- •Імені володимира гнатюка історичний факультет
- •Кінець хiх — хх династія 72
- •Лідійське царство 208
- •Період чжань-го. Піднесення царства цинь 359
- •Імперія цинь (221-207 рр. До н.Е.) 364
- •Розділ 1
- •№4 Життєпис сановника мечена
- •№5 Будівництво пірамід (геродот, історія, II, 124-125)
- •№7 Життєпис сановника хархуфа
- •№8 Указ фараона неферіркара з абідоса
- •№9 Імунітетна грамота фараона пепі II з коптоса (декрет а з коптоса з додатками з декрету в)
- •Перший перехідний період
- •(VII—хi династії — 2181-2040 рр. До н.Е.)
- •Напис чиновника іті з гебелейна
- •№2 Повчання гераклеопольского царя ахтоя III своєму сину мерікарá
- •№3 Повість про красномовного селянина
- •№4 Промова іпусера
- •Середнє царство
- •(Хi—хiii династії, 2040-1675 рр. До н.Е.)
- •Пророцтво неферті
- •№2 Повчання фараона аменемхéта I
- •№3 Надпис амені, номарха хv (антилопового) нома
- •№4 Надпис фараона сенусерта III з семне
- •№5 Стела хусебека
- •№6 Стела фараона собекхотепа IV з карнака
- •№7 Повчання писаря хеті, сина дуауфа, своєму сину пепі
- •Другий перехідний період (хv—хvi династії, 1675-1554 рр. До н.Е.) №1
- •№2 Декрет нуб-хепер-ра антефа з коптоса
- •№3 Табличка карнарвона
- •№4 Стела фараона камóса
- •№5 Життєпис яхмóса, начальника гребців
- •Хviii династія (1554-1306 рр. До н.Е.) №1
- •№2 З анналів тутмóса III
- •№3 Надпис тутмоса III з гебел баркала
- •№4 Здобуття юпи (з папірусу «харріс 500»)
- •№5 Стела аменхотепа II з міт-рахіне
- •№6 Положення про службові обов'язки верховного сановника
- •№7 Повідомлення про повстання в куші
- •Реформа ехнатона (1367-1347рр. До н.Е.)
- •[Папирус гуроб II, 2]
- •[Берлинский папирус 9775]
- •№2 Надпис з гробниці сановника маї
- •№3 Гімн атону
- •2 Ка — по представлениям древних египтян «душа»-двойник, дух-хранитель, подобие человека, продолжающее существовать и после его смерти.
- •№4 Реставраційний напис фараона тутанхамона
- •№5 Указ фараона хоремхеба
- •Хiх династія
- •(1306-1197 Рр. До н.Е.)
- •Декрет фараона сеті і з наурі
- •№2 Битва фараона рамсеса II з xеtтами під кадешем
- •№3 Поема пентаура
- •№4 Союзний договір між хеттським царем хаттусілісом III і єгипетським фараоном рамсесом II
- •№5 Похвала резиденції рамсеса II в дельті
- •Кінець хiх — хх династія
- •(1224-1147 Рр. До н.Е.)
- •Стела фараона мернептаха
- •№2 Переслідування збіглих рабів
- •№3 З шкільних повчань
- •№3 Великий папірус гарріса (заповіт фараона рамсеса III)
- •№5 Подорож унуамона, жерця храму амона в фівах
- •Iх. Пізнє царство
- •(Ххii—ххх династії, 945-332 рр. До н.Е.)
- •Приватне землеволодіння за фараона осоркона III (стела з карнакського храму)
- •№2 Стела піáнхі
- •№3 Закони бокхоріса (діодор сицилійський, історична бібліотека, I)
- •№4 Праця рабів на золотих рудниках в куші (діодор сицилійський, історична бібліотека, III)
- •Розділ 2
- •№2 Сказання про гільгамéша і áггу
- •№3 «Історичний конус» енметени
- •№4 Реформи лугаля лагáша уруінімгìни
- •Держава саргонідів
- •(2316-2173 Рр. До н.Е.)
