- •Імені володимира гнатюка історичний факультет
- •Кінець хiх — хх династія 72
- •Лідійське царство 208
- •Період чжань-го. Піднесення царства цинь 359
- •Імперія цинь (221-207 рр. До н.Е.) 364
- •Розділ 1
- •№4 Життєпис сановника мечена
- •№5 Будівництво пірамід (геродот, історія, II, 124-125)
- •№7 Життєпис сановника хархуфа
- •№8 Указ фараона неферіркара з абідоса
- •№9 Імунітетна грамота фараона пепі II з коптоса (декрет а з коптоса з додатками з декрету в)
- •Перший перехідний період
- •(VII—хi династії — 2181-2040 рр. До н.Е.)
- •Напис чиновника іті з гебелейна
- •№2 Повчання гераклеопольского царя ахтоя III своєму сину мерікарá
- •№3 Повість про красномовного селянина
- •№4 Промова іпусера
- •Середнє царство
- •(Хi—хiii династії, 2040-1675 рр. До н.Е.)
- •Пророцтво неферті
- •№2 Повчання фараона аменемхéта I
- •№3 Надпис амені, номарха хv (антилопового) нома
- •№4 Надпис фараона сенусерта III з семне
- •№5 Стела хусебека
- •№6 Стела фараона собекхотепа IV з карнака
- •№7 Повчання писаря хеті, сина дуауфа, своєму сину пепі
- •Другий перехідний період (хv—хvi династії, 1675-1554 рр. До н.Е.) №1
- •№2 Декрет нуб-хепер-ра антефа з коптоса
- •№3 Табличка карнарвона
- •№4 Стела фараона камóса
- •№5 Життєпис яхмóса, начальника гребців
- •Хviii династія (1554-1306 рр. До н.Е.) №1
- •№2 З анналів тутмóса III
- •№3 Надпис тутмоса III з гебел баркала
- •№4 Здобуття юпи (з папірусу «харріс 500»)
- •№5 Стела аменхотепа II з міт-рахіне
- •№6 Положення про службові обов'язки верховного сановника
- •№7 Повідомлення про повстання в куші
- •Реформа ехнатона (1367-1347рр. До н.Е.)
- •[Папирус гуроб II, 2]
- •[Берлинский папирус 9775]
- •№2 Надпис з гробниці сановника маї
- •№3 Гімн атону
- •2 Ка — по представлениям древних египтян «душа»-двойник, дух-хранитель, подобие человека, продолжающее существовать и после его смерти.
- •№4 Реставраційний напис фараона тутанхамона
- •№5 Указ фараона хоремхеба
- •Хiх династія
- •(1306-1197 Рр. До н.Е.)
- •Декрет фараона сеті і з наурі
- •№2 Битва фараона рамсеса II з xеtтами під кадешем
- •№3 Поема пентаура
- •№4 Союзний договір між хеттським царем хаттусілісом III і єгипетським фараоном рамсесом II
- •№5 Похвала резиденції рамсеса II в дельті
- •Кінець хiх — хх династія
- •(1224-1147 Рр. До н.Е.)
- •Стела фараона мернептаха
- •№2 Переслідування збіглих рабів
- •№3 З шкільних повчань
- •№3 Великий папірус гарріса (заповіт фараона рамсеса III)
- •№5 Подорож унуамона, жерця храму амона в фівах
- •Iх. Пізнє царство
- •(Ххii—ххх династії, 945-332 рр. До н.Е.)
- •Приватне землеволодіння за фараона осоркона III (стела з карнакського храму)
- •№2 Стела піáнхі
- •№3 Закони бокхоріса (діодор сицилійський, історична бібліотека, I)
- •№4 Праця рабів на золотих рудниках в куші (діодор сицилійський, історична бібліотека, III)
- •Розділ 2
- •№2 Сказання про гільгамéша і áггу
- •№3 «Історичний конус» енметени
- •№4 Реформи лугаля лагáша уруінімгìни
- •Держава саргонідів
- •(2316-2173 Рр. До н.Е.)
