- •Імені володимира гнатюка історичний факультет
- •Кінець хiх — хх династія 72
- •Лідійське царство 208
- •Період чжань-го. Піднесення царства цинь 359
- •Імперія цинь (221-207 рр. До н.Е.) 364
- •Розділ 1
- •№4 Життєпис сановника мечена
- •№5 Будівництво пірамід (геродот, історія, II, 124-125)
- •№7 Життєпис сановника хархуфа
- •№8 Указ фараона неферіркара з абідоса
- •№9 Імунітетна грамота фараона пепі II з коптоса (декрет а з коптоса з додатками з декрету в)
- •Перший перехідний період
- •(VII—хi династії — 2181-2040 рр. До н.Е.)
- •Напис чиновника іті з гебелейна
- •№2 Повчання гераклеопольского царя ахтоя III своєму сину мерікарá
- •№3 Повість про красномовного селянина
- •№4 Промова іпусера
- •Середнє царство
- •(Хi—хiii династії, 2040-1675 рр. До н.Е.)
- •Пророцтво неферті
- •№2 Повчання фараона аменемхéта I
- •№3 Надпис амені, номарха хv (антилопового) нома
- •№4 Надпис фараона сенусерта III з семне
- •№5 Стела хусебека
- •№6 Стела фараона собекхотепа IV з карнака
- •№7 Повчання писаря хеті, сина дуауфа, своєму сину пепі
- •Другий перехідний період (хv—хvi династії, 1675-1554 рр. До н.Е.) №1
- •№2 Декрет нуб-хепер-ра антефа з коптоса
- •№3 Табличка карнарвона
- •№4 Стела фараона камóса
- •№5 Життєпис яхмóса, начальника гребців
- •Хviii династія (1554-1306 рр. До н.Е.) №1
- •№2 З анналів тутмóса III
- •№3 Надпис тутмоса III з гебел баркала
- •№4 Здобуття юпи (з папірусу «харріс 500»)
- •№5 Стела аменхотепа II з міт-рахіне
- •№6 Положення про службові обов'язки верховного сановника
- •№7 Повідомлення про повстання в куші
- •Реформа ехнатона (1367-1347рр. До н.Е.)
- •[Папирус гуроб II, 2]
- •[Берлинский папирус 9775]
- •№2 Надпис з гробниці сановника маї
- •№3 Гімн атону
- •2 Ка — по представлениям древних египтян «душа»-двойник, дух-хранитель, подобие человека, продолжающее существовать и после его смерти.
- •№4 Реставраційний напис фараона тутанхамона
- •№5 Указ фараона хоремхеба
- •Хiх династія
- •(1306-1197 Рр. До н.Е.)
- •Декрет фараона сеті і з наурі
- •№2 Битва фараона рамсеса II з xеtтами під кадешем
- •№3 Поема пентаура
- •№4 Союзний договір між хеттським царем хаттусілісом III і єгипетським фараоном рамсесом II
- •№5 Похвала резиденції рамсеса II в дельті
- •Кінець хiх — хх династія
- •(1224-1147 Рр. До н.Е.)
- •Стела фараона мернептаха
- •№2 Переслідування збіглих рабів
- •№3 З шкільних повчань
- •№3 Великий папірус гарріса (заповіт фараона рамсеса III)
- •№5 Подорож унуамона, жерця храму амона в фівах
- •Iх. Пізнє царство
- •(Ххii—ххх династії, 945-332 рр. До н.Е.)
- •Приватне землеволодіння за фараона осоркона III (стела з карнакського храму)
- •№2 Стела піáнхі
- •№3 Закони бокхоріса (діодор сицилійський, історична бібліотека, I)
- •№4 Праця рабів на золотих рудниках в куші (діодор сицилійський, історична бібліотека, III)
- •Розділ 2
- •№2 Сказання про гільгамéша і áггу
- •№3 «Історичний конус» енметени
- •№4 Реформи лугаля лагáша уруінімгìни
- •Держава саргонідів
- •(2316-2173 Рр. До н.Е.)
