- •1.3.Завдання навчального предмету «українська література» в школі
- •2.2. Літературні ігри як методичний засіб активізації навчального процесу.
- •3.3. Самобутність уроку української літератури
- •4.2. Колективне відвідування учнями вистави професійного театру як один іх ефективних засобів поглибленого вивчення драматичного твору
- •5.3. Урок прес-конференція за повістю м. Коцюбинського «Тіні забутих предків» за однойменною кіно-версією с. Параджанова
- •6. 2. Шкільний драматичний театр як активізуючий фактор успішного вивчення української літератури
- •7.1. Самостійна робота учнів як збирачів і пропагандистів українського фольклору.
- •8.2. Літературно-музична композиція «Наш пророк»
- •9.2. Наочність як естетично-виховний аспект уроків літератури
- •10.3. Структура шкільного конкурсу виразного читання
- •11.3 Вичення літературно-критичних статей у школі
- •12.2. Урок-екскурсія до пам’ятника т. Шевченку в Харкові.
- •13.2 Організація роботи учнів під час вивчення широкоформатних епічних полотен
- •14.3. Літературне краєзнавство. Позакласні тематичні заходи, пов’язані із життям і творчістю м. Хвильового в Харкові.
- •15. 3. Застосування інтерактивних технологій у шкільному курсі української літератури.
- •16. 3. Розвиток асоціативнорго мислення учнів: робота над символікою художнього твору.
- •17.3 Система учнівських письмових робіт як важливий фактор формування й розвитку творчих здібностей школяра
- •18.3. Методичні стратегії використання тестових завдань у процесі підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання
- •19.1. Проект уроку для 9 класу «Іван Вишенський – мислитель, богослов, полеміст»
- •20.3. Творчість о.Довженка та і. Багряного в позакласній роботі
- •2. «Кінозал». Перегляд
- •3. Перевірка засвоєних знань
- •4. Оцінювання з мотивацією.
- •Пізнавальний вечір «Іван Багряний: «Краще вмерти біжучи аніж жити гниючи»
- •21.3. Організація та методика проведення факультативних занять з української літератури
- •22.3. Методичне обґрунтування результативного проведення уроків-бесід з позакласного читання
- •23.3. Типологія уроків із нестандартною організацію навчального матеріалу
- •24.3. Специфіка шкільного уроку-лекції
- •25.3. Літературно-психологічний портрет письменника як важливий виховний чинник та матеріал для роздумів учня на світоглядні морально-етичні теми
- •26. 2. Методичний проект інтегрованого уроку вивчення поеми і. Франка «Мойсей»
- •VI. Підведення підсумків уроку.
- •VII.Повідомлення домашнього завдання.
- •27. 2. Роль виразного читання,використання аудіовізуальних засобів під час вивчення лірики і. Франка
- •28.1. Проект уроку з урахування особистісно орієнтованих технологій «Григорій Сковорода як символ мудрості українського народу»
- •Vі. Підсумки уроку. Оцінювання та самооцінювання знань.
14.3. Літературне краєзнавство. Позакласні тематичні заходи, пов’язані із життям і творчістю м. Хвильового в Харкові.
Методика проведення тематичної екскурсії
Екскурсія – форма організації навчальної та виховної роботи, яка проводиться на природі, в музеї, на виробництві. Її мета – розширення й поглиблення знань з різних галузей, встановлення взаємозв’язків теорії із практикою, виховання поважного ставлення до праці, природи, формування естетичних почуттів, розвиток спостережливості, мислення й ін.
У виховній роботі застосовуються екологічні, краєзнавчі, екскурсії на виробництво, до музею, на виставку, на промислове підприємство тощо.
Кожна тематична екскурсія має великі виховні можливості. Але для цього вчителю слід подбати про її організацію, про дисципліну і порядок в колективі, про емоційність викладу матеріалу екскурсоводом і т.д. Для успішного проведення тематичної екскурсії важливу роль відіграє підготовчий етап під час якого уточнюється тема, мета та завдання, об’єкт екскурсії.
Мета вчителя — виховувати у школярів самостійність, нешаблонність мислення, вміння відстоювати свої переконання (на прикладі публіцистики Хвильового).
В процесі підготовки екскурсії вчителеві необхідно заздалегідь познайомитись з місцем її проведення, продумати хід екскурсії, визначити загальні і індивідуальні завдання учнів, поспілкуватися з екскурсоводом, провести інструктаж про техніку безпеки з учнями, забезпечити їх усім необхідним для виконання поставлених перед ними завдань. Завдання можуть носити й практичний, суспільно-корисний характер: відновити пам’ятник чи пам’ятний знак, розчистити парк, зробити економічні розрахунки, зібрати природний матеріал для поробок.
Після екскурсії весь зібраний матеріал систематизується і відповідно оформлюється у альбомах, у вигляді докладів, колекцій, рефератів, або може стати матеріалом для радіопередачі, виховного заходу, презентації проблеми.
При підведенні підсумків проведеної роботи вчитель з'ясовує, яке враження зробила на учнів екскурсія, що нового вони довідалися. Школярі аналізують отримані дані, графіки й діаграми, готовлять доповіді, оформляють щоденники, альбоми, стінгазети, рукописні журнали, випускають аматорські фільми, поповнюють новими матеріалами експозиції виставок і шкільних музеїв. По закінченню вчитель узагальнює виступи учнів, дає оцінку їм, а також зібраним матеріалам.
Будинок Хвильовогопо вулиці Римарській, 6 у Харкові, Будинок «Слово» – це кооперативний дім, який радянська влада побудувала спеціально для представників інтелігенції нової радянської літератури. Щоб комфортніше писалося, а спецслужбам – стежилося. Микола Хвильовий останні три роки зі своєю родиною жив у квартирі номер дев’ять), пам'ятник українському письменнику Миколі Хвильовому встановлено на його символічній могилі у Молодіжному парку; літературний музей.
Заочні екскурсії.Їх специфікою є те, що проводяться вони не виходячи з класної кімнати. У такому разі необхідним є відтворення моделі об’єкту екскурсії: музею, країни, куточка природи. Отже першорядного значення набуває унаочнення: фотографії, відеофільми, репродукції, тематичні виставки.
У вступному слові ведучий детально розповідає де саме й як буде відбуватися екскурсія, що є особливістю об’єкту. У подальшому хід проведення подібний до тематичної екскурсії.