- •Сказання про саргона аккадського
- •№2 Надписи рімуша
- •Месопотамія під пануванням кутіїв (2173-2109 рр. До н.Е.). Друга династія лагаша (2176-2104рр. До н.Е.) №1 надпис енсì лагáша — гудéа на глиняному циліндрі
- •№2 Надписи на статуях гудéа
- •Шумеро-аккадськецарство третьоїдинастії ура (2111-2003рр. До н.Е.). Перша династія іссіна (2017-1924рр. До н.Е.) №1 судебник шульгì
- •§4. Если жена авÅлума4 завлекла другого авилума, и он спал с ней, он [т.Е.Муж] убьёт эту женщину. В прелюбодеянии этом он [т.Е. Прелюбодей] будет свободен от наказания.
- •№3 Табір для військовополонених жінок в шумері
- •№5 Листування іббі-сіна
- •Аморейські царства (іссін, ларса,держава шамші-адада I)
- •В хiх—хviii ст. До н.Е.
- •Судебник царя ліпіт-іштара
- •§1. ... Что был учреждён ...
- •№2 Господарські і юридичні документи царства ларси (2025-1735 рр. До н.Е.)
- •№3 Держава шамші-адада I за листуванням з архіву мáрі
- •Старовавілонська держава
- •(1894-1595 Рр. До н.Е.)
- •Воєнна пісня хаммурапі
- •№1 Зовнішня політика і дипломатія хаммурапі за документами з архіву марі
- •№3 З листування царя хаммурапі
- •№4 Закони хаммурапі
- •§1. Если авÅлум7 [т.Е. Человек] под клятвой обвинил авилума, бросив на него обвинение в убийстве, но не доказал его, то обвинитель его должен быть убит8.
- •§178. Если жрице энтум, надитум или же зикрум1, которой её отец дал приданое и написал ей документ, в документе, кото-
- •§201. Если он выбил зуб мушкенуму, то он должен отвесить ⅓ мины серебра.
- •§239. Если авилум нанял лодочника, то он должен ему платить 6 гуров зерна в год.
- •§278. Если авилум купил раба или рабыню, и месяц не прошёл, а на него обрушилась эпилепсия (?), то покупатель может вернуть его своему продавцу и получить серебро, которое он отвесил.
- •Середньовавілонське царство
- •(1595-1156 Рр. До н.Е.)
- •Напис царя агума II
- •№2 Хроніка р
- •№3 Із синхронічної історії
- •№4 Лист фараона аменхотепа III до вавілонського царя кадашман-елліля I
- •№5 Лист кадашман-елліля I, вавілонського царя, до фараона аменхотепа III
- •№6 Лист бурна-буріаша II, вавілонського царя, до фараона ехнатона
- •№7 Лист хеттського табарни хаттусіліса III до вавілонського царя кадашман-елліля II
- •Ранній ашшур
- •(Ххiv—хVст. До н.Е.)
- •Документи з архіву карума канеса в анатолії
- •№2 Ашшурський судебник
- •§7. Если женщина подняла руку на мужчину и была в том уличена, она должна уплатить 30 мин олова, и ей надлежит дать
- •§25. Если женщина живёт ещё в доме своего отца, а муж её умер, и братья его не разделили наследство2, и сына у неё нет,
- •№2 Палацеві і гаремні укази середньоассірійських ішаккумів
- •Х. Новоассірійське царство
- •(912-605 Рр. До н.Е.)
- •Аннали ашшур-націрапала II
- •№2 Аннали салманасара III (моноліт з тушхе)
- •№3 Аннали саргона II
- •№4 Аннали сінаххеріба
- •№5 З листа асархаддона богу áшшуру
- •№6 Аннали ашшурбанапала (циліндр рассама)
- •Хi. Нововавілонське царство
- •(626-539 Рр. До н.Е.)
