- •Імені володимира гнатюка історичний факультет
- •Кінець хiх — хх династія 72
- •Лідійське царство 208
- •Період чжань-го. Піднесення царства цинь 359
- •Імперія цинь (221-207 рр. До н.Е.) 364
- •Розділ 1
- •№4 Життєпис сановника мечена
- •№5 Будівництво пірамід (геродот, історія, II, 124-125)
- •№7 Життєпис сановника хархуфа
- •№8 Указ фараона неферіркара з абідоса
- •№9 Імунітетна грамота фараона пепі II з коптоса (декрет а з коптоса з додатками з декрету в)
- •Перший перехідний період
- •(VII—хi династії — 2181-2040 рр. До н.Е.)
- •Напис чиновника іті з гебелейна
- •№2 Повчання гераклеопольского царя ахтоя III своєму сину мерікарá
- •№3 Повість про красномовного селянина
- •№4 Промова іпусера
- •Середнє царство
- •(Хi—хiii династії, 2040-1675 рр. До н.Е.)
- •Пророцтво неферті
- •№2 Повчання фараона аменемхéта I
- •№3 Надпис амені, номарха хv (антилопового) нома
- •№4 Надпис фараона сенусерта III з семне
- •№5 Стела хусебека
- •№6 Стела фараона собекхотепа IV з карнака
- •№7 Повчання писаря хеті, сина дуауфа, своєму сину пепі
- •Другий перехідний період (хv—хvi династії, 1675-1554 рр. До н.Е.) №1
- •№2 Декрет нуб-хепер-ра антефа з коптоса
- •№3 Табличка карнарвона
- •№4 Стела фараона камóса
- •№5 Життєпис яхмóса, начальника гребців
- •Хviii династія (1554-1306 рр. До н.Е.) №1
- •№2 З анналів тутмóса III
- •№3 Надпис тутмоса III з гебел баркала
- •№4 Здобуття юпи (з папірусу «харріс 500»)
- •№5 Стела аменхотепа II з міт-рахіне
- •№6 Положення про службові обов'язки верховного сановника
- •№7 Повідомлення про повстання в куші
- •Реформа ехнатона (1367-1347рр. До н.Е.)
- •[Папирус гуроб II, 2]
- •[Берлинский папирус 9775]
- •№2 Надпис з гробниці сановника маї
- •№3 Гімн атону
- •2 Ка — по представлениям древних египтян «душа»-двойник, дух-хранитель, подобие человека, продолжающее существовать и после его смерти.
- •№4 Реставраційний напис фараона тутанхамона
- •№5 Указ фараона хоремхеба
- •Хiх династія
- •(1306-1197 Рр. До н.Е.)
- •Декрет фараона сеті і з наурі
- •№2 Битва фараона рамсеса II з xеtтами під кадешем
- •№3 Поема пентаура
- •№4 Союзний договір між хеттським царем хаттусілісом III і єгипетським фараоном рамсесом II
- •№5 Похвала резиденції рамсеса II в дельті
- •Кінець хiх — хх династія
- •(1224-1147 Рр. До н.Е.)
- •Стела фараона мернептаха
- •№2 Переслідування збіглих рабів
- •№3 З шкільних повчань
- •№3 Великий папірус гарріса (заповіт фараона рамсеса III)
- •№5 Подорож унуамона, жерця храму амона в фівах
- •Iх. Пізнє царство
- •(Ххii—ххх династії, 945-332 рр. До н.Е.)
- •Приватне землеволодіння за фараона осоркона III (стела з карнакського храму)
- •№2 Стела піáнхі
- •№3 Закони бокхоріса (діодор сицилійський, історична бібліотека, I)
- •№4 Праця рабів на золотих рудниках в куші (діодор сицилійський, історична бібліотека, III)
- •Розділ 2
- •№2 Сказання про гільгамéша і áггу
- •№3 «Історичний конус» енметени
- •№4 Реформи лугаля лагáша уруінімгìни
- •Держава саргонідів
- •(2316-2173 Рр. До н.Е.)