- •Сказання про саргона аккадського
- •№2 Надписи рімуша
- •Месопотамія під пануванням кутіїв (2173-2109 рр. До н.Е.). Друга династія лагаша (2176-2104рр. До н.Е.) №1 надпис енсì лагáша — гудéа на глиняному циліндрі
- •№2 Надписи на статуях гудéа
- •Шумеро-аккадськецарство третьоїдинастії ура (2111-2003рр. До н.Е.). Перша династія іссіна (2017-1924рр. До н.Е.) №1 судебник шульгì
- •§4. Если жена авÅлума4 завлекла другого авилума, и он спал с ней, он [т.Е.Муж] убьёт эту женщину. В прелюбодеянии этом он [т.Е. Прелюбодей] будет свободен от наказания.
- •№3 Табір для військовополонених жінок в шумері
- •№5 Листування іббі-сіна
- •Аморейські царства (іссін, ларса,держава шамші-адада I)
- •В хiх—хviii ст. До н.Е.
- •Судебник царя ліпіт-іштара
- •§1. ... Что был учреждён ...
- •№2 Господарські і юридичні документи царства ларси (2025-1735 рр. До н.Е.)
- •№3 Держава шамші-адада I за листуванням з архіву мáрі
- •Старовавілонська держава
- •(1894-1595 Рр. До н.Е.)
- •Воєнна пісня хаммурапі
- •№1 Зовнішня політика і дипломатія хаммурапі за документами з архіву марі
- •№3 З листування царя хаммурапі
- •№4 Закони хаммурапі
- •§1. Если авÅлум7 [т.Е. Человек] под клятвой обвинил авилума, бросив на него обвинение в убийстве, но не доказал его, то обвинитель его должен быть убит8.
- •§178. Если жрице энтум, надитум или же зикрум1, которой её отец дал приданое и написал ей документ, в документе, кото-
- •§201. Если он выбил зуб мушкенуму, то он должен отвесить ⅓ мины серебра.
- •§239. Если авилум нанял лодочника, то он должен ему платить 6 гуров зерна в год.
- •§278. Если авилум купил раба или рабыню, и месяц не прошёл, а на него обрушилась эпилепсия (?), то покупатель может вернуть его своему продавцу и получить серебро, которое он отвесил.
- •Середньовавілонське царство
- •(1595-1156 Рр. До н.Е.)
- •Напис царя агума II
- •№2 Хроніка р
- •№3 Із синхронічної історії
- •№4 Лист фараона аменхотепа III до вавілонського царя кадашман-елліля I
- •№5 Лист кадашман-елліля I, вавілонського царя, до фараона аменхотепа III
- •№6 Лист бурна-буріаша II, вавілонського царя, до фараона ехнатона
- •№7 Лист хеттського табарни хаттусіліса III до вавілонського царя кадашман-елліля II
- •Ранній ашшур
- •(Ххiv—хVст. До н.Е.)
- •Документи з архіву карума канеса в анатолії
- •№2 Ашшурський судебник
- •§7. Если женщина подняла руку на мужчину и была в том уличена, она должна уплатить 30 мин олова, и ей надлежит дать
- •§25. Если женщина живёт ещё в доме своего отца, а муж её умер, и братья его не разделили наследство2, и сына у неё нет,
- •№2 Палацеві і гаремні укази середньоассірійських ішаккумів
- •Х. Новоассірійське царство
- •(912-605 Рр. До н.Е.)
- •Аннали ашшур-націрапала II
- •№2 Аннали салманасара III (моноліт з тушхе)
- •№3 Аннали саргона II
- •№4 Аннали сінаххеріба
- •№5 З листа асархаддона богу áшшуру
- •№6 Аннали ашшурбанапала (циліндр рассама)
- •Хi. Нововавілонське царство
- •(626-539 Рр. До н.Е.)
- •Привілеї вавілонських міст
- •№2 Протокол переговорів ішаккума ашшурбанапала і його брата шамаш-шумукіна, правителя вавілона, з містом вавілоном
- •№3 Послання ашшурбанапала до вавілонян
- •№4 Вавілонська хроніка
- •№5 Лист царевича навуходонóсора про похід у харран
- •№6 Сіппарський циліндр набоніда
- •№7 Вавілонський памфлет про набоніда
- •№8 Маніфест перського царя кіра II великого
- •Хii. Суспільні відносини і господарство в нововавілонському царстві №1 документи, складені під час облоги ніппура військом набопаласара (626 р. До н.Е.)
