- •Імені володимира гнатюка історичний факультет
- •Кінець хiх — хх династія 72
- •Лідійське царство 208
- •Період чжань-го. Піднесення царства цинь 359
- •Імперія цинь (221-207 рр. До н.Е.) 364
- •Розділ 1
- •№4 Життєпис сановника мечена
- •№5 Будівництво пірамід (геродот, історія, II, 124-125)
- •№7 Життєпис сановника хархуфа
- •№8 Указ фараона неферіркара з абідоса
- •№9 Імунітетна грамота фараона пепі II з коптоса (декрет а з коптоса з додатками з декрету в)
- •Перший перехідний період
- •(VII—хi династії — 2181-2040 рр. До н.Е.)
- •Напис чиновника іті з гебелейна
- •№2 Повчання гераклеопольского царя ахтоя III своєму сину мерікарá
- •№3 Повість про красномовного селянина
- •№4 Промова іпусера
- •Середнє царство
- •(Хi—хiii династії, 2040-1675 рр. До н.Е.)
- •Пророцтво неферті
- •№2 Повчання фараона аменемхéта I
- •№3 Надпис амені, номарха хv (антилопового) нома
- •№4 Надпис фараона сенусерта III з семне
- •№5 Стела хусебека
- •№6 Стела фараона собекхотепа IV з карнака
- •№7 Повчання писаря хеті, сина дуауфа, своєму сину пепі
- •Другий перехідний період (хv—хvi династії, 1675-1554 рр. До н.Е.) №1
- •№2 Декрет нуб-хепер-ра антефа з коптоса
- •№3 Табличка карнарвона
- •№4 Стела фараона камóса
- •№5 Життєпис яхмóса, начальника гребців
- •Хviii династія (1554-1306 рр. До н.Е.) №1
- •№2 З анналів тутмóса III
- •№3 Надпис тутмоса III з гебел баркала
- •№4 Здобуття юпи (з папірусу «харріс 500»)
- •№5 Стела аменхотепа II з міт-рахіне
- •№6 Положення про службові обов'язки верховного сановника
- •№7 Повідомлення про повстання в куші
- •Реформа ехнатона (1367-1347рр. До н.Е.)
- •[Папирус гуроб II, 2]
- •[Берлинский папирус 9775]
- •№2 Надпис з гробниці сановника маї
- •№3 Гімн атону
- •2 Ка — по представлениям древних египтян «душа»-двойник, дух-хранитель, подобие человека, продолжающее существовать и после его смерти.
- •№4 Реставраційний напис фараона тутанхамона
- •№5 Указ фараона хоремхеба
- •Хiх династія
- •(1306-1197 Рр. До н.Е.)
- •Декрет фараона сеті і з наурі
- •№2 Битва фараона рамсеса II з xеtтами під кадешем
- •№3 Поема пентаура
- •№4 Союзний договір між хеттським царем хаттусілісом III і єгипетським фараоном рамсесом II
- •№5 Похвала резиденції рамсеса II в дельті
- •Кінець хiх — хх династія
- •(1224-1147 Рр. До н.Е.)
- •Стела фараона мернептаха
- •№2 Переслідування збіглих рабів
- •№3 З шкільних повчань
- •№3 Великий папірус гарріса (заповіт фараона рамсеса III)
- •№5 Подорож унуамона, жерця храму амона в фівах
- •Iх. Пізнє царство
- •(Ххii—ххх династії, 945-332 рр. До н.Е.)
- •Приватне землеволодіння за фараона осоркона III (стела з карнакського храму)
- •№2 Стела піáнхі
- •№3 Закони бокхоріса (діодор сицилійський, історична бібліотека, I)
- •№4 Праця рабів на золотих рудниках в куші (діодор сицилійський, історична бібліотека, III)
- •Розділ 2
- •№2 Сказання про гільгамéша і áггу
- •№3 «Історичний конус» енметени
- •№4 Реформи лугаля лагáша уруінімгìни
- •Держава саргонідів
- •(2316-2173 Рр. До н.Е.)
