11.3.Питання для самопідготовки і самоконтролю знань

1. Професійні учасники фондового ринку та завдання їх діяльності.

2. Структура і зміст фінансових послуг на ринку цінних паперів.

3. Пайові, боргові та похідні цінні папери.

4. Андеррайтинг, його зміст і цілі.

5. Діяльність з управління активами інституційних інвесторів.

6. Депозитарні послуги.

7. Біржові та позабіржові операції з цінними паперами.

8. Фондові індекси.

9. Теорії портфельного інвестування

10. Ощадні та інвестиційні сертифікати.

11. Ринок муніципальних цінних паперів: особливості становлення та функціонування.

12. Показники, що характеризують якість акцій.

13. Показники, що характеризують якість облігацій.

14. Індекси українського фондового ринку.

15. Управління портфелем цінних паперів.

11.4.Тематика індивідуальних навчально-дослідних завдань

1. Професійна діяльність на фондовому ринку, її види.

2. Засади та принципи діяльності торговців цінними паперами.

3. Фінансові послуги з розміщення цінних паперів на ринку.

4. Брокерська діяльність на фондовому ринку.

5. Спільне інвестування як вид фінансової послуги.

6. Управління активами інституційних інвесторів.

7. Практика та проблеми діяльності торговців цінними паперами в Україні.

8. Фінансові послуги компаній з управління активами.

9. Роль казначейських цінних паперів в управлінні державним бюджетом.

10. Проблеми становлення ринку муніципальних цінних паперів.

Література: 1 - 5; 6; 7; 8; 9; 10; 11; 12 - 15; 16; 17; 18; 19; 20 - 23.

Тема 12. Фінансові послуги з перейняття ризику

12.1. Методичні поради до вивчення теми

Фінансові ризики – це ризики, пов’язані з ймовірністю зазнати збитків при проведенні будь-яких операцій у фінансово-кредитній і біржовій сферах. Фінансові ризики можуть бути пов’язані з купівельною спроможністю грошей (інфляційні, валютні ризики, ризики ліквідності) або з інвестиційною діяльністю (ризики зниження доходності, втраченої вигоди, прямих фінансових втрат). В залежності від характеру прояву виділяють ризики процентні, кредитні, біржові, а також ризик банкрутства.

Основними методами зниження ступеня ризиків на ринку фінансових послуг є страхування ризиків; хеджування; диверсифікація; формування резервів .

Специфічні види страхових послуг надаються спеціалізованими страховими компаніями. Зміст їх діяльності полягає в перейнятті ризику конкретного суб’єкта ринку. Існують два сегменти страхового ринку: ринок страхових послуг, що надаються спеціалізованими фінансовими установами; ринок послуг з хеджування, які надаються неспеціалізованими оферентами.

В межах ринку страхових послуг, які надаються спеціалізованими страховими організаціями, окрім загальної класифікації видів страхування, виділяють такі їх види, які безпосередньо пов`язані з ринком фінансових послуг. До них належать види страхування, які (рис.12.1):

Рис. 12.1. Фінансові послуги спеціалізованих страхових компаній.

До неспеціалізованих посередників відносяться всі інші види фінансових посередників. Їх послуги також поділяють на 2 групи (рис.12.2):

Рис. 12.2.Послуги з перейняття ризику неспеціалізованих фінансових посередників.

Існують дві групи методів хеджування: двосторонні методи хеджування та односторонні. Двосторонні методи хеджування ризику здійснюються безпосередньо сторонами фінансової угоди. Обидві сторони контракту узгоджують в контракті умови взаємного захисту від ризику. Вони полягають у формуванні сукупності валютних і фінансових умов конкретної угоди. В договорі оговорюються валютні та цінові ризики. Умовами двосторонніх методів хеджування ризику є: визначення виду, засобу, валюти платежу і форми розрахунку за контрактом; погодження ціни за контрактом; визначення конкретних валютних та кредитних застережень.

Система односторонніх методів хеджування ризику передбачає, що одна із сторін без погодження з іншою та можливо без повідомлення іншої самостійно здійснює угоди з третіми особами, спрямовані на хеджування власних ризиків. Односторонні методи хеджування використовуються стороною угоди за послугами, які надаються оферентами на відповідних сегментах ринку фінансових послуг: використання послуг спеціалізованих страховиків; укладання строкових угод – придбання похідних цінних паперів за допомогою яких хеджується відкрита позиція по основній угоді. До специфічних послуг відносяться: надання фінансових гарантій; акцептне та авальне кредитування; факторинг; форфейтинг. На вибір послуги впливає її вартість для споживача, яка залежить від платежів на користь посередника та порядку розрахунків з ним.

Фінансові інструменти з перейняття ризику поділяють на фінансові інструменти на сегменті страхування – договори страхування (страх поліси) та фінансові інструменти хеджування (коли перейняття ризику відбувається за рахунок надання послуг фінансовими посередниками, які не є страховими компаніями) – гарантії; аваль векселів; факторинг; форфейтинг; форвард (своп); опціони, ф’ючерси.

Фінансові послуги з перейняття ризику здійснюються шляхом:

• укладання строкових угод по страхуванню та перестрахуванню;

• придбання похідних цінних паперів (ф`ючерсів, форвардів);

• проведення складних операцій типу СВОП, арбітражних операцій (компенсаційного характеру);

• надання специфічних послуг на грошовому та кредитному. ринках (надання фінансових гарантій; акцептне та авальне кредитування; факторинг; форфейтинг).

Особливістю цієї категорії послуг є те, що вони ніколи не надаються окремо від базової фінансової послуги на відповідному сегменті ринку.