- •№2 Клинописні юридичні документи нововавілонського і перського часу
- •№3 Ніппурський бідняк
- •Розділ 3
- •№2 Аннали табарни хаттусіліса I
- •№3 Заповіт хаттусіліса I
- •№4 Клинописна таблиця табарни телепінуса (указ табарни телепінуса)
- •Новохеттське царство
- •(1460-1178 Рр. До н.Е.)
- •З літопису суппілуліумаса I
- •№2 Договір табарни суппілуліумаса з сунассурою, царем кіццувадни
- •№3 З літопису табарни мурсіліса II
- •№4 Скарги табарни мурсіліса II на овдовілу тавананну
- •№5 Автобіографія табарни хаттусіліса III
- •№6 Дарча грамота табарни арнувандаса III
- •10 Быков, принадлежащих прислуге, 10 быков Дома саххана8, 105 овец, 2 лошади, 3 мула. 37 капуну 2 ику поля, ... Ику 3
- •№7 Хеттські закони
- •§1. Если кто-нибудь убьёт во время ссоры мужчину или женщину, то он должен сам доставить труп; четыре головы6 он до- лжен датьвзамен, мужчин или женщин соответственно, и он отвечает своим домом7.
- •§2. Если кто-нибудь убьёт во время ссоры раба или рабыню, то он должен сам доставить труп; две головы он должен дать взамен, мужчин или женщин соответственно, и он отвечает своим домом.
- •§4. Если кто-нибудь ударит раба или рабыню и если жертва умрёт, причём у него не было на это умысла, то он должен сам доставить труп; одного человека он должен дать взамен, и он отвечает своим домом.
- •§38. Если люди взяты для суда и кто-нибудь приходит к ним как заступник1, и если их противники по суду приходят в ярость, и помощника кто-нибудьиз противников ударит, и он умрёт, то возмещения нет.
- •§122. Если кто-нибудь украдет тяжелую повозку со всеми принадлежностями, то прежде обычно давали 1 сикль серебра ...
- •Держава урарту (біайнелі, ванське царство)
- •№1 Написи царя мéнуа (810-786 рр. До н.Е.)
- •№2 Літопис царя аргìшті I
- •№3 З надпису шамші-ілу, туртана4 ассірійського царя салманасара IV, на статуях левів в тіл-барсібі
- •№4 З літопису царя сардурì II, сина аргішті
- •№6 Донесення ассірійських шпигунів саргону II про становище в урарту
- •№7 Донесення царевича сінаххеріба ішаккуму саргону II
- •№8 З листа саргона II богу áшшуру з описом походу на урарту («луврська табличка»)
- •Лідійське царство
- •Про лідійців і піттака
- •№2 Присвятний напис з сард
- •№3 Геродот історія, I, 6-91
- •№4 Миколай дамаський історія
- •№5 Павсаній опис еллади
- •№6 Клавдій еліан строкаті оповідання
- •Розділ 4
- •№2 Угарітський епос про данні-ілу і сина його акхата
- •№3 Листи ханаанських правителів до фараона
- •№4 Лист хеттського табарни хаттусіліса III до угарітського правителя нікм-епи
- •№5 Моавітська стела
- •№6 Напис кіламуви з самаля
- •Грецькі автори про досягнення фінікійців
- •Соціально-політична боротьба в стародавній палестині
- •Відносини залежності і рабство в стародавній палестині
- •Розділ 6
- •Середня азія і східний іран
- •Плутарх
- •Про ісіду і осіріса
- •№2 Авеста
- •Кіммерійці і скіфив передній азії мідійська держава №1 глиняні таблички часів ассірійського ішаккума асархаддона
- •№2 З напису асархаддона (призми а і с)
- •№3 Діодор сицилійський історична бібліотека, II, 43-46
- •№4 Геродот історія, I, 95-130
- •Утворення перської держави ахеменідів №1 вавілонська хроніка
- •№2 Циліндр кіра
- •№6 Едикт кіра II про відновлення ієрусалимського храму
- •№7 Загибель кіра II (геродот, історія, I)
- •Держава ахеменідівза правління дарія I і ксеркса I (522-465 рр. До н.Е.)