- •Сказання про саргона аккадського
- •№2 Надписи рімуша
- •Месопотамія під пануванням кутіїв (2173-2109 рр. До н.Е.). Друга династія лагаша (2176-2104рр. До н.Е.) №1 надпис енсì лагáша — гудéа на глиняному циліндрі
- •№2 Надписи на статуях гудéа
- •Шумеро-аккадськецарство третьоїдинастії ура (2111-2003рр. До н.Е.). Перша династія іссіна (2017-1924рр. До н.Е.) №1 судебник шульгì
- •§4. Если жена авÅлума4 завлекла другого авилума, и он спал с ней, он [т.Е.Муж] убьёт эту женщину. В прелюбодеянии этом он [т.Е. Прелюбодей] будет свободен от наказания.
- •№3 Табір для військовополонених жінок в шумері
- •№5 Листування іббі-сіна
- •Аморейські царства (іссін, ларса,держава шамші-адада I)
- •В хiх—хviii ст. До н.Е.
- •Судебник царя ліпіт-іштара
- •§1. ... Что был учреждён ...
- •№2 Господарські і юридичні документи царства ларси (2025-1735 рр. До н.Е.)
- •№3 Держава шамші-адада I за листуванням з архіву мáрі
- •Старовавілонська держава
- •(1894-1595 Рр. До н.Е.)
- •Воєнна пісня хаммурапі
- •№1 Зовнішня політика і дипломатія хаммурапі за документами з архіву марі
- •№3 З листування царя хаммурапі
- •№4 Закони хаммурапі
- •§1. Если авÅлум7 [т.Е. Человек] под клятвой обвинил авилума, бросив на него обвинение в убийстве, но не доказал его, то обвинитель его должен быть убит8.
- •§178. Если жрице энтум, надитум или же зикрум1, которой её отец дал приданое и написал ей документ, в документе, кото-
- •§201. Если он выбил зуб мушкенуму, то он должен отвесить ⅓ мины серебра.
- •§239. Если авилум нанял лодочника, то он должен ему платить 6 гуров зерна в год.
- •§278. Если авилум купил раба или рабыню, и месяц не прошёл, а на него обрушилась эпилепсия (?), то покупатель может вернуть его своему продавцу и получить серебро, которое он отвесил.
- •Середньовавілонське царство
- •(1595-1156 Рр. До н.Е.)
- •Напис царя агума II
- •№2 Хроніка р
- •№3 Із синхронічної історії
- •№4 Лист фараона аменхотепа III до вавілонського царя кадашман-елліля I
- •№5 Лист кадашман-елліля I, вавілонського царя, до фараона аменхотепа III
- •№6 Лист бурна-буріаша II, вавілонського царя, до фараона ехнатона
- •№7 Лист хеттського табарни хаттусіліса III до вавілонського царя кадашман-елліля II
- •Ранній ашшур
- •(Ххiv—хVст. До н.Е.)
- •Документи з архіву карума канеса в анатолії
- •№2 Ашшурський судебник
- •§7. Если женщина подняла руку на мужчину и была в том уличена, она должна уплатить 30 мин олова, и ей надлежит дать
- •§25. Если женщина живёт ещё в доме своего отца, а муж её умер, и братья его не разделили наследство2, и сына у неё нет,
- •№2 Палацеві і гаремні укази середньоассірійських ішаккумів
- •Х. Новоассірійське царство
- •(912-605 Рр. До н.Е.)
- •Аннали ашшур-націрапала II
- •№2 Аннали салманасара III (моноліт з тушхе)
- •№3 Аннали саргона II
- •№4 Аннали сінаххеріба
- •№5 З листа асархаддона богу áшшуру
- •№6 Аннали ашшурбанапала (циліндр рассама)
- •Хi. Нововавілонське царство
- •(626-539 Рр. До н.Е.)
