30.Поняття та різновиди соціальної мобільності

Соціальна мобільність – перехід індивіда, соціального об»єкта або цінності від однієї позиції до іншої. Відбувається внаслідок людської діяльності. Різновиди соціальної мобільності – вертикальна та горизонтальна. Вертикальна соціальна мобільність – відносини, що виникають при переміщенні індивіда, соціального об»єкта або цінності з одного соціального прошарку до іншого. В залежності від напрямку переміщення вирізняють висхідну та низхідну вертикальну мобільність. Відношення між ними є асиметричним: якщо висхідна мобільність переважно носить добровільний характер, є бажаною для індивіда, то нисхідна є переважно небажаною, носить примусовий характер. Соціальні ліфти – це канали вертикальної соціальної мобільності. П.Сорокін вирізнив 7 інститутів, що слугують соцільними ліфтами: армія, церква, школа, сім»я, політичні, економічні та професійні організації. Горизонтальна соціальна мобільність – перехід індивіда з однієї групи до іншої, що розміщена на тому ж рівні. Приклад – географічна мобільність, що полягає не в зміні статусу чи групи, а в територіальному переміщенні із збереженням попереднього статусу. Якщо до зміни місця додається зміна статусу (наприклад, громадянства), то таке переміщення перетворюється на міграцію.

31.Поняття «людина», «індивід», особистість та їх співвідношення у соціології

З т.з. соціології людина – суспільна істота, здатна до адаптацій до змін у соціумі, має соціально-типові характеристики – особливі риси, якими наділені різні типи людей в одному і тому ж суспільстві, які впливають на їх адаптацію та поведінку. Людина виступає в даному випадку як родове поняття, яке вказує на приналежність живої істоти до до людського роду згідно з її якостями та особливостями. Індивід – конкретний одиничний представник людського роду. Особистість – людина як витвір соціуму і, водночас, cуб»єкт суспільних процесів та їх творець. Усталений комплекс якостей та властивостей людини, які набуваються під впливом відповідної культури суспільства, соціальних груп, до яких вона належить. Індивідуальність – сукупність особливих та специфічних рис людини, що вирізняє її від інших (природні та соціальні її особливості).

Співвідношення вищезазначених категорій у соціології:

1. Індивід – вихідний пункт формування особистості. Індивідом людина є від народження, особистістю – внаслідок впливу суспільства та власних зусиль.

2. Всяка особистість є неодмінно членом суспільства, його соціальних груп, зазнає вплив норм і правил суспільства, його культури.

3. Соціалізація особистості відбувається через включення у соціальні групи, прошарки тощо. Людина-особистість водночас сама бере участь у їх творенні, змінах їх правил, адаптується до об»єктивних змін.

32.Поняття сім’ї в соціології. Сім’я як соціальна група

Сім»я – засноване на кровній спорідненості, шлюбі або всиновленні об»єднання людей, пов»язаних спільним побутом та взаємною відповідальністю за виховання дітей. Соціологія сім»ї вивчає формування, розвиток, функціонування сім»ї та шлюбно-родинних відносин в конкретних культурних та соціально-економічних умовах. З точки зору соціології, сім»я – мала соціальна група та, водночас, соціальний інститут, що регулює відтворення людини через певні системи ролей, норм, організаційних форм. Складається сім»я на основі шлюбу, породженій ним спільній правовій та моральній відповідальності батьків за здоров»я та соціалізацію дітей. Сім»я як соціальна група: дослідження відносин між індивідами, що складають сім»ю. Досліджується динаміка одружень і розлучень, динаміка родинних відносин, характер стосунків між батьками та дітьми. Норми поведінки в сім»ї пов»язані з нормами та взірцями поведінки в суспільстві, соціокультурними, соціоекономічними умовами життєдіяльності групи. Критерії аналізу сім»ї як малої соціальної групи:

1. Характеристики групи в цілому: цілі і завдання, склад і структура, соціально-демографічні особливості, згуртованість та характер групової взаємодії, структура влади та спілкування.

2. Зв»язки сім»ї з суспільством та іншими соціальними групами, функції сім»ї в суспільстві.

3. Цілі, завдання та функції сім»ї по відношенню до індивіда (виховання як соціалізація, групова регуляція, контроль, санкції, взірці поведінки).

1