- •Сказання про саргона аккадського
- •№2 Надписи рімуша
- •Месопотамія під пануванням кутіїв (2173-2109 рр. До н.Е.). Друга династія лагаша (2176-2104рр. До н.Е.) №1 надпис енсì лагáша — гудéа на глиняному циліндрі
- •№2 Надписи на статуях гудéа
- •Шумеро-аккадськецарство третьоїдинастії ура (2111-2003рр. До н.Е.). Перша династія іссіна (2017-1924рр. До н.Е.) №1 судебник шульгì
- •§4. Если жена авÅлума4 завлекла другого авилума, и он спал с ней, он [т.Е.Муж] убьёт эту женщину. В прелюбодеянии этом он [т.Е. Прелюбодей] будет свободен от наказания.
- •№3 Табір для військовополонених жінок в шумері
- •№5 Листування іббі-сіна
- •Аморейські царства (іссін, ларса,держава шамші-адада I)
- •В хiх—хviii ст. До н.Е.
- •Судебник царя ліпіт-іштара
- •§1. ... Что был учреждён ...
- •№2 Господарські і юридичні документи царства ларси (2025-1735 рр. До н.Е.)
- •№3 Держава шамші-адада I за листуванням з архіву мáрі
- •Старовавілонська держава
- •(1894-1595 Рр. До н.Е.)
- •Воєнна пісня хаммурапі
- •№1 Зовнішня політика і дипломатія хаммурапі за документами з архіву марі
- •№3 З листування царя хаммурапі
- •№4 Закони хаммурапі
- •§1. Если авÅлум7 [т.Е. Человек] под клятвой обвинил авилума, бросив на него обвинение в убийстве, но не доказал его, то обвинитель его должен быть убит8.
- •§178. Если жрице энтум, надитум или же зикрум1, которой её отец дал приданое и написал ей документ, в документе, кото-
- •§201. Если он выбил зуб мушкенуму, то он должен отвесить ⅓ мины серебра.
- •§239. Если авилум нанял лодочника, то он должен ему платить 6 гуров зерна в год.
- •§278. Если авилум купил раба или рабыню, и месяц не прошёл, а на него обрушилась эпилепсия (?), то покупатель может вернуть его своему продавцу и получить серебро, которое он отвесил.
- •Середньовавілонське царство
- •(1595-1156 Рр. До н.Е.)
- •Напис царя агума II
- •№2 Хроніка р
- •№3 Із синхронічної історії
- •№4 Лист фараона аменхотепа III до вавілонського царя кадашман-елліля I
- •№5 Лист кадашман-елліля I, вавілонського царя, до фараона аменхотепа III
- •№6 Лист бурна-буріаша II, вавілонського царя, до фараона ехнатона
- •№7 Лист хеттського табарни хаттусіліса III до вавілонського царя кадашман-елліля II
- •Ранній ашшур
- •(Ххiv—хVст. До н.Е.)
- •Документи з архіву карума канеса в анатолії
- •№2 Ашшурський судебник
- •§7. Если женщина подняла руку на мужчину и была в том уличена, она должна уплатить 30 мин олова, и ей надлежит дать
- •§25. Если женщина живёт ещё в доме своего отца, а муж её умер, и братья его не разделили наследство2, и сына у неё нет,
- •№2 Палацеві і гаремні укази середньоассірійських ішаккумів
- •Х. Новоассірійське царство
- •(912-605 Рр. До н.Е.)
- •Аннали ашшур-націрапала II
- •№2 Аннали салманасара III (моноліт з тушхе)
- •№3 Аннали саргона II
- •№4 Аннали сінаххеріба
- •№5 З листа асархаддона богу áшшуру
- •№6 Аннали ашшурбанапала (циліндр рассама)
- •Хi. Нововавілонське царство
- •(626-539 Рр. До н.Е.)
- •Привілеї вавілонських міст
- •№2 Протокол переговорів ішаккума ашшурбанапала і його брата шамаш-шумукіна, правителя вавілона, з містом вавілоном
- •№3 Послання ашшурбанапала до вавілонян
- •№4 Вавілонська хроніка
- •№5 Лист царевича навуходонóсора про похід у харран
- •№6 Сіппарський циліндр набоніда
- •№7 Вавілонський памфлет про набоніда
- •№8 Маніфест перського царя кіра II великого
- •Хii. Суспільні відносини і господарство в нововавілонському царстві №1 документи, складені під час облоги ніппура військом набопаласара (626 р. До н.Е.)
- •№2 Клинописні юридичні документи нововавілонського і перського часу
- •№3 Ніппурський бідняк
- •Розділ 3
- •№2 Аннали табарни хаттусіліса I
- •№3 Заповіт хаттусіліса I
- •№4 Клинописна таблиця табарни телепінуса (указ табарни телепінуса)
- •Новохеттське царство
- •(1460-1178 Рр. До н.Е.)
