Суспільство

↑

Інші → Духовна взаємодія ← Інші

↑

Індивід

26.Соціологічна концепція п.Сорокіна

П.Сорокін (1889-1968) – російсько-американський культуролог та соціолог, розробив поняття соціальної стратифікації та соціальної мобільності, що стали класичними в соціології. Праці: «Система соціології», «Соціальна та культурна динаміка», «Соціальна мобільність», «Людина. Цивілізація. Суспільство». Соціологія, за П.Сорокіним, включає соціальну аналітику (вчення про будову суспільства), соціальну механіку (вчення про соціальні процеси), соцільну генетику (дослідження еволюції суспільного життя). Суспільство – сукупність людей, що перебувають у реальному спілкуванні, взаємодіють в єдиному соціокультурному просторі. Елементи взаємодії – індивіди, акти, символи інтеракції – мова, писемність, музика, гроші. Суспільне життя – наслідок взаємодії 2 та більше індивідів. Суспільний процес (від моди, масового захоплення до соціальної революції) – складна комбінація різноманітних взаємодій. Погляд на суспільство П.Сорокіна:

Культура

↕ ↕ ↕

Суспільство Суспільство Суспільство

↕ ↕ ↕ ↕ ↕ ↕

Група Група Група Група Група Група

↕ ↕ ↕ ↕ ↕ ↕ ↕

Особа Особа Особа Особа Особа Особа Особа

Теорія соціокультурної динаміки: соціокультурна реальність охоплює всі види соціальної взаємодії, є багаторівневою. Найвищий рівень – соціокультурна суперсистема. Нижчий рівень – мова, етика, релігія, наука тощо. Історія – процес закономірних змін всередині соціокультурних систем, заміна однієї суперсистеми іншою. Супроводжуються докорінною трансформацією соціальних інститутів, норм, цінностей через кризи, революції, війни. Всі цивілізації переживають зародження, розквіт та руйнацію. Згодом відбудеться зближення різних традицій та культур, поєднання кращих їх елементів – конвергенція.

27.Поняття суспільства та соціальної системи

Суспільство – сукупність всіх способів взаємодії та форм об»єднання людей, в яких знаходить прояв їх взаємозалежність один від одного і які склалися історично.

Ознаки суспільства:

• Спільність території проживання та постійної взаємодії людей.

• Цілість і сталість як цілого – передача способу спілкування, норм та зразків поведінки від покоління до покоління.

• Автономність та самодостатність відносно інших суспільств, саморегуляція.

• Здатність підтримувати високу інтенсивність внутрішніх зв»язків.

• Усталена система норм та цінностей, що лежать у основі соціальних зв»язків між людьми.

Суспільство включає в себе політичну, економічну, соціальну та культурну підсистеми, що взаємно пов»язані, взаємно доповнюють та взаємно впливають одна на одну.

Соціальна система суспільства – цілісне утворення, основним елементом якого є люди, їх зв»язки та взаємовідносини. Складається з, макро-, мезо- та та мікрорівнів. Макрорівень включає людство в цілому. Мезорівень – соціальні спільноти та утворені ними соціальні інститути. Мікрорівень – індивіди.