- •Сказання про саргона аккадського
- •№2 Надписи рімуша
- •Месопотамія під пануванням кутіїв (2173-2109 рр. До н.Е.). Друга династія лагаша (2176-2104рр. До н.Е.) №1 надпис енсì лагáша — гудéа на глиняному циліндрі
- •№2 Надписи на статуях гудéа
- •Шумеро-аккадськецарство третьоїдинастії ура (2111-2003рр. До н.Е.). Перша династія іссіна (2017-1924рр. До н.Е.) №1 судебник шульгì
- •§4. Если жена авÅлума4 завлекла другого авилума, и он спал с ней, он [т.Е.Муж] убьёт эту женщину. В прелюбодеянии этом он [т.Е. Прелюбодей] будет свободен от наказания.
- •№3 Табір для військовополонених жінок в шумері
- •№5 Листування іббі-сіна
- •Аморейські царства (іссін, ларса,держава шамші-адада I)
- •В хiх—хviii ст. До н.Е.
- •Судебник царя ліпіт-іштара
- •§1. ... Что был учреждён ...
- •№2 Господарські і юридичні документи царства ларси (2025-1735 рр. До н.Е.)
- •№3 Держава шамші-адада I за листуванням з архіву мáрі
- •Старовавілонська держава
- •(1894-1595 Рр. До н.Е.)
- •Воєнна пісня хаммурапі
- •№1 Зовнішня політика і дипломатія хаммурапі за документами з архіву марі
- •№3 З листування царя хаммурапі
- •№4 Закони хаммурапі
- •§1. Если авÅлум7 [т.Е. Человек] под клятвой обвинил авилума, бросив на него обвинение в убийстве, но не доказал его, то обвинитель его должен быть убит8.
- •§178. Если жрице энтум, надитум или же зикрум1, которой её отец дал приданое и написал ей документ, в документе, кото-
- •§201. Если он выбил зуб мушкенуму, то он должен отвесить ⅓ мины серебра.
- •§239. Если авилум нанял лодочника, то он должен ему платить 6 гуров зерна в год.
- •§278. Если авилум купил раба или рабыню, и месяц не прошёл, а на него обрушилась эпилепсия (?), то покупатель может вернуть его своему продавцу и получить серебро, которое он отвесил.
- •Середньовавілонське царство
- •(1595-1156 Рр. До н.Е.)
- •Напис царя агума II
- •№2 Хроніка р
- •№3 Із синхронічної історії
- •№4 Лист фараона аменхотепа III до вавілонського царя кадашман-елліля I
- •№5 Лист кадашман-елліля I, вавілонського царя, до фараона аменхотепа III
- •№6 Лист бурна-буріаша II, вавілонського царя, до фараона ехнатона
- •№7 Лист хеттського табарни хаттусіліса III до вавілонського царя кадашман-елліля II
- •Ранній ашшур
- •(Ххiv—хVст. До н.Е.)
- •Документи з архіву карума канеса в анатолії
- •№2 Ашшурський судебник
- •§7. Если женщина подняла руку на мужчину и была в том уличена, она должна уплатить 30 мин олова, и ей надлежит дать
- •§25. Если женщина живёт ещё в доме своего отца, а муж её умер, и братья его не разделили наследство2, и сына у неё нет,
- •№2 Палацеві і гаремні укази середньоассірійських ішаккумів
- •Х. Новоассірійське царство
- •(912-605 Рр. До н.Е.)
- •Аннали ашшур-націрапала II
- •№2 Аннали салманасара III (моноліт з тушхе)
- •№3 Аннали саргона II
- •№4 Аннали сінаххеріба
- •№5 З листа асархаддона богу áшшуру
- •№6 Аннали ашшурбанапала (циліндр рассама)
- •Хi. Нововавілонське царство
- •(626-539 Рр. До н.Е.)
- •Привілеї вавілонських міст
- •№2 Протокол переговорів ішаккума ашшурбанапала і його брата шамаш-шумукіна, правителя вавілона, з містом вавілоном
- •№3 Послання ашшурбанапала до вавілонян
- •№4 Вавілонська хроніка
- •№5 Лист царевича навуходонóсора про похід у харран
- •№6 Сіппарський циліндр набоніда
- •№7 Вавілонський памфлет про набоніда
- •№8 Маніфест перського царя кіра II великого
- •Хii. Суспільні відносини і господарство в нововавілонському царстві №1 документи, складені під час облоги ніппура військом набопаласара (626 р. До н.Е.)