- •Привілеї вавілонських міст
- •№2 Протокол переговорів ішаккума ашшурбанапала і його брата шамаш-шумукіна, правителя вавілона, з містом вавілоном
- •№3 Послання ашшурбанапала до вавілонян
- •№4 Вавілонська хроніка
- •№5 Лист царевича навуходонóсора про похід у харран
- •№6 Сіппарський циліндр набоніда
- •№7 Вавілонський памфлет про набоніда
- •№8 Маніфест перського царя кіра II великого
- •Хii. Суспільні відносини і господарство в нововавілонському царстві №1 документи, складені під час облоги ніппура військом набопаласара (626 р. До н.Е.)
- •№2 Клинописні юридичні документи нововавілонського і перського часу
- •№3 Ніппурський бідняк
- •Розділ 3
- •№2 Аннали табарни хаттусіліса I
- •№3 Заповіт хаттусіліса I
- •№4 Клинописна таблиця табарни телепінуса (указ табарни телепінуса)
- •Новохеттське царство
- •(1460-1178 Рр. До н.Е.)
- •З літопису суппілуліумаса I
- •№2 Договір табарни суппілуліумаса з сунассурою, царем кіццувадни
- •№3 З літопису табарни мурсіліса II
- •№4 Скарги табарни мурсіліса II на овдовілу тавананну
- •№5 Автобіографія табарни хаттусіліса III
- •№6 Дарча грамота табарни арнувандаса III
- •10 Быков, принадлежащих прислуге, 10 быков Дома саххана8, 105 овец, 2 лошади, 3 мула. 37 капуну 2 ику поля, ... Ику 3
- •№7 Хеттські закони
- •§1. Если кто-нибудь убьёт во время ссоры мужчину или женщину, то он должен сам доставить труп; четыре головы6 он до- лжен датьвзамен, мужчин или женщин соответственно, и он отвечает своим домом7.
- •§2. Если кто-нибудь убьёт во время ссоры раба или рабыню, то он должен сам доставить труп; две головы он должен дать взамен, мужчин или женщин соответственно, и он отвечает своим домом.
- •§4. Если кто-нибудь ударит раба или рабыню и если жертва умрёт, причём у него не было на это умысла, то он должен сам доставить труп; одного человека он должен дать взамен, и он отвечает своим домом.
- •§38. Если люди взяты для суда и кто-нибудь приходит к ним как заступник1, и если их противники по суду приходят в ярость, и помощника кто-нибудьиз противников ударит, и он умрёт, то возмещения нет.
- •§122. Если кто-нибудь украдет тяжелую повозку со всеми принадлежностями, то прежде обычно давали 1 сикль серебра ...
- •Держава урарту (біайнелі, ванське царство)
- •№1 Написи царя мéнуа (810-786 рр. До н.Е.)
- •№2 Літопис царя аргìшті I
- •№3 З надпису шамші-ілу, туртана4 ассірійського царя салманасара IV, на статуях левів в тіл-барсібі
- •№4 З літопису царя сардурì II, сина аргішті
- •№6 Донесення ассірійських шпигунів саргону II про становище в урарту
- •№7 Донесення царевича сінаххеріба ішаккуму саргону II
- •№8 З листа саргона II богу áшшуру з описом походу на урарту («луврська табличка»)
- •Лідійське царство
- •Про лідійців і піттака
- •№2 Присвятний напис з сард
- •№3 Геродот історія, I, 6-91
- •№4 Миколай дамаський історія
- •№5 Павсаній опис еллади
- •№6 Клавдій еліан строкаті оповідання
- •Розділ 4
- •№2 Угарітський епос про данні-ілу і сина його акхата
- •№3 Листи ханаанських правителів до фараона
- •№4 Лист хеттського табарни хаттусіліса III до угарітського правителя нікм-епи
- •№5 Моавітська стела
- •№6 Напис кіламуви з самаля
- •Грецькі автори про досягнення фінікійців
- •Соціально-політична боротьба в стародавній палестині
- •Відносини залежності і рабство в стародавній палестині
- •Розділ 6
- •Середня азія і східний іран
- •Плутарх
- •Про ісіду і осіріса
- •№2 Авеста
- •Кіммерійці і скіфив передній азії мідійська держава №1 глиняні таблички часів ассірійського ішаккума асархаддона
- •№2 З напису асархаддона (призми а і с)
- •№3 Діодор сицилійський історична бібліотека, II, 43-46
- •№4 Геродот історія, I, 95-130
- •Утворення перської держави ахеменідів №1 вавілонська хроніка
- •№2 Циліндр кіра
- •№6 Едикт кіра II про відновлення ієрусалимського храму
- •№7 Загибель кіра II (геродот, історія, I)
- •Держава ахеменідівза правління дарія I і ксеркса I (522-465 рр. До н.Е.)
