- •Імені володимира гнатюка історичний факультет
- •Кінець хiх — хх династія 72
- •Лідійське царство 208
- •Період чжань-го. Піднесення царства цинь 359
- •Імперія цинь (221-207 рр. До н.Е.) 364
- •Розділ 1
- •№4 Життєпис сановника мечена
- •№5 Будівництво пірамід (геродот, історія, II, 124-125)
- •№7 Життєпис сановника хархуфа
- •№8 Указ фараона неферіркара з абідоса
- •№9 Імунітетна грамота фараона пепі II з коптоса (декрет а з коптоса з додатками з декрету в)
- •Перший перехідний період
- •(VII—хi династії — 2181-2040 рр. До н.Е.)
- •Напис чиновника іті з гебелейна
- •№2 Повчання гераклеопольского царя ахтоя III своєму сину мерікарá
- •№3 Повість про красномовного селянина
- •№4 Промова іпусера
- •Середнє царство
- •(Хi—хiii династії, 2040-1675 рр. До н.Е.)
- •Пророцтво неферті
- •№2 Повчання фараона аменемхéта I
- •№3 Надпис амені, номарха хv (антилопового) нома
- •№4 Надпис фараона сенусерта III з семне
- •№5 Стела хусебека
- •№6 Стела фараона собекхотепа IV з карнака
- •№7 Повчання писаря хеті, сина дуауфа, своєму сину пепі
- •Другий перехідний період (хv—хvi династії, 1675-1554 рр. До н.Е.) №1
- •№2 Декрет нуб-хепер-ра антефа з коптоса
- •№3 Табличка карнарвона
- •№4 Стела фараона камóса
- •№5 Життєпис яхмóса, начальника гребців
- •Хviii династія (1554-1306 рр. До н.Е.) №1
- •№2 З анналів тутмóса III
- •№3 Надпис тутмоса III з гебел баркала
- •№4 Здобуття юпи (з папірусу «харріс 500»)
- •№5 Стела аменхотепа II з міт-рахіне
- •№6 Положення про службові обов'язки верховного сановника
- •№7 Повідомлення про повстання в куші
- •Реформа ехнатона (1367-1347рр. До н.Е.)
- •[Папирус гуроб II, 2]
- •[Берлинский папирус 9775]
- •№2 Надпис з гробниці сановника маї
- •№3 Гімн атону
- •2 Ка — по представлениям древних египтян «душа»-двойник, дух-хранитель, подобие человека, продолжающее существовать и после его смерти.
- •№4 Реставраційний напис фараона тутанхамона
- •№5 Указ фараона хоремхеба
- •Хiх династія
- •(1306-1197 Рр. До н.Е.)
- •Декрет фараона сеті і з наурі
- •№2 Битва фараона рамсеса II з xеtтами під кадешем
- •№3 Поема пентаура
- •№4 Союзний договір між хеттським царем хаттусілісом III і єгипетським фараоном рамсесом II
- •№5 Похвала резиденції рамсеса II в дельті
- •Кінець хiх — хх династія
- •(1224-1147 Рр. До н.Е.)
- •Стела фараона мернептаха
- •№2 Переслідування збіглих рабів
- •№3 З шкільних повчань
- •№3 Великий папірус гарріса (заповіт фараона рамсеса III)
- •№5 Подорож унуамона, жерця храму амона в фівах
- •Iх. Пізнє царство
- •(Ххii—ххх династії, 945-332 рр. До н.Е.)
- •Приватне землеволодіння за фараона осоркона III (стела з карнакського храму)
- •№2 Стела піáнхі
- •№3 Закони бокхоріса (діодор сицилійський, історична бібліотека, I)
- •№4 Праця рабів на золотих рудниках в куші (діодор сицилійський, історична бібліотека, III)
- •Розділ 2
- •№2 Сказання про гільгамéша і áггу
- •№3 «Історичний конус» енметени
- •№4 Реформи лугаля лагáша уруінімгìни
- •Держава саргонідів
- •(2316-2173 Рр. До н.Е.)
- •Сказання про саргона аккадського
- •№2 Надписи рімуша
- •Месопотамія під пануванням кутіїв (2173-2109 рр. До н.Е.). Друга династія лагаша (2176-2104рр. До н.Е.) №1 надпис енсì лагáша — гудéа на глиняному циліндрі
- •№2 Надписи на статуях гудéа
- •Шумеро-аккадськецарство третьоїдинастії ура (2111-2003рр. До н.Е.). Перша династія іссіна (2017-1924рр. До н.Е.) №1 судебник шульгì
- •§4. Если жена авÅлума4 завлекла другого авилума, и он спал с ней, он [т.Е.Муж] убьёт эту женщину. В прелюбодеянии этом он [т.Е. Прелюбодей] будет свободен от наказания.
- •№3 Табір для військовополонених жінок в шумері
- •№5 Листування іббі-сіна
- •Аморейські царства (іссін, ларса,держава шамші-адада I)
- •В хiх—хviii ст. До н.Е.
- •Судебник царя ліпіт-іштара
- •§1. ... Что был учреждён ...
- •№2 Господарські і юридичні документи царства ларси (2025-1735 рр. До н.Е.)
- •№3 Держава шамші-адада I за листуванням з архіву мáрі
- •Старовавілонська держава
- •(1894-1595 Рр. До н.Е.)
