19.1. Проект уроку для 9 класу «Іван Вишенський – мислитель, богослов, полеміст»

Уроки з української літератури 8 клас

Мета: поглибити знання учнів про життєвий і творчий шлях І. Франка; ознайомити учнів з передісторією написання поеми «Іван Вишенський»; розвивати навички сприйняття інформації на слух, навички виразного читання, вміння коментувати прочитане; виховувати почуття гордості за приналежність до нації, яка має таких самовідданих борців.

Обладнання: ілюстрація С. Караффи-Корбут «Старець Йван», малюнки до казки «Фарбований Лис» та повісті «Захар Беркут», конверт із завданнями для роботи в групах, таблиці.

Епіграф

Мій поклик: праця, щастя і свобода ...

1. Пояснення вчителя.

До п'ятої збірки поета «Із днів журби» (1900) ввійшла поема «Іван Вишенський», яка пов'язана з історичними джерелами, що досліджував, вивчав та перекладав І. Франко. Цю історичну поему він присвятив Агатангелу Кримському (1871 —1941) — українському письменнику, літературознавцю і мовознавцю, який досконало володів 50 мовами. У 1895 р. в журналі «Киевская старина» А. Кримський надрукував розлогу рецензію на статтю Івана Франка «Іван Вишенський і його твори», високопрофесійно уточнив деякі наведені Франком факти й допоміг Іванові Яковичу краще зрозуміти життя і творчість письменника-полеміста.

2. Словникова робота.

Історична поема — це ліро-епічний твір, в якому діють реальні історичні особи та художньо зображуються певні історичні події.

Іван Вишенський — реальна особа, що перебувала на Афоні і прийняла найвищі чернечі випробування.

Афон — незалежна чернеча держава, заснована в 972 р. У наш час — Патріархія Константинополя. У бібліотеках монастирів, що містяться на Афоні, зберігається понад 12000 стародруків. Вважають, що серед них є книги із бібліотеки Ярослава Мудрого. Афон — місце паломництва християн.

3. Виразне читання поеми «Іван Вишенський» з посиланнями на тлумачення слів (I—VI ч.) 4. Евристична бесіда:

Поема складається з дванадцяти частин.В першій частині подано художній образ Афонської гори, розповідається про те, як гора стоїть, «облита дивним морем», як «природа-мати...тут працює» над нею, але при цьому гора все одно «спить». Лише тричі на день по горах лунає голос дзвонів.

В другій частині йде розповідь про «дзвони, які дзвонять у неділю по вечірні», а саме про перелік причин, через які вони лунають: Афон «дзвонить» у разі смерті послушника монастиря, ченця, ієромонаха, а також у разі, коли хтось із живих «сходить на «остатній ступінь», тобто бажає завершити свій земний шлях наодинці в молитвах.

У третій і четвертій частині розповідається про відправлення Івана Вишенського у печеру, де він планує закінчити своє земне життя у молитві з Богом. Ігумен переконується у тому, що старця вже ніщо не тримає на Землі, і благословляє на аскетичне завершення життя.Його благословляють, прив’язують шнуром і опускають у печеру. Він вітає свою нову кам’яну домівку — це його тверда, незламна віра; хрест — вірний товариш; синє небо — надія; сонце ясне — великий Божий Дух.

У п'ятій частині

Якось до печери залетіли пелюстки з вишневого цвіту й збудили в серці старця спогади про Україну, любу вітчизну, посіяли в душі тривогу за її долю. А тут підпливла до Афонської гори козацька барка. На ранок почувся стукіт над печерою. Вишенському спустили кіш із їжею й листа. Православні з України, з Луцька, просять Івана Вишенського повернутися, стати їх проводирем, оборонцем православної віри. За відповіддю вони прийдуть завтра. Чернець ходить По печері з хрестом і мучиться, вагається. Вирішує не ламати заповіту, не зраджувати свого Бога — і вранці не відгукується на поклики посланців.

Сидить чернець, перечитує листа, обливає його слізьми й думає: чи має він право про своє спасіння дбати, коли гинуть мільйони? Згадує слова Христові: "Хто рече: кохаю Бога, а не порятує брата — той брехню на душу взяв".

Старець кричить, хоче зупинити барку, але його не чують. Тоді він звертається до Бога й просить допомоги, чуда — він готовий послужити рідному краю й навіть віддати за нього життя. Раптом Вишенський відчуває дивну легкість і по сонячному променю спускається з печери в море, на барку.

У дев'ятій частині до Афону припливає козацька барка. Спочатку старцю здавалося, що то за ним, але як вона сховалася, «він зітхнув». А наступного дня (X розділ) разом із кошем із їжею до старця надходить лист, у якому православні просять Вишенського повернутися в Луцьк і допомогти своїм «братам»; для роздумів йому надається доба.

В одинадцятій частині Іван Вишенський довго вагається, але приймає рішення залишитися в печері: «Ні, не зраджу свого Бога, не зломаю заповіту і ярмо хреста отсього до могили донесу»; і не відкликається на голос посланців наступного дня.

У дванадцятій частині розповідається про подальші дії старця. Увечері він сидить біля входу в печеру, перечитує отриманий лист і вдається до роздумів. Іван Вишенський доходить висновку, що залишатися в печері при тому, що його брати, Україна в небезпеці, і він міг би їм допомогти — злочин. Він кричить, прагнучи зупинити барку, але його не чують. Тоді він звертається до Ісуса Христа, благаючи його надати можливість виправити ситуацію і приєднатися до братів-православних. Його молитву почуто, й Іван ступає по «золотистому шляху» (сонячному променю) і опиняється на човні. Єдине, що нагадує про перебування старця в печері, — білий хрест.

— Де відбуваються події, описані у творі?

— Чому протиставляється райська природа строгому чернечому життю?

— Як ви ставитеся до рішення І. Вишенського решту життя прожити в печері над морем, будучи відрізаним від усього світу?

— Чому 1. Вишенський не обірвав павутину? Яка легенда спала на думку старцеві?

— Яких спокус земного світу найбільше боїться аскет Вишенський? Про що це свідчить?

— Як ви оцінюєте факт, що милосердний аскет не врятував муху під павука?

5. Робота з ілюстрацією С. Караффи-Корбут «Старець Йван».

— Які почуття й роздуми викликає у вас цей малюнок?

— Складіть словесний портрет І. Вишенського на основі ілюстрації.

— Зачитайте проілюстрований епізод поеми.

6. Практичне завдання. Пригадайте епіграф до уроку. Поясніть, як ви його розумієте.

IV. Підбиття підсумків.

V. Домашнє завдання. підготуйте відомості про цього письменника-полеміста