- •Боротьба дарія з гауматою
- •(Геродот, історія, III)
- •№2 Бехістунський надпис дарія I
- •№3 Надпис дарія I біля суецького каналу
- •№4 Надписи на статуї дарія I
- •№5 Надпис дарія I на золотій табличці з хамадана
- •№6 Наскальні надписи дарія I з накш-і рустама
- •№7 Похід дарія і у скіфію (геродот, історія, IV)
- •№8 Вапнякова табличка ксеркса I (ксеркс I про своє воцаріння)
- •IV. Економічна, соціальна і релігійна політика ахеменідів в кінціVi— IV ст. До н.Е. №1 документи часу правління самозванців
- •№2 Організація перської держави (геродот, історія, III)
- •№3 Надпис дарія I про спорудження палацу в сузах
- •№4 Указ дарія I про грецький храм в магнесії
- •№5 Антидевівський надпис ксеркса I
- •№6 Надпис артаксеркса II про спорудження палацу в сузах
- •№7 Хроніка часів артаксеркса III
- •№8 Еламські документи з персеполя
- •№9 Вавілонські документи
- •№10 Арамейські документи
- •VII. Парфянська і греко-бактрійська держави
- •Марк юліан юстін
- •Епітома твору помпея трога «історія філіппа», xli
- •№2 Страбон географія, XI, 9
- •№3 Страбон географія, XI, 11
- •Розділ 6
- •№2 Опис індії арріана (індія, і—II, V—VII, X—XII, XVI—XVII)
- •№3 Мáнава-дхармашастра (закони мáну)
- •Індійський похід александра македонського (327-325 рр. До н.Е.) і утворення маурійської держави
- •Битва александра македонського з царем пором
- •(Арріан, анáбасіс александра, V)
- •№2 Діодор сицилійський історична бібліотека, хvii
- •№3 Квінт курцій руф історія александра македонського
- •№4 Плутарх, александр
- •№5 Договір селевка з чандрагуптою (аппіан, сірійські справи)
- •№6 Страбон географія
- •№7 Юстін переказ твору помпея трога «історія після філіппа»
- •№8 Розширена махавамса (V, 71-94)
- •№9 Хемачандра, повість про чанакью і чандрагупту (з книги «парішіштапарван», VIII)
- •Індія другоїполовиниI тисячоліття до н.Е. За артхашастроюкаутільї чанакьї
- •Індія вправління ашокимаур'ї (268-231рр. До н.Е.) №1 махавамса
- •V, 14-23
- •V, 275-279
- •XII, 1-8
- •№2 Надписи ашоки
- •IV. Ранній буддизм: ідеологія і соціальна організація
- •№1 Віная-пìтака
- •№2 Дігха-нікая
- •№3 Джáтаки
- •Розділ 7
- •№2 Люй-ші чуньцю, хх
- •№3 Бань бяо, бань гу, бань чжао ханьшу (історія першої династії хань), ххiii, огляд законів
- •№4 Ши цзин («книга пісень»)
- •№5 Цзягувень (ворожильні написи)
- •Епоха чжоу (1027-771 рр. До н.Е.)