- •Воєнна пісня хаммурапі
- •№1 Зовнішня політика і дипломатія хаммурапі за документами з архіву марі
- •№3 З листування царя хаммурапі
- •№4 Закони хаммурапі
- •§1. Если авÅлум7 [т.Е. Человек] под клятвой обвинил авилума, бросив на него обвинение в убийстве, но не доказал его, то обвинитель его должен быть убит8.
- •§178. Если жрице энтум, надитум или же зикрум1, которой её отец дал приданое и написал ей документ, в документе, кото-
- •§201. Если он выбил зуб мушкенуму, то он должен отвесить ⅓ мины серебра.
- •§239. Если авилум нанял лодочника, то он должен ему платить 6 гуров зерна в год.
- •§278. Если авилум купил раба или рабыню, и месяц не прошёл, а на него обрушилась эпилепсия (?), то покупатель может вернуть его своему продавцу и получить серебро, которое он отвесил.
- •Середньовавілонське царство
- •(1595-1156 Рр. До н.Е.)
- •Напис царя агума II
- •№2 Хроніка р
- •№3 Із синхронічної історії
- •№4 Лист фараона аменхотепа III до вавілонського царя кадашман-елліля I
- •№5 Лист кадашман-елліля I, вавілонського царя, до фараона аменхотепа III
- •№6 Лист бурна-буріаша II, вавілонського царя, до фараона ехнатона
- •№7 Лист хеттського табарни хаттусіліса III до вавілонського царя кадашман-елліля II
- •Ранній ашшур
- •(Ххiv—хVст. До н.Е.)
- •Документи з архіву карума канеса в анатолії
- •№2 Ашшурський судебник
- •§7. Если женщина подняла руку на мужчину и была в том уличена, она должна уплатить 30 мин олова, и ей надлежит дать
- •§25. Если женщина живёт ещё в доме своего отца, а муж её умер, и братья его не разделили наследство2, и сына у неё нет,
- •№2 Палацеві і гаремні укази середньоассірійських ішаккумів
- •Х. Новоассірійське царство
- •(912-605 Рр. До н.Е.)
- •Аннали ашшур-націрапала II
- •№2 Аннали салманасара III (моноліт з тушхе)
- •№3 Аннали саргона II
- •№4 Аннали сінаххеріба
- •№5 З листа асархаддона богу áшшуру
- •№6 Аннали ашшурбанапала (циліндр рассама)
- •Хi. Нововавілонське царство
- •(626-539 Рр. До н.Е.)
- •Привілеї вавілонських міст
- •№2 Протокол переговорів ішаккума ашшурбанапала і його брата шамаш-шумукіна, правителя вавілона, з містом вавілоном
- •№3 Послання ашшурбанапала до вавілонян
- •№4 Вавілонська хроніка
- •№5 Лист царевича навуходонóсора про похід у харран
- •№6 Сіппарський циліндр набоніда
- •№7 Вавілонський памфлет про набоніда
- •№8 Маніфест перського царя кіра II великого
- •Хii. Суспільні відносини і господарство в нововавілонському царстві №1 документи, складені під час облоги ніппура військом набопаласара (626 р. До н.Е.)
- •№2 Клинописні юридичні документи нововавілонського і перського часу
- •№3 Ніппурський бідняк
- •Розділ 3
- •№2 Аннали табарни хаттусіліса I
- •№3 Заповіт хаттусіліса I
- •№4 Клинописна таблиця табарни телепінуса (указ табарни телепінуса)
- •Новохеттське царство
- •(1460-1178 Рр. До н.Е.)
- •З літопису суппілуліумаса I
- •№2 Договір табарни суппілуліумаса з сунассурою, царем кіццувадни
- •№3 З літопису табарни мурсіліса II
- •№4 Скарги табарни мурсіліса II на овдовілу тавананну
- •№5 Автобіографія табарни хаттусіліса III
- •№6 Дарча грамота табарни арнувандаса III
- •10 Быков, принадлежащих прислуге, 10 быков Дома саххана8, 105 овец, 2 лошади, 3 мула. 37 капуну 2 ику поля, ... Ику 3
- •№7 Хеттські закони
- •§1. Если кто-нибудь убьёт во время ссоры мужчину или женщину, то он должен сам доставить труп; четыре головы6 он до- лжен датьвзамен, мужчин или женщин соответственно, и он отвечает своим домом7.
- •§2. Если кто-нибудь убьёт во время ссоры раба или рабыню, то он должен сам доставить труп; две головы он должен дать взамен, мужчин или женщин соответственно, и он отвечает своим домом.
- •§4. Если кто-нибудь ударит раба или рабыню и если жертва умрёт, причём у него не было на это умысла, то он должен сам доставить труп; одного человека он должен дать взамен, и он отвечает своим домом.
- •§38. Если люди взяты для суда и кто-нибудь приходит к ним как заступник1, и если их противники по суду приходят в ярость, и помощника кто-нибудьиз противников ударит, и он умрёт, то возмещения нет.
- •§122. Если кто-нибудь украдет тяжелую повозку со всеми принадлежностями, то прежде обычно давали 1 сикль серебра ...
- •Держава урарту (біайнелі, ванське царство)
- •№1 Написи царя мéнуа (810-786 рр. До н.Е.)
