Порядок опрацювання навчального елемента

I. Опрацювати теоретичний матеріал.

II. Дати відповіді на питання для самоконтролю.

Питання для самоконтролю наведені в кінці навчального елемента.

III. Виконати практичне завдання.

Завдання для практичного виконання наведені в кінці навчального елемента.

Теоретичний матеріал

Історія машинного перекладу на даному етапі нараховує майже п'ятдесят років розвитку. Біля джерел машинного перекладу стояв радянський технік-винахідник П.П. Смирнов-Троянський, який у 1939 році повідомив про те, що розробив спосіб машинного перекладу з однієї мови на іншу. Слід зазначити, що у той час його винахід був сприйнятий мовознавцями з глибоким скептицизмом, він вважався нездійсненним і непотрібним. У результаті дослідна модель перекладної машини зі словниковим табулятором у 1000 слів так і не була побудована.

Важливим етапом для розвитку МП було створення і широке використання електронно-обчислювальних машин, призначення яких полягає в опрацюванні інформації за визначеними правилами, чи як говорять за визначеними "алгоритмами".

У 1946 році, у дискусії про застосування електронно-обчислювальних машин, Уоррен Уівер висловив думку про можливість машинного аналізу мови і машинного перекладу, а через три роки був опублікований його видатний меморандум "Переклад", що зацікавив широкі кола вчених. Ще через три роки, навесні 1952 року, у Массачусетському технологічному інституті була скликана перша конференція з теоретичних проблем машинного перекладу, у вересні цього ж року 40 лінгвістів взяли участь в обговоренні питань МП на Сьомому Міжнародному конгресі лінгвістів. У 1954 р. був проведений перший публічний експеримент МП (так званий "експеримент Достерта"). У березні 1954 р. почав виходити в світ спеціальний журнал "Машинний переклад" (Mechanical Translation), що випускається Массачусетським технологічним інститутом. На території колишнього Радянського Союзу перші переклади були здійснені в  1955-1956 рр. В інституті точної механіки та обчислювальної техніки був проведений переклад англійського науково-технічного тексту російською мовою . У 1956 р. у Москві було створене Об'єднання з МП, яке почало випускати своє видання "Бюлетень об'єднання з проблем машинного перекладу", пізніше перейменоване в "Машинний переклад і прикладну лінгвістику". Це видання зіграло велику роль в об'єднанні всіх зусиль у цій галузі. Літом 1958 р. у Москві була проведена 1-а Всесоюзна конференція з МП, у якій взяли участь науковці Києва, Єревана, Тбілісі та інших міст.

У середині минулого сторіччя Уорреном Вівером вперше була висловлена думка про переклад текстів за допомогою машин, процес цей він порівнював з процесом криптографічної дешифровки текстів, який вже на той час почав механізуватися. За більш ніж п'ятдесят років було багато зроблено в цій галузі, витрачені великі гроші, але остаточно проблему перекладу на цей час ще не вирішено.

За свідоцтвом біографів, видатний математик 19-го сторіччя, Чарльз Беббідж намагався переконати британський уряд в необхідності фінансування його дослідження по розробці "обчислювальної машини". Крім іншого він обіцяв, що ця машина зможе колись перекладати розмовну мову. Але хоча сьогодні він і вважається автором багатьох ідей , які лежать в основі роботи комп'ютера, але він так і не зміг ні побудувати свою машину, ні виконати обіцянки з приводу машинного перекладу.

На теренах колишнього Радянського Союзу існували дві філософії машинного перекладу (МП), які умовно можна назвати "прагматичною" та "глобальною". Перша була представлена керівником всесоюзної групи "Статистика мови" професором Р.Г.Піотровським, директором ВЦП професором Ю.М. Марчуком, їх учнями та однодумцями. Згідно з їх розмірковуваннями МП може бути тільки "чорновим" і реалізувати його можна лише методами поверхово-синтаксичного аналізу без поглиблення у тканину вхідного тексту. Інший підхід відстоювала школа одного з провідних вітчизняних лінгвістів - професора Ю.Д. Апресяна. Ця група вчених намагалась побудувати систему МП, яка була б орієнтована на отримання перекладу високого рівня відповідно до мовної моделі "зміст-текст" професора І.А.Мельничука.

Обидва ці підходи, при всій їх відмінності, виявились дуже плідними для інженерної лінгвістики. Системи, створені колективом Ю.Д. Апресяна , представляють велику наукову цікавість, тому що спираються на більш глибокий опис мови, ніж системи, розроблені прагматиками. У той же час менш досконалі з лінгвістичної точки зору, комерційно орієнтовані системи МП користуються більшою популярністю у широкого кола власників ПК завдяки зручності та легкості в користуванні.

Системи машинного перекладу (СМП) текстів з одних природних мов на інші моделюють роботу людини-перекладача. Їх ефективність залежить, насамперед, від того, в якій мірі в цих системах ураховуються об'єктивні закони функціонування мови та мислення. На жаль, ці закони ще не досить детально вивчені. Вирішуючи проблему МП, необхідно ураховувати багатий досвід міжнаціонального спілкування та досвід, накопичений людством. А цей досвід говорить про те, що в процесі перекладу в якості основних одиниць змісту розглядаються, насамперед, фразеологічні словосполучення, які виражають цілісні поняття, а не окремі слова.

Рекомендована література (див. “Список використаної і рекомендованої літератури”):

Основна: 7, 14, 16.

Додаткова: 5.

Питання для самоконтролю:

1. Кому належить ідея машинного перекладу?

2. Коли відбулася перша експериментальна демонстрація машинного перекладу?

3. Який період називають "срібним віком" машинного перекладу?

4. Які вчені займалися розробкою теорії машинного перекладу?

Практичне завдання (виконати письмово):

1. Письмово перерахуйте та проаналізуйте помилки електронного перекладача з підключенням спеціального словника і без підключення останнього.

Оригінал:

Nokia 9000i Communicator now supports short messages with up to 2 280 characters, the current standard being 160 characters. With the Text Web service based on Smart Messaging, the end-user is able to obtain information in a simple text format without graphics or logos from the Internet by using the short message service. Text Web information can include flight schedules, weather or traffic reports, or the stock news.

Переклад без підключення спеціалізованого словника:

Nokia 9000i комунікатор тепер підтримує короткі повідомлення з до 2280 характерів (знаків), поточного стандарту, що є 160 характерами (знаками). З обслуговуванням (службою) Тканини (мережі) Тексту, заснованим на Шикарному (сильному) Messaging, кінцевий користувач здатний отримати інформацію в простому форматі тексту без графіки або емблем від Internet, використовуючи коротке обслуговування(службу) повідомлення. Інформація Тканини (мережі) Тексту може включати списки (графіки) рейса (польоту), погоду або повідомлення руху, або новини запасу (акції).

Переклад з підключеним словником “Телекомунікації і зв'язок”:

Nokia 9000i Комунікатор тепер підтримує короткі повідомлення з до 2280 символів, поточного стандарту, що є 160 символами. З Текстовим обслуговуванням Мережі, заснованим на Smart Messaging, кінцевий користувач здатен отримати інформацію в простому текстовому форматі без графіки або емблем від Internet, використовуючи систему передачі коротких повідомлень. Текстова інформація Мережі може включати список рейса (польоту), погоду або повідомлення трафіку, або новини фондового ринку.

Теми рефератів

1. Українська школа машинного перекладу.

2. Наукова діяльність академіка Піотровського.

3. Аналіз різних напрямів у розвитку машинного перекладу.