- •Боротьба дарія з гауматою
- •(Геродот, історія, III)
- •№2 Бехістунський надпис дарія I
- •№3 Надпис дарія I біля суецького каналу
- •№4 Надписи на статуї дарія I
- •№5 Надпис дарія I на золотій табличці з хамадана
- •№6 Наскальні надписи дарія I з накш-і рустама
- •№7 Похід дарія і у скіфію (геродот, історія, IV)
- •№8 Вапнякова табличка ксеркса I (ксеркс I про своє воцаріння)
- •IV. Економічна, соціальна і релігійна політика ахеменідів в кінціVi— IV ст. До н.Е. №1 документи часу правління самозванців
- •№2 Організація перської держави (геродот, історія, III)
- •№3 Надпис дарія I про спорудження палацу в сузах
- •№4 Указ дарія I про грецький храм в магнесії
- •№5 Антидевівський надпис ксеркса I
- •№6 Надпис артаксеркса II про спорудження палацу в сузах
- •№7 Хроніка часів артаксеркса III
- •№8 Еламські документи з персеполя
- •№9 Вавілонські документи
- •№10 Арамейські документи
- •VII. Парфянська і греко-бактрійська держави
- •Марк юліан юстін
- •Епітома твору помпея трога «історія філіппа», xli
- •№2 Страбон географія, XI, 9
- •№3 Страбон географія, XI, 11
- •Розділ 6
- •№2 Опис індії арріана (індія, і—II, V—VII, X—XII, XVI—XVII)
- •№3 Мáнава-дхармашастра (закони мáну)
- •Індійський похід александра македонського (327-325 рр. До н.Е.) і утворення маурійської держави
- •Битва александра македонського з царем пором
- •(Арріан, анáбасіс александра, V)
- •№2 Діодор сицилійський історична бібліотека, хvii
- •№3 Квінт курцій руф історія александра македонського
- •№4 Плутарх, александр
- •№5 Договір селевка з чандрагуптою (аппіан, сірійські справи)
- •№6 Страбон географія
- •№7 Юстін переказ твору помпея трога «історія після філіппа»
- •№8 Розширена махавамса (V, 71-94)
- •№9 Хемачандра, повість про чанакью і чандрагупту (з книги «парішіштапарван», VIII)
- •Індія другоїполовиниI тисячоліття до н.Е. За артхашастроюкаутільї чанакьї
- •Індія вправління ашокимаур'ї (268-231рр. До н.Е.) №1 махавамса
- •V, 14-23
- •V, 275-279
- •XII, 1-8
- •№2 Надписи ашоки
- •IV. Ранній буддизм: ідеологія і соціальна організація
- •№1 Віная-пìтака
- •№2 Дігха-нікая
- •№3 Джáтаки
- •Розділ 7
- •№2 Люй-ші чуньцю, хх
- •№3 Бань бяо, бань гу, бань чжао ханьшу (історія першої династії хань), ххiii, огляд законів
- •№4 Ши цзин («книга пісень»)
- •№5 Цзягувень (ворожильні написи)
- •Епоха чжоу (1027-771 рр. До н.Е.)
- •Цзиньвень
- •(Написи на ритуальних бронзових судинах)
- •№2 Лі-цзи («записи про ритуали»)
- •№3 Чжоу-лі («чжоуські ритуали»)
- •№4 Мен-цзи
- •№5 Мо-цзи
- •№6 Бань бяо, бань гу, бань чжао ханьшу (історія першої династії хань), ххiii, огляд законів
- •№7 Ши цзин («книга пісень»)
- •Період чунь-цю
- •(771-465 Рр. До н.Е.)