- •№2 Літопис царя аргìшті I
- •№3 З надпису шамші-ілу, туртана4 ассірійського царя салманасара IV, на статуях левів в тіл-барсібі
- •№4 З літопису царя сардурì II, сина аргішті
- •№6 Донесення ассірійських шпигунів саргону II про становище в урарту
- •№7 Донесення царевича сінаххеріба ішаккуму саргону II
- •№8 З листа саргона II богу áшшуру з описом походу на урарту («луврська табличка»)
- •Лідійське царство
- •Про лідійців і піттака
- •№2 Присвятний напис з сард
- •№3 Геродот історія, I, 6-91
- •№4 Миколай дамаський історія
- •№5 Павсаній опис еллади
- •№6 Клавдій еліан строкаті оповідання
- •Розділ 4
- •№2 Угарітський епос про данні-ілу і сина його акхата
- •№3 Листи ханаанських правителів до фараона
- •№4 Лист хеттського табарни хаттусіліса III до угарітського правителя нікм-епи
- •№5 Моавітська стела
- •№6 Напис кіламуви з самаля
- •Грецькі автори про досягнення фінікійців
- •Соціально-політична боротьба в стародавній палестині
- •Відносини залежності і рабство в стародавній палестині
- •Розділ 6
- •Середня азія і східний іран
- •Плутарх
- •Про ісіду і осіріса
- •№2 Авеста
- •Кіммерійці і скіфив передній азії мідійська держава №1 глиняні таблички часів ассірійського ішаккума асархаддона
- •№2 З напису асархаддона (призми а і с)
- •№3 Діодор сицилійський історична бібліотека, II, 43-46
- •№4 Геродот історія, I, 95-130
- •Утворення перської держави ахеменідів №1 вавілонська хроніка
- •№2 Циліндр кіра
- •№6 Едикт кіра II про відновлення ієрусалимського храму
- •№7 Загибель кіра II (геродот, історія, I)
- •Держава ахеменідівза правління дарія I і ксеркса I (522-465 рр. До н.Е.)
- •Боротьба дарія з гауматою
- •(Геродот, історія, III)
- •№2 Бехістунський надпис дарія I
- •№3 Надпис дарія I біля суецького каналу
- •№4 Надписи на статуї дарія I
- •№5 Надпис дарія I на золотій табличці з хамадана
- •№6 Наскальні надписи дарія I з накш-і рустама
- •№7 Похід дарія і у скіфію (геродот, історія, IV)
- •№8 Вапнякова табличка ксеркса I (ксеркс I про своє воцаріння)
- •IV. Економічна, соціальна і релігійна політика ахеменідів в кінціVi— IV ст. До н.Е. №1 документи часу правління самозванців
- •№2 Організація перської держави (геродот, історія, III)
- •№3 Надпис дарія I про спорудження палацу в сузах
- •№4 Указ дарія I про грецький храм в магнесії
- •№5 Антидевівський надпис ксеркса I
- •№6 Надпис артаксеркса II про спорудження палацу в сузах
- •№7 Хроніка часів артаксеркса III
- •№8 Еламські документи з персеполя
- •№9 Вавілонські документи
- •№10 Арамейські документи
- •VII. Парфянська і греко-бактрійська держави
- •Марк юліан юстін
- •Епітома твору помпея трога «історія філіппа», xli
- •№2 Страбон географія, XI, 9
- •№3 Страбон географія, XI, 11
- •Розділ 6
- •№2 Опис індії арріана (індія, і—II, V—VII, X—XII, XVI—XVII)
- •№3 Мáнава-дхармашастра (закони мáну)
- •Індійський похід александра македонського (327-325 рр. До н.Е.) і утворення маурійської держави
- •Битва александра македонського з царем пором
- •(Арріан, анáбасіс александра, V)
- •№2 Діодор сицилійський історична бібліотека, хvii
- •№3 Квінт курцій руф історія александра македонського
- •№4 Плутарх, александр
- •№5 Договір селевка з чандрагуптою (аппіан, сірійські справи)
- •№6 Страбон географія
- •№7 Юстін переказ твору помпея трога «історія після філіппа»
- •№8 Розширена махавамса (V, 71-94)
- •№9 Хемачандра, повість про чанакью і чандрагупту (з книги «парішіштапарван», VIII)
- •Індія другоїполовиниI тисячоліття до н.Е. За артхашастроюкаутільї чанакьї
- •Індія вправління ашокимаур'ї (268-231рр. До н.Е.) №1 махавамса
- •V, 14-23
- •V, 275-279
- •XII, 1-8
- •№2 Надписи ашоки
- •IV. Ранній буддизм: ідеологія і соціальна організація
- •№1 Віная-пìтака
- •№2 Дігха-нікая
- •№3 Джáтаки
- •Розділ 7
- •№2 Люй-ші чуньцю, хх
- •№3 Бань бяо, бань гу, бань чжао ханьшу (історія першої династії хань), ххiii, огляд законів
- •№4 Ши цзин («книга пісень»)
- •№5 Цзягувень (ворожильні написи)
- •Епоха чжоу (1027-771 рр. До н.Е.)
- •Цзиньвень
- •(Написи на ритуальних бронзових судинах)
- •№2 Лі-цзи («записи про ритуали»)
- •№3 Чжоу-лі («чжоуські ритуали»)
- •№4 Мен-цзи
- •№5 Мо-цзи
- •№6 Бань бяо, бань гу, бань чжао ханьшу (історія першої династії хань), ххiii, огляд законів
- •№7 Ши цзин («книга пісень»)
- •Період чунь-цю
- •(771-465 Рр. До н.Е.)