- •№2 Клинописні юридичні документи нововавілонського і перського часу
- •№3 Ніппурський бідняк
- •Розділ 3
- •№2 Аннали табарни хаттусіліса I
- •№3 Заповіт хаттусіліса I
- •№4 Клинописна таблиця табарни телепінуса (указ табарни телепінуса)
- •Новохеттське царство
- •(1460-1178 Рр. До н.Е.)
- •З літопису суппілуліумаса I
- •№2 Договір табарни суппілуліумаса з сунассурою, царем кіццувадни
- •№3 З літопису табарни мурсіліса II
- •№4 Скарги табарни мурсіліса II на овдовілу тавананну
- •№5 Автобіографія табарни хаттусіліса III
- •№6 Дарча грамота табарни арнувандаса III
- •10 Быков, принадлежащих прислуге, 10 быков Дома саххана8, 105 овец, 2 лошади, 3 мула. 37 капуну 2 ику поля, ... Ику 3
- •№7 Хеттські закони
- •§1. Если кто-нибудь убьёт во время ссоры мужчину или женщину, то он должен сам доставить труп; четыре головы6 он до- лжен датьвзамен, мужчин или женщин соответственно, и он отвечает своим домом7.
- •§2. Если кто-нибудь убьёт во время ссоры раба или рабыню, то он должен сам доставить труп; две головы он должен дать взамен, мужчин или женщин соответственно, и он отвечает своим домом.
- •§4. Если кто-нибудь ударит раба или рабыню и если жертва умрёт, причём у него не было на это умысла, то он должен сам доставить труп; одного человека он должен дать взамен, и он отвечает своим домом.
- •§38. Если люди взяты для суда и кто-нибудь приходит к ним как заступник1, и если их противники по суду приходят в ярость, и помощника кто-нибудьиз противников ударит, и он умрёт, то возмещения нет.
- •§122. Если кто-нибудь украдет тяжелую повозку со всеми принадлежностями, то прежде обычно давали 1 сикль серебра ...
- •Держава урарту (біайнелі, ванське царство)
- •№1 Написи царя мéнуа (810-786 рр. До н.Е.)
- •№2 Літопис царя аргìшті I
- •№3 З надпису шамші-ілу, туртана4 ассірійського царя салманасара IV, на статуях левів в тіл-барсібі
- •№4 З літопису царя сардурì II, сина аргішті
- •№6 Донесення ассірійських шпигунів саргону II про становище в урарту
- •№7 Донесення царевича сінаххеріба ішаккуму саргону II
- •№8 З листа саргона II богу áшшуру з описом походу на урарту («луврська табличка»)
- •Лідійське царство
- •Про лідійців і піттака
- •№2 Присвятний напис з сард
- •№3 Геродот історія, I, 6-91
- •№4 Миколай дамаський історія
- •№5 Павсаній опис еллади
- •№6 Клавдій еліан строкаті оповідання
- •Розділ 4
- •№2 Угарітський епос про данні-ілу і сина його акхата
- •№3 Листи ханаанських правителів до фараона
- •№4 Лист хеттського табарни хаттусіліса III до угарітського правителя нікм-епи
- •№5 Моавітська стела
- •№6 Напис кіламуви з самаля
- •Грецькі автори про досягнення фінікійців
- •Соціально-політична боротьба в стародавній палестині
- •Відносини залежності і рабство в стародавній палестині
- •Розділ 6
- •Середня азія і східний іран
- •Плутарх
- •Про ісіду і осіріса
- •№2 Авеста
- •Кіммерійці і скіфив передній азії мідійська держава №1 глиняні таблички часів ассірійського ішаккума асархаддона
- •№2 З напису асархаддона (призми а і с)
- •№3 Діодор сицилійський історична бібліотека, II, 43-46
- •№4 Геродот історія, I, 95-130
- •Утворення перської держави ахеменідів №1 вавілонська хроніка
- •№2 Циліндр кіра
- •№6 Едикт кіра II про відновлення ієрусалимського храму
- •№7 Загибель кіра II (геродот, історія, I)
- •Держава ахеменідівза правління дарія I і ксеркса I (522-465 рр. До н.Е.)
