацій туристських послуг для дітей.
- •50. Проблеми та перспективи розвитку туризму та напрями їх вирішення.
- •52. Державні нормативно-правові акти, які забезпечують туристську діяльність в Україні.
- •32. Специфіка організації туристських готелів
- •41. Доцільність співвідношення цілорічних і сезонних готельних послуг для різних регіонів країни
21. Основні умови організації благоустрою території готельного підприємства для дитячого відпочинку.
Сучасний готель покликаний створити комфортабельні умови для ночівлі туриста і надати йому ряд додаткових послуг. Планування номерів залежить від категорії готелю і звичайно містить у собі:- номери типу "апартаменти";- номери типу "люкс";- одномісні номери;- дво- і тримісні номери;- сімейні номери й ін. Планування номерів є різних типів, що включає у себе: хол (передня), житлова кімната (кімнати), ванна, санвузол, вбудовані шафи, у ряді номерів – кухні, міні-бари. У номерах знаходяться меблі для сну і відпочинку, устаткування для роботи, збереження речей і забезпечення комфорту. Устаткування номера залежить від категорії готелю і класу номера. Специфічні вимоги висуваються до облаштування номера для клієнтів з дітьми, для сімейних клієнтів, для туристів із тваринами і т.д. Інтер'єр готелю повинен бути естетично й художньо виразним, відповідати функціональному призначенню приміщень. Особливої уваги, поряд з меблями, потребує постільна та столова білизна, драпірування, килими, килимові покриття. Засобами посилення виразності внутрішнього простору обладнаних приміщень служать колірне і світлове рішення, особливості застосовуваних матеріалів. Практично кожен готель має власні басейни не тільки для дорослих, а й для дітей, водні гірки, дитячі майданчики, в деяких є свої аквапарки. Добре організований дитячий дозвілля. У дитячих клубах дітей не тільки розважають, але і звільняють якусь частину часу для батьків, які можуть у цей час відпочити і розважитися самі. Плюс система харчування все включено звільняє батьків від величезної проблеми: чим нагодувати дитину на відпочинку. Природно, кожен готель має якісь свої як переваги, так і недоліки, якісь з них більше підходять для відпочинку з дітьми, якісь менше. А якщо дитина зовсім маленький в цьому випадку підхід до вибору готелю повинен бути особливо ретельним і суворим. Основні вимоги до готелю: наявність басейну, спа-салонів, цікавих атракціонів та аквапарку на території готелів; дитячий стіл і дієтичне та дитяче харчування. Вирушаючи в подорож, особливо з дітьми, ми вже наперед знаємо пункт призначення (провінція, місто, пляж). І тому коло пошуку відповідного готелю обмежений цілком конкретним місцем.
22. Аналіз рівня розвитку послуг дитячого харчування в туризмі.
Дитячий організм відрізняється від дорослого інтенсивнішим основним обміном речовин, необхідністю достоянного побудови клітин при рості. Діти дуже рухливі. Живлення робить істотний вплив на розвиток мозку і інтелект дитини, на функціональний стан центральної нервової системи, на процеси росту і розвиток юного організму. Слід враховувати, що на 1 кг маси дитини доводиться значно велика поверхня тіла, внаслідок чого дитина втрачає тепло в 3 рази більше, ніж дорослий, а також те, що у дитини повинен відбуватися безперервний ріст усіх органів і маси тіла. Правильне харчування підвищує стійкість організму до різних захворювань. Роль такого живлення в сучасних умовах зростає і у зв'язку з акселерацією, тобто прискореним фізичним розвитком і раннім статевим дозріванням. Потреба дітей в харчових продуктах помітно відрізняється від потреби дорослих. Білки. Загальна потреба дітей у білках в раціоні на 1 кг маси тіла в добу складає від 4 г у віці 6-7 років до 2,5-2 г у віці 11 років і старше. У дитячому харчуванні враховуються якісні особливості білків. Так, питома вага білків тваринного походження в раціоні дітей шкільного віку складає 65-60%, у дорослих-50%. Потребам дитячого організму найбільшою мірою відповідає молочний білок, так само як і усі інші компоненти молока. У зв'язку з цим молоко повинне розглядатися як обов'язковий, такий, що не підлягає заміні продукт дитячого харчування. Для дітей шкільного віку добова норма молока — 500 мл Слід мати на увазі, що 100 г молока відповідає 12 г сухого молока або 25 г