- •Чунь цю
- •№2 Цзо-чжуань
- •№3 Го-юй
- •№4 Гуань-цзи
- •№5 Сима цянь історичні записки
- •№6 Лунь юй («бесіди і судження»)
- •Період чжань-го(465-221 рр. Дон.Е.) піднесення царства цинь №1 дао де цзин
- •№3 Шан-цзюньшу (книга правителя області шан)
- •Глава I. Изменение законов
- •Глава VII. Открытые и закрытые пути
- •№4 Сима цянь історичні записки
- •Імперія цинь (221-207 рр. До н.Е.) №1 сима цянь історичні записки
- •Глава V. Основные записи о деяниях дома Цинь
- •Глава VI. Основные записи о деяниях первого императора Цинь
- •№2 Документи з юньмена
- •№3 Надпис на гирі (рескрипт цинь ші хуанді про уніфікацію мір і ваг)
- •№4 Бань бяо, бань гу, бань чжао ханьшу
- •№5 Циньське установлення про покарання
- •№6 Циньське керівництво з розслідування карних злочинів
- •Епоха хань
- •Глава V. Записи о деяниях императора Цзин-ди6
- •№2 Подорожі чжан цяня в середню азію (бань бяо, бань гу, бань чжао, ханьшу, lхi)
- •№3 Реформи ван мана і повстання червонобрових (бань бяо, бань гу, бань чжао, ханьшу)
- •№4 Фань є хоуханьшу
- •Глава I. Записи о деяниях императора Гуан у-ди
- •№5 Повстання жовтих пов'язок (фань є, хоуханьшу)
- •Глосарій а
№6 Аннали ашшурбанапала (циліндр рассама)
Великий літопис був складений ритмізованою прозою, близькою віршам, в 636 р. до н.е. Зберігся на десятигранній глиняній призмі, закладеній в основу храму і знайденій при розкопках Ніневії («Циліндр Рассама», названий так по імені першовідкривача). Цар Ашшурбанапал, син Асархаддона, правив в 669-627 рр. до н.е.
Я, Ашшурбанапал, творение Áшшура и Белет, царенаследник великий престольного Дома, кого Áшшур и Син, владыка тиары,во дни далёкие — имя наречённое его дляцарствования они назвали, в утробе матери его дляпастырства надАссирией со- здали... Асархаддон, царь Ассирии, отец-родитель мой, Áшшура и Белет, богов-помощников его, слова почтил, которыми устрое- ние царствования моего ему повелели, и в месяц айару, в месяц бога Эйа, владыки человечества, в день двенадцатый, благоприят- ный, в праздник богини Гулы2, во исполнение обета3, что Áшшур, Белет, Син, Шамаш, Адад, Бел, Набу, Äштар Нинéвийская, Ша- ррат Кидмури4, Иштар Арбельская, Нинурта, Нергал и Нуску повелели, людей Ассирии от маладо велика собрал он, от моря Вер- хнего и Нижнего,дляохраны престолонаследия,а затем и царствованиямоего над Ассирией, во исполнение клятвы — имя божие произнести он заставил и укрепил договор.
В ликовании и радости в покои престольные я вступил, в место великолепное, средоточие царства, где Синаххериб, отец отца моего, предок мой, престолонаследником был, царствование исполнял там, где Асархаддон, отец-родитель мой,родился, вы- рос и над Ассирией властвовал, государями всеми правил, род свой расширил, родных и близких собрал там; и я, Ашшурбанапал, в покоях этих мудрость бога Набу5 приобрёл, всё искусство писцов, все ремёсла, всё, что знания было — изучил, из лука стрелять я научился, ездить верхом, на колеснице, держать вожжи...
После того как Áшшур, Син, Шамаш, Адад, Бел, Набу, Äштар Нинéвийская, Шаррат Кидмури, Äштар Арбельская, Нинур- та,Нергал,Нуску милостиво на престол отца-родителя моего меня посадили, Áдад дожди свои излил,Эйа источники свои открыл, до пяти локтей поднялось зерно в росте своём, до 5/6 локтя был колос длиною, был урожай ровен — расцвет Нисабы, неуклонно луга наливались, плодовые деревья плодоносили, скот удавался при рождении. Под властью моей изливалось плодородие, в годы мои копилось изобилие.
В перший мій похід на Маган і Мелухху6 воістину я пішов. Таркý7, цар Єгипту і Ефіопії, якому Ашшурахіддін8, батько,
мій творець, завдавпоразки, оволодівши його країною, — саме цей Таркý забувсилу Áшшура9 і Іштар10, великих богів, моїх воло- дарів, і поклався на власну силу. Проти царів і наглядачів, яких призначив в Єгипті батько, мій творець, він пішов, щоб убивати, грабувати і щоб відібрати Єгипет. Він увійшов в Мемфіс11, місто, яке батько, мій творець, завоював і приєднав до Ассірії.
Скороход прибув в Ніневію і повідомив мене. Через ці діла серце моє роз'ярилося, розпалилася моя печінка. Підняв я руки, почав благати Áшшура і Іштар ассірійську. Зібрав я моїславні війська, які вручили меніÁшшур і Іштар, і вирушив в Єгипет і Ефі- опію.