- •Цзиньвень
- •(Написи на ритуальних бронзових судинах)
- •№2 Лі-цзи («записи про ритуали»)
- •№3 Чжоу-лі («чжоуські ритуали»)
- •№4 Мен-цзи
- •№5 Мо-цзи
- •№6 Бань бяо, бань гу, бань чжао ханьшу (історія першої династії хань), ххiii, огляд законів
- •№7 Ши цзин («книга пісень»)
- •Період чунь-цю
- •(771-465 Рр. До н.Е.)
- •Чунь цю
- •№2 Цзо-чжуань
- •№3 Го-юй
- •№4 Гуань-цзи
- •№5 Сима цянь історичні записки
- •№6 Лунь юй («бесіди і судження»)
- •Період чжань-го(465-221 рр. Дон.Е.) піднесення царства цинь №1 дао де цзин
- •№3 Шан-цзюньшу (книга правителя області шан)
- •Глава I. Изменение законов
- •Глава VII. Открытые и закрытые пути
- •№4 Сима цянь історичні записки
- •Імперія цинь (221-207 рр. До н.Е.) №1 сима цянь історичні записки
- •Глава V. Основные записи о деяниях дома Цинь
- •Глава VI. Основные записи о деяниях первого императора Цинь
- •№2 Документи з юньмена
- •№3 Надпис на гирі (рескрипт цинь ші хуанді про уніфікацію мір і ваг)
- •№4 Бань бяо, бань гу, бань чжао ханьшу
- •№5 Циньське установлення про покарання
- •№6 Циньське керівництво з розслідування карних злочинів
- •Епоха хань
- •Глава V. Записи о деяниях императора Цзин-ди6
- •№2 Подорожі чжан цяня в середню азію (бань бяо, бань гу, бань чжао, ханьшу, lхi)
- •№3 Реформи ван мана і повстання червонобрових (бань бяо, бань гу, бань чжао, ханьшу)
- •№4 Фань є хоуханьшу
- •Глава I. Записи о деяниях императора Гуан у-ди
- •№5 Повстання жовтих пов'язок (фань є, хоуханьшу)
- •Глосарій а
№2 Подорожі чжан цяня в середню азію (бань бяо, бань гу, бань чжао, ханьшу, lхi)
У Сима Цяня і інших літописців Китаю є розділи, присвячені географічним відомостям і описам сусідніх міст, як, наприклад, наведені далі уривки з біо- графій посла Чжан Цяня і полководця Лі Гуана. Такі записи були великим вкладом в науку Стародавнього Китаю, оскільки розширювали уявлення китайців про світ. Вони зберегли відомості про відносини Китаю з західними країнами і досі є цінним, а іноді і єдиним джерелом для дослідження історії народів Середньої Азії в Стародавності і Середньовіччі. Дипломат Чжан Цянь (?-103 рр. до н.е.) вперше пройшов з Китаю в Середню Азію шляхом, який в Європі одержав назву Велико- го шовкового шляху.
За імператора У-ді в роки правління Цзяньюань [140-135 рр. до н.е.] Чжан Цянь12 служив в імператорській варті. В той час
1 Дунъян — округ в империи Хань.
2 Ди-цзе — эра правления императора Сюань-ди (73-49 гг. до н.э.), продолжавшаяся с 69 по 66 г. до н.э.
3 Чжао Гуан-хань был сначала наместником округа Инчуань, затем, в 71 г. до н.э., занял пост столичного коменданта, а через шесть лет сам был отдан под суд и казнён.
4 Чжан Юй в 25 г. до н.э. был назначен на пост первого советника императора Чэн-ди (32-7 гг. до н.э.).
5 Цин=4,7 га.
6 Ян Сюн (53 г. до н.э. - 18 г. н.э.) — выдающийся ханьский учёный и поэт, автор словаря «Фанъянь» («Местные речения»).
7 Нин Чэн занимал при У-ди важные посты в столице. Сыма Цянь, а затем и Бань Гу включили его биографию в «Жизнеописания жестоких чиновников».
8 Мать императора У-ди (140-87 гг. до н.э.).
9 Т.е. стала женой императора.