- •З літопису суппілуліумаса I
- •№2 Договір табарни суппілуліумаса з сунассурою, царем кіццувадни
- •№3 З літопису табарни мурсіліса II
- •№4 Скарги табарни мурсіліса II на овдовілу тавананну
- •№5 Автобіографія табарни хаттусіліса III
- •№6 Дарча грамота табарни арнувандаса III
- •10 Быков, принадлежащих прислуге, 10 быков Дома саххана8, 105 овец, 2 лошади, 3 мула. 37 капуну 2 ику поля, ... Ику 3
- •№7 Хеттські закони
- •§1. Если кто-нибудь убьёт во время ссоры мужчину или женщину, то он должен сам доставить труп; четыре головы6 он до- лжен датьвзамен, мужчин или женщин соответственно, и он отвечает своим домом7.
- •§2. Если кто-нибудь убьёт во время ссоры раба или рабыню, то он должен сам доставить труп; две головы он должен дать взамен, мужчин или женщин соответственно, и он отвечает своим домом.
- •§4. Если кто-нибудь ударит раба или рабыню и если жертва умрёт, причём у него не было на это умысла, то он должен сам доставить труп; одного человека он должен дать взамен, и он отвечает своим домом.
- •§38. Если люди взяты для суда и кто-нибудь приходит к ним как заступник1, и если их противники по суду приходят в ярость, и помощника кто-нибудьиз противников ударит, и он умрёт, то возмещения нет.
- •§122. Если кто-нибудь украдет тяжелую повозку со всеми принадлежностями, то прежде обычно давали 1 сикль серебра ...
- •Держава урарту (біайнелі, ванське царство)
- •№1 Написи царя мéнуа (810-786 рр. До н.Е.)
- •№2 Літопис царя аргìшті I
- •№3 З надпису шамші-ілу, туртана4 ассірійського царя салманасара IV, на статуях левів в тіл-барсібі
- •№4 З літопису царя сардурì II, сина аргішті
- •№6 Донесення ассірійських шпигунів саргону II про становище в урарту
- •№7 Донесення царевича сінаххеріба ішаккуму саргону II
- •№8 З листа саргона II богу áшшуру з описом походу на урарту («луврська табличка»)
- •Лідійське царство
- •Про лідійців і піттака
- •№2 Присвятний напис з сард
- •№3 Геродот історія, I, 6-91
- •№4 Миколай дамаський історія
- •№5 Павсаній опис еллади
- •№6 Клавдій еліан строкаті оповідання
- •Розділ 4
- •№2 Угарітський епос про данні-ілу і сина його акхата
- •№3 Листи ханаанських правителів до фараона
- •№4 Лист хеттського табарни хаттусіліса III до угарітського правителя нікм-епи
- •№5 Моавітська стела
- •№6 Напис кіламуви з самаля
- •Грецькі автори про досягнення фінікійців
- •Соціально-політична боротьба в стародавній палестині
- •Відносини залежності і рабство в стародавній палестині
- •Розділ 6
- •Середня азія і східний іран
- •Плутарх
- •Про ісіду і осіріса
- •№2 Авеста
- •Кіммерійці і скіфив передній азії мідійська держава №1 глиняні таблички часів ассірійського ішаккума асархаддона
- •№2 З напису асархаддона (призми а і с)
- •№3 Діодор сицилійський історична бібліотека, II, 43-46
- •№4 Геродот історія, I, 95-130
- •Утворення перської держави ахеменідів №1 вавілонська хроніка
- •№2 Циліндр кіра
- •№6 Едикт кіра II про відновлення ієрусалимського храму
- •№7 Загибель кіра II (геродот, історія, I)
- •Держава ахеменідівза правління дарія I і ксеркса I (522-465 рр. До н.Е.)
