- •Відповіді на питання дкр соціологія
- •1.Поняття, об’єкт, предмет, методи соціології
- •2.Структура та функції соціології як науки та навчальної дисципліни
- •3.Міфи, епос та стародавня наука як джерела розвитку соціології
- •4.Концепція суспільства за Арістотелем
- •5.Вчення про суспільство в Середньовіччі. Блаженний Августин та Фома Аквінський
- •6.Вчення про суспільство у часи Ренесансу. Н.Макіавеллі
- •7.Загальна характеристика уявлень про суспільство в Новий час. Концепція ш.-л.Монтеск’є
- •8.Договірні концепції походження держави та суспільства т.Гоббса та Дж.Локка
- •9.Розвиток та початок впровадження методів точних наук та емпіричних досліджень розвитку суспільства у XVIII ст.: ж.Кондорсе, й.-п.Зюссмільх, а.Сміт
- •10.Поняття позитивізму та натуралізму. Загальна характеристика позитивістського підходу в соціології
- •11.Соціологічне вчення о.Конта
- •12.Рушійні сили та тенденції суспільного розвитку, підсистеми суспільства та типи суспільств за г.Спенсером
- •13.Соціологічне вчення к.Маркса та ф.Енгельса
- •14.Соціологічна концепція г.Зіммеля
- •Суспільство
- •15.Соціологічна концепція ф.Тьонніса
- •16.Соціологічна концепція е.Дюркгейма
- •17.Соціологічна концепція м.Вебера
- •18.Соціологічна концепція м.Драгоманова
- •19.Соціологічна концепція м.Грушевського
- •20.Проблеми розвитку соціології як науки та навчальної дисципліни в Україні у хх – на початку ххі ст.
- •21.Загальні тенденції та основні напрямки розвитку сучасної соціології
- •22.Структурний функціоналізм: загальна характеристика, концепції т.Парсонса та р.Мертона
- •23.Конфліктологічна соціологія. Концепції л.Козера та р.Дарендорфа
- •24.Символічний інтеракціонізм. Концепції Дж.Г.Міда та г.Блумера
- •Суспільство
- •Символічна взаємодія
- •Індивіди
- •Суспільство
- •Індивід→ Символічна взаємодія ←Колектив
- •25.Феноменологічна соціологія. А.Шюц
- •Суспільство
- •Інші → Духовна взаємодія ← Інші
- •Індивід
- •26.Соціологічна концепція п.Сорокіна
- •Культура
- •Суспільство Суспільство Суспільство
- •Група Група Група Група Група Група
- •Особа Особа Особа Особа Особа Особа Особа
- •27.Поняття суспільства та соціальної системи
- •28.Поняття соціальної структури суспільства та значення соціальних груп у ній
- •29.Поняття та різновиди соціальної стратифікації
- •30.Поняття та різновиди соціальної мобільності
- •31.Поняття «людина», «індивід», особистість та їх співвідношення у соціології
- •Співвідношення вищезазначених категорій у соціології:
- •32.Поняття сім’ї в соціології. Сім’я як соціальна група
11.Соціологічне вчення о.Конта
Огюст Конт (1798-1857) – засновник позитивістського напрямку у філософії, вперше виокремив соціологію як окрему науку. Автор праць «Курс позитивної філософії» та «Система позитивної політики». Метою суспільних наук, в тому числі і соціології, О.Конт вважав знаходження дієвих підходів до подоланя стану хаосу, анархії в суспільстві. Соціологія, за його вченням, - «соціальна фізика», що вивчає суспільство, закони існування яких подібні до законів існування біологічного організму. Завдання соціології – виокремлювати факти соціальної реальності, робити первинні емпіричні узагальнення на основі методів спостереження, експерименту та порівняння. Мета соціології – дослідження законів розвитку з метою передбачення та належної організації суспільного життя, подолання криз, через яке проходить суспільство. Структура соціології: соціальна статика (вивчення сталих рис поведінки, притаманних індивіду, родині, суспільству) та соціальна динаміка – взаємодія та зміна у поведінці, організації цих елементів («анатомія суспільства»). Рушій переходу від стадії до стадії – зростання та функціональне ускладнення суспільства. Стадії розвитку суспільства у його динаміці («Закон 3 стадій»):
Теологічна: доба віри людства у потойбічні сили (фетиші та тотеми – багатобожжя – єдинобожжя). Явища суспільного життя – наслідок дії надприродних агентів. Перевага військової сили та завоювання.
Метафізична: явища суспільного життя – наслідок дії умоглядних сутностей, які виводяться філософією («чеснота», «душа»). Перехід від теологічної до наукової, позитивної стадії. Відбуваються релігійна реформація, багатоманітність у християнстві та соціальні революції.
Позитивна: явища суспільного життя виокремлюються та пояснюються на основі спостережень, науково доведених фактів. Зникають питання походження сусрільства та загальної мети його функціонування.
12.Рушійні сили та тенденції суспільного розвитку, підсистеми суспільства та типи суспільств за г.Спенсером
Герберт Спенсер (1820-1903), британський вчений. Праці – «Вивчення соціології», «Основи соціології». Органіцизм та еволюціонізм Г.Спенсера: суспільство подібне до живого організму, що складається з «клітин», які мають певну схожість та живуть відносно тривало – людей. Тенденції розвитку: зародження – зростання (розквіт) – відмирання. Зростання суспільства ускладнює його структуру та поглиблює поділ функцій всередині структури. Рушійні сили суспільної еволюції: природний відбір, боротьба за існування, виживання сильнішого. Складові підсистеми суспільства:
Підтримуюча – промисловість, що забезпечує виробництво необхідних продуктів.
Дистрибутивна – розподіл благ на основі розподілу праці (забезпечує зв»язок між членами організму).
Регулятивна (держава) – організує частини на основі їх підпорядкування цілому.
Типи суспільств:
Військове: провідна роль належить військовим, суспільство виживає за рахунок знищення чи підкорення переможених переможцям. Держава централізується, активно втручається в торгівлю, промисловість, духовне життя, що гальмує їх розвиток. Більшість населення стає безініціативним, пасивним, не здатним до самостійної адаптації до змін у навколишньому середовищі.
Промислове: переважає економічна конкуренція, в якій перемагає найсильніший. Ця боротьба породжує інтелектуальний та духовний прогрес. Існують політичні права і свободи. Переважання мирних тенденцій у зовнішній політиці.
Найгірший стан суспільства – виживання та успіх найслабших – людей з низьким рівнем інтелекту та моральними якостями. Ознака деградації та відмирання суспільства. Уряд, за Г.Спенсером, не має втручатися у природні процеси, що відбуваються в суспільстві, тоді це забезпечить виживання сильніших та нормальний природний суспільний розвиток.