13.2. Морально-психологічне забезпечення підтримання режиму надзвичайного стану

Службово-бойовими завданнями, які можуть виконувати підрозділи внутрішніх військ за надзвичайних умов є такі:

• розшук і затримання озброєних злочинців та порушників, що проникли на об’єкт;

• відбиття нападу на об’єкт;

• участь у ліквідації пожеж, наслідків аварій;

• знешкодження злочинців, які захопили заручників;

• участь у територіальній обороні;

• забезпечення карантинних заходів;

• участь у ліквідації наслідків застосування зброї масового ураження;

• підтримання режиму надзвичайного стану;

• ліквідація диверсійно-розвідувальних груп.

МПЗ дій військ за надзвичайних умов спрямоване на підтримання у військовослужбовців високого морального духу, пильності, стійкості в подоланні труднощів, розвинення розумної iнiцiативи, сміливості, винахідливості та рішучості.

МПЗ підтримання режиму надзвичайного стану здійснюють у три етапи: перед початком служби, у ході виконання СБЗ, після закінчення дій.

Перед початком служби МПЗ дій військ повинно бути максимально оперативним з причини обмеженості у часі. Його мета:

• допомогти особовому складу усвідомити причини та необхідність введення режиму надзвичайного стану;

• роз’яснити військовослужбовцям вимоги Закону України “Про надзвичайний стан” та накази командирів;

• мобілізувати військовослужбовців на якісне виконання СБЗ.

У період підготовки до дій заступник командира з виховної роботи розробляє план морально-психологічного забезпечення дій підрозділу щодо підтримання режиму надзвичайного стану.

У плані вказують таке:

• підбір та інструктаж активу;

• розподіл активу за підрозділами або елементами бойового порядку;

• заходи з роз’яснення особовому складу особливостей обстановки, характеру та способів майбутніх дій, накопиченого у військах досвіду дій у подібних умовах, правил поведінки з місцевим населенням, дотримання пильності, військової таємниці, законності;

• заходи громадських організацій щодо мобiлiзацiї особового складу на успішне виконання завдань;

• організацію інформування про зміни в оперативній обстановці;

• заходи щодо профілактики та припинення можливих провокаційних чуток i панічних настроїв;

• використання технічних засобів виховного впливу;

• організацію взаємодії з місцевими органами влади;

• роз’яснювальну роботу серед місцевого населення.

У ході виконання СБЗ заходи МПЗ спрямовують на роз’яснення особовому складу:

• історичного значення для Українського народу здобутої незалежності та необхідності її захисту;

• державної важливості завдань з охорони об’єктів і громадського порядку, мети перебування військ у регіоні, де введений надзвичайний стан;

• необхідності високої морально-психологічної готовності до дій у екстремальних умовах;

• особливого значення вольових якостей, рішучості і сміливості, дисциплінованості, чіткої взаємодії і військового товариства, згуртованості;

• необхідності суворого дотримання законності та конституційних прав громадян;

• правил несення служби з урахуванням національних та соціально-етнічних особливостей місцевого населення.

У разі, якщо завдання виконують протягом декількох місяців, після стабілізації обстановки половина підрозділів може бути у резерві в постійній готовності до дій. З особовим складом цих підрозділів проводять планові заняття. Решта несе службу у вартах і військових нарядах.

Треба мати на увазі, що ставлення особового складу до служби погіршується пропорційно її тривалості, особливо коли вона має одноманітний, буденний характер.

Перший тиждень характеризується загостренням обстановки та оперативним реагуванням особового складу на зміни в службі. В цей час проявляється непідробна цікавість до інформації, місцевого населення, завдань, які виконують. Пізніше спостерігається звикання до служби, знижується пильність, організованість і дисципліна. Через три-чотири тижні притуплюється гострота сприйняття обстановки. Головними стають особисті переживання і мотиви, що негативно впливає на бойову готовність.