- •Боротьба дарія з гауматою
- •(Геродот, історія, III)
- •№2 Бехістунський надпис дарія I
- •№3 Надпис дарія I біля суецького каналу
- •№4 Надписи на статуї дарія I
- •№5 Надпис дарія I на золотій табличці з хамадана
- •№6 Наскальні надписи дарія I з накш-і рустама
- •№7 Похід дарія і у скіфію (геродот, історія, IV)
- •№8 Вапнякова табличка ксеркса I (ксеркс I про своє воцаріння)
- •IV. Економічна, соціальна і релігійна політика ахеменідів в кінціVi— IV ст. До н.Е. №1 документи часу правління самозванців
- •№2 Організація перської держави (геродот, історія, III)
- •№3 Надпис дарія I про спорудження палацу в сузах
- •№4 Указ дарія I про грецький храм в магнесії
- •№5 Антидевівський надпис ксеркса I
- •№6 Надпис артаксеркса II про спорудження палацу в сузах
- •№7 Хроніка часів артаксеркса III
- •№8 Еламські документи з персеполя
- •№9 Вавілонські документи
- •№10 Арамейські документи
- •VII. Парфянська і греко-бактрійська держави
- •Марк юліан юстін
- •Епітома твору помпея трога «історія філіппа», xli
- •№2 Страбон географія, XI, 9
- •№3 Страбон географія, XI, 11
- •Розділ 6
- •№2 Опис індії арріана (індія, і—II, V—VII, X—XII, XVI—XVII)
- •№3 Мáнава-дхармашастра (закони мáну)
- •Індійський похід александра македонського (327-325 рр. До н.Е.) і утворення маурійської держави
- •Битва александра македонського з царем пором
- •(Арріан, анáбасіс александра, V)
- •№2 Діодор сицилійський історична бібліотека, хvii
- •№3 Квінт курцій руф історія александра македонського
- •№4 Плутарх, александр
- •№5 Договір селевка з чандрагуптою (аппіан, сірійські справи)
- •№6 Страбон географія
- •№7 Юстін переказ твору помпея трога «історія після філіппа»
- •№8 Розширена махавамса (V, 71-94)
- •№9 Хемачандра, повість про чанакью і чандрагупту (з книги «парішіштапарван», VIII)
- •Індія другоїполовиниI тисячоліття до н.Е. За артхашастроюкаутільї чанакьї
- •Індія вправління ашокимаур'ї (268-231рр. До н.Е.) №1 махавамса
- •V, 14-23
- •V, 275-279
- •XII, 1-8
- •№2 Надписи ашоки
- •IV. Ранній буддизм: ідеологія і соціальна організація
- •№1 Віная-пìтака
- •№2 Дігха-нікая
- •№3 Джáтаки
- •Розділ 7
- •№2 Люй-ші чуньцю, хх
- •№3 Бань бяо, бань гу, бань чжао ханьшу (історія першої династії хань), ххiii, огляд законів
- •№4 Ши цзин («книга пісень»)
- •№5 Цзягувень (ворожильні написи)
- •Епоха чжоу (1027-771 рр. До н.Е.)
- •Цзиньвень
- •(Написи на ритуальних бронзових судинах)
- •№2 Лі-цзи («записи про ритуали»)
- •№3 Чжоу-лі («чжоуські ритуали»)
- •№4 Мен-цзи
- •№5 Мо-цзи
- •№6 Бань бяо, бань гу, бань чжао ханьшу (історія першої династії хань), ххiii, огляд законів
- •№7 Ши цзин («книга пісень»)
- •Період чунь-цю
- •(771-465 Рр. До н.Е.)
- •Чунь цю
- •№2 Цзо-чжуань
- •№3 Го-юй
- •№4 Гуань-цзи
- •№5 Сима цянь історичні записки
- •№6 Лунь юй («бесіди і судження»)
- •Період чжань-го(465-221 рр. Дон.Е.) піднесення царства цинь №1 дао де цзин
- •№3 Шан-цзюньшу (книга правителя області шан)
- •Глава I. Изменение законов
- •Глава VII. Открытые и закрытые пути
- •№4 Сима цянь історичні записки
- •Імперія цинь (221-207 рр. До н.Е.) №1 сима цянь історичні записки
- •Глава V. Основные записи о деяниях дома Цинь
- •Глава VI. Основные записи о деяниях первого императора Цинь
- •№2 Документи з юньмена
- •№3 Надпис на гирі (рескрипт цинь ші хуанді про уніфікацію мір і ваг)
- •№4 Бань бяо, бань гу, бань чжао ханьшу
- •№5 Циньське установлення про покарання
- •№6 Циньське керівництво з розслідування карних злочинів
- •Епоха хань
- •Глава V. Записи о деяниях императора Цзин-ди6
- •№2 Подорожі чжан цяня в середню азію (бань бяо, бань гу, бань чжао, ханьшу, lхi)
- •№3 Реформи ван мана і повстання червонобрових (бань бяо, бань гу, бань чжао, ханьшу)
- •№4 Фань є хоуханьшу
- •Глава I. Записи о деяниях императора Гуан у-ди
- •№5 Повстання жовтих пов'язок (фань є, хоуханьшу)
- •Глосарій а
№3 Го-юй
З «Цзо-чжуань» тісно пов'язаний інший історичний пам'ятник, відомий за назвою «Го-юй» («Промови царств»). В останньому події згруповані насамперед за територіальною ознакою в кілька розділів, всередині яких вони розташовуються в хронологічному порядку.