- •Чунь цю
- •№2 Цзо-чжуань
- •№3 Го-юй
- •№4 Гуань-цзи
- •№5 Сима цянь історичні записки
- •№6 Лунь юй («бесіди і судження»)
- •Період чжань-го(465-221 рр. Дон.Е.) піднесення царства цинь №1 дао де цзин
- •№3 Шан-цзюньшу (книга правителя області шан)
- •Глава I. Изменение законов
- •Глава VII. Открытые и закрытые пути
- •№4 Сима цянь історичні записки
- •Імперія цинь (221-207 рр. До н.Е.) №1 сима цянь історичні записки
- •Глава V. Основные записи о деяниях дома Цинь
- •Глава VI. Основные записи о деяниях первого императора Цинь
- •№2 Документи з юньмена
- •№3 Надпис на гирі (рескрипт цинь ші хуанді про уніфікацію мір і ваг)
- •№4 Бань бяо, бань гу, бань чжао ханьшу
- •№5 Циньське установлення про покарання
- •№6 Циньське керівництво з розслідування карних злочинів
- •Епоха хань
- •Глава V. Записи о деяниях императора Цзин-ди6
- •№2 Подорожі чжан цяня в середню азію (бань бяо, бань гу, бань чжао, ханьшу, lхi)
- •№3 Реформи ван мана і повстання червонобрових (бань бяо, бань гу, бань чжао, ханьшу)
- •№4 Фань є хоуханьшу
- •Глава I. Записи о деяниях императора Гуан у-ди
- •№5 Повстання жовтих пов'язок (фань є, хоуханьшу)
- •Глосарій а
№2 Опис індії арріана (індія, і—II, V—VII, X—XII, XVI—XVII)
Арріан (II ст. н.е.) — історик, родом з міста Нікомедії в Віфінії (Мала Азія), учень філософа Епіктета (бл. 50-120 рр.), був не тільки вченим, але і держав- ним діячем, зробив блискучу адміністративну кар'єру в правління Адріана (117-138 рр.) і Антоніна Пія (138-161 рр.). Він був намісником Каппадокії, а пізніше членом римського сенату і консулом. Основні його твори — «Анабасіс Александра» і «Індія». Описуючи Індію, Арріан використав головним чином два джерела: 1. Твір Мегасфена — друга і радника царя Селевка (312-281 рр. до н.е.), якого цар відправив послом до засновника царства Маурья — Чандрагупти (грец. Сандрокот- та або Андрокотта, 317-293 рр. до н.е.). На жаль, праця Мегасфена, який описав Індію як очевидець, до нас не дійшла. Тим більшу цінність мають перекази, зроб- лені Арріаном; 2. Спогади Неарха, одного з полководців Александра Македонського (336-323 рр. до н.е.); він командував флотом, побудованим для перевезення частини македонської армії по Інду, а потім морським шляхом з Індії у Вавілонію. Крім того, Арріан використав також праці відомого александрійського географа і астронома Ератосфена.
Вивчаючи походи Александра, Арріан користувався насамперед творами Птолемея Лага, одного з полководців македонського царя, який пізніше став ца- рем Єгипту, і Арістобула, який теж брав участь в поході. Головним чином завдяки Арріану до нас дійшло багато історичних і історико-географічних фактів, зібра- них цими авторами. Зрозуміло, що повідомлення про Індію чужоземців — греків і македонян, — які записували свої поверхневі враження і не завжди розуміли мі- сцеві соціальні відносини і звичаї, потребують перевірки і зіставлення з індійськими першоджерелами. Зокрема, Арріан або, вірніше, автори, яких він використав, дуже неточно, з великими перекрученнями змалювали варново-кастовий лад.
І, 1-2. Область поза вигином ріки Інду на захід до ріки Кофену3 заселяють астакени і ассакени, індійські народи. Але вони не такі великі на зріст, якті, що живуть всередині вигину Інду, іне такі мужні і не такі чорні, як більшість індійців...
II, 1, 5-9. Ті ж області, які лежать від Інду на схід, називатимуться в мене землею індійців і народи ці індійцями. А північ- ною границею землі індійців є гора Тавр4... Ті області, що лежать на захід від землі індійців, відділяє ріка Інд аж до Великого мо- ря5, куди і сам він впадає двома гирлами, причому гирла не розташовані одне біля одного, як розташовані п'ять гирл Істру6, але як гирла Нілу, що утворюють єгипетську Дельту; таким чином, і Дельту землі індійців робить ріка Інд, не меншу від єгипетської; і називається вона мовою індійців Паталамі. На півдні Велике море7 оточує землю індійців, і зі сходу оточує її це ж море8. Області, що лежать на південь від Паталамі і гирл Інду, відвідав Александр, македоняни і багато еллінів; а до земель, які лежать далі на схід відрічки Гіфасія9, Александр не дійшов. Лише небагато авторівописали те,що лежить там до ріки Гангу і де розташовані ги- рла Гангу і місто найбільше в індійців — Палімботри10 біля Гангу.
