- •Загальна
- •Одеса онахт 2010
- •Глава 1. Основні поняття та закони хімії
- •1.1. Основні поняття хімії
- •1.2. Фундаментальні та стехіометричні закони хімії
- •1.2.1. Закон збереження маси речовини
- •1.2.2. Закон сталості складу речовин
- •1.2.3. Закон кратних відношень
- •1.2.4. Закон еквівалентів.
- •1.3. Закони газового стану
- •1.3.1. Закон об’ємних відношень гей-люсака
- •1.3.2. Закон авогадро
- •1.3.3. Закон бойля – маріотта
- •Контрольні завдання
- •Б) Із закону Авогадро випливає, що об’єм 0,025 моль h2s за нормальних умов
- •В) Відомо, що 1 моль будь-якої речовини містить 6,02 · 1023 молекул. Молярний об’єм газу за нормальних умов складає 22,4 л. Тому справедливо
- •Приклад 3. Який об’єм за нормальних умов займуть 4 10-4 м3 газу, що знаходиться при 50оС й тиску 9,54 104 Па?
- •Приклад 4. При згорянні 5 г металу утворилося 9,44 г оксиду металу. Визначити еквівалентну масу металу.
- •Приклад 5. Деяка кількість металу, еквівалентна маса якого дорівнює 28 г/моль, витісняє з кислоти 1,4 л водню, виміряного за нормальних умов. Визначити масу металу.
- •Розв’язання. Відповідно до закону еквівалентів (1.1), маси взаємодіючих речовин пропорційні їхнім еквівалентним масам:
- •Зі співвідношення (1.8) знаходимо еквівалентну масу h3ро4:
- •Приклад 8. Обчислити точну атомну масу металу, якщо питома теплоємність металу дорівнює 0,23 кДж/(кг к), а хлорид цього металу містить 61,2% металу.
- •Приклад 10. Визначити формулу речовини, якщо відомо, що її густина за воднем дорівнює 29, а масові частки елементів наступні: с – 82,76%, н – 17,24%.
- •Глава 2. Класи неорганічних сполук
- •2.1. Оксиди.
- •2.1.1. Способи одержання оксидів
- •2.1.2. Класифікація та хімічні властивості оксидів
- •2.2. Гідроксиди металів
- •2.2.1. Способи одержання гідроксидів
- •2.2.2. Хімічні властивості гідроксидів металів
- •2.3. Кислоти
- •2.3.1. Способи одержання кислот
- •2.3.2. Хімічні властивості кислот
- •2.4.1.Основні способи одержання солей
- •Контрольні завдання
- •Приклади виконання завдань і розв’язання задач
- •3.2. Корпускулярно-хвильова природа електрона
- •3.3. Принцип невизначеності
- •3.4. Періодичний закон
- •3.5. Періодична система елементів
- •3.6. Електронні хмари
- •3.7. Квантові числа
- •3.8. Принцип паулі
- •3.9. Послідовність заповнення електронами енерґетичних рівнів у багатоелектронних атомах
- •Контрольні завдання
- •Приклади виконання завдань і розв’язання задач
- •Приклад 8. Які найвищий та найнижчий ступені окислення у фосфору, сульфуру та хлору? Скласти формули сполук даних елементів, що відповідають цим ступеням окислення.
- •Приклад 12. Як залежать кислотно-основні властивості оксидів і гідроксидів від ступеня окиснення атомів елементів, що їх утворюють?
- •Приклад 13. Відомо, що кремній є неметалом з напівпровідниковими властивостями. Які властивості будуть виявляти алюміній і фосфор?
- •Приклад 15. Як змінюються властивості вищих оксидів елементів третього періоду?
- •4.1.1. Характерні властивості ковалентного зв’язку
- •4.1.1.1. Насиченість ковалентного зв’язку
- •Мал. 4.3. Різновиди σ-зв’язків.
- •Мал. 4.3. Різновиди π-зв’язків.
- •4.1.1.3. Полярність і поляризованість ковалентного зв’язку.
- •4.3. Водневий зв’язок
- •4.5. Міжчастинкові взаємодії
- •Контрольні завдання
- •Приклади виконання завдань і розв’язання задач Приклад 1. Довжина диполя молекули дорівнює 2,2 10-11 м. Обчисліть дипольний момент молекули.
- •Приклад 2. Обчислити довжину зв’язку в молекулі hBr, якщо між’я-дерні відстані у молекулах h2 та Br2 відповідно дорівнюють 7,4 · 10-11 м та 2,28 10-10 м.
- •Приклад 3. Яка гібридизація електронних хмар має місце в атомі карбону при утворенні молекули cf4? Якою є просторова конфігурація цієї молекули?
- •Приклад 4. Якими є валентні можливості атома фосфору в основному та збудженому станах?
- •Приклад 5. Визначте, що є донором електронної пари при утворенні йона bh4-.