Гуны кормятся подношениями, дафу кормятся селениями, ши кормятся полями, шужэнь кормятся своей силой, гун и шан кормятся за счёт казны,а цзао и ли кормятся за счёт выполняемой ими работы...
Цзы-ци6 приносил жертвы Пин-вану, а правителю7 преподнёс в дар мелко нарубленную говядину. Правитель спросил у Гуань И-фу8:
Какие существуют установления относительно пищи, приносимой в жертву? Гуань И-фу отвечал:
В жертву приносят продукты,на одну категорию превышающие то, что полагается в пищу людям различных рангов зна- тности. Сын Неба употребляет в пищу говядину, баранину и свинину, а в жертву приносит то же в тройном количестве. Чжухоу употребляют в пищу говядину, а в жертву приносят говядину, баранину и свинину; советники правителей употребляют в пищу баранину и свинину, а в жертву приносятговядину. Дафу употребляютвпищу свинину, а в жертву приносят свинину и баранину. Ши питаются рыбой, а в жертву приносят свинину. Шужэнь питаются овощами, а в жертву приносят рыбу. В этом четко просле- живаются различия между теми, кто выше, и теми, кто ниже...
№4 Гуань-цзи
Дещо осібно серед давньокитайських філософських трактатів стоїть «Гуань-цзи» («Учитель Гуань»). Авторство його приписується відомому діячеві VII ст. до н.е. Гуань Чжуну. Ця книга містить різночасні шари, найбільш ранні з яких сходять, імовірно, до другої чверті I тис. до н.е.
...Династія — закон справедливості. Це означає, що ранги встановлено правильно і народ не ремствує. Коли народ не ремствує, то немає смути, і справедливість може стати законом. Коли закон не відповідає істині, не можна управляти, не встано- вивши закону. Тому всів державінеможуть бути знатними. Якби всібули знатними,справи не виконувалися б ікраїназалишала- ся ббез вигоди. А якщо справи не виконуються і країна залишається без вигоди, зробити так, щоб не було знатних. Але тодінарод не зможе сам управлятись. Тому і розрізняють знатних і низьких, щоб усвідомлювати послідовність тих, хто вищий, і тих, хто ни- жчий, справедливість знатності і простоти. Це і називається вченням...
Гуань Чшун сказал:
Одежда зависит от ранга, а потребление богатств — от размера вознаграждения, соответствующего рангу знатности. Ра- злично количество питья и еды,существуют правила относительно покроя одежды, неодинаковы дворцы и жилища,не совпадают установленные количестваскотаи рабов,существуют запретына употреблениеопределённых видов лодок,колесниц и домашней утвари. При жизни человека соблюдаются различия в головном уборе, одежде, размерахвознаграждения, количестве полей и раз- мерах жилищ.
После смерти — в размерах внутреннего и внешнего гроба, савана и покрывала, могилы и надмогильного холма. Как бы мудр и благороден ни был человек, он не осмеливается носить одежду, не соответствующуюего рангу;как бы ни был он богат, он
1 Синьчжу — местность в царстве Вэй, на территории совр. провинции Хэбей.
2 Сунь Хуань-цзы — полководец царства Вэй, потерпевший поражение в битве с войсками Ци.
3 Ли (этикет) — в конфуцианстве — нормы поведения, основанные на почтительности и уважении к старшим по возрасту и общественному положению, на почитании родителей, на преданности государю и т.п.
4 Ванчэн — столица чжоуских ванов в VIII—IV вв. до н.э. Сян-Ван (651-619 гг. до н.э.) в результате неудач в борьбе с соседними чжухоу вынужден был временно покинуть её; вернулся в свою столицу в 636 г. до н.э.
