VI. Підведення підсумків уроку.

Чи справдилися ваші очікування, про які ми говорили на початку уроку?

VII.Повідомлення домашнього завдання.

27. 2. Роль виразного читання,використання аудіовізуальних засобів під час вивчення лірики і. Франка

1. Робота з виразного читання – творчий процес, що включає елементи учнівських пошуків, не терпить диктаторства, вимагає враховувати реальні можливості кожного учня, його нахили, уподобання.

2. Уроки виразного читання вимагають такої психологічної атмосфери в класі, яка б надихала, захоплювала учнів. Така атмосфера досягається за допомогою вступного слова вчителя, його зразковим читанням, доброзичливістю, тактом.

3. Навчаючи мистецтва виразного читання, слід використовувати грамзаписи.

4. Робота з виразного читання повинна проводитись системно на уроках і мови і літератури.

Найпоширеніші прийоми читання – звукове читання, коментоване, читання в особах, колективні декламації, читання напам'ять, усне малювання.

У навчанні дітей виразного читання велику роль відіграє підготовка самого вчителя до такого уроку. Б.Буяльський виділяє такі етапи підготовки вчителя:

а) сприймання тексту;

б) його аналіз;

в) визначення виконавських задач;

г) тренування в декламації.

Виконуючи таку роботу, вчитель все більше вживається в текст.

Вживання в текст – процес складний є довготривалий і трудомісткий. Багато залежить від ступеня складності твору, від рівня освіченості, чутливості, обдарованості, життєвого і професійного досвіду виконавця.

Щире захоплення твором письменника – основа успішного його виконання. Коли виконавець збагне зміст прочитаного, уявить та відчує змальовану картину, захопиться нею, то інстинктивно буде намагатися відтворити її засобами інтонації.Намір виконавця, читця полягає у тому, щоб донести до слухача ідейне багатство твору, тобто відтворити авторський задум.

Серед зазначених технологій використовуємо такі їх види:

– інформаційні технології;– електронні підручники;– аудіо-, відео-, анімацію.

У наш час сучасного учня дуже важко чимось здивувати, тим більше зацікавити, але у навчальних закладах, де використовувалися мультимедійні технології, навчально-виховний процес відзначався такими перевагами: краще сприймався матеріал учнями, зростала їх зацікавленість, відбувалася індивідуалізація навчання, розвиток творчих здібностей (залучення учнівської молоді до створення презентацій, веб-сайтів), використовувалися різні аудіовізуальні засоби (музика, графіка, анімація) з метою підвищення активності дітей, уможливлювалося динамічне подання матеріалу, забезпечуються умови для формування самооцінки учня та здійснення його самостійної роботи. Мета уроків української мови і літератури полягає не в тому, щоб наздогнати такий мінливий комп’ютерний світ, а в тому, щоб виховати в учнів інформаційну культуру, забезпечити їм той рівень комп’ютерної і мовної грамотності, з якого їм буде легко рухатися вперед, обираючи напрямок відповідно до свого виду діяльності. Ставиться також наголос на осягненні основних принципів, які нададуть учням можливість усвідомлено й ефективно застосовувати комп’ютер для розв’язування найрізноманітніших задач.

Образ пророка Мойсея проходить майже наскрізно через всю Франкову творчість. Про це свідчать збірки його віршів «З вершин і низин», «Мій Ізмарагд». Мотиви виведення народу з неволі Мойсеєм наявні і в оповіданні “Сойчине крило” і в повісті “Перехресні стежки”. Отже, мойсеїзм – справді одна з вічно“нуртуючих” упродовж десятиліть тем творчості І.Франка, а поема“Мойсей” в певному розумінні – його лебедина пісня, творчий задум якоїзародився під час перебування поета 1904 року у Римі.

Наприкінці вивчення твору «Мойсей» музичний твір В.А.Моцарта“Реквієм за мрією”

полотно італійського художника Якопо Тінторетто,де ми можемо побачити, як Мойсей, рятуючи спраглий народ, добуває зі скелі воду.

Ніколаус Шпрюнглі та Ніколаус Шпоррера. Вони створили фонтан. Ми бачимо скульптуру Мойсея, який тримає у лівій руці розкриту книгу з десятьма заповідями, а правою рукою вказує на заповідь “Не створюй собі кумира”.

режисером РоджеромЯнгом у кінофільмі “Мойсей”

Характерною особливістю у зовнішності Мойсея Мікеланджело є наявність «рогів» — променів світла, що було спричинено помилкою у перекладі Біблії латинською мовою (єврейське слово "каран" - "світиться", перекладено як "керен" - "роги", і пояснюється тим, що в єврейському письмі немає голосних).Риси обличчя гіперболізовані, напівфантастичні. У зовнішньому вигляді простежується духовна міць.

Доказів історичності фігури Мойсея немає. Розповіді про його діяльність зустрічаються тільки в П'ятикнижжі. Там написано, що жив Мойсей 120 років. Сорок років провів у палаці, інші сорок - зі стадами овець в Мідіяні, і останні сорок - в мандрах на чолі ізраїльського народу по Синайській пустелі.

1914 року було опубліковано есе Зиґмунда Фрейда «„Мойсей“ Мікеланджело», де поза «Мойсея» відображає його обурення від побаченого поклоніння золотому тільцю:” І розпалився гнівМойсеїв, і він кинув таблиці із рук своїх, та й розтрощив їх під горою!”.

Саме таким зобразив пророка на своєму полотні Рембрандт 1659 р.

Там його глибоко вразила мармурова скульптура біблійного пророка Мойсея, створена на початку ХVI ст. Мікеланджело Боунарроті. Первинно «Мойсей» задумувався як елемент гробниці папи Юлія ІІ.

Пророк постає перед нами у величних творіннях художників (П.Веронезе, Ф.Гудолла, С.Бурдона– картини “Знаходження Мойсея”).

Вражав пророк й іконописців. На іконах Мойсей зображений із німбом над головою, який художники зазвичай відображали над головами святих.

Сучасні художники теж звертаються до образу Мойсея. Нещодавно в Хмельницькому художньому музеї львівський живописецьЄвгенБезніско представив виставку 55-ти графічнихтворів «Мойсей». Діалог учасі». Художник обравцікаву манеру виконання. На його картинах серед темноти-сплески світла і біла лінія, яка сквозить по всіх композиціях, вона означає світло, яке народжується з аркуша.

Надихав образ Мойсея і відомих кінорежисерів.Знято кінофільм “Пророк Мойсей: Вождь-визволитель”, мультфільм “Принц Єгипту”.

За поемою «Мойсей» композитори Джоаккіно Россіні, Арнольд Шьонберг, Мирослав Скорик написали опери.Сценічне втілення опери Мирослава Скорика було здійснено Львівським театром опери та балету імені Івана Франка 2001 року.До образу Мойсея у світовій літературі зверталися Альфред де Віньї, французький письменник ХІХ століття, який написав поему «Мойсей», Юліуш Словацький, польський поет і драматург.