- •Глава 5. Основи хімічної термодинаміки
- •5.2. Перший закон термодинаміки
- •5.3. Закони термохімії
- •5.4. Поняття про ентропію
- •5.5. Другий закон термодинаміки
- •5.6.Третій закон термодинаміки
- •5.7. Вільна енергія Гіббса
- •Приклад 1. Складіть термохімічне рівняння реакції горіння 1 моль ацетилену, якщо при цьому виділяється 1255,61 кДж теплоти.
- •Приклад 3. Не здійснюючи обчислень, поясніть, як змінюється ентропія системи (s): а) при переході води в пару; б) у реакції:
- •Приклад 4. Обчисліть зміну енерґії Ґіббса у хімічній реакції
- •І зробіть висновки про можливість мимовільного перебігу даної реакції за стандартних умов.
- •Стандартні зміни енерґій Ґіббса простих речовин прийнято вважати рівними нулю. Для даної системи:
- •6.1. Поняття про швидкість хімічної реакції
- •6.2. Основний закон хімічної кінетики – закон діючих мас.
- •Межі застосування закону діючих мас.
- •6.3. Молекулярність реакції.
- •6.4. Порядок реакції.
- •6.5. Особливості кінетики гетероґенних реакцій.
- •6.6. Механізм хімічних реакцій.
- •6.7. Вплив температури на швидкість реакції. Правило Вант-Гоффа.
- •6.8. Рівняння Арреніуса. Енерґія активації
- •Вихідні Активов. Продукти
- •Мал.6.3. Енерґетична діаграма Мал.6.4. Розподіл молекул за
- •Глава 7. Хімічна рівновага.
- •7.1. Константа хімічної рівноваги
- •7.2. Зсув хімічної рівноваги. Принцип Ле-Шательє
- •7.3. Рівновага у гетероґенних системах
- •Константа рівноваги.
- •Глава 8. Поняття про каталіз.
- •8.1. Автокаталіз
- •8.2.Промотори та каталітичні отрути
- •8.3. Селективність каталізаторів
- •8.4. Механізми гомоґенного та гетероґенного каталізу
- •Підставляючи дані нашої задачі, одержуємо:
- •Глава 9. Розчини
- •9.1. Процес розчинення. Типи розчинів
- •9.2. Способи виразу концентрації речовин
- •9.3. Хімічна (гідратна) теорія розчинів д.І. Менделєєва
- •9.4. Теплові ефекти розчинення
- •9.5. Розчинність
- •Глава 10. Властивості розчинів
- •10.1. Тиск пари розчинника над розчином
- •10.2. Температури замерзання та кипіння розчинів
- •10.3. Осмотичний тиск
- •Глава 11. Електролітична дисоціація.
- •11.1. Основні положення теорії електролітичної дисоціації
- •11.2. Ступінь дисоціації
- •11.3. Слабкі електроліти. Константа дисоціації слабких електролітів
- •11.4. Вплив однойменних іонів на дисоціацію слабких електролітів
- •11.5. Розчини сильних електролітів
- •11.6. Електролітична дисоціація води. Йонний добуток води. Водневий показник
- •11.7. Поняття про індикатори
- •11.8. Іонні реакції
- •11.8. Гідроліз солей
- •Типові випадки гідролізу.
- •11.8.1. Ступінь і константа гідролізу
- •Глава 12. Комплексні сполуки
- •12.1. Основні положення координаційної теорії а.Вернера
- •12.2. Класифікація комплексних сполук
- •12.3. Номенклатура комплексних сполук
- •12.3.1. Назви катіонних комплексних сполук
- •12.3.2. Назви аніонних комплексних сполук
- •12.3.3. Назви нейтральних комплексних сполук
- •12.4. Ізомерія комплексних сполук
- •12.5. Дисоціація комплексних сполук
- •Якщо у гібридизації беруть участь d-орбіталі передостаннього рівня, тоді йон називається внутрішньоорбітальним. Іноді у комплексах проявляється йонно-дипольний зв’язок, наприклад в аквакомплексах.
- •Глава 13. Електрохімічні процеси
- •13.1. Хімічні процеси на електродах
- •13.2. Електродний потенціал
- •13.3. Електрохімічний ряд напруг металів
- •13.4. Гальванічний елемент
- •13.5. Окисні й відновні потенціали
- •13.6. Рівняння Нернста
- •13.7. Акумулятори
- •13.8. Паливні елементи
- •13.9. Електроліз
- •13.9.1. Закони Фарадея
- •1. Кількість речовини, що виділяється на електроді під час електролізу, пропорційна кількості електрики, яка пройшла крізь електроліт.
- •2. Однакова кількість електрики виділяє на електродах під час електролізу еквівалентну кількість різних речовин.