5 Цзиньский хоу — Вэнь-гун, правитель царства Цзинь (636-628 гг. до н.э.).
6 Цзы-ци — младший сын чуского правителя Пин-вана, занимавшего престол с 528 но 516 г. до н.э.
7 ...правителю — т.е. Чжао-вану — старшему сыну Пин-вана, правившему в Чу с 513 по 489 г. до н.э.
8 Гуань И-фу — сановник царства Чу.
не решается воспользоваться благами, не предусмотренными его вознаграждением...
...Будувати столицю держави треба якщо не біля підніжжя високої гори, то над великою рікою. Вона повинна бути висо- кою, але щобне наближати посухи, щобводи було досить. Вона повинна бути низькою, але щоб не наближати поводі, щоб канали забезпечували від затоплення. Використовуючи сприятливі природні умови, слід розвинути вигоди місцевості, щоб не було потре- би вимірювати кутоміром і лінійкою внутрішні і зовнішні укріплення міста і вирівнювати шляхи ватерпасом і вірьовкою...
...Ринок є регулятором всіх товарів. Тому коли всі товари дешеві, то не буде надмірних прибутків. Коли не буде надмір- них прибутків, то це значить, що всі галузі будуть в порядку. Коли всі галузі будуть в порядку,то все споживаннябуде поміркова- ним. Тому всі справи появляються завдяки турботі, завершуються наполегливою працею, гинуть через нехтування ними... Тому і кажуть: люди, зв'язані з ринком, можуть знати, від чого буває порядок або безпорядок, чому товарів буває багато або мало, хоч во- ни самі і не можуть зробити так, щоб було багато або мало. Це і називається вченням...
...Князь Хуань1 запитав: якзробити, щоб народ жив у певному місці і щоб його діла були успішні?
Гуаньцзи відповів: служивим людям, землеробам, ремісникам і торговцям, чотирьом станам народу, що складають основу країни, не можна дозволяти жити разом. Коли вони будуть жити разом, виникне смута в розмовах і смута в ділах... Мудрий воло- дар відводить вченим проживання в спокійному місці для відпочинку і бенкетів, відводить землеробам проживання там, де розмі- щені оброблювані ними поля; ремісникам відводитьпроживання в казенних установах, а торговцям — у торгових кварталах...
...Землероби... готують знаряддя для польових робіт, сохою і бороною обробляють землю. В холодну пору прибирають сухе колосся, чекаючи оранки. Вони глибоко орють і розкидають насіння рівномірно, вкриваючи його землею. До дощу прополюють трави і потім чекають дощу. Коли приходить дощ, вони беруть під пахву мотики і очищають поле від бур'янів. Так з ранку до ве- чора вони працюють наполях. Вони працюють без одягу. Вони відділяють злаки від плевелів, розсаджують ростки рівномірно.
На головів нього шапка, виплетена з комишу, на тілі — грубий плащ. Тулуб залитий водою, ноги в грязі. Спекоювипалене волосся і шкіра. До краюнапруженасила тіла, щоб швидко впоратися з обробітком поля. Він звик з дитинства. Душа його спокій- на. Він не бачить рідкісних речей і не міняє свого становища... Тому діти землеробів завжди стають землеробами...
Князь Хуань запитав у Гуаньцзи: я хочу ввести податки на будівлі... Яка ваша думка?
Це знищить будівництво, — відповів Гуаньцзи.
Я хочу оподаткувати ліс.
Це припинить його ріст.
Я хочу встановити податок на шість видів худоби...
Це припинить її розведення.
Я хочу ввести податок на людей.
Народ буде ховатися.
Як же мені управляти?
Управляти горами і морями... В сім'ї з десяти душ всі десять споживають сіль. В сім'ї з ста душ всі сто споживають сіль. За місяць дорослий чоловік споживе щонайменше 5 шен солі. Доросла жінка — 3 шени, дитина — 2 шени. Такий виходить вели- кий рахунок... Якщо наказати, що до ціни соліна кожний шен додаєтьсяпо одній одиниці... або по дві одиниці... тридцять монет з однієї людини на місяць, цестановитиме 30 мільйонів монет...