V, 1-4. Хто хоче пояснити причину численності і величини індійських рік, нехай пояснює; що ж до мене, то і це нехай буде записане як чутка. Адже Мегасфен записав назви і багатьох інших рік, які за Гангом і Індом впадають у Східне11 і Південне (зовні- шнє) море12. Він говорить, що всіх індійських рік — п'ятдесят вісім і всі вони судноплавні. Але мені здається, що Мегасфен відві- дав невелику частину землі індійців, правда, більшу, ніж ті, хто приходив з Александром (сином Філіппа); бо він говорить, що зу- стрічався з Сандрокоттом, великим царем індійців, ще більшим, ніж Пор. Отже, цей Мегасфен говорить, що ні індійці не ходили війною на будь-яких людей, ні будь-які люди —на індійців.
VI, 9. ...Зовнішній вигляд людей не зовсім відрізняється в індійців і ефіопів. Бо індійці, що живуть на півдні, більше схожі на ефіопів, чорні на вигляд, і волосся в них чорне, крім того, звичайно, що вони не такі кирпаті і кучеряві, як ефіопи; ті, що жи- вутьдалі на північ, в порівнянні з цими, зовнішнім виглядом більше нагадують єгиптян.
VII, 1-3. Народів індійських, говорить Мегасфен, всіх сто вісімнадцять. Що народів індійських багато, я і сам згоден з Ме- гасфеном, але не можу зрозуміти, як він міг дізнатись і вказати це точно, відвідавши лише невелику частину землі індійців, в той час як не у всіх племен є зв'язок між собою. В стародавні ж часи індійці були номадами, нагадуючи не скіфів-землеробів, а тих, які, мандруючи з своїми возами, міняють одну частину Скіфії на другу, не населяючи міст і не шануючи святилищ богів. Отже, у
1 Эфоры — высшие должностные лица в Спарте, которые ведали судебными делами и осуществляли контроль над всеми государственными учреждениями.
2 Диойкеты — управители, ведущие хозяйственные дела.
3 Кофен — тепер Кабул — права притока Інду.
4 Тавр — маються на увазі Гімалаї, які Арріан вважає частиною Таврського хребта, що пересікає, на його думку, всю Азію.
5 Велике море — тут мається на увазі Аравійське море.
6 Істр — Дунай.
7 Тут мається на увазі Індійський океан.
8 Бенгальська затока.
9 Гіфасій — нині В'яза або Беджа, крайня східна притока Акезіну.
10 Палімботра — інд. Паталіпутра (тепер Патна).
11 Східне море — мабуть, Бенгальська затока.
12 Південне (Зовнішнє) море — можливо, Індійський океан.
індійців не було ні міст, ні святилищ, споруджених богам, а одягались вони в звірині шкури, що належали тим тваринам, яких во- ни вбивали, а їли вони кору дерев. Називаються ці дерева мовою індійцівталами1.
Розповідається також, що індійці не ставлятьпам'ятників померлим, а вважають, що самоїдоблесті мужівдоситьдля па- м'яті про них, а також пісень, які вони співають. Число індійських міст записати не можна, бо їх дуже багато. Ті, що лежать біля ріки або біля моря, будуються з дерева; бо збудовані з цегли не можуть бути довговічними через зливи і тому, що ріки біля них, розливаючись вище берегів,наповнюють водою рівнини. А всіті,що збудовані в більш підвищених і високо розташованих місцях і до того ж відкритих, робляться з цегли і глини. Найбільшим містом в індійців є так звані Палімботри, в землі прасіїв2, де злива- ютьсярікиЕраннобой3 і Ганг(найбільша з рікІндії), а Ераннобой, хоч він і третя з індійськихрік, більший від рік, що знаходяться в інших місцях. Але він поступається перед Гангом, бо вливає в нього воду. Мегасфен говорить, що місто з кожного боку, там, де воно заселене на найбільшу відстань, має в довжину до 80 стадіїв4, а в ширину — до 15. Навколо міста викопаний рів шириною в 6 плетрів5, глибиною ж — 30 ліктів;башт стіна має 570 і брам — 64.Варте увагив землі індійців те, що всііндійці вільні іні один індієць не є рабом6. В цьому схожість лакедемонян і індійців. Але у лакедемонян рабами є ілоти і вони ж виконують належне ра- бам, а в індійців ніхто інший не є рабом, ні тим більше хто-небудь з індійців.