- •Боротьба дарія з гауматою
- •(Геродот, історія, III)
- •№2 Бехістунський надпис дарія I
- •№3 Надпис дарія I біля суецького каналу
- •№4 Надписи на статуї дарія I
- •№5 Надпис дарія I на золотій табличці з хамадана
- •№6 Наскальні надписи дарія I з накш-і рустама
- •№7 Похід дарія і у скіфію (геродот, історія, IV)
- •№8 Вапнякова табличка ксеркса I (ксеркс I про своє воцаріння)
- •IV. Економічна, соціальна і релігійна політика ахеменідів в кінціVi— IV ст. До н.Е. №1 документи часу правління самозванців
- •№2 Організація перської держави (геродот, історія, III)
- •№3 Надпис дарія I про спорудження палацу в сузах
- •№4 Указ дарія I про грецький храм в магнесії
- •№5 Антидевівський надпис ксеркса I
- •№6 Надпис артаксеркса II про спорудження палацу в сузах
- •№7 Хроніка часів артаксеркса III
- •№8 Еламські документи з персеполя
- •№9 Вавілонські документи
- •№10 Арамейські документи
- •VII. Парфянська і греко-бактрійська держави
- •Марк юліан юстін
- •Епітома твору помпея трога «історія філіппа», xli
- •№2 Страбон географія, XI, 9
- •№3 Страбон географія, XI, 11
- •Розділ 6
- •№2 Опис індії арріана (індія, і—II, V—VII, X—XII, XVI—XVII)
- •№3 Мáнава-дхармашастра (закони мáну)
- •Індійський похід александра македонського (327-325 рр. До н.Е.) і утворення маурійської держави
- •Битва александра македонського з царем пором
- •(Арріан, анáбасіс александра, V)
- •№2 Діодор сицилійський історична бібліотека, хvii
- •№3 Квінт курцій руф історія александра македонського
- •№4 Плутарх, александр
- •№5 Договір селевка з чандрагуптою (аппіан, сірійські справи)
- •№6 Страбон географія
- •№7 Юстін переказ твору помпея трога «історія після філіппа»
- •№8 Розширена махавамса (V, 71-94)
- •№9 Хемачандра, повість про чанакью і чандрагупту (з книги «парішіштапарван», VIII)
- •Індія другоїполовиниI тисячоліття до н.Е. За артхашастроюкаутільї чанакьї
- •Індія вправління ашокимаур'ї (268-231рр. До н.Е.) №1 махавамса
- •V, 14-23
- •V, 275-279
- •XII, 1-8
- •№2 Надписи ашоки
- •IV. Ранній буддизм: ідеологія і соціальна організація
- •№1 Віная-пìтака
- •№2 Дігха-нікая
- •№3 Джáтаки
- •Розділ 7
- •№2 Люй-ші чуньцю, хх
- •№3 Бань бяо, бань гу, бань чжао ханьшу (історія першої династії хань), ххiii, огляд законів
- •№4 Ши цзин («книга пісень»)
- •№5 Цзягувень (ворожильні написи)
- •Епоха чжоу (1027-771 рр. До н.Е.)
- •Цзиньвень
- •(Написи на ритуальних бронзових судинах)
- •№2 Лі-цзи («записи про ритуали»)
- •№3 Чжоу-лі («чжоуські ритуали»)
- •№4 Мен-цзи
- •№5 Мо-цзи
- •№6 Бань бяо, бань гу, бань чжао ханьшу (історія першої династії хань), ххiii, огляд законів
- •№7 Ши цзин («книга пісень»)
- •Період чунь-цю
- •(771-465 Рр. До н.Е.)
