12.2. Урок-екскурсія до пам’ятника т. Шевченку в Харкові.

1. Юридична безпека(список учнів із підписом і печаткою директора школи)

2. Тема і назва екскурсії 3. Мета 4. Розподіл обов’язків 5. Призначення головного координатора і відповідального за техніку безпеки, екскурсовод

6. Історія створення пам’ятника

Він створений видатним скульптором М. Г. Манізером. Постать Шевченка сприймається досить реально: зосереджене обличчя, проникливий погляд очей, міцно стиснуті вуста — все це переконливо передає внутрішній стан поета. Він стоїть, глибоко замислившись. Енергійним жестом ніби скидає одвічне ярмо рабства, надихає поневолений народ України на боротьбу. Починає і завершує скульптурну композицію жіночий образ. Катерина, яка відкриває галерею чудових скульптур, символізує пригнічену Україну, інша — горда, з книгою в руці — символ незалежної освіченої України. Поряд з Кобзарем — найулюбленіші герої його творів: — Ярема, Понта, солдат-рекрут, Кріпак з жорнами.Фігури, що оточують п'єдестал, - вдвічі менші статуї Шевченка. Вони сприймаються в основному поблизу. У створенні скульптур, близьких до шевченківських образів, неоціненну допомогу М.Г.Манізеру надали видатні майстри української сцени - актори харківського театру "Березіль", згодом народні артисти СРСР Н.М.Ужвій, А.М.Бучма, І.О.Мар'яненко, О.І.Сердюк та інші. Композиційні та пластичні рішення : ●Катерина ●Перша композиція. (Вмираючий гайдамака. Гайдамака з косою.Той,що рве пута.) ●Зв'язаний запорожець. ●Друга композиція. (Жінка-селянка.Той, хто несе жорно. Солдат-рекрут.) ●Третя композиція. (Робітник із схиленим прапором. Студент. Робітник з гвинтівкою. Матрос. Червоноармієць). ●Четверта композиція.(Селянин. Шахтар. Жінка з книгою (Дівчина-рабфаковка))

7. Покладання квітів

8. Декламація поезій Шевченка

9. Фото і відео репортаж

10. Письмовий твір(враження від екскурсії) «Мій і наш Шевченко».

Як умру, то поховайте

Мене на могилі,

Серед степу широкого,

На Вкраїні милій,

Щоб лани широкополі,

І Дніпро, і кручі

Було видно, було чути,

Як реве ревучий.

Як понесе з України

У синєє море

Кров ворожу... отоді я

І лани і гори -

Все покину і полину

До самого бога

Молитися... А до того -

Я не знаю бога.

Поховайте та вставайте.

Кайдани порвіте

І вражою злою кров'ю

Волю окропіте.

І мене в сім'ї великій,

В сім'ї вольній, новій

Не забудьте пом'янути

Незлим тихим словом.

13.2 Організація роботи учнів під час вивчення широкоформатних епічних полотен

Фактори, що впливають на вивчення епічного твору:

1.Залежність сприймання епосу від віку, літературного розвитку школярів та ін. 2.Уміння словесника визначити шляхи аналізу твору, що вивчатиметься в класі. 3. Відповідність аналізу твору загальному задуму письменника, всій системі образів. Аналіз дій, вчинків персонажів у єдності з сюжетно-композиційною основою твору.4. З'ясування авторської концепції (морально-естетичного ідеалу) традиційного й новаторського у творі, оцінки твору літературною критикою, аналіз твору з позицій сучасності. Уникнення традиційного визначення "рис" героїв та складання планів характеристик їх.

Напередодні, готуючись до уроку, учитель продумає схему роботи над твором:1) з'ясувати, на яких частинах слід зупинитися детально, переказати окремі моменти, а деякі - зачитати вголос на уроці;2) готує орієнтовану систему запитань;3 ) слідкує , щоб учні, відповідаючи на запитання, зверталися все частіше до тексту;4) простежує, щоб учні висловлювали власні думки, а не запозичували готові формули з підручника чи критичної статті;5) вибирає найбільш оптимальний шлях аналізу; підбирає оптимальні методи і прийоми (складання плану до частин; виписування й конспектування описів природи, портрету; написання невеликих творів – роздумів; дослідження мовної палітри твору);6) формулює домашнє завдання

Інша форма роботи на уроці – учитель вивішує саморобний плакат з тезами основних проблем і образів роману, за якими під його керівництвом працює клас.

Прообразний шлях аналізу епічного твору. Цей аналіз передбачає характеристику персонажів. Але це не обов'язково люди. У художніх творах є образи так званого вищого естетичного гатунку. У повісті "Fata morgana" – це образ Землі, образ Руїн сахарні, Осінніх дощів, Стривоженого села, Лугу, що сміється ранніми росами.

Подібно як у поезії Шевченка ми виділяємо образ могутнього Дніпра –національної артерії України, образ сивіючої могили, образ кобзи, що співає про трагедію українців. Їм теж слід приділяти увагу під час аналізу художнього твору.Коли йде мова про образ – персонаж, слід схарактеризувати його за головними компонентами образу: 1. Портретна характеристика героя. 2. Аналіз епізодів, в яких розкриваються риси характеру героя. 3. Еволюція образу. Диннаміка подій 4. Ставлення до інших персонажів.5. Авторські симпатії до героя та способи їх висловлення. (Образ Марусі у Квітки – Основ'яненка і образ Мотрі у В. Винниченка "Краса і сила"). Можна піти іншим шляхом аналізу персонажу – за ходом його розкриття в процесі розгортання сюжету.

Цілісний аналіз передбачає узагальнений або комплексний погляд на певний художній твір. Якщо це новела, або оповідання, то, певно, цей твір буде прочитаний у класі повністю. Якщо це велика повість чи роман, то учитель заздалегідь подбає про певні частини , фрагменти, які будуть перечитані. Якщо це читання є виразним, інтонаційно багатим і технічно правильним, то сам процес читання вже є цілісним осягненням твору.

Основними методами аналізу художнього твору є :художнє читання , коментар, переказ, реферат учня, художня оповідь, лекція, еврестична бесіда, сворення проблемної ситуації.

Процес вивчення епічного твору обов'язково передбачає самостійну роботу учнів: а) текстуальне вивчення твору;б) вдумливе прочитання тексту, що вже готує до аналізу твору;в)удоконалення читацької культури учня.

Досить поширеним прийомом роботи над епічним твором є складання плану.

Плани бувають різними:1) за характером діяльності учнів: комплексними, індивідуальними, груповими;2) за характером завдання (за місцем виконання): домашні і класні;3) за характером мовностилістичних засобів: цитатний, звичайний, змішаний;4) за побудовою: прості і складні;5) за змістом: план сюжету, план епізоду, план окремої частини, план опису. Найпростіший – план до сюжету, ускладненим є план опису.

Опис Вербівки ("Микола Джеря"):1) опис навколишніх верб і садків,2) городи через усю Вербівку,3) краса і чарівність зелених левад,4) Раставиця входить у широкий ставок,5) вулиці села Вербівки,6) хата старого Джері.

З метою посилити увагу учнів до тексту використовують такий прийом, як розповідь (переказ), близько до тексту. Розповідь чи переказування буває: стислим, розповідь - витяг, творчий переказ. Така робота сприяє розвитку мовлення школярів, збагачує їхній активний словник. Переказуванню передує певна робота: вибір епізоду,складання плану уривка, усний переказ за планом.