- •13.10. Корозія металів
- •0,01 Моль/л 0,1 моль/л
- •Глава 14. Окисно-відновні реакції складання рівнянь окисно-відновних реакцій
- •Контрольні завдання
- •Додатки
- •Додаток 6 – Перехідні коефіцієнти
- •Предметний покажчик
- •Відновлення 18-19, 77, 81, 124, 126, 128, 135-139
- •Водень 14, 17, 37, 75, 125, 130-132, 139
- •Ізомерія 119
- •Лантаноїди 25
- •Натрій 20-21, 69, 89
- •Термодинамічні 8, 54
- •Атомів 33, 50
- •Список рекомендованої літератури
- •Глава 1. Основні поняття та закони хімії ........................ 5
Приклади виконання завдань і розв’язання задач
Приклад 1. Скласти електронну формулу атома елемента із порядковим номером 15. Показати розподіл електронів цього атома по квантових (енергетичних) комірках.
Відповідь. Складаємо електронну формулу атома фосфору 15Р. Розподіл електронів у атомі фосфору за енергетичними рівнями є наступним:
K – 2e-; L – 8e-; M – 5e-; а за підрівнями – 1s22s22p63s23p3.
Графічно схема заповнення електронами цих орбіталей має вигляд:
n = 3 |
↑↓ |
↑ |
↑ |
↑ |
|
|
|
|
|
n = 2 |
↑↓ |
↑↓ |
↑↓ |
↑↓ |
|
|
d |
|
|
n = 1 |
↑↓ |
|
p |
|
|
|
|
|
|
s
Розміщення електронів на 3р-підрівні показано тут у відповідності до правила Гунда: сумарний спін електронів атома за підрівнями, що заповнюються має бути максимальним. Таким чином, на 3р-підрівні електрони повинні бути розміщені по 1 на кожній орбіталі (у кожній комірці) й тоді сумарний спін становитиме 1½. Інше можливе розміщення на 3р-підрівні на 2 орбіталях по 2 й 1 електрони відповідно відповідає меншому значенню сумарного спіну, що до-рівнює ½, та є невірним.
Приклад 2. Скласти електронні формули йонів S2- і Na+.
Відповідь. Електронна формула атома сірки 16S – 1s22s22p63s23p4, у від’ємно зарядженого йону S2- на два електрони більше, тому електронна формула S2- – 1s22s22p63s23p6. Електронна формула атома натрію Na – 1s22s22p63s1, у додатньо зарядженого йону Na+ на один електрон менше, тому електронна формула Na+ – 1s22s22p63s0.
Приклад 3. Який підрівень заповнюється після 3p та чому?
Розв’язання. У відповідності до правила Клечковського заповнення електронних оболонок у атомах елементів відбувається у порядку зростання суми n + l. Наступними за 3р є підрівні 3d та 4s. Визначимо для них n + l. Для 3d: n + l = 3 + 2 = 5; для 4s: n + l = 4 + 0 = 4. Таким чином після 4s заповнюється підрівень 3d.
Приклад 4. Яким значенням суми n + l характеризуються електрони зовнішнього рівня s та p-елементів другого періоду?
Відповідь. У s-елементів другого періоду сума n + l = 2, у p-елементів другого періоду сума n + l = 3.
Приклад 5. Написати значення всіх квантових чисел, якщо головне квантове число дорівнює 3.
Відповідь. Відомо, що побічне квантове число l набуває значень від 0 до (n – 1), магнітне квантове число ml. пов’язане з побічним квантовим числом наступним співвідношенням ml = - l; - l + 1; - l + 2; …0; … l – 2; l ––1; l, спінове квантове число ms набуває двох значень: ½. Виходячи з цього, якщо n = 3, то l = 0; 1; 2.
Приклад 6. Написати значення всіх квантових чисел усіх електронів атома карбону.
Відповідь. В атома карбону 6 електронів, електронна формула атома карбону 6С – 1s22s22p2. Значення усіх квантових чисел електронів атома карбону подано у таблиці:
Квантове число |
Електрони | |||||
1s(1) |
1s(2) |
2s(1) |
2s(2) |
2p(1) |
2p(2) | |
n |
1 |
1 |
2 |
2 |
2 |
2 |
l |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
ml |
0 |
0 |
0 |
0 |
– 1 |
0 |
ms |
+ ½ |
– ½ |
+ ½ |
– ½ |
+ ½ |
+ ½ |
Приклад 7. Ізотоп 101-ого елемента – менделевію (256) було одержано бомбардуванням -частинками ядер атомів ейнштейнію (253). Складіть рівнян-ня цієї ядерної реакції та запишіть його у скороченому вигляді.
Розв’язання. При складанні рівнянь ядерних реакцій слід пам’ятати, що суми масових чисел (числа, що стоять біля символу елемента згори ліворуч) та алгебраїчні суми зарядів (числа, що стоять біля символу елемента внизу ліворуч) частинок у лівій та правій частинах рівняння повинні бути рівні. Дану ядерну реакцію можна записати рівнянням: 25399Es + 42He = 256101Md + 10n;
у скороченому вигляді: 253Es(, n)256Md.
У дужках на першому місці пишуть бомбардуючу частинку, а на другому, через кому, – частинку, що утворилася в даному процесі. У скорочених рівняннях частинки 42He, 11H, 21D, 10n позначають відповідно , p, d, n.