Поділені індійці в цілому на сім класів7. Один з них — мудреці, менш численні, ніж інші, але найбільш поважані і про-
славлені. Бо у них немає потреби ні займатися якою-небудь фізичною працею, ні вносити щось з того, що вони одержують, в об- щину. Просто кажучи, у мудреців немає ніякого іншого обов'язку, крім того, щоб приносити жертви богам за общину індійців, і коли хтось приносить жертву приватно, керівником жертви для нього стає один з цих мудреців, бо інакше його жертви не будуть угодні богам. До того ж вони єдинізіндійців, досвідчені в мантиці8, інедозволяєтьсянікому іншому пророкувати, крім як мудро- му мужеві. Пророкують вони про все, про пори року, і про будь-яке лихо, що може спіткати общину; про приватні питання окре- мим людям у них не заведено пророкувати, тому що мантика не займається дрібнішими справами або тому що недостойно труди- тися надцим. А хто помилитьсядо трьох раз, пророкуючи, йому не роблять жодного іншого зла, алевін повинен весь часмовчати; і немає нікого, хто примусив би такого мужа, що зобов'язаний мовчати, вимовити хоч один звук. Ці мудреці живуть голими9, зи- мою підвідкритим небом на сонці, а літом, коли сонце вповній силі, —на луках і вболотахпід великими деревами, тінь яких, го- ворить Неарх, досягає в окружності до п'яти плетрів, і десятки тисяч людей могли б користуватися тінню під одним деревом; такі великі ці дерева. Їдять вони плоди і кору дерев, яка не менш солодка і поживна, ніж плоди фінікових пальм.
Другими після цих є землероби, найчисленніші з індійців. У цих нема військової зброї, і вони не турбуються про військові справи, але вони обробляють землю і вносять податки царям і автономним містам. І коли у індійців станеться війна між собою, їм не можна чіпати землю трудящих і спустошувати цю землю. Одні воюють і убивають одні одних, як прийдеться, а другі поблизу них спокійно орють або збирають виноград, або знімають плоди, або жнуть.
Третій клас у індійців —це пастухи,чабани і волопаси. Іці не оселяються ні в містах,нів селах, воникочовики і живуть на горах, податок і вони приносять відхудоби, і полюють вони повсій країні і на птахіві на диких звірів.
Четвертий клас — ремісничий і торговий. І ці виконують повинності і приносять податок за свої заняття, крім тих, хто виробляє військову зброю. Вони і плату одержують від общини. До цього класу належать і кораблебудівники, і корабельники, які плавають по ріках.
П'ятий клас у індійців — воїни, щодо численності другий після землеробів; вони найбільш вільні і найбільш користуються насолодами. Вони займаються тільки військовою справою. Зброю роблять їм інші, і коней доставляють інші, і прислуговують в таборіінші, якіі доглядають коней, ічистять зброю, іводять слонів, ілагодять колісниці, іправлять ними. Самі жвони, якщо тре- ба воювати, воюють, а коли настане мир — втішаються; і їм плата з скарбниці іде така, що з неї легко годувати іінших.
Шості в індійцівтакзваніспостерігачі. Вони спостерігають те, що дієтьсяіпо країнііпо містах і повідомляють про це царя, де індійці підвладні царю, або місцевим властям, де вони автономні. І їм не можна повідомляти нічого неправдивого, і ні один з індійців ніколи не був обвинувачений в неправді.
Сьомими є ті, хто обговорює загальні справи разом з царем або по містах, які автономні, з їх властями. Чисельністю цей клас невеликий, а мудрістю ісправедливістювирізняється середусіх. З цього класу обираються в них і начальники, і всі номархи, гіппархи10, охоронці скарбів, начальники таборів, навархи11, скарбники і наглядачі за працею землеробів.
Брати жінку з іншого класу не можна, наприклад, землеробам з ремісничого або навпаки. Не дозволяється і те, щоб одна людина займалася двома ремеслами або переходила з одного класу в інший, наприклад, в землеробський з пастушого або в пасту- ший з ремісничого. Одне їм дозволено — ставати мудрецем з усякого класу, бо в мудрецівжиття не розпещене, а найтяжче.
