- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Самостійна робота № 1
- •Основні параметри хімічного зв’язку
- •Ковалентний зв'язок
- •Ковалентний неполярний та полярний зв'язок.
- •Іонний зв'язок
- •Металічний зв'язок
- •Водневий зв'язок
- •Завдання для самостійної роботи.
- •Самостійна робота № 2
- •Оксиген Електронна будова
- •Хімічні властивості
- •Застосування кисню
- •Застосування озону
- •Сульфур Електронна будова
- •Фізичні властивості
- •У природі
- •Хімічні властивості
- •Застосування
- •Добування
- •Застосування сульфатної кислоти
- •Застосування сульфатів
- •Виробництво сульфатів Контактний спосіб
- •Нітроген і фосфор
- •Застосування
- •Солі амонію
- •Добування солей амонію в лабораторії.
- •Промисловий синтез амоніаку
- •Хімічні властивості
- •Нітратна і ортофосфатна кислота Нітратна кислота – hno3
- •Застосування
- •Ортофосфатна кислота - н3ро4
- •Застосування
- •Силіцій (кремній)
- •Хімічні властивості силіцію
- •Оксиди карбону і силіцію
- •Добування карбону (іv) оксиду
- •Карбонатна кислота і карбонати
- •Твердість води
- •Колообіг карбону у природі
- •Силікатна кислота і силікати
- •Генетичний зв'язок між класами неорганічних сполук
- •Приклади хімічних рівнянь
- •Гідроген
- •Поширення в природі
- •Ізотопи гідрогену
- •Одержання
- •Фізичні властивості
- •Хімічні властивості
- •Використання
- •Галогени (f, Cl, Br, I). Загальна характеристика
- •Хлоридна кислота.
- •Бром. Йод.
- •Завдання для самостійної роботи.
- •Самостійна робота № 3
- •Алотропні модифікації карбону
- •Будівельні матеріали
- •Завдання для самостійної роботи
- •Самостійна робота № 4
- •Корозія металів
- •Захист від корозії
- •Лужні метали
- •Поширення у природі
- •Одержання
- •Фізичні та хімічні властивості
- •Сполуки лужних металів
- •Використання лужних металів та їх сполук
- •Лужноземельні метали
- •Фізичні та хімічні властивості
- •Сполуки лужноземельних металів
- •Біологічна роль лужних та лужноземельних металів
- •Завдання для самостійної роботи
- •Самостійна робота № 5
- •Алюміній
- •Найважливіші сполуки алюмінію
- •Застосування
- •Фізичні та хімічні властивості заліза
- •Найважливіші сполуки феруму Сполуки феруму (іі)
- •Сполуки феруму (ііі)
- •Застосування
- •Завдання для самостійної роботи
Добування карбону (іv) оксиду
В промисловості:
СаСО3 СаО + СО2↑ (прожарювання вапняку).
В лабораторії:
СаСО3 + 2НСІ = СаСІ2 + Н2О + СО2↑
мармур
Карбонатна кислота і карбонати
При розчиненні у воді вуглекислого газу утворюється невелика кількість карбонатної кислоти Н2СО3.
О – Н У вільному стані не існує, нестійка сполука.
О = С Існує лише у водному розчині.
О – Н
СО2 + Н2О ↔ Н2СО3 ↔ Н+ + НСО3- ↔ 2Н+ + СО32-
Карбонатна кислота – слабка, дисоціює на іони незначною мірою.
Солі
Гідрогенкарбонати Легкорозчинні за винятком NaHCO3. Легко розкладаються при нагріванні: Са(НСО3) = СаСО3 + Н2О + СО2 NaHCO3 – питна сода (натрій гідроген карбонат), використовується в харчовій промисловості. |
Карбонати Всі нерозчинні, за винятком карбонатів лужних металів і амонію. Карбонати розкладаються за високих температур: СаСО3 = СаО + СО2 Всі карбонати – кристалічні речовини. Внаслідок дії кислот на карбонати виділяється оксид карбону (ІV): MgCO3 + 2HCI = MgCI2 + CO2↑ + H2O MgCO3 + 2H+ = Mg2+ + CO2↑ + H2O Карбонати можуть перетворюватися на кислі солі: СаСО3 + СО2 + Н2О = Са(НСО3)2 Са(НСО3)2 = СаСО3↓ + СО2↑ + Н2О К2СО3 – поташ, застосовується для виготовлення мила, скла. Na2CO3 – кальцинована сода. Na2CO3 ∙ 10Н2О – кристалічна сода. Використовуються у виробництві скла, мила, мийних засобів. |
Якісна реакція на СО32- Дія сильної кислоти («кипіння») СаСО3 + 2НСІ = СаСІ2 + СО2↑ + Н2О СО2 викликає помутніння вапняної води і баритової води. Са(ОН)2 + СО2 = СаСО3↓ + Н2О або Ва(ОН)2 + СО2 = ВаСО3↓ + Н2О Осад розчиняється при подальшому пропусканні СО2. | |
СаСО3 + Н2О + СО2 = Са(НСО3)2 «Скипання» розчину: СО32- + 2Н+ = СО2↑ + Н2О Випадає білий осад: Са2+ + СО32- = СаСО3↓ |
Твердість води
Твердість води зумовлюється тим, що, взаємодіючи з оксидом карбону (ІV), перетворює карбонати кальцію і магнію на розчинні кислі солі – гідроген карбонати:
СО2 + Н2О ↔ Н2СО3
СаСО3 + Н2О + СО2 = Са(НСО3)2
MgСО3 + СО2 + Н2О = Mg(НСО3)2
Твердість води, зумовлена наявністю іонів кальцію Са2+ та іонів магнію Mg2+ , називається загальною твердістю води. Чим вищий вміст у воді цих іонів, тим більша твердість води. Загальна твердість води складається з карбонатної (тимчасової) і
некарбонатної (сталої).
Карбонатна твердість води Спричиняється наявністю у воді кальцій і магній гідрогенкарбонатів. Пом’якшення води (усунення карбонатної твердості, тобто видалення з неї кальцій і магній гідрогенкарбонатів). 1. Кип’ятіння води: Са(НСО3)2 = СаСО3↓ + СО2↑ + Н2О Mg(НСО3)2 = MgСО3↓ + СО2↑ + Н2О Mg(НСО3)2 = Mg(OH)2↓ + 2СО2↑ 2. Додавання соди: Са(НСО3)2 + Na2CO3 = CaCO3↓ + 2NaHCO3 Mg(НСО3)2 + Na2CO3 = MgCO3↓ + 2NaHCO3 3. Додавання гашеного вапна ( у промислових умовах): Са(НСО3)2 + Са(ОН)2 = 2CaCO3↓ + 2Н2О Mg(НСО3)2 + Са(ОН)2 = СаСО3↓ + MgCO3↓ + 2Н2О |
Некарбонатна твердість води Обумовлюється наявністю у воді сульфатів, хлоридів, нітратів кальцію і магнію. Усунення некарбонатної твердості води: 1. Содовий метод: CaSO4 + Na2CO3 = CaCO3↓ + Na2SO4 MgSO4 + Na2CO3 = MgCO3↓ + Na2SO4 CaCI2 + Na2CO3 = CaCO3↓ + 2NaCI 2.Фосфатний метод: 3CaSO4 + 2Na3PO4 = Ca3(PO4)2↓ + 3Na2SO4 3MgSO4 + 2Na3PO4 = Mg3(PO4)2↓ + Na2SO4 |