10 Чанлин — уездный город в эпоху Хань, основанный около усыпальницы императора Гао-Цзу (206-195 гг. до н.э.), от названия которой он и получил своё наименование.
11 Чанлэгун — императорский дворец, расположенный в юго-восточной части Чанъани.
12 Чжан Цянь (?-103 рр. до н.е.) — уродженець повіту Ханьчжоу (провінція Шеньсі).
полонені сÓнну1 розповідали про те, як вони розбили правителя племені юечжів2 і з його голови зробили чашу для пиття. Юечжі втекли; вони хотіли помститись на сÓнну, але в них не було союзників для нападу. В цей час імператор династії Хань збирався знищити сюнну і, довідавшись про це, сказав: «Я хочу встановити з ними [тобто юечжами] відносини, але шлях до них іде через сюнну».Почали шукати, хто мігби стати послом. Чжан Цянь, якофіцер варти, взявся піти до племеніюечжів разом з рабом Гань- фу, що належавдо роду Танлі. Вони разом вийшли з провінціїШеньсі іпопали прямо до сюнну, якізахопили їх і передали своєму вождю. Вождь сказав:«Юечжі живуть на північ від мене, як можуть китайці посилати до них посла? Я хочу, щобти покинув імпе- ратора Хань. Чи хочеш ти коритись мені?» Він залишив у себе Чжан Цяня. Чжан Цянь прожив у сюнну понад десять років, вождь дав йому жінку, від якої в нього народився син. Проте Чжан Цянь весь час зберігав посольський бунчук ханьського імператора.
Він не загубив його. Він жив на заході володінь сюнну і разом з посланими з ним втік. Кілька десятків днів вони втікали на захід до племені юечжів і прийшли в Давань3. Там вже раніше чули про багатства Китаю іхотіли зав'язати з ним відносини, але не змог- ли. Вони зраділи Чжан Цяню і спитали, чого він бажає. Чжан Цянь розповів їм, як його вислав імператор Хань послом до племені юечжів, в дорозі його захопили сюнну, і якпотім він звільнився...
Вони послали перекладача провести Чжан Цяня до племені канцзюй4. Канцзюй переслали його до племені Великих юечжів. Але князь Великих юечжів був вбитий сюнну, на престол вступив його наслідник, який підкорив плем'я Дася5 і царював над ним.
Землі були родючі, він потроху розбійничав, прагнув насолод і спокою, тому віддаливсявіддалекогоКитаюізовсім забувпро на- мір відомстити сюнну. Так і не добившись від Юечжі найважливішого, Чжан Цянь поїхав в Дася і пробув там більше року. Дума- ючи повернутись назад через володіння племені Цян6, він поїхавчерез Наньшаньі, знову схоплений сюнну, залишався в них біль- ше року. В цей час вождь сюнну помер, вкраїні почалось заворушення, і Чжан Цянь втік разом з своєю дружиною з племені сюн- ну і рабом з роду Танлі. Після повернення Чжан Цяня імператор надав йому звання сановника, а рабу з роду Танлі — звання слуги посланника.
Чжан Цянь був людиною непохитною, великодушною і вірною. Всі варвари любили його. Раб з роду Танлі був варваром і чудово стріляв. В тяжкі часи він полював на птахів і звірів, стріляючи, добував їжу. Коли Чжан Цянь вирушав в свою подорож, з ним пішло більше сотні чоловік, а через тринадцять років повернулось тільки двоє. Чжан Цянь особисто побуваву Давані, у Вели- ких юечжів, в Дася, у канцзюй і, крім того, з оповідей дізнався, що біля них є ще п'ять або шість великих держав. Він розповів ім- ператору про всі їх землі і про все,що там є,все, що чув у Західному краї.