- •Чунь цю
- •№2 Цзо-чжуань
- •№3 Го-юй
- •№4 Гуань-цзи
- •№5 Сима цянь історичні записки
- •№6 Лунь юй («бесіди і судження»)
- •Період чжань-го(465-221 рр. Дон.Е.) піднесення царства цинь №1 дао де цзин
- •№3 Шан-цзюньшу (книга правителя області шан)
- •Глава I. Изменение законов
- •Глава VII. Открытые и закрытые пути
- •№4 Сима цянь історичні записки
- •Імперія цинь (221-207 рр. До н.Е.) №1 сима цянь історичні записки
- •Глава V. Основные записи о деяниях дома Цинь
- •Глава VI. Основные записи о деяниях первого императора Цинь
- •№2 Документи з юньмена
- •№3 Надпис на гирі (рескрипт цинь ші хуанді про уніфікацію мір і ваг)
- •№4 Бань бяо, бань гу, бань чжао ханьшу
- •№5 Циньське установлення про покарання
- •№6 Циньське керівництво з розслідування карних злочинів
- •Епоха хань
- •Глава V. Записи о деяниях императора Цзин-ди6
- •№2 Подорожі чжан цяня в середню азію (бань бяо, бань гу, бань чжао, ханьшу, lхi)
- •№3 Реформи ван мана і повстання червонобрових (бань бяо, бань гу, бань чжао, ханьшу)
- •№4 Фань є хоуханьшу
- •Глава I. Записи о деяниях императора Гуан у-ди
- •№5 Повстання жовтих пов'язок (фань є, хоуханьшу)
- •Глосарій а
Індійський похід александра македонського (327-325 рр. До н.Е.) і утворення маурійської держави
№1
Битва александра македонського з царем пором
(Арріан, анáбасіс александра, V)
Після підкорення Середньої Азії (329-327 рр. до н.е.) греко-македонські війська вийшли в долину Інду (327 р. до н.е.). В 326 р. до н.е. між ними і армією одного з індійських царів Пора відбулася битва біля річки Гідасп. Індійці були переможені і, переслідуючи їх, військо Александра Македонського спустилося вниз по Інду до Індійського океану (325 р. до н.е.). Доліна Інду була приєднана до держави Александра. Виснаження військ і заколоти, що спалахують в них, змусили Александра повернути на захід.
...Александр спочатку вислав кінних лучників, а сам повів вершників; вважаючи, що Пор1 намірився виступити всіма силами; проте ця кіннота,вишикувана в нього попереду,рухалась перед всім військом.Коли він точно узнавчисельність індійців, тоді він ще сильнішеобрушивсяна них зоточуючими його вершниками;авони відступили, бо побачили самого Александра і без- ліч вершників навколо нього, які нападали не по фронту, а по загонах. І полягло їх, вершників, до чотирьохсот, поліг і син Пора; колісниці при відступі, важкі і непридатні через грязь, захоплювалися з кіньми. Коли Пору сказали, скільки вершників врятува- лось втечею і що сам Александр не тільки пройшов з військом до найсильнішої частини його армії, але що син його загинув вбит- ві,почаввін вагатись,бо іті, що були на протилежному боці у великому таборі,залишеніз Крáтером2, намагалисьпереправитись; Пор все ж вирішив, вийшовши з усім військом проти самого Александра, вступити в бій з найсильнішою частиною македонян і з самим царем. Проте він залишив небагатьох слонів з невеликим своїм військом в таборі, щоб загрожувати вершникам, які були з Кратером на березі. Сам же, взявши всю кінноту, до 400 тис. вершників, і всі колісниці, яких було триста, з слонів двісті і з піших
всіх, хто був йому корисний, до 30 тис., вийшов проти Александра. Коли ж він дістався до місцевості, де не було грязі, яка завдя- ки піску була рівною і твердою дляпересування і поворотів коней, він вишикував тут військо; першими, в одну лінію, слонів, при- чому слон від слона був віддалений не менш ніж на плетр, щоб перед всією фалангою піших по фронту були вишикувані у нього слони і щоб викликати повсюди страх у вершників Александра. Щодо іншого він вирішив, що ніхто з ворогів не зважиться кину- тись поміж слонами, кіннота через страх коней перед слонами, і піші ще менше; бо тут вони були б замкнені гоплітами3, що ки- нуться на них, і розтоптані, коли проти них повернутьсяслони. За ними внього були вишикувані піші, маючи не однаковий фронт з слонами, але будучи поставлені в другій лінії після слонів, причому поміж слонами на невелику відстань були висунуті лохоси4. Були ж у нього ще і на крилах за слонами поставлені піші, а по обидва боки піхоти він вишикував кінноту і перед нею по обидва боки колісниці.