Підчас мого походу 22 царі, раби, підвладні мені на березіморя, серед моря іна суші, принесли мені свої важкі приношен- няі цілували мої ноги. Цих царів з їх військами і кораблями по морю іпо суші разом з моїми воїнами я послав шляхом і дорогою. На спішну підмогу,царям і намісникам, які в Єгипті були підвладними мені рабами, я швидко погнався і дійшов до Карбаніту12.
Таркý, цар Єгипту і Куша, почувши про наближення мого походу, зібрав своїх бійців на бій, на битву і січу. З допомогою Áшшура,Бела13 іНабу, великих богів, моїх володарів, що йдуть на моєму боці, в битві в широкому полі я завдавпоразки його вої- нам. Таркý в Мемфісі почув про поразку своїх воїнів, сяйво Áшшура і Іштар охопило його, і він збожеволів; блиск царственості
1 Т.е. «душу». По представлениям древних, печень — обиталище гнева.
2 Гула — богиня лікування.
3 Ашшурбанапал прагне підкреслити, що він був заздалегідь і законно призначений спадкоємцем престолу, що не відповідає дійсності.
4 Титул Ìштар — «Володарки», яку шанували в м. Кальху.
5 Набу — бог-покровитель наук і вченості взагалі, син Мардука.
6 Старовинні назви областей Північної Аравії. В дану епоху застосовувались вже не до Аравії, а до Єгипту і Ефіопії.
7 Тахарка — третій цар XXV (Кушитської) династії (686-671 рр. до н.е.).
8 Ашшурахіддін — ассірійський цар Асархаддон, батько Ашшурбанапала (680-669 рр. до н.е.).
9 Áшшур — головний бог Ассірії, глава пантеону.
10 Іштар (шумерська Інанна) — одна з найголовніших шумерських і аккадсько-вавілонських богинь, центром її культу було місто Урук. 11 Мемфіс — місто в Єгипті — столиця країни в епоху Стародавнього Царства, на границі Верхнього і Нижнього Єгипту, біля суч. Каїра. 12 Карбаніту — місто в Єгипті.
13 Бел («Володар») — те саме, що і Баáл; у західносемітських народів — будь-який місцевий верховний бог. В Месопотамії ототожнювався з Енлілем, згодом
— з вавілонським Мардуком.
моєї вкрив його, якою прикрасили мене боги неба і землі. Мемфіс він покинув і, щоб врятувати душу свою, втік у Фіви. Те місто
[тобто Мемфіс] я взяв, ввівдо нього моїх воїнів і оселив там. [Далі йде довгий список правителів окремих міст Єгипту.]
Цих царів, намісників і наглядачів, яких в Єгипті призначив батько, мій творець, і які перед наступом Тарку залишили свої посади і розсіялися в степу [букв.: наповнили степ], я повернув і призначив на їх місця по їх посадах. Єгипет і Куш, які завоював батько, мій творець, я заново взяв1. Я посилив охоронну службу ще більше іуклав договори. З великою здобиччю і багатьма поло- неними я повернувся в Ніневію.
Потім ціцарі, всі, кого япризначив,согрішили проти присяги мені, не додержали клятви великих богів, забули добро, яке я їм зробив, і серце їх замислило лихе. Вони говорили підступні слова, порадили собі згубну пораду: «Тарку з Єгипту виженуть, а щодо нас, то як нам усидіти?» До Тарку, царя Куша, вони послали своїх гінців для принесення присяги і укладення дружби: «Не- хай міжнами встановиться дружба, і нехай ми будемо один з одним у згоді; країну поділимо між собою, інехай не буде середнас іншого володаря». Проти воїнів Ассірії, військ моєї величності, які я поставив для воєнного союзу з ними, вони хотіли зробити ли- хе діло. Мої довірені люди почули ці слова, перехопили їх гінців з посланнями і зв'язали їм руки і ноги залізними узами і залізни- ми кайданами. Клятва Áшшуром,царем богів, спостиглаїх, бо вони согрішили проти присяги; великі боги забрали в руках їх доб- ро, — бо я робив їмблаго. А людей Саїса, Мендеса, Таніса2 і інших міст, всіх, хто були з ними і замишляли лихе, від малого дове- ликого вони повергли зброєю, не залишили з них жодного чоловіка; тіла їх вони повісили на стовпи, зідрали з них шкіру, вкрили нею стіну міста.
Цих царів, які хотіли зробити лихе проти воїнів Ассірії, вони прислали живими до мене в Ніневію. З них я помилував Ніку3
і оживив його душу; я ще збільшив клятви проти попереднього і уклав з ним клятвенний договір. Я одяг його вбарвисте убрання, наклав на нього золотий ланцюг, ознаку царственості, золотими каблучками прикрасив його пальці, дав йому залізний поясний кинджал з золотою оправою, написавши на ньому моє ім'я;колісниці, коней, мулівдляїзди його величності яподарував йому, мо- їх довірених осіб, намісників для воєнного союзу з ним я послав з ним разом. Туди, куди батько, мій творець, призначив його на царство в Саїсі, я повернув його на місце; а Набушезібанні4, його сина, я призначив в Атрібіс5. Я зробив йому більше добра і лас- ки, ніж батько, мій творець.
