- •1. Загальна характеристика європейського романтизму. Філософські, суспільно-політичні, естетичні чинники.
- •4. Англійський романтизм
- •6. Загальна характеристика американського романтизму.
- •13.Романтична картина світу за німецькими філософами.
- •18. Зв’язок ликів ночі Новалісаіз давніми міфологіями та релігіями.
- •22. Основні відмінності Темного Романтизму від теорії Трансценденталізму Емерсона. Категорії гріха, антропоморфного зла та самодеструкції. Потрактування феномену Природи темними романтиками.
- •23. Зв’язок темного романтизму з готикою: ключові характеристики готичної прози та її формально-змістові подібності до темного романтизму.
- •24. Збірка «Twice-Told Tales» (Двічі розказані історії) Натаніеля Готорна. Інтертекстуальність назви та її символізм в романтичному контексті.
- •25. «The Minister’s Black Veil» (Чорна вуаль священика) як жанр параболи.
- •26. Фокалізація та її функції в тексті «The Minister’s Black Veil».
- •27. Багатовимірність символіки вуалі в контексті естетики темного романтизму.
- •30. Категорія свободи та її іронічне перегравання в призмі естетики темного романтизму в тексті The Pit and The Pendulum.
- •31. Антропоморфність зла, опозиції зовнішнього та внутрішнього в оповіданні Едгара По «The Tell-Tale Heart» (Серце-зрадник).
- •32. «Відправні точки» утворення смислів в повісті Германа Мелвілла «Переписувач Бартлбі».
- •33. Конотації та вторинні смисли повісті Германа Мелвілла «Переписувач Бартлбі».
- •34. Часопростір та епістемологічна непевність у повісті е. По(г. Мелвіла) «Переписувач Бартлбі».
- •37. Інтертекстуальні референції тексту Германа Мелвілла. Християнські імплікації образу Бартлбі.
- •38. Романтична іронія чи тоталізуючий паралелізм фрази уол-стрітської повісті Германа Мелвілла «Ah Bartleby! Ah humanity!».
- •49. Побудова образу в казці Гофмана «Золоте горнятко». Функції розгорнутої метафори.
- •51. Погляд і дзеркало як теми фантастичного дискурсу у казці Гофмана «Золоте горнятко».
- •69.Час в романі Гюго «Собор Паризької Богоматері»
- •70.Принцип антитези і його художнє втілення у романі Гюго «Собор паризької богоматері»
25. «The Minister’s Black Veil» (Чорна вуаль священика) як жанр параболи.
Парабола – жанр, дуже близький до притчі. Парабола має власний зміст, сюжет, але при цьому її можна розуміти двояко – в прямому значенні і як алегорію. Парабола багата на символи, тобто допускає декілька різних прочитань.
У новелі «Чорна вуаль священика» порушена проблема таємної вини. Жителі міста даремно намагаються заглянути під цю вуаль і побачити обличчя людини, спотворене почуттям провини. Чорна вуаль – характерний для Готорна предметний символ таємного гріха, хай навіть і не скоєного, але існуючого в думках.
Чорна вуаль священика в однойменній новелі трактується автором роботи як символ прихованого, таємного гріха, а також загальної гріховності.
26. Фокалізація та її функції в тексті «The Minister’s Black Veil».
У «Чорній вуалі священика» Готорн подає історію від третьої особи, хоча фокалізація не дуже чітка. Зміни фокалізації дужу часті, тому неможливо зрозуміти, чиїми очима оповідач дивиться на подію. Отже, фокалізація не обмежена чиєюсь точкою зору. На початку історії історія подається очима парафіянина, який спостерігає за ситуацією в церкві Мілфорда в неділю.
Перед нами постає головний герой, містер Хупер, проповідник, який прийшов на зміну попереднього пастиря і який носить вуаль на голові. Усе, крім рота і підбородка, приховане. Парафіяни здивовані незвичним зовнішнім виглядом містера Хупера, який робить вигляд, що нічого незвичного в цьому немає і читає псалом та уривок з Біблії.
Далі фокалізація стає незрозумілою. Оповідач подає продовження історії більше не через очі парафіянина. Далі ми ніби бачимо загальне враження всіх парафіян після проповіді містера Хупера про таємний гріх.
Отже, така множинна фокалізація, коли ми бачимо точки зору всіх персонажів щодо однієї події, дає можливість автору не обмежуватися тим, що бачить один персонаж, а показати, що відчувають усі персонажі.
Таким чином, на початку параболи фокалізація внутрішня (очима одного з парафіян), потім вона стає множинною (точки зору усіх парафіян, нареченої священика Елізабет і самого містера Хупера). Частково присутня нульова фокалізація, адже оповідач всезнаючий, він говорить більше, ніж знає будь-який персонаж. Для християн чорна вуаль – символ трауру. Образ вуалі часто означає прагнення приховати від інших свою істинну суть. Це ніби маска, за якою людина приховує свої наміри. Крім печалі та незнання вуаль може символізувати ілюзію матеріального світу. Також вуаль можна розглядати як те, що відділяє людину від Бога (наприклад вуаль Мойсея відділяє його від Бога в Старому Заповіті Біблії), людину від храму, а також людину від іншої людини. Це спосіб самоізоляції.У параболі Готорна «Чорна вуаль священика» чорна вуаль – символ таємного гріха і темної природи людини. Вона уособлює приховані гріхи, які відомі самій лише людині, яка їх вчинила. Також вона символізує гріх перелюбства, вчинений містером Хупером. Едгар Аллан По припускав, що у містера Хупера міг бути роман з молодою леді, яка померла на початку історії, оскільки це був перший день, коли священик одягнув вуаль. Він не може пояснити своїй нареченій, чому він носить вуаль, через клятву, яку він зробив, і відмовляється показати своє обличчя молодій леді навіть після смерті. Зрештою, двоє людей на його похороні бачать, як він іде тримаючи дух дівчини за руку.Готорна надихнула справжня ситуація. Священик на ім’я Джозеф Муді з Йорка випадково убив друга і носив вуаль з дня похорону друга і до власної смерті.