II. Договори, про спільну діяльність (договори простого товариства)

• управлінські договори (про передачу керування іншої корпорації договори про єдине керівництво й ін.),

• договори між органами виконавчої влади і юридичними особами,

• договори про передачу прибутку, про з'єднання прибутку і ін ,

• договори по обміні інформацією (інформаційні договори),

• договори про взаємний контроль,

• угоди по зм'якшенню конкуренції

ІІІ. Попередні договори

• прості попередні договори (про організацію перевезення, про винятковий продаж і т.д.).

• договори про встановлення тривалих господарських зв'язків

IV. Обов'язкові договори

• державний контракт

• інші договори

V. Інвестиційні договори

VI. Договори про порядок передачі підприємств.

VII. Договори про участь у прибутках (укладаються з членами ради директорів, членами правління, окремими працівниками).

Як бачимо, перелік великий, але і він далеко не повний.

Завершуючи розгляд питання про предмет підприємницького права, хотілося б відзначити, що предмет підприємницькою права не накладається, навіть частково на предмет цивільного права Не можна також конструювати предмет підприємницького права з тих компонентів, що легко запозичаються з інших галузей чи з тих відносин, що не регулюються в Господарському кодексі. Цивільному кодексі. Підприємницьке право мас свій власний предмет.

Коротко зупинюся на методі правового регулювання підприємницького права.

Підприємницькою діяльністю займаються незалежні і самостійні в економічному плані суб'єкти права Вони можуть приймати автономні рішення для вирішення тих чи інших питань Автономний метод (чи метод саморегулювання) і є методом корпоративного права (регулюючого перший блок відносин), що являє собою ядро підприємницького права

Другий блок відносин вимагає принципово інший методу правового регулювання, а саме — імперативний метод, чи метод субординаційний (метод підпорядкування) Державні органи, здійснюючи управлінську діяльність і виражаючи загальні інтереси, вправі давати вказівки (розпорядження), обов'язкові для суб'єктів підприємницької діяльності, невиконання яких може спричинити застосування примусових заходів. Якщо їй розпорядження засновані на законі, то в корпорації немає вибору, виконувати їхній чи не виконувати, і тому приходиться їм підкоритися

Відносини по встановленню ділового співробітництва принципово не приємлють метод субординації, оскільки контрагенти, зацікавлені в діловому співробітництві, с економічно незалежними суб'єктами і знаходяться між собою у відносинах рівності. Не підходить тут і автономний метод, тому що ділове співробітництво припускає якісь спільні дії й облік волі контрагента У даній сфері використовується метод діапозитивний, чи договірний (метод координації)

Головну роль у підприємницькій діяльності, виконує автономний метод Якщо належним образом побудована діяльність усередині самої корпорації то успішними будуть і п результати Лише тоді знайдуться бажаючі співробітничати, діяти разом із контрагентом, координувати з ним свої зусилля, домовлятися з питань, що представляють взаємний інтерес Субординаційний метод у суспільстві, заснований на ринковій економіці, не повинний застосовуватися дуже широко Однак він виявляється вкрай необхідним при здійсненні державного регулювання економіки, що допускається тільки у визначеній мірі.

І, нарешті, кілька слів про третій критерій, на основі якого виділяється та чи інша галузь права, а саме — про зовнішню форму П існування Зовнішньою формою підприємницького права є численні корпоративні акти. У незначному ступені використовуються корпоративні звичаї корпоративні ділові звичаї, корпоративні прецеденти Мається і безліч різних нормативних актів, виданих державними органами і регулюючих окремі сторони, аспекти підприємницької діяльності (закони, укази, постанови, інструкції міністерств і відомств) Поки вони не систематизовані Робляться спроби зведення їх у єдиний нормативний акт. що пропонується назвати Підприємницьким кодексом. Здасться що це починання нездійсненне, принаймні в доступному для огляду майбутньому, і от чому Підприємницьке право — молода галузь, що тільки відокремилася чи навіть знаходиться в процесі відокремлення. Кодификацн ж піддаються галузі старі, що нагромадили великий нормативний матеріал Крім того, існують великі сумніви в тім, чи доцільна і чи можлива взагалі кодифікація даної галузі права Адже підприємницьке право а значній його частині складають корпоративні (внутріфірмові) норми, кодифікувати які п принципі неможливо Якщо вести мову про кодифікацію законодавчих норм, що регулюють підприємницьку діяльність, то їхній масив не настільки великий, щоб затівати кодифікацію (адміністративна економіка на щастя пішла в минуле).

Та й самі підприємницькі відносини відрізняються яскраво вираженою динамікою, що навряд чи здатне відбити який-небудь кодифікований акт.

Незважаючи на те, що підприємницьке право є молодою галуззю права, у л надрах почався процес відокремлення акціонерного права, підотраслі, що відрізняється визначеною специфікою

Все вищесказане даг підстави говорити про підприємницьке право як про одну з галузей приватного права, у якій риси права публічного у порівнянні з іншими галузями приватного права, виражені більш виразно. Корпоративне ж право в його складі дпмінуг г ядром Значною мірою саме воно додаг підпри< мницькому праву приватноправовий характер.