Тема 5. Виробничі ресурси підприємства

5.1. Персонал

5.2. Основні засоби

5.3. Оборотні засоби

5.1. Персонал

Персонал підприємства - це сукупність працівників, що входять у його обліковий (особовий, списковий) склад. Усі працівники підприємства поділяються на дві групи:

• промислово-виробничий персонал, зайнятий виробництвом і його обслуговуванням; 

• непромисловий персонал, зайнятий в основному в сфері соціальної діяльності підприємства. 

За характером функцій, що виконуються, промислово-виробничий персонал (ПВП) підрозділяється на чотири категорії:

• робітники — це працівники, безпосередньо зайняті виробництвом продукції, ремонтом, переміщенням вантажів тощо. До них також відносяться прибиральниці, двірники, гардеробники, охоронці. У залежності від характеру участі у виробничому процесі робітники, у свою чергу, поділяються на основних (виробляють продукцію) і допоміжних (обслуговують технологічний процес). 

• керівники — працівники, що займають посади керівників підприємств і їхніх структурних підрозділів (функціональних служб), а також їхні заступники.

• спеціалісти (фахівці) — працівники, що виконують інженерно-технічні, економічні й інші функції. До них відносяться інженери, економісти, бухгалтери, соціологи, юрисконсульти, нормувальники, техніки й ін.

• службовці (технічні виконавці) - працівники, що здійснюють підготовку й оформлення документів, господарське обслуговування (діловоди, секретарі-друкарки, табельники, креслярі, копіювальниці, архіваріуси, агенти й ін.).

Співвідношення працівників за окремими категоріями характеризує структуру персоналу підприємства. 

Якісними характеристиками кожного працівника підприємства є:

• професія (визначений вид діяльності (занять) людини, обумовлений сукупністю знань і трудових навичок, придбаних у результаті спеціального навчання);

• спеціальність (вид діяльності в рамках тієї чи іншої професії, що має специфічні особливості та потребує від працівників додаткових спеціальних знань і навичок (наприклад: економіст-бухгалтер, економіст-фінансист у рамках професії економіста; слюсар-монтажник, слюсар-сантехник у рамках робочої професії слюсаря).

• кваліфікація (ступінь і вид професійної підготовки працівника, наявність у нього знань, уміння та навичок, необхідних для виконання роботи чи функцій визначеної складності, які відображаються в кваліфікаційних (тарифних) розрядах (для робітників) і категоріях (для спеціалістів).

Для кількісної характеристики працівників підприємства використовується ціла система показників, основними з яких є:

• облікова чи спискова чисельність (кількість працівників спискового складу на визначену дату з обліком прийнятих і вибулих за цей день працівників);

• явкова чисельність включає лише тих працівників підприємства, що з'явилися на роботу.

Для визначення чисельності працівників за визначений період використовується показник середньоспискова чисельності. Середньоспискова чисельність працівників за місяць (середньомісячна) визначається як частка від ділення суми всіх облікових даних за кожний день на календарне число днів у місяці. При цьому у вихідні та святкові дні приймається облікова чисельність працівників за останній робочий день. Середньоспискова чисельність працівників за квартал (рік) визначається шляхом підсумовування середньомісячної чисельності працівників за всі місяці роботи підприємства в кварталі (року) і ділення отриманої суми на 3 (12).

Рух (оборот) працівників на підприємстві характеризують наступні показники: 

• коефіцієнт обороту по прийому (відношення чисельності всіх прийнятих працівників за даний період до їх середньоспискової чисельності за той же період); 

• коефіцієнт обороту по вибуттю (відношення усіх вибулих працівників до їх середньоспискової чисельності);

• коефіцієнт плинності (відношення вибулих працівників із підприємства з неповажних причин (з ініціативи працівника, через прогули і ін.) до їх середньоспискової чисельності).