Чжан Цянь сказав: «Коли я був у Дася, я бачив там тростини з бамбука з довгими колінцями і тонке полотно з Шу (провін- ція Сичуань). Я спитав, звідки вони це дістали. І чоловік з Дася сказавмені: наші купціїздять купувати їх в країну Шеньду7. Краї- на Шеньду лежить за кілька тисяч лі на південний схід від Дася, в них звичай жити на землі осіло. Місця такі ж, як і в Дася: низь- кі,вологіідуже жаркі. Народтам воює на слонах. Держава цялежить поблизу великого моря. Чжан Цяньвважав, що Дасялежить у дванадцяти тисячах лі на південний захід від Китаю, а країна Шеньду — у кількох тисячах лі на південний схід від Дася. Там є товари з Сичуані, значить, вона недалеко від неї. Цього разу я їхав в Дася через плем'я Цян, це небезпечно. Цян ненавидять нас, і трохи напівніч від них мене схопили сюнну. Через Сичуань шлях пряміший, і нема розбійників.
Імператор почув, що в таких великих країнах, як Давань, Дася, Аньсі8, є багато рідкостей, що люди там живуть осіло і їх звичаї схожі з китайськими, але армія слабка і що вони цінять багатства Китаю. Він довідався, що на північ від них у таких пле- мен,якВеликіюечжіі канцзюй, воїни сильні. Тому він вирішивпослати їм подарунки, щоб мати користь длядинастії. Ітодійому
вдасться підкорити їх без війни. Він подумав про те, як землі його розширяться на десять тисяч лі, як пошириться його слава і до- блесть серед різних народів, і з радістю повірив словам Чжан Цяня. Тому що дорога через Сичуань була ближча, то він наказав послати розвідників відразу по кількох шляхах. Вони вирушили через племена Ман, Цю, Сі і Бо9. Але пройшли тільки одну або двітисячілі. Тим, хто йшовна північ, заступили шлях племена Ді і Цю. Тим, хто йшовна південь, заступили шляхСуй і Куньмін. Такі племена, як Куньмін, живуть без князів, люблять розбійничати і часто вбивають. І послані кінець кінцем не змогли проїхати. Однак вони чули, що на захід від нихбільш якза тисячуліє країна, де їздять на слонах, і що називається вона Дяньює10, що купці з Сичуані іноді пробираються туди з товарами.
Імператор уже раніш почав зав'язувати зносини з країною Дянь, щоб знайти шлях в Дася. Спочатку вирішив відрядити по- сланців па південний захід через плем'я І; але після великих витрат залишив цей намір. Коли ж Чжан Цянь розповів, що зав'язати зносини з Дася можна, він знов розпочав справу з племенем І на південному заході.
Чжан Цянь в сані повноважного військового комісара, що управляє завойованими країнами, вирушив супроводити полко- водця. Сюнну було завдано удару. Чжан Цянь знав місця з травою і водою, тому армія не терпіла недостачі. Чжан Цяню було на- дано титул князя повіту Бован. Це сталося в шостий рік правління ІОаньшу [123 р. до н.е.]. На другий рік після цього [121 р. до н.е.] Чжан Цянь як начальник палацової варти виступив разом з Лі Гуаном. В Юбейпін (провінція Жехе) вони напали на сюнну. Алесюнну оточили полководця Лі,армія зазнала великих втрат, і Чжан Цянь ставчекати страти. В покарання його розжалували в простолюдини. Того ж року сильніший полководець розбив сюнну на північному кордоні. Знищивши кілька тисяч чоловік, він дійшов до Тянь-Шаню. Тієї ж осені вождь сюнну Хунья привів свій народ і підкорився Китаєві. Сюнну не стало від Цзіньчену [суч. Ганьсу] до Яньцзе [Лобнору]. Спочатку посли від сюнну прибували часто, а далі все рідше. Через два роки китайська армія прогнала вождя сюнну на північ пустині.
Імператор не раз розпитував Чжан Цяня про такі країни,якДася. Коли він втратив князівський титул, він розповів: «Коли я жив у сюнну, то чув, як вони розповідали про князя племені Усунь11, на прізвисько Куньмо. Батько його Наньдоумі жив разом з племенем Великих Юечжі між Тянь-Шанем і Дунь-хуаном [провінція Ганьсу].Великі юечжі напали наУсунів, убили Наньдоумі і захопили його землі. Народ його втік до сюнну. Дядька в чині Буцзю і сані князя Лін схопив новонародженого Куньмо і втік у
1 СÓнну (хунну) — кочовий народ, що склався в Стародавності в Центральній Азії. Частина сюнну перекочувала на захід, де, змішавшись з аборигенами, по- клала початок новому народові — гуннам.