- •Привілеї вавілонських міст
- •№2 Протокол переговорів ішаккума ашшурбанапала і його брата шамаш-шумукіна, правителя вавілона, з містом вавілоном
- •№3 Послання ашшурбанапала до вавілонян
- •№4 Вавілонська хроніка
- •№5 Лист царевича навуходонóсора про похід у харран
- •№6 Сіппарський циліндр набоніда
- •№7 Вавілонський памфлет про набоніда
- •№8 Маніфест перського царя кіра II великого
- •Хii. Суспільні відносини і господарство в нововавілонському царстві №1 документи, складені під час облоги ніппура військом набопаласара (626 р. До н.Е.)
- •№2 Клинописні юридичні документи нововавілонського і перського часу
- •№3 Ніппурський бідняк
- •Розділ 3
- •№2 Аннали табарни хаттусіліса I
- •№3 Заповіт хаттусіліса I
- •№4 Клинописна таблиця табарни телепінуса (указ табарни телепінуса)
- •Новохеттське царство
- •(1460-1178 Рр. До н.Е.)
- •З літопису суппілуліумаса I
- •№2 Договір табарни суппілуліумаса з сунассурою, царем кіццувадни
- •№3 З літопису табарни мурсіліса II
- •№4 Скарги табарни мурсіліса II на овдовілу тавананну
- •№5 Автобіографія табарни хаттусіліса III
- •№6 Дарча грамота табарни арнувандаса III
- •10 Быков, принадлежащих прислуге, 10 быков Дома саххана8, 105 овец, 2 лошади, 3 мула. 37 капуну 2 ику поля, ... Ику 3
- •№7 Хеттські закони
- •§1. Если кто-нибудь убьёт во время ссоры мужчину или женщину, то он должен сам доставить труп; четыре головы6 он до- лжен датьвзамен, мужчин или женщин соответственно, и он отвечает своим домом7.
- •§2. Если кто-нибудь убьёт во время ссоры раба или рабыню, то он должен сам доставить труп; две головы он должен дать взамен, мужчин или женщин соответственно, и он отвечает своим домом.
- •§4. Если кто-нибудь ударит раба или рабыню и если жертва умрёт, причём у него не было на это умысла, то он должен сам доставить труп; одного человека он должен дать взамен, и он отвечает своим домом.
- •§38. Если люди взяты для суда и кто-нибудь приходит к ним как заступник1, и если их противники по суду приходят в ярость, и помощника кто-нибудьиз противников ударит, и он умрёт, то возмещения нет.
- •§122. Если кто-нибудь украдет тяжелую повозку со всеми принадлежностями, то прежде обычно давали 1 сикль серебра ...
- •Держава урарту (біайнелі, ванське царство)
- •№1 Написи царя мéнуа (810-786 рр. До н.Е.)
- •№2 Літопис царя аргìшті I
- •№3 З надпису шамші-ілу, туртана4 ассірійського царя салманасара IV, на статуях левів в тіл-барсібі
- •№4 З літопису царя сардурì II, сина аргішті
- •№6 Донесення ассірійських шпигунів саргону II про становище в урарту
- •№7 Донесення царевича сінаххеріба ішаккуму саргону II
- •№8 З листа саргона II богу áшшуру з описом походу на урарту («луврська табличка»)
- •Лідійське царство
- •Про лідійців і піттака
- •№2 Присвятний напис з сард
- •№3 Геродот історія, I, 6-91
- •№4 Миколай дамаський історія
- •№5 Павсаній опис еллади
- •№6 Клавдій еліан строкаті оповідання
- •Розділ 4
- •№2 Угарітський епос про данні-ілу і сина його акхата
- •№3 Листи ханаанських правителів до фараона
- •№4 Лист хеттського табарни хаттусіліса III до угарітського правителя нікм-епи
- •№5 Моавітська стела
- •№6 Напис кіламуви з самаля
- •Грецькі автори про досягнення фінікійців
- •Соціально-політична боротьба в стародавній палестині
- •Відносини залежності і рабство в стародавній палестині
- •Розділ 6
- •Середня азія і східний іран
- •Плутарх
- •Про ісіду і осіріса
- •№2 Авеста
- •Кіммерійці і скіфив передній азії мідійська держава №1 глиняні таблички часів ассірійського ішаккума асархаддона
- •№2 З напису асархаддона (призми а і с)
- •№3 Діодор сицилійський історична бібліотека, II, 43-46
- •№4 Геродот історія, I, 95-130
- •Утворення перської держави ахеменідів №1 вавілонська хроніка
- •№2 Циліндр кіра
- •№6 Едикт кіра II про відновлення ієрусалимського храму
- •№7 Загибель кіра II (геродот, історія, I)
- •Держава ахеменідівза правління дарія I і ксеркса I (522-465 рр. До н.Е.)