XVI, 1-10. Одежею індійці користуються полотняною, як говорить Неарх, з полотна, що добуваєтьсяз дерев12... Це полотно або біліше від всякого іншого полотна, або здається білішим, бо самі вони темного кольору. Є в них полотняний хітон13 до поло-
вини гомілки. Частина накидки закриває плечі, частина обмотана кругом голови. І сережки з слонової кості носять індійці, які ду- же багаті; бо не всі індійці носять їх. Бóроди ж, говорить Неарх, індійці красять в різні кольори, одні, щоб здаватися білими, на- приклад, в найбіліший колір, а інші — в темно-синій; а де в кого бороди багряні, в багатьох і пурпурові, в інших зеленуваті; він же говорить, що високопоставлені індійці носять влітку зонтики. Сандалії носять з білої шкіри, причому вони багато оздоблені; і підошви сандалій у них розмальовані і високі, щоб здаватися вищим на зріст.
В індійцівне один вид зброї, а піші в них мають лук, причому довжиноюлукрівний з тим, хто носить його, і ставлячийого вниз на землю і упершись в нього своєю ногою, вони так стріляють, відтягуючи тятиву якомога більше назад14, бо стріла в них
1 Тала — рід пальми; її солодкий сік і тепер улюблений напій місцевих жителів, а напівдозріла серцевина плодів вживається для їди.
2 Прасії — одне з індійських племен. 3 Ераннобой — можливо, суч. Чона. 4 Стадій=185 м.
5 Плетр=31 м.
6 Ці слова Мегасфена не підтверджуються давньоіндійськими текстами — в законах Мáну і в Артхашастрі не раз згадуються раби.
7 Тут в Мегасфена знов розбіжність з індійськими першоджерелами, в яких постійно підкреслюється поділ всього населення на чотири варни, а не на сім каст.
8 Мантика — мистецтво ворожіння з метою пізнання волі богів.
9 Голими мудрецями (гімнософістами) називали греки індійських філософів, строгих аскетів (за різними припущеннями, це були йоги, садху або адживіки), що відкидали навіть одяг і проводили життя в спогляданні. Десять гімнософістів були полонені, і Александр Македонський задавав їм питання.
10 Гіппарх (грец.) — начальник кінноти.
11 Наварх (грец.) — командуючий флотом.
12 Очевидно, бавовник.
13 Хітон (грец.) — полотняний одяг на подобу довгої сорочки без рукавів.
14 Мабуть, мова йде про так званий складений лук, зафіксований етнографами у цілого ряду азіатських народів.
трохи менша трьох ліктів, і ніщо невитримує стріли, пущеноїіндійським мужем-стрільцем, ніщит,ні панцир, ніколи б було що-- небудь міцніше. В лівих руках у них — пелти1 з необробленої шкіри, вужчі, ніж у тих, хто носить у нас, а довжиною трохи корот- ші. У декого замість луків — дротики. Меч носять всі, широкий і не менше трьох ліктів завдовжки; і його, коли почнеться у них рукопашна битва — а це не часто в індійців трапляється, — вони обома руками піднімають для удару, щоб сильніший був удар. Вершники у них мають два дротики, подібні до дротиків савніїв2, і пелту меншу, ніж у піхотинців.
XVII, 1-6. Будовою свого тіла індійці сухорляві і високі на зріст і набагато легші при ході від інших людей. Засобами пере- сування для більшості з індійців є верблюди, коні і осли, а для багатих — слони. Бо слон є в індійців царським способом пересу- вання; другим по честі за ним —четвірка коней; третім же — верблюди; їздити на одномуконі —ганьба. Жінки в них, що вважа- ються найбільш розсудливими, за жодну ціну не дають себе спокусити; але, одержавши слона, жінка віддається тому, хто йогодає. І індійці не вважають ганебним, якщо жінка віддаєтьсякому-небудь за слона, але на загальну думці, для жінки почесно, що їїкра- са прирівняна до ціни слона. Шлюби3 укладають так, що при цьому нічого не дають і не беруть; але коли дівчата досягають шлю- бного віку, то батьки виводять їх перед народом і дають вибрати будь-яку тому, хто переможе в боротьбі, в кулачному бою, або в бігу, або виявить яку-небудь іншу доблесть. Індійці їдять хліб і займаються землеробством, ті, принаймні, з них, які не горці; а ці їдять звірине м'ясо...