2 Юечжі — китайська назва массагетів — кочових і ін. племен Закаспію і Приаралля у творах давньогрецьких авторів. Етнічна приналежність неясна.
3 Давань — Фергана. 4 Канцзюй — Хорезм. 5 Дася — Бактрія.
6 Цян — загальна китайська назва західних «варварських» племен.
7 Шеньду — Індія.
8 Аньсі — Парфія.
9 Ман, Цю, Сі, Бо і далі — Ді, Цю, Суй, Куньмін, І — назва цих племен ототожненню не піддається.
10 Дяньює — Індокитай.
11 Усунь — можливо, асіани.
степ.Одного разу він пішовшукати їжіі, повернувшись,побачив, що вовчицягодувала молоком Куньмо. А ворон літавбіляних з м'ясом у дзьобі. Він сприйнявце за чудо іпішовз хлопчиком до сюнну. Вождь сюнну полюбив хлопчика івиховавйого. Коли Ку- ньмо змужнів, вождь віддав йому народ його батька і посилав його на чолі військ. Куньмо не раз здобував перемоги. В той час розбиті сюнну Великі юечжі напали на півночі на плем'я Се1. Се пішли далеко на південь, а юечжі оселились в їх землях. Коли Куньмо став сильним, він попросив у вождя сюнну дозволу помститись за батька. Він напав на Великих юечжів з заходу. Вони знову пішли і переселилися в землі Дася. Куньмо став правити їх народом і залишився там, щоб дати солдатам відпочити. В цей часвождь помер, іКуньмо незахотівбільше служити сюнну. Сюнну послали проти нього воїнів, але вони незмогли його перемо- гти і, ще більше повіривши в його божественну силу, пішли геть. Тепер китайська армія знову побила вождя сюнну, а землі Кунь- мо лежать пусткою. Варвари люблять рідні місця, і до того ж ласідо китайських речей. Дійсно, в такий час треба послати племені Усунь щедріподарунки, звабити їх переселитися на старімісця на схід і віддати царівну за молодшого братаКуньмо. Тодівін му- ситиме підкоритись владі ханьських імператорів. Це означає відрубати сюнну праву руку. Якщо ми з'єднаємось з Усунями, то зу- міємо залучити як зовнішніх данників на заході такі держави, як Дася».
Імператор визнав міркування Чжан Цяня правильними і надав йому чин придворного командира. Дав йому триста чоловік і на кожного по парі коней, десятки тисяч корів і овець, послав на подарунки золота і тканин кілька тисяч кусків, заліза більше де- сяти тисяч. Він дав Чжан Цяню супутника в званні помічника посла з окремим посольським бунчуком, щоб можна було розділи- тисьі послати його в іншу країну. Коли вони прибули до Усунів, Чжан Цянь передавїм імператорський указ, але не зміг добитись у них рішення... Тоді він розстався із своїм помічником і послав його в Давань, Канцзюй, Юечжі і Дася. Усуні проводили його і показували дорогу. Цянь разом з послом від Усунів і кількома десятками чоловік з кіньми на знак подяки імператорові поїхав на- зад, щоб вони подивились на Китай і взнали його велич і величезну територію. Чжан Цяню був наданий титул «Великого діяча». Через рік з чимсь він помер.
Минуло ще більше року. Посланий ним помічник встановив зносини з Дася і іншими країнами і повернувся звідти разом з багатьма людьми. І тоді північно-західні країни почали зноситися з Ханьською імперією. Однакдорогу проклав їм Чжан Цянь. Всі посли надалі називалися титулом князя Бован, тому що він був запорукою довір'я іноплемінних країн.