- •Боротьба дарія з гауматою
- •(Геродот, історія, III)
- •№2 Бехістунський надпис дарія I
- •№3 Надпис дарія I біля суецького каналу
- •№4 Надписи на статуї дарія I
- •№5 Надпис дарія I на золотій табличці з хамадана
- •№6 Наскальні надписи дарія I з накш-і рустама
- •№7 Похід дарія і у скіфію (геродот, історія, IV)
- •№8 Вапнякова табличка ксеркса I (ксеркс I про своє воцаріння)
- •IV. Економічна, соціальна і релігійна політика ахеменідів в кінціVi— IV ст. До н.Е. №1 документи часу правління самозванців
- •№2 Організація перської держави (геродот, історія, III)
- •№3 Надпис дарія I про спорудження палацу в сузах
- •№4 Указ дарія I про грецький храм в магнесії
- •№5 Антидевівський надпис ксеркса I
- •№6 Надпис артаксеркса II про спорудження палацу в сузах
- •№7 Хроніка часів артаксеркса III
- •№8 Еламські документи з персеполя
- •№9 Вавілонські документи
- •№10 Арамейські документи
- •VII. Парфянська і греко-бактрійська держави
- •Марк юліан юстін
- •Епітома твору помпея трога «історія філіппа», xli
- •№2 Страбон географія, XI, 9
- •№3 Страбон географія, XI, 11
- •Розділ 6
- •№2 Опис індії арріана (індія, і—II, V—VII, X—XII, XVI—XVII)
- •№3 Мáнава-дхармашастра (закони мáну)
- •Індійський похід александра македонського (327-325 рр. До н.Е.) і утворення маурійської держави
- •Битва александра македонського з царем пором
- •(Арріан, анáбасіс александра, V)
- •№2 Діодор сицилійський історична бібліотека, хvii
- •№3 Квінт курцій руф історія александра македонського
- •№4 Плутарх, александр
- •№5 Договір селевка з чандрагуптою (аппіан, сірійські справи)
- •№6 Страбон географія
- •№7 Юстін переказ твору помпея трога «історія після філіппа»
- •№8 Розширена махавамса (V, 71-94)
- •№9 Хемачандра, повість про чанакью і чандрагупту (з книги «парішіштапарван», VIII)
- •Індія другоїполовиниI тисячоліття до н.Е. За артхашастроюкаутільї чанакьї
- •Індія вправління ашокимаур'ї (268-231рр. До н.Е.) №1 махавамса
- •V, 14-23
- •V, 275-279
- •XII, 1-8
- •№2 Надписи ашоки
- •IV. Ранній буддизм: ідеологія і соціальна організація
- •№1 Віная-пìтака
- •№2 Дігха-нікая
- •№3 Джáтаки
- •Розділ 7
- •№2 Люй-ші чуньцю, хх
- •№3 Бань бяо, бань гу, бань чжао ханьшу (історія першої династії хань), ххiii, огляд законів
- •№4 Ши цзин («книга пісень»)
- •№5 Цзягувень (ворожильні написи)
- •Епоха чжоу (1027-771 рр. До н.Е.)
- •Цзиньвень
- •(Написи на ритуальних бронзових судинах)
- •№2 Лі-цзи («записи про ритуали»)
- •№3 Чжоу-лі («чжоуські ритуали»)
- •№4 Мен-цзи
- •№5 Мо-цзи
- •№6 Бань бяо, бань гу, бань чжао ханьшу (історія першої династії хань), ххiii, огляд законів
- •№7 Ши цзин («книга пісень»)
- •Період чунь-цю
- •(771-465 Рр. До н.Е.)