...Кожна жінка для роботи повинна мати одну голку, один ніж. Кожний землероб для роботи повинен мати одну соху, один плуг,один серп. Екіпажний майстер для роботи повинен мати одну сокиру, одну пилку, одне шило, одну стамеску... Якщо наказа- ти до ціни голки додати одну одиницю, то 30 голокдадуть стільки ж, скільки податокна одну людину. Якщо до ціни ножа додати шість одиниць, то п'ять по шість становитиме тридцять, тобто п'ять ножів дадуть стільки ж, скільки податок на одну людину. Як- що до ціни залізного плуга додати сім одиниць, то три залізні плуги дадуть стільки ж, скільки податокна одну людину.
...Князі в державах в тисячу або десять тисяч колісниць...ведуть бійців нападати один наодного. Звичайно, вони викори- стовують напад і захист в прикордонних районах. Ті, що мають заслуги, не повертаються додому. Знать вмирає на чужині. Коли ділять землі, перелічують заслуги. Коли зв'язують захоплених полонених, їх ділять, як нагороду і подарунок. Всі землі даруються за заслуги...
Ôшму добувають в Юйши2, золото добувають в ріках Жу3 і Хань4, перли добувають в Чиє5. З різних боків вони віддалені на 7800 лі. Там, де кінчається вода і переривається суша, не проїде ні човен, ні віз. Давніші володарі вважали, що дорога туди да-
лека і важка. Тому вони намагалися... зберегти дорожнечу. Перли і Õшму вони вважали за перший сорт грошей, золото за серед- ній, а ножі і полотно за нижчий. Такі були три сорти грошей...
8. ...Князь Хуань сказав: я турбуюсь про рівновагу і хотів би встановити податок на багатих купців і лихварів у нашому князівстві, щоб принести користь нашим бідним поневоленим землеробам, щоб вони не втрачали свого основного заняття...
Гуаньцзи відповів: накажіть чотирьом діячамвідімені князя розслідувати лихварство по всій країні і доповісти, скільки ли- хварів і який вони беруть процент...
Бао Шу6 після повернення доповів: чернь, що живе на заході ... на болотах, рибалить, полює, збирає хмиз і з того живе.
Найбагатші з сімей лихварів мають по тисячі чжунів7, найменш багаті — по 600, 700 чжунів. За один позичений чжун вони вима- гають один чжун. Тих,хто бере проценти на позики, всього понад 900 сімей.
Бін Сюй-у8 після повернення доповів: чернь південноїсторони живе в горах ідолинах...Нагорірубає деревана колеса і осі,
внизу збирає убогий урожай. Вони полюють для прожитку. Найбагатші з сімей лихварів мають по 10 мільйонів, найменш багаті по 6-7 мільйонів. Вони беруть на позики в середньому п'ять на сто. Число сімей, що займаються лихварством, — понад вісімсот.
Нін Ци9 після повернення доповів: чернь східної сторони живе біля гір і моря. Де місцевість підвищена, вони рубають ліс, внизу — рибалять і полюють. Вони виготовляють конопляну пряжу для прожитку. Серед сімей лихварів — Дін Хой і Хао Го.
1 Гуаньцзи призначено міністром в князівстві Ци у князя Хуаня в 685 р. до н.е.
2 Юйши — назва гори в стародавні часи.
3 Жу — назва ріки, що впадає в ріку Хуай, нині ріки провінції Хенань.
4 Хань — назва ріки, яка бере початок в провінції Шеньсі і впадає в Янцзи.
5 Чиє — місцезнаходження встановити не вдалось.
6 Бао Шу — друг Гуаньцзи, разом з ним служив у Хуаня, князя Ци.
7 Чжун — стародавня міра сипучих тіл.
8 Бін Сюй-у — біографічних відомостей про цю особу знайти не вдалося.
9 Нін Ци — уродженець місцевості Вей, служив в Ци, згодом став міністром.
Найбагатші мають 5 тисяч чжунів, найменш багаті — 3 тисячі чжунів. Коли вони дають позику, з одного чжуна беруть п'ять фу. Таких, що берутьпроценти,800-900 сімей.
Си Пін1 після повернення доповів: чернь, що живе в північній частині в багатих місцях, зв'язаних з морем, випарює соляний
розчин, а в Лян2 і Цзи3 ловить рибу... Багаті сім'ї лихварів мають по 10 мільйонів, найменш багаті — по 6-7 мільйонів. Якщо вони даютьпозику, то із ста беруть двадцять. Там понад 900 сімей, які беруть проценти...