Такий був стрій Пора. Александр, коли вже побачив індійців вишикуваними, виставив вперед вершників, щоб діждати- ся частин піхоти, які весь час підходили. А коли і фаланга, з'єднавшись з ним на бігу, була вже разом з усім військом, він не одра- зу, вишикувавши, повів військо, щоб не віддати стомлених і задиханих воїнів нестомленим варварам, але, об'їхавши кругом, він затримав піших доти, поки вони не перевели дух. Коли ж він побачив стрій індійців, де були виставлені вперед слони і тісно зімк- нутафалангабула вишикуванапоміж ними,він вирішив не виступати проти середини, побоявшись саметого, нащо розраховував Пор, шикуючи своє військо таким чином; але сам, оскільки його кіннота переважала ворожу, взявши більшу частину кінноти, пе- рейшов на ліве крило ворогів, збираючись напасти тут. Кена5 він посилає на праве крило з гіпархією Деметрія6 і своєю власною, наказавши напасти на них ззаду, коли варвари, побачивши силу-силенну вершників, що прямують на них, виступлять назустріч в кінному строю. Фалангу піших він звеліввести Селевку7, Антігону8 і Таврону9, наказавши, щоб вони вступили вбій не раніше ніж побачать, що фалангу піших івершників погналакіннота під начальством його самого.Вже почаласьперестрілка, і Александр по- слав на ліве крило індійців кінних лучників, яких було до тисячі, щоб розладнати лави розташованих тут ворогів сильним обстрі- лом і нападом коней. А сам, маючи при собі вершників-гетайрів, швидко підійшов до лівого крила варварів, поспішаючи накину- тися на вже зім'ятих по всьому крилу,перш ніж їх кіннота буде вишикувана перед фалангою.
Тим часом і індійці, зібравши звідусіль вершників, виступили в кінному строю проти Александра, випереджаючи напад, і ті, що були навколо Кена, як було умовлено, з'явилися позад них. Побачивши це, індійці змушені були зробити подвійний стрій кінноти, який мав два фронти, причому та частина, що була спрямована проти Александра, була більша і сильніша, а ті, що пови- нні були стояти проти Кена і тих, що з ним, повернулись в протилежний бік. І це, звичайно, відразу розбило наміри індійців, і Александр, бачачи слушну вигоду в самому розвороті кінноти врізні сторони, навалюється з тими, що були навколо нього, так що індійціне прийняли удару вершників, що були навколо Александра, а відступили, якза якусь надійну стіну, за слонів. А в цей час погоничі слонів вивели їх назустріч кінноті, і сама фаланга македонян виступила проти слонів, кидаючи дротики в їх вожаків і стріляючи з усіх боків в самих тварин. І бій був не схожий на жодну з попередніх битв: бо і тварини, вриваючись в ряди піхоти, проривали фалангу македонян, хоч вона і була щільна, і вершники індійців, бачачи, що в піших почався бій, знов повернувшись, самі напали на кінноту. Коли їх знову почали перемагати ті, що були навколо Александра, набагато переважаючи їх і силою і до- свідом, то вонизнову відійшли до слонів. А тим часом всякіннота Александра, вже з'єднана водин загін, не за наказом, а построї- вшись так в самому бою, де б не натрапляла на ряди індійців, відкидала їх, вбиваючи багатьох. А коли тварини були стиснуті на вузькому просторі, не менше потерпіли від них друзі, ніж вороги, розтоптувані при поворотах і в давці. І з вершників, звичайно, оскільки вони таким чином плутались навколо слонів, було вбито багато, і багато вожаків слонів було заколото дротиками, і самі слони, одні під ударами, другі — через страждання і відсутність вожаків, були в битві вже без управління. Так, не тямлячи себе від злості і кидаючись однаково і на друзів і на ворогів, всіляко і відтісняли, і розтоптували, і вбивали їх. Але македоняни, оскіль-
1 Пор — наймогутніший з царів Західної Індії (з роду Парава), володів землями, які лежать між Гідаспом і Акезіном.
2 Кратер (?-321 рр. до н.е.) — один з найвидатніших полководців Александра, командував кіннотою. Після смерті Александра брав активну участь в війнах ді- адохів на боці Антіпатра і загинув в одному з боїв.
