10.3. Структура шкільного конкурсу виразного читання

Конкурс є формою змагання колективів або змагань на особисту першість, яке проводиться задля підвищення інтересу дітей до тої чи іншої галузі науки, мистецтва, спорту та виділити кращих, залучити учнів до суспільно-корисної праці.

Мета і завдання конкурсу – розвивати творчі здібності учнів, пізнавальні інтереси, уміння і навички творчо підходити до вирішення поставлених завдань.

Конкурс може бути самостійною формою роботи або складовою частиною вечора, зльоту, тематичної конференції і т.д. У зв’язку з конкурсом, звичайно, улаштовуються виставки, які мають відобразити творчість школярів (малюнки, твори, вироби) та можуть бути тематичними (до теми конкурсу) або звітними (про екскурсії, походи, проекти).

Конкурс може бути заочним або очним та проводитися як окремий захід. Також конкурсна програма може містити підведення поміжних підсумків заочного етапу конкурсу.

Виділимо основні етапи організації та проведення творчого конкурсу:

І. Підготовка творчого конкурсу:

1. Вибір оргкомітету;

2. Розподіл обов’язків між членами оргкомітету (відповідальні за розробку положення про конкурс, оформлення приміщення, наочність, музичне оформлення й ін.);

3. Розробка положення про конкурс. У положенні відбиваються мета і завдання конкурсу, критерії оцінки, склад журі конкурсу, нагородження, номінації, визначаються дата, час і місце проведення конкурсу, призначаються відповідальні за його проведення, оргкомітет.

4. Оформлення приміщення, запрошення журі, гостей.

ІІ. Проведення творчого конкурсу:

1. Вступне слово ведучого;

2. Представлення учасників, членів журі.

3. Конкурсна програма.

ІІІ. Підведення підсумків конкурсу. Нагородження учасників.

Окремі етапи конкурсу варто оцінювати своєчасно, використовувати спеціальні елементи наочності – демонстративні табло, дошки, на яких зазначаються бали учасників. Велике виховне значення мають виступи членів журі як після окремих конкурсів, так і наприкінці, де аналізуються найцікавіші учасники, ідеї, творчі підходи, артистичність учнів, уболівальників.

Конкурсна програма має складатися також з цікавих доповідей, виступів художньої самодіяльності, експрес-конкурсів для уболівальників.

11.3 Вичення літературно-критичних статей у школі

Лабораторне заняття за літературно-критичною статтею (статтями), підручником може бути спрямоване на формування здатності працювати з літературно-критичними матеріалами, формування критичного та логічного мислення, кваліфікованого й компетентного виконання літературознавчих функцій. Вивчення літературно-критичних статей старшокласниками можливе як на уроках, так і на факультативних заняттях, у гуртковій роботі тощо й передбачає врахування такої парадигми: «об’єкт уваги критика: автор → художній твір → літературно-мистецький процес ← читач».

Жанри літературно-художньої критики, які є органічною складовою літературної освіти школярів, включають: статті, літературні портрети, рецензії, монографії. Кожен із них має свої різновиди і перебуває на межі критики й мемуаристики. До запропонованого заняття слід включати ті, що тяжіють до об’єктно-наукового представлення автора і його твору в літературно-мистецькому процесі.

Різновиди жанру статті: теоретична, полемічна, оглядова, нотатки критика; рецензії на художній твір, творчий доробок автора: анотація, відгук, журнальна рецензія, проблемна рецензія; портретна характеристика письменника: літературний портрет, творчий портрет, художня біографія, виступи з нагоди ювілейних дат, подій, некрологи; монографія: за однією темою, проблемою, одноосібна, у співавторстві – подаються розділи, параграфи, уривки відповідно до навчально-пізнавальної мети та вікових і читацьких можливостей школярів.

Алгоритм лабораторного заняття за літературно-критичною статтею:

«вибір літературно-критичного матеріалу → відбір необхідної статті → колективний розгляд наукового тексту → аналітико-синтетична діяльність учня та її активізація (план→тези→конспект→виписки) → складання власного критичного тексту різних жанрів (у класі→самостійно) → участь у літературно-критичній, науково-творчій діяльності → рефлексивно-корекційна співпраця учня й учителя на фасилітативній основі → очікуваний результат».Системний підхід до вивчення літературно-критичної спадщини, теоретико-літературних понять сприятиме безпосередньому особистісно зорієнтованому сприйняттю художнього твору, утвердженню самодостатності кожного суб’єкта/об’єкта літературно-мистецького процесу, вмінню самостійно осмислювати й адекватно оцінювати літературно-мистецький процес у вітчизняному та світовому вимірах.