- •Чунь цю
- •№2 Цзо-чжуань
- •№3 Го-юй
- •№4 Гуань-цзи
- •№5 Сима цянь історичні записки
- •№6 Лунь юй («бесіди і судження»)
- •Період чжань-го(465-221 рр. Дон.Е.) піднесення царства цинь №1 дао де цзин
- •№3 Шан-цзюньшу (книга правителя області шан)
- •Глава I. Изменение законов
- •Глава VII. Открытые и закрытые пути
- •№4 Сима цянь історичні записки
- •Імперія цинь (221-207 рр. До н.Е.) №1 сима цянь історичні записки
- •Глава V. Основные записи о деяниях дома Цинь
- •Глава VI. Основные записи о деяниях первого императора Цинь
- •№2 Документи з юньмена
- •№3 Надпис на гирі (рескрипт цинь ші хуанді про уніфікацію мір і ваг)
- •№4 Бань бяо, бань гу, бань чжао ханьшу
- •№5 Циньське установлення про покарання
- •№6 Циньське керівництво з розслідування карних злочинів
- •Епоха хань
- •Глава V. Записи о деяниях императора Цзин-ди6
- •№2 Подорожі чжан цяня в середню азію (бань бяо, бань гу, бань чжао, ханьшу, lхi)
- •№3 Реформи ван мана і повстання червонобрових (бань бяо, бань гу, бань чжао, ханьшу)
- •№4 Фань є хоуханьшу
- •Глава I. Записи о деяниях императора Гуан у-ди
- •№5 Повстання жовтих пов'язок (фань є, хоуханьшу)
- •Глосарій а
№2 Ашшурський судебник
Судебник з Ашшýра (Середньоассірійські закони) в сукупності з синхронними господарськими і юридичними документами є важливим джерелом з соціа- льно-економічного життя ашшурської міської общини третьої чверті II тис. до н.е. 14 таблиць і фрагментів законів, що представляють собою результат кодифика- ції юридичних норм міської общини (в т.ч. приватних), були знайдені в 1903 і 1914 р.; в публікаціях їх прийнято позначати прописними латинськими буквами від А до О. Очевидно, закони зберігались в архіві суду і в храмі Áшшура — міського бога-покровителя. Це не офіційний кодекс — в них немає прологу і епілогу, як у Законах Шульгі чи Законах Хаммурапі. Скоріш за все, це збірник окремих постанов, казусів (випадків) з судової практики і рішень з різних справ. Ашшурський судебник змальовує суспільство міста-держави, яке представляє собою, по-суті, одну велику общину з центром в місті. Тут немає великого державного сектору, і саме тому в домінуючому общинно-приватному секторі дуже інтенсивно розвиваються відносини приватної експлуатації (за відсутності сильної держави їх немає кому обмежувати). Особливо процвітає закабалення в різних формах («усиновлення», «оживлення», тобто порятунку від голодної смерті, боргової кабалÅ і прода- жу в рабство члена сім'ї). З тієї ж причини Ашшурський судебник фіксує досить архаїчні норми патріархального устрою общини і сім'ї.