Таркý там, куди він втік, жах від зброї Áшшура, мого володаря, охопив його, і він помер [дослівно: пішов долею своєї ночі]. Потім Ташдамане6, син Шабаку7, вступив на престол його царства. Фіви і Геліополь8 він зробив своєю опорою, зібрав свої війсь- кові сили. Щоб битися з моїми воїнами, синами Ассірії, що були в Мемфісі, він зібрав свої бойові підрозділи. Цих людей він за- мкнув і захопив їх виходи. Скорий посланець прийшов у Ніневію і сказав меніпро те.
В другому моєму поході я вирушив в Єгипет іКуш. Ташдамане, почувши про мій похід — що я вступивна землю Єгипту,
— покинув Мемфіс і, щоб врятувати душу свою, втік у Фіви. Царі, намісники і наглядачі, яких я поставив в Єгипті, прийшли до мене і поцілували мої ноги. Слідом за Ташдамане я вирушив; він побачив наближення моєї сильної битви, покинув Фіви і втік у Кіпкіпі9. Те місто [тобто Фіви] цілком з допомогою Áшшура і Іштар захопили мої руки. Срібло, золото, коштовнікамені, всяке ба- гатство палацу його, барвисте і полотняне вбрання, великих коней, людей — чоловіків і жінок, — два високі обеліски, виріб з чис- того золотого сплаву10 вагою в 2500 талантів11, що стояли при брамі храму, я забрав з їх місць і все це взяв в Ассірію. Я полонив багатьох полонених безліку з Фів, зробив гіркою Єгипту іКушу мою зброю і утвердивсвою перемогу. З повними руками я благо- получно повернувся в Ніневію, місто моєї величності.
В третій мій похід я воістину пішовна Баáла, царя Тіра, що живе серед моря, який не виконував наказівмоєї царственос- ті, не слухав слів моїх уст. Я збудував проти нього укріплення, захопив його шляхи на морі і на суші, стиснув, вкоротив їх дихан- ня, схилив їх під моє ярмо. Свою рідну дочку і дочок своїх братів він послав до мене в наложниці. Яхімілька, свого сина, який ні- коли не переправлявсячерез море12, він приславодночасно для несення моєїслужби. Я прийняввід нього його дочку і дочок його братів з багатим посагом; я помилував його і його рідного сина повернув і віддавйому.
Якінлý, цар Арвада, що жив серед моря і не схилявся перед царями, моїми батьками, схилився під моє ярмо; дочку свою з багатим посагом він прислав мені в наложниці в Ніневію і поцілував мої ноги.
Мугáллу, цар Табала13, який проти царів, батьків моїх, говорив підбурливі речі, свою рідну дочку з багатим посагом при- слав мені в наложниці в Ніневію і поцілував мої ноги. Япризначив на Мугаллу щорічну данину кіньми.
Сандашарме кілікійський, який не схилявся перед царями, моїми батьками,не був під їх ярмом, свою рідну дочку з багатим посагом прислав мені в наложниці в Ніневію іпоцілував мої ноги.
Коли Якінлý, цар Арвада, помер [дослівно: поставив свою гору], Азіба'ал, Абіба'ал, Адуніб'ал, Сапатіба'ал, Будіба'ал, Ба'ал- яшуб, Ба'алханун, Ба'алмалук, Абімільк і Ахімільк, сини Акінлý, що жили серед моря, з середини моря піднялися і з важким при- носом прийшли і поцілували мої ноги. Я радісно поглянув на Азіба'ала і поставивйого на царство вАрваді. Абіба'ала,Адуніба'ала, Сапатіба'ала, Будіба'ала, Ба'ал-яшуба, Ба'алхануна, Ба'алма-лука, Абімілька і Ахімілька я одяг в барвисте убрання, золотими перс- нями прикрасив їхні пальці і поставив їх переді мною.
Гуггу14, царю Лідії15, області по той бік моря, — далеке місце, назви якого не чули царі, батьки мої, — ім'я моє явив уві сні
Áшшур, бог, мій творець, кажучи: «Обійми ноги Ашшурбанапала, царя Ассірії, і іменем його перемагай твоїх ворогів». Як тільки він побачив цей сон — він пославсвого гінця мене привітати;про цей сон, який він побачив, він написав іприславмені через сво- го посланця, і той сказав мені. З того часу як він обнявноги моєї царственості, з допомогою Áшшура і Іштар, богів, моїх володарів,
1 ...заново взяв — технічний вислів, що означає включення до складу Ассірії, звичайно з заселенням ассірійцями.
2 Єгипетські міста, що знаходились в Дельті.
3 Ніка — Нехо, батько Псамметіха І; не слід плутати його з онуком — фараоном Нехо II (610-595 рр. до н.е.).
4 Набушезібанні — Псамметіх I, засновник XXVI династії (664-610 рр. до н.е.).
5 Єгипетське місто, що знаходилось в Дельті.
6 Ташдамане — Танутамон, цар Ефіопії, який на короткий час захопив Єгипет (бл. 664 р. до н.е.).
7 Шабаку — Шабака (712-697 рр. до н.е.; грец. Сабайон), — засновник XXV (Ефіопської) династії в Єгипті.
8 Єгипетське місто, що знаходилось в Нижньому Єгипті, бл. 10 кілометрів на північ від суч. Каїра.
9 Місцезнаходження невідоме.