згущеного. Незамінні амінокислоти: лізин, триптофан і гістидин — розглядаються як чинники росту. Кращими їх постачальниками є м'ясо, риба і яйця. Жири. Слід знати, що недолік жирів призводить до зниження імунітету до деяких захворювань, а надлишок — до порушення обміну речовин, погіршення використання білку, розладу травлення. Вуглеводи. Це основний матеріал, використовуваний в організмі дітей для утворення енергії м'язової діяльності. Тому потреба у вуглеводах у дітей підвищена. У харчуванні дітей найважливіше значення мають легкозасвоювані вуглеводи, джерелами яких є фрукти, ягоди і їх соки, а також молоко, що містить молочний цукор — лактозу. Треба передбачати достатнє включення в раціон і кондитерських виробів; печива, пастили, цукерок, варення і джемів. У дитячому харчуванні кількість цукру повинна складати не менше 20% загальної кількості вуглеводів. Проте не можна допускати різкого переважання вуглеводів в дитячому харчуванні, це призводить до істотного порушення обміну і зниження стійкості організму до інфекції. Діти і підлітки — юні спортсмени, що мають підвищені фізичні навантаження (у тому числі і учасники туристських походів), потребують збільшення добової норми споживання білку до 116-120 г у віці 10-13 років. і до 132-140 г у віці 14-17 років. Загальна калорійність раціону харчування при цьому зростає до 3 700-4 000 ккал. Вітаміни. У зв'язку з процесами росту потреба у вітамінах у дітей підвищена. Особливу роль грають вітаміни А, потреба в якому в добу складає до 1,5 міліграма, і вітамін Д (кальциферол), потреба в якому — 10 міліграм. Слід знати, що утворенню вітаміну Д самим організмом сприяє дія ультрафіолетових променів сонця. Таким чином, туристські походи найбільшою мірою сприяють утворенню вітаміну Д, а отже, і росту дитини. Проте слід враховувати і те, що додаткове надмірне введення цього вітаміну в організм чинить токсичну дію, при якій настає зниження маси тіла. Мінеральні речовини. Їх значення в дитячому харчуванні полягає головним чином в тому, що вони беруть участь в пластичних процесах, у формуванні скелета, м'язовій тканині, в побудові клітин нервової тканини, у тому числі і головного мозку. Основного значення для дитячого організму набувають кальцій, потреба в якому в добу складає до 2 г, і фосфор — до 3 р. Необхідна кількість заліза — до 25 міліграма. Режим харчування. Виключно важливий для розвитку дітей. Не допускається їжа уривками, раніше встановленого часу, оскільки це призводить до зниження апетиту. Школярам рекомендується 4-разове живлення. Так, в школі при навчанні в 1-у зміну режим харчування школярів впродовж дня наступний: 1-й сніданок — в 8.00 ранку (20% загальної добової калорійності їжі); 2-й завтрак-в 11.00 ранку (20% загальної калорійності добового раціону); обід і ужин-соответственно в 15.00 (35%) верб 20.00 (25%). Між приведеним вище звичайним домашнім і шкільним режимами харчування, до якого діти звикли, і рекомендованим похідним режимом, наприклад «3-разове гарячіше і один сухий пайок на великому привалі» розбіжностей майже немає ні по кількості їди, ні за часом прийому. Розбіжність же в розподілі калорійності пов'язана з характером діяльності : в школі в основному розумова, в поході — фізична. Треба пам'ятати, що діти при достатніх фізичних навантаженнях втрачають в день до 2-2,5 л води. Хоча значна частина цих втрат компенсується (з урахуванням відносно невеликої маси тіла дитини) рідкими блюдами і питвом при гарячому живленні, обов'язково слід передбачати добавку питва (компот, чай, кисіль, какао і т. п.), а також наявність цього питва в термосах для тамування спраги на малих і великих привалах. За наявності в групі декількох дітей слід мати декілька термосів для різних напоїв, у тому числі обов'язково для молока з розрахунку 200-250 г на кожну дитину (інші 250-300 г молока діти отримують у вечерю). Для старших школярів кількості молока можна зменшити. Їжа, багата білками, підвищує збудливість нервової системи, тому її дають в першій половині дня. Вживання ж такої їжі дитиною за вечерею перешкоджає швидкому настанню сну. У поході добре угамовують спрагу ягоди. Проте в дорозі дотримання і на привалах не дозволяється їсти невідомі ягоди, плоди, рослини і пити воду з невідомих джерел без її знезараження.