У частинах і підрозділах разом з такими традиційними формами виховної роботи, як інформування, бесіди, огляд преси, прослуховування і перегляд радіо- і телепередач можна активно проводити інформаційні години.

У тимчасових клубах і світлицях ведуть підшивки газет, оформлюють стенд “Новини дня”, проводять заняття, наприклад, з вивчення району перебування підрозділу або бесіди “Витоки нації”, “Етапи боротьби Українського народу за незалежність” та ін.

У тимчасових побутових приміщеннях рот оформлюють “Куточки правових знань” з матеріалами щодо правових основ діяльності підрозділу, відповідальності військовослужбовців за скоєння правопорушень. На будинках, у яких розташовується особовий склад, можна вивішувати державні прапори.

У цей період у кінотеатрах, будинках культури, проводять заходи з місцевим населенням із залученням баз кінопрокату та преси.

Населенню роз’яснюють причини введення надзвичайного стану, обов’язки і права особового складу, організують концерти солдатської художньої самодіяльності, надають допомогу в проведенні польових та господарських робіт. Тісна взаємодія з органами державної влади та підприємствами сприяє вирішенню побутових та службових проблем.

Найбільш дієвими формами МПЗ у цей період є оперативне доведення обстановки та досвіду, накопиченого під час служби, популяризація прикладів сміливих і рішучих дій військовослужбовців, короткі інструктування офіцерів, активу, безпосереднє спілкування командирів з військовослужбовцями у бойових порядках.

Значна увага повинна приділятись вихованню у особового складу пильності, формуванню стійкого імунітету до антиукраїнської пропаганди, чуток та образливих випадів на адресу військовослужбовців.

Ні на день не можна припиняти роботу щодо зміцнення дисципліни, організованості та порядку в підрозділах. Командири та їх заступники з виховної роботи можуть проводити збори військових колективів підрозділів, оперативно доводити випадки зниження пильності, нерішучих дій та їх наслідки.

На заняттях з гуманітарної підготовки, в ході виховних заходів, у оформленні стендів використовують агітаційно-пропагандистські матеріали, пам’ятки, витяги із Закону України “Про міліцію”, “Про внутрішні війська МВС України” та Кримінального кодексу України.

МПЗ СБЗ в цих умовах повинно бути конкретним і цілеспрямованим, проводитись з урахуванням індивідуальних особливостей окремих військовослужбовців.

Приклади мужніх і рішучих дій, шляхетних вчинків військовослужбовців висвітлюють у “блискавках”, фото- і радіогазетах.

У міру нормалізації загальної обстановки в районі виконання СБЗ, поступово набуває системного характеру гуманітарна підготовка, яку проводять методом інформаційної години. Тематику занять визначає старший орган виховної роботи. Вона охоплює найбільш актуальні питання. Теми розраховані для обговорення їх протягом 10 – 12 днів, що дозволяє реагувати на зміни оперативної обстановки і націлювати військовослужбовців на успішне виконання поставлених завдань. Окремі теми орієнтовані на розвинення глибокого розуміння важливості і необхідності виконання завдань, суворого дотримання вимог законів.

Для підтримання високої дієздатності особового складу в екстремальних умовах важливим напрямком МПЗ є зняття психологічної і фізичної втоми, подолання стресового стану, викликаного загибеллю людей, тяжкими травмами.

Після закінчення дiй з підтримання режиму надзвичайного стану заступник командира з виховної роботи доповідає командиру про проведені заходи МПЗ дій підрозділу, морально-психологічний стан i військову дисципліну особового складу, приклади героїзму, мужності та відваги військовослужбовців, а також свої висновки i пропозиції. Також він організує з активом розбір проведених заходів, прикладів позитивних дій підрозділів, військових нарядів, визначає недоліки i шляхи їх усунення, готує матеріали на заохочення військовослужбовців, що відзначилися.

Таким чином, вміло організоване МПЗ є важливою умовою успішного виконання СБЗ з підтримання режиму надзвичайного стану.