10 Захалу — мабуть, електрум (сплав золота з сріблом).
11 75 тонн.
12 Тобто жив в острівній частині Тіри, обложеній ассірійцями.
13 Держава в східній частині Малої Азії.
14 Гуггу — греки читали його ім'я як Гігес (680-644 рр. до н.е.).
15 Лідія — багата і могутня держава в західній частині Малої Азії.
він підкорив кіммерійців1, що пригноблювали його країну,не боялисябатьківмоїх,та імоїй царственості нігне обнімали. Зчисла вождів [букв.: начальників алу (общин, поселень)] кіммерійців, яких він підкорив, двох вождів він закував в залізні ланцюги, кай- дани і окови і з важким приношенням приславперед мене.
Гінця свого, якого він завжди присилав вітати мене, він згодом затримав. За те, що він не виконавнаказу Áшшура, бога, мо- го творця, поклавсянавласну силу і загордився серцем, послав свої військадля воєнного союзу з Пішамілку2, царем Єгипту, який скинув ярмо мого панування, я, почувши, почав благати Áшшура і Іштар: «Хай буде труп його кинутий перед його ворогами, хай розтягнутьйого кістки!» Як япросив Áшшура, такі сталося, ітруп його бувкинутий передйого ворогами, а його кістки розтягли. Кіммерійці, яких іменем моїм він підбив під ноги, піднялись і зруйнували всю країну його.
Потім син його вступив на престол його, про лихе діло, яке проти батька його з мого моління вчинили боги, моїпомічники, він написав мені і прислав з своїмгінцем і обняв ноги моєї царственості. «Ти— цар, якого відають боги! Батька моготи прокляв, і йому вчинилося зло; мене, раба3, який шанує тебе, благослови, і нехай я буду під твоїм ярмом!»
В дні ті Шамаш-Шумукін4, брат невірний, кому добро я творив, кого на царювання в Вавілоні призначив, всі мислимі окраси царювання сотворив йому, дав йому воїнів, коней і колісниць — зібрав і руки його наповнив. Міста, поля, сади, людей, що живуть там, я примножив і більше, ніж батько мій повелів, дав йому я.
Він же добро те, що язробив йому, забуві лихе замислив. Зовні вуста його добре мовили, в глибині ж серце його задумало: синів Вавілона, що на Ассірію дивились, рабів, мені покірних, обдурив він, словами брехливими до них промовляв він, посольст- вом розкішним, щоб про здоров'я моє дізнатись, до мене в Ніневію він їх надіслав.
Я,Ашшурбанапал, цар Ассірії, кому боги великі щасливу долю судили,кого в правді і в істині сотворили, жителів Вавілону тих за стіл чудовий посадив і в одежу лляну барвисту їх вдягнув, золотими перснями унизав їхні пальці.
Поки ті жителі Вавілону в Ассірії перебували, в обличчя раднику моєму дивились, він, Шамаш-Шум-Укін, брат невірний, що союзу зі мною не дотримав, людей Аккаду,халдеїв, арамеїв, людей Країни Моря від міста Каби до Баб-Саліметі — рабів, мені покірних, проти мене підбурив; і Умма-Нігаша, втікача, який стопи царственості моєї обіймав, кого на царство Еламу призначив я, і царів Гутіума, і країни Амурру і Мелухха, що за велінням Áшшура і Белет доручені мені були, — всіх їх підбурив проти мене, з ним вони досягли угоди.
Брами Сіппара, Вавілона, Борсіппи він замкнув і братерство розірвав! На стіни цих міст воїнів своїх підняввін, щоб стати зі мною на битву! Покладання жертв моїх перед Белом, сином Бела, Шамашем, світочем божим, перед Еррою-воїном він припинив
скасував приносини жертв моїх. Щоб пограбувати міста — житла богів великих, чиї святилища я оновив, сріблом і золотом оздобив, все, що належить, там умістив, —він лихе намислив!
І в той час один ясновидець, тієї ночі ліг він і сон він бачить: на підніжжі статуї бога Сіна накреслено так: «Тим, хто проти Ашшурбанапала, ішаккума Ассірії, зло замислить, ворожнечу посіє, люту смерть я їм подарую, кинджалом залізним, вогнем па- лющим і голодом, доторком бога чуми їхні життя обірву я!» Почувши це, поклався я на слова мого володаря Сіна.
В шостому поході скликав я своє військо, на Шамаш-Шум-Укіна шлях спрямував. В Сіппарі, Вавілоні, Борсіппі, Куту йо- го разом з військом замкнув я ізахопив всі проходи. В містіі в полі незліченних поразок йому завдав. Інші — з доторком бога чу- ми, через голод ізлидні життя свої поклали. А Умма-Нігаш, цар еламський, ставленикрук моїх, що хабара взяв віднього і спільно з ним виступав, Таммаріту проти нього повстав, і його самого, і родичів його зброєю вразив.
Відтак Таммаріту, що після Умма-Нігаша трон Еламу зайняв,про здоров'я царювання мого неспитав,на допомогу Шамаш- Шум-Укіну, вражому братові прийшов і битися з моїм військом квапив зброю свою. Моління, які до Áшшура і Іштар звернув я,— цю молитву мою вони прийняли, мову вуст моїх почули, — Індабігаш, раб його, проти нього повстав і в битві поразки йому за- вдав.