3 Гопліти — воїни давньогрецької важкоозброєної піхоти в V—IV ст. до н.е. Озброєння: довгі списи і короткі мечі. Спорядження: панцир, щит, шолом і ін.
4 Лохос — підрозділ греко-македонської армії (можливо, ряд у фаланзі).
5 Кен (Койнос) — один з кращих полководців Александра, зять Парменіона. Незабаром після описаних подій, повертаючись з Індії, помер.
6 Деметрій — один з воєначальників Александра, командував загоном кінноти ще в битві під Гавгамеллами (1 жовтня 331 р. до н.е.).
7 Селевк — македонський полководець, пізніше один з діадохів (спадкоємців Александра), створив в кінці IV ст. до н.е. найбільшу з елліністичних держав, яку звичайно називають царством Селевкідів, або Сірійським царством.
8 Антігон — македонський воєначальник, пізніше брав участь у війнах діадохів.
9 Таврон — македонський токсарх (начальник лучників).
ки вони були на рівнині і наближались до тварин на свій розсуд, коли ті насувалися, відступали, а коли ті повертали, йшли за ни- ми, кидаючи в них списи; а індійці, які металися серед них, зазнавали від них великого лиха. Коли ж тварини стомилися, сила їх нападів ослабла і вони з трубними звуками почали подаватися крок за кроком, як кораблі, що відступають заднім ходом, тоді сам Александр охопив кільцемзадопомогою всього війська ворожу кінноту, а пішим наказав, зімкнувши щити якнайгустіше, напасти на фалангу. І таким чином вершники індійців, за винятком небагатьох, були порубані в бою; гинули і піхотинці, бо вже звідусіль налягали наних македоняни. І тоді всі почали тікати через вільний простір, залишений кіннотою Александра.
А тим часом Кратер і інші вожді війська Александра, залишені на березі Гідаспу, як тільки побачили, що Александр одержує блискучу перемогу, і самі перейшли через ріку. І вони не менше перебили відступаючих індійців, прибувши для переслі- дування нестомленими замість зморених воїнів Александра.
Загинуло з індійців піших трохи менше 20 000, вершників до 3000, колісниці всі були розбиті; і два сини Пора загинули, і Спітак, номарх місцевих індійців, і вожаки слонів, і візничі колісниць, і гіппархи, і стратеги війська Пора всі ... взяті були і слони, які не загинули на цьому місці. Піхота Александра з 6000, що брали участь в першій сутичці, втратила щонайбільше 80 чоловік; кінних лучників, що почали бій, загинуло 10, гетайрів1 близько 20, інших вершників 200 чоловік.
Пор, який здійснив в битві великі діла не тільки як стратег, але і як відважний воїн, коли побачив загибель вершників і з слонів одних — вбитих на цьому самому місці, а інших — позбавленими вожаків, жалюгідними і блукаючими, тимчасом як з пі- ших в нього більшість загинула, не відступив, як Дарій2, великий цар, а разом з своїми бився доти, поки хоч скільки-небудь індій- ців залишалося вбитві, і тільки поранений в праве плече, яке було в нього оголене під час битви (оскільки відвсього тіла відбивав стріли його панцир, надзвичайний і міцністю, і приладженістю до тіла, як пізніше дізнались ті, хто згодом роздивлявся його), по- вернув слона. І Александр, бачачи, що він муж великий і благородний, захотів врятувати його в битві. Отже, він посилає до нього спочатку індійця Таксіла; і Таксіл, підскакавши настільки, наскільки йому здалося безпечним, до слона, що ніс Пора, попросив спинити тварину, бо йому не можна далі втікати, і послухати слова Александра. А Пор, бачачи Таксіла, мужа, здавна ворожого йому,обернувсяпроти нього, збираючись кинути дротик; і, може, івбив би його,якби той, випередивши цей намір, не від'їхав да- лі від Пора з своїм конем. Александр не розгнівався за це на Пора, а послав замість Таксіла ще і інших, і насамперед Мероя, мужа-
індійця, бо дізнався, що Мерой здавна був другом Пору. А Пор, як тільки почув слова Мероя і разом з тим відчув велику спрагу, спинив слона і зліз з нього; як тільки він випив і освіжився, він наказав швидше вести себе до Александра.