Загальні положення

Вивчення курсу “Новітня історія країн Азії та Африки (1918 – 2007 рр.)“ є важливою складовою освітньо-професійної програми підготовки студентів історичного факультету освітньо-кваліфікаційного ступеню бакалавра. Рекомендовані плани з методичними вказівками розраховані на проведення семінарських занять для студентів четвертого курсу історичного факультету спеціальності “Педагогіка та методика середньої освіти. Історія“, спеціалізацій “Правознавство“ та “Географія“. Мета цього навчально-методичного посібника – дати студентам плани семінарських занять і методичні рекомендації, що конкретизують основні питання курсу і допомагають при їх вивченні.

Теми семінарських занять є доповненням до лекційного курсу і закріплюють знання, отримані студентами з нього. Вони складені за країнознавчим і проблемно-хронологічним принципами, з урахуванням цивілізаційного підходу та охоплюють період, який починається від облаштування світу після Першої світової війни, міжвоєнний розвиток країн регіону, їх участь у подіях Другої світової війни (цей матеріал розглядається в частині І-й: 1918 – 1945 рр.).

У частині ІІ-й, яка охоплює період 1945 – 2007 рр., аналізуються процес деколонізації другої половини 40-х – 80-х рр. ХХ ст., вибір шляхів подальшого розвитку країнами Сходу, спроби впровадження модернізаційних суспільно-політичних і соціально-економічних реформ, залучення до процесів глобалізації та регіональної інтеграції, закінчуючи сучасними подіями в афро-азійському світі.

В ході семінарських занять студенти повинні навчитися вести дискусію про роль процесу деколонізації після Другої світової війни у долі афро-азійських народів, вибір моделі розвитку в постколоніальний період, вплив процесів вестернізації та модернізації на країни регіону (тенденції прийняття та відчуження), роль духовних (релігійних і культурних) чинників у формуванні національних ідеологій країн Сходу; висловлювати своє ставлення до процесів конфліктогенності на Близькому Сході, країнах Південно-Східній Азії та Тропічної Африки в період “холодної війни“ та після її згасання, до східної моделі суспільства, причин виникнення і розвитку ісламського фундаменталізму тощо. Студенти повинні визначати місце провідних країн Сходу в процесах глобалізації та регіональної інтеграції.

Під час семінарських занять студенти повинні навчитися методам роботи з джерелами та історичною літературою, аналізу загальних тенденцій, виходячи з конкретних фактів, компаративному аналізу.

Кожна тема заняття включає план, методичні рекомендації, теми рефератів, список джерел і літератури. Наприкінці студентам пропонуються багаторівневі тестові завдання для закріплення і перевірки засвоєння матеріалу з курсу.

В основі тематичного розподілу матеріалу ІІ-ї частини навчально-методичного посібника лежить програма курсу “Новітня історія країн Азії та Африки (ІІ-й період: 1945 – 2007 рр.)“, розрахована на 12 лекційних годин і 16 годин семінарських занять.

Основна література з курсу

1. Антонова К.А., Бонгард-Левин Г.М., Котовский Г.Г. История Индии. 2-е изд. – М., 1979.

2. Бузов В.И. Новейшая история стран Азии и Африки (1945 – 2004): Учебн. пособ. – Ростов-на-Дону, 2005.

3. Васильев Л.С. История Востока. В 2-х т. 3-е изд., доп. Т. 1. – М., 2003; Т.2. – М., 2005.

4. Гасратян М.А., Орешкова С.Ф., Петросян Б.Ю. Очерки истории Турции. – М., 1983.

5. Говоров Ю.Л. История стран Азии и Африки в новейшее время. – Кемерово, 1997.

6. Гренвил Дж. История ХХ века. Люди, события, факты. Пер. с англ. – М., 1999.

7. Зарубежные страны в 1998 – 2003 гг. / Под ред. Я.М. Бердичевского. – Запорожье, 2004.

8. Историография и источниковедение стран Азии и Африки. Вып. 8. – Л., 1985.

9. История Афганистана: С древнейших времен до наших дней / Под ред. Ю.В. Ганковского. – М., 1982.

10. История Ирана / Под ред. М.С. Иванова. – М., 1977.

11. История Китая / Под ред. А.В. Меликсетова. – М., 1998.

12. История стран Азии и Африки в новое и новейшее время. – М., 1979.

13. История Тропической и Южной Африки. 1918 – 1988. – М., 1989.

14. История Японии: Учебн. пособ. / Сост. А.Е. Жуков. 2-е изд. Т.2. – М., 1999.

15. Козицький А.М. Новітня історія Азії та Африки: Посібн. для студ. істор. фак-тів ун-тів. – Львів, 2004.

16. Крюгер Р. Китай. Полная история Поднебесной. – М., 2006.

17. Кузнецов Ю.Д. История Японии: Учебн. для студ. вузов. – М., 1983.

18. Новейшая история арабских стран Азии. 1917 – 1985. – М., 1988.

19. Новейшая история арабских стран Африки. 1917 – 1987. – М., 1990.

20. Новейшая история Китая. 1928 – 1949 гг. – М., 1983.

21. Новейшая история стран Азии и Африки. ХХ век.: Учебн. для студ. высш. учебн. заведений. В 3-х ч. / Под ред. А.М. Родригеса. – М., 2003.

22. Песчаный Д.Г. Очерки новейшей истории стран Востока после Второй мировой войны: 1945 – 1990-е гг. – Краснодар, 1998.

23. Рыжов К. Все монархи мира. Мусульманский Восток XV – XX вв. – М., 2004.

24. Сергійчук І.М. Китай у нові та новітні часи: Практикум: Навч. посібн. – Суми, 2006.

25. Сергійчук І.М. Новітня історія країн Азії та Африки (1918 – кінець ХХ ст.): Посібн. для студ. вищ. навч. закладів. – Суми, 2002.

26. Системная история международных отношений. В 4-х тт. 1918 – 2000 / Под ред. А.Д. Богатурова. – М., 2000.

27. Трошин Ю.А. История стран Азии и Африки в новейшее время (1918 – 2004). – М., 2004.

28. Тумаков А.И., Чижов А.П. Новейшая история стран Восточной Азии (1945 – 2000): Учебн. пособ. – Харьков, 2001.

29. Френкель М.Ю. Вторая мировая война. Глобальная стратегия и Африка. – М., 1995.