Об'єднання корпорацій

Правове положення корпоративних об'єднань. Комерційні Організації і некомерційні корпорації з метою координації своєї діяльності, а також представлення і захисту загальних майнових і інших інтересів можуть за договором між собою створювати різні об'єднання.

Суб'єкти, що вступили є об'єднання, не втрачають юридичну особистість, і більш того, вони зберігають свою самостійність і волю у виборі і зміні своєї організаційної форми.

Саме ж об'єднання корпорацій стають новою самостійною юридичною особою з усіма необхідними атрибутами балансом, банківським рахунком, печаткою, органами керування, необхідним майном. Об’єднання несе юридичну відповідальність за своїми обов’язками, але не по зобов’язанням своїх членів. Однак члени об'єднання несуть субсидіарну відповідальність по його зобов'язанням. Умови, розміри і порядок такої відповідальності визначаються в установчих документах.

На асоціації, союзи поширюється обов'язок дотримуватися антимонопольного законодавства, положенням якого не повинні суперечити жодні з їх угод.

Основний принцип у взаємовідносинах членів об'єднання — добровільність. Юридичною формою її вираження є установчий договір, підписаний усіма членами асоціації (союзу) і затверджений ними устав. В ньому крім загальних зведень повинні міститися зведення про склад об'єднання, органах керування, порядку прийняття ними рішень у тому числі з питань, що вимагають рішення одностайного чи прийняття йогу кваліфікованою більшістю голосів членів асоціації (союзу), а також про порядок розподілу майна що залишається теля ліквідації.

Члени асоціацій (союзів) мають визначені права й обов'язки право безкоштовно користатися послугами, що надаються асоціацією, право по закінченні фінансового року вийти з неї. У цьому випадку член асоціації (союзу) несе субсидіарну відповідальність пропорційно своєму внеску протягом двох років з моменту виходу. Однак член об єднання може бути і виключений зі складу на підставах, встановленим в установчих документах. У відношенні відповідальності тут застосовується вищевикладене правило. Нові учасники асоціації вступають у неї, якщо на то є згода всіх її членів. Вступ нового члена може бути обумовлено його субсидіарною відповідальністю по зобов'язаннях асоціації (союзу), що виникли до його вступу.

Однієї з основних обов'язків членів асоціацій є обов'язок внести вступний внесок. Внески повинні періодично сплачуватися і надалі. Від їхніх розмірів залежить обсяг виконання й іншого важливого обов'язку: по несенню субсидіарної відповідальності по зобов’язаннями асоціації.

Види корпоративних об'єднань.

Ринкові відносини в Україні тільки починають складатися. В даний час йде активний процес перетворення підприємств, заснованих на державній власності, у підприємства, що спираються на інші форми власності, інакше кажучи, йде перебудова «нижніх поверхів» будинку, називаного народним господарством.

Господарські асоціації дуже близькі по своєму положенню до союзів, оскільки мають з ними багато загальних рис. Вони теж в основному створюються по відомчій приналежності і можуть входити в інші об'єднання без згоди членів асоціації. Як і союзи, вони представляють інтереси своїх членів у відносинах з державними і недержавними організаціями. Але в асоціації головними все-таки є не представницькі функції, а функції виробничого характеру, до числа яких відносяться функція координації виробничої діяльності між учасниками асоціації, функція поглиблення між ними спеціалізації, функція кооперації, функція централізації виконання певних функцій. Велика частка уваги, енергії асоціацій спрямовується на створення нових господарчих товариств.

Концерни в порівнянні з вищевказаними об'єднаннями – структура більш централізована і тверда. Вони також є добровільними об'єднаннями корпорацій на основі централізації виробничих функцій, науково-технічної політики, інвестицій, фінансової і технічної політики, зовнішньоекономічної діяльності, що мають своєю метою й організацію комерційного обслуговування. Концерни можуть створювати господарські організації (центри, служби і т.п.), правове положення яких вони визначають самі. Керування концерном здійснюють органи (правління, керівник), що обираються його учасниками. Єдине керування – відмінна ознака концерну. Крім того, законодавство України передбачає утворення корпорацій консорціумів, інших об'єднань по галузевих, територіальних і інших принципах (ст. 3 Закону України «Про підприємства в Україні»).