Весь ашшурський соціум був общиною (з включенням невеликого числа неповноправних і рабів) і, відповідно, іменувався алу («поселення, община»). Всередині цього, так би мовити, великого алу, виділялись складові адміністративні частини, що самі по собі були общинами-алу (алу другого порядку). Це були, по-перше, міська община самого Ашшýра (ассірійською «центральна община», дослівно «поселення-алу всередині поселення-алу»), по-друге, общини інших (дрі- бних і середніх) населених пунктів на території Ашшýрської держави (в літературі їх часто називають «сільськими общинами», хоча земельні наділи були в усіх ашшурців). Основним осередком общини-алу другого порядку була велика сім'я або біту («дім»), що включала три покоління родичів, підвладних патріарху, їх предку по чоловічій лінії. Території алу другого порядку були відгороджені одна від одної т.зв. «великими межами», наділи біту (великосімейних общин) назива- лись пуру («жереби, частки») і розмежовувались т.зв. «малими межами жеребів»; нарешті, всередині пуру кожному дорослому члену великої сім'ї виділявся наділ
— зітту («спадкоємна частка»). Патріарх мав величезну владу над своїм біту, однаковою мірою будучи «паном» своїх родичів і рабів, в тому числі своєї жінки (А,
§§14,16,36,37,45), незаміжньої дочки (А, §§43,55,56), наложниці (А, §41), невістки (А, §30,33,43). Зазначене правове становище чоловіка простежується також в усіх розділах про покарання за правопорушення, здійснені жінками або проти них, про укладання шлюбів, визначення майнових відносин чоловіка і жінки, прав на дітей. Патріарх був вільний продавати членів своєї сім'ї в рабство і в деяких випадках ставав розпорядником їх життя і смерті. Становище жінки, відповідно, бу- ло вкрай приниженим, а сімейне законодавство — доволі жорстоким. Проте в законах відобразилася і наростаюча тенденція до утвердження приватної власності і зв'язане з нею зменшення влади структур біту на користь їх членів (послаблення контролю при переході землі в приватні руки, більш самостійна діяльність братів по смерті їх батька, часткове покращення становища жінки). Більш архаїчна табл. G+C, а також табл. А (§§39, 44) змальовують голову біту як власника рухомого майна, надаючи інформацію про розвиток боргових відносин і застави. З'ясовується, що в заставу за борги головою біту могли віддаватися і її члени, в той час, як на поч. II тис., згідно документів торговельної колонії Ашшýра в Канесі (Східна Анатолія), заставу могла складати всіляка рухомість, але не общинники і їх діти.
Общинне самоврядування в Ашшýрі сер. II тис. до н.е. далеко відійшло від свого початкового вигляду. Про народні збори нічого не чути, однак, існувала міська ашшурська рада (рада старійшин), що перетворилась в олігархічний орган. Владу очолювали міські магістрати — виборні лімму (чиновник, по імені якого називали рік, як по іменах консулів в Римі), укуллу — верховний землевпорядник, що здійснював верховну власність державної общини Ашшýра в цілому на всю землю країни (звичайно цю посаду займав ішаккум), і спадкоємний ішаккум — верховний жрець і адміністратор, верховний правитель Ашшýра.
В той же час Ашшурський судебник відобразив специфічний етап розвитку Ашшурського міста-держави, коли ішаккум відривається від общинної олігар- хії і потроху стає над нею як голова типового близькосхідного двору. Коли цей процес в Ассірії завершився (в кін. ХIV — на поч. ХIII ст. до н.е.), в основному за
1
рахунок зовнішніх завоювань, що перетворили місто-державу Ашшýр в Ассірійську імперію
і які дозволили ішаккуму створити величезний державний сектор на
підкорених територіях, Ашшурський судебник, що відображає принципово іншу епоху, виходить з ужитку (його ще копіювали в XII—XI ст. до н.е., але в I тис. до н.е. переписуються і вивчаються вже Закони Хаммурапі — нехай чужі, вавілонські, але зате відображаючі життя централізованої імперії, якою в цей час була і Ас- сірія).
[Таблица А]
§12. Если женщина — жена ли авÅлума3, дочь ли авÅлума — вошла в храм и украла из храма нечто, принадлежащее святи- лищу, и она была поймана с поличным, то, уличат ли её под клятвой, или докажут её вину иным способом, поличное у неё долж- ны забрать и вопросить божество. Что оно повелит ей сделать, так с ней и следует поступить.
§2. Если женщина — жена ли авÅлума, дочь ли авÅлума4 — произнесла богохульство или непристойность, только эта жен- щина понесет наказание. К её мужу, её сыновьям и к её дочерям претензий предъявлять не следует5.
