- •Відповіді на питання дкр соціологія
- •1.Поняття, об’єкт, предмет, методи соціології
- •2.Структура та функції соціології як науки та навчальної дисципліни
- •3.Міфи, епос та стародавня наука як джерела розвитку соціології
- •4.Концепція суспільства за Арістотелем
- •5.Вчення про суспільство в Середньовіччі. Блаженний Августин та Фома Аквінський
- •6.Вчення про суспільство у часи Ренесансу. Н.Макіавеллі
- •7.Загальна характеристика уявлень про суспільство в Новий час. Концепція ш.-л.Монтеск’є
- •8.Договірні концепції походження держави та суспільства т.Гоббса та Дж.Локка
- •9.Розвиток та початок впровадження методів точних наук та емпіричних досліджень розвитку суспільства у XVIII ст.: ж.Кондорсе, й.-п.Зюссмільх, а.Сміт
- •10.Поняття позитивізму та натуралізму. Загальна характеристика позитивістського підходу в соціології
- •11.Соціологічне вчення о.Конта
- •12.Рушійні сили та тенденції суспільного розвитку, підсистеми суспільства та типи суспільств за г.Спенсером
- •13.Соціологічне вчення к.Маркса та ф.Енгельса
- •14.Соціологічна концепція г.Зіммеля
- •Суспільство
- •15.Соціологічна концепція ф.Тьонніса
- •16.Соціологічна концепція е.Дюркгейма
- •17.Соціологічна концепція м.Вебера
- •18.Соціологічна концепція м.Драгоманова
- •19.Соціологічна концепція м.Грушевського
- •20.Проблеми розвитку соціології як науки та навчальної дисципліни в Україні у хх – на початку ххі ст.
- •21.Загальні тенденції та основні напрямки розвитку сучасної соціології
- •22.Структурний функціоналізм: загальна характеристика, концепції т.Парсонса та р.Мертона
- •23.Конфліктологічна соціологія. Концепції л.Козера та р.Дарендорфа
- •24.Символічний інтеракціонізм. Концепції Дж.Г.Міда та г.Блумера
- •Суспільство
- •Символічна взаємодія
- •Індивіди
- •Суспільство
- •Індивід→ Символічна взаємодія ←Колектив
- •25.Феноменологічна соціологія. А.Шюц
- •Суспільство
- •Інші → Духовна взаємодія ← Інші
- •Індивід
- •26.Соціологічна концепція п.Сорокіна
- •Культура
- •Суспільство Суспільство Суспільство
- •Група Група Група Група Група Група
- •Особа Особа Особа Особа Особа Особа Особа
- •27.Поняття суспільства та соціальної системи
- •28.Поняття соціальної структури суспільства та значення соціальних груп у ній
- •29.Поняття та різновиди соціальної стратифікації
- •30.Поняття та різновиди соціальної мобільності
- •31.Поняття «людина», «індивід», особистість та їх співвідношення у соціології
- •Співвідношення вищезазначених категорій у соціології:
- •32.Поняття сім’ї в соціології. Сім’я як соціальна група
28.Поняття соціальної структури суспільства та значення соціальних груп у ній
Cоціальна структура суспільства – засіб організації та зв»язку окремих елементів соціальної системи в єдине ціле. Її характер визначається властивостями елементів та системоутворюючим фактором, який впорядковує елементи. Як велика організація суспільство включає в себе менші організації, що виступають посередником між ним та окремими індивідами, – соціальні групи. Соціальна група – відносно стала спільність людей, що історично склалася та різняться роллю і місцем у системі соціальних зв»язків певного історичного суспільства (родина, професійна група, суспільний клас). Типи суспільних груп:
За ознакою належності: інгрупа (індивід до неї належить та ідентифікує себе з її членами, розуміє себе та їх як «ми»); аутгрупа (індивід до неї не належить, не ідентифікує себе з нею, вважає її членів «іншими»). Референтна група – реальна або умовна соціальна спільнота, з якою індивід співвідносить себе як з еталоном, орієнтується у своїй поведінці та самооцінці на норми, цінності, зразки поведінки цієї групи.
За характером відносин між членами: первинні – індивід розглядає членів групи як особистостей, індивідуальностей, неформальний характер соціальних відносин; вторинний – відносини з іншими членами групи мають утилітарний характер, усі контакти є функціональними, залежать від ролей в колективі.
За кількістю людей в колективі: малі – відносини між членами ґрунтуються на особистому знайомстві та контактах; великі – відсутнє безпосереднє спілкування між всіма членами групи.
Соціальні групи як опосередковуюча ланка між індивідом та суспільством в цілому відіграють основне значення у соціалізації людини – процесі інтеграції індивіда в суспільство, в різні типи соціальних спільностей (професійна, громадська, релігійна організація тощо) через опанування ним елементів культури, норм, цінностей, на засадах яких формуються соціально значущі риси особистості.
29.Поняття та різновиди соціальної стратифікації
Соціальна стратифікація – нашарування соціальних груп, що мають різний доступ до соціальних благ внаслідок їх нерівного становища в соціальній ієрархії. Кожне суспільство має свої особливості соціальної стратифікації. Різновиди соціальної стратифікації: жорстка (закрита) та відкрита. Жорстка стратифікація передбачає спадковий характер належності до соціальних страт, серйозні формальні обмеження на перехід з однієї страти в іншу. Приклад – кастове суспільство в Індії. За відкритої стратифікації не існує формальних (законодавчих) обмежень для переходу з однієї страти до іншої. Стратифікація припускає, що певні соціальні відмінності між людьми набувають ієрархічного ранжування. В теорії стратифікації в центрі уваги перебуває проблема рівності та нерівності. Під рівністю розуміється правова рівність, рівність можливостей у досягнення бажаних цілей, рівність умов життя (освіта, добробут тощо), рівність досягнутих результатів. Нерівність також проявляється в цих аспектах. Особлива увага звертається на відмінності, якості та тривалості освіти, проблемі доступу різних людей до владних структур, престижність позицій, які обіймають різні члени суспільства. Другий важливий момент нерівності – майнова нерівність та нерівність розподілу прибутку. В центрі уваги – соціально-економічні відносини між окремими індивідами та групами – учасниками процесу виробництва. Власність розкривається як процес розпорядження, володіння та привласнення. Це означає, що власність включає в себе момент економічної влади.