Таммаріту, цар Еламу, при стинанні голови Теуммана зухвало мовив, — тієї, що воїни війська мого стинали, — так мовив:
«Хіба стинають голову царю Еламу посеред краю його, перед військом його?» І вдруге він мовив: «А Умма-Нігаш, як цілував він землю перед послами Ашшурбанапала, царя Ассірії!»
За ті слова, що він мовив, Áшшур і Іштар покарали його! Таммаріту, брати його, сім'я його, рідня його і вісімдесят п'ять князів, що йшли на боці його, від Індабігаша втекли, жах у серцях своїх побороли і в Ніневію прийшли.
Таммаріту ноги царственності моєї цілував, землю рівняв бородою своєю, обіддя коліс моїх обіймав, до рабів моїх себе за- рахував, на допомогу до нього прийти владарювання моє за велінням Áшшура і Іштар благав. І тоді переді мною він став, силу могутніх богів моїх вихваляв, тих, що помічниками мені були!
Я, Ашшурбанапал, серце просторе, помстою гребую, гріхи прощаю, — я Таммаріту ласку свою явив! Його з усіма родича- ми впалацісвоєму яоселив. І в той час — людей Аккада, що з Шамаш-Шум-Укіном були заодно, зло замишляли, — голодїх охо- пив. Серед голоду синів і дочок своїх вони їли, ремені шкіряні жували.
Áшшур, Сін, Шамаш, Адад, Бел, Набу, Іштар Ніневійська, Шаррат Кідмурі, Іштар Арбельська, Нінурта, Нергал, Нуску, що переді мною йшли, ворогів моїх вражали. Шамаш-Шум-Укіна, брата ворожого, що зі мною ворогував, в горіння полум'я пломін- кого вкинули вони і життя його урвали.
А людей тих, що Шамаш-Шум-Укіну, брату ворожому, радили діло це і лихе сотворили, що смерті жахались, і їхні життя дорогоцінні були їм, і через те з Шамаш-Шум-Укіном разом, з володарем їхнім разом у полум'я не кинулися вони, від леза кин- джала залізного, від голоду і злиднів, від вогню жерущого врятувались, притулок собі знайшли, — сіть богів великих, володарів моїх,утекти від яких неможливо, накрила їх! Жоден не вилетів з них, жоден втікач з рук моїх не втік, всіх руки мої полічили!
Повози, колісниці, балдахіни, наложниць його, скарби палацу його, — все віддали мені. Воїнів його, їхні злісні вуста, яки- ми проти Áшшура, мого бога, зухвало вони рекли, проти мене, государя, шануючого його, зло замишляли, —їхні вуста я видер, їх я покарав!
Інших людей — живцем, перед статуями Шеду і Ламассу, перед якими Сінаххеріб, батько батька-родителя мого, був вби- тий, нині я духові його людей тих у жертву приніс! Їхню плоть, що відрізав я, згодував я псам, свиням, воронам, орлам, птахам не-
1 Кіммерійці — народ, що жив в Причорномор'ї і Приазов'ї; в VIII—VII ст. вони вторглись через Кавказ в Передню Азію і спустошили Урарту, Ассірію, Фрі- гію і Лідію.
2 Пішамілку — єгипетський фараон Псамметіх І (664-610 рр. до н.е.).
3 Очевидно, гра слів: сина Гігеса звали Ардіс, що по-аккадському звучало б «арду» — раб.
4 Шамаш-Шумукін — брат Ашшурбанапала, народжений ассіріянкою. Спочатку ассірійський трон мав спадкувати Шамаш-Шумукін, але знать висловила не- вдоволення і наступником Асархаддона став Ашшурбанапал, а його брат зайняв посаду намісника Вавілонії. Зовні між братами склались чудові відносини, але на- справді Шамаш-Шумукін готував повстання. Про це далі і розповідають «Аннали Ашшурбанапала».
бесним, рибам морським.
Після того, як ці діла я звершив, серця богів великих, володарів моїх, вгамував, трупи людей, яких чума вразила, що від го- лоду ізлиднів душі свої поклали, недоїдки харчу псів і свиней, що вулиці захарастили, майдани заполонили, їхнікістки з Вавілона, Кути, Сіппара я винести звелів і на купи скласти. Обрядами жерців їхні святилища я очистив, вулиці їхні забруднені вимів, їхніх богів розгніваних, їхніх богинь розгніваних я заспокоїв молитвою і плачами. Жертви для них постійні, що ті зменшили, як за днів колишніх, в добробуті я повернув іпризначив.
Решті жителів Вавілона, Кути, Сіппара, що від суду, голоду і різанини врятувалися, ласку свою їм явив, жити душам їхнім я повелів, в Вавілоні я їх оселив!
А людей Аккаду, разом зхалдеями, арамеями, Країною Моря,кого Шамаш-Шум-Укін набрав,до однодумствапривів,і, са- мі ухваливши, зі мною ворогували вони, — за велінням Áшшура і Белет, богів великих, помічників моїх, всіх їх до пня потоптав я, ярмо Ашшýра, яке вони скинули, на них поклав я, намісників, градоначальників, рук моїх ставлеників, над ними призначив я, по- стійні жертви найкращі Áшшуру іБелет і богамАссірії на них поклавя,данину, податок володарювання мого, безперервну,щорі- чну, на них поклав я.