§3. Если авилум заболел или умер, а его жена украла нечто вего доме и передала это человеку, или женщине, или кому-ли- бо другому [возможно, рабу], то эту жену авилума, а также и получателя, следует убить. А если жена авилума, у которой муж здравствует, украла что-то в доме своего мужа и передала это человеку, или женщине, или кому-либо другому, муж должен клят- венно уличитьсвою жену и подвергнутьеё наказанию, а получатель,получившийэто из рукзамужней женщины, должен вернуть украденное, и то же самое наказание, которое муж наложил на своюжену, следует наложитьна получателя.
§4. Если раб ли, рабыня ли приняли что-либо из рук замужней женщины, рабу или рабыне следует отрезать нос и уши, а украденное они должны вернуть. Авилум может отрезать уши своей жене, но, если он освободил свою жену и не отрезал ей уши, то не следует отрезать нос и уши рабу или рабыне, а они не обязаны возвращать украденное6.
§5. Если жена авилума украла нечто в доме другого авилума, то если она взяла вещь стоимостью от 5 мин олова, хозяин украденной вещи должен поклясться: «Я не позволял ей взять это!», и ещё так: «В моём доме — кража!»Если угодно её мужу, то он отдаст краденое и тем выкупит свою жену, и он отрежет ей уши. А если её мужу неугодно выкупить её, хозяин украденной ве- щи может сам забрать воровку в рабыни и отрезать ей нос.
§6. Если жена авилума спрятала что-либо в другом месте, получатель7 должен отвечать как бы за кражу.
1 Формальной гранью здесь было принятие наследственным главой исполнительной власти Ашшýра — ишаккумом — официального царского титула («царя могучего» при Арикденилу ок. 1305 и «царя вселенной» и «великого царя» при Адад-Нерари I ок. 1295 г. до н.э.). С этого времени начинает своё 700-летнее суще- ствование (ок. 1300-609 гг. до н.э.) «Ассирийская империя» реальной ближневосточной истории и античной (а впоследствии средневековой) историографии.
2 Членение на статьи дано исследователями.
3 АвÅлум — человек, т.е. полноправный, свободный человек — гражданин Ашшурского государства, т.е. член общины города-государства Ашшýр. Кроме термина авилум, Среднеассирийские законы знают термин ашшурайу (ашшурец), означающий «человек, побывавший или родившийся членом ашшурской госу- дарственной общины» (независимо от того, что быть таковым он в какой-то момент переставал, например, попав в рабство). Вероятно, к ашшурайу на тех же ос- нованиях причислялись также и все лица, побывавшие неполноправными подданными Ашшýра. Как обычно, авилумам противопоставляются вардумы (рабы). Положение рабов в Ашшуре весьма тяжёлое (в частности, вардум явно не правоспособен и не собственник; статус его необратим, даже если он ашшурайу), что типично для отношения к рабу со стороны частных лиц — общинников в условиях господства частно-общинного сектора (ср. с характером рабства в античном мире), в то время как перед лицом могучего государства все подданные оказываются в какой-то мере вардумами (в том числе в официальной терминологии) и грань между собственно вардумами и авилумами воспринимается несколько мягче.
4 Как и вообще в Месопотамии, женщина — либо собственность отца или мужа, либо полноправный самостоятельный член общества, заведомо отрезанный от семейной жизни (храмовая блудница и т.д.). Судебник из Ашшýра знает оба эти статуса.
5 То, что личную ответственность женщины необходимо специально подчёркивать, лишний раз свидетельствует о патриархальной власти авилума над своей
женой и дочерьми — власти настолько сильной, что согласно ожиданиям (против которых и выступает закон) за преступление женщины должна была бы коллек- тивно ответить вся её семья как её «коллективный господин».
6 Из сравнения со §3 можно заключить, что «наказание» §3 должно было быть мягче описанного в §4.
7 Собственно, укрыватель, помогающий женщине припрятать украденную вещь. По месопотамскому обыкновению, нечётко очерченное по характеру престу-
пление приравнивается к похожему общепонятному.
- 140 -