Методичні рекомендації до самостійного вивчення теми

Дана тема носить загальнотеоретичний характер, і є центральною для формування правильної уяви про зміст всього курсу.

В процесі вивчення теми студент повинен зрозуміти, що еко­но­мічний аналіз виникає як самостійна наука, з одного боку, у відповідь на потреби практики, з іншого – внаслідок диференціації економічних наук. Одночасно, економічний аналіз є результатом синтезу ряду спе­ціальних та галузевих наук і зберігає з ними зв’язок. Характеризуючи зв’язок економічного аналізу з іншими науковими дисциплінами, необхідно конкретизувати, як саме цей зв’язок проявляється (тобто чи виступає дана наука як теоретична, методологічна або інформаційна база для проведення економічного аналізу) і яким чином економічний аналіз впливає на розвиток суміжних з ним наук.

При вивченні питання щодо предмета економічного аналізу, необ­хідно враховувати те, що сутність предмета залишається незмінною, в той час, коли його визначення конкретизувалося, поглиблювалося та розширювалося з розвитком самої науки. Для розуміння суті полеміки і набуття навичок наукової дискусії студенту пропонується ознайо­митись з різними точками зору на предмет економічного аналізу.

Наукова дисципліна вважається самостійною наукою, якщо вона має власний предмет дослідження. Тому студенту рекомендується виявити принципові відмінності у визначеннях предмета споріднених економічних дисциплін.

Вивчаючи зміст та завдання економічного аналізу, слід звернути увагу на те, як змінюються пріоритети економічного аналізу в процесі становлення ринкових відносин, які у зв’язку з цим виникають зміни в теорії та практиці економічного аналізу.

Для більш повної уяви про еволюцію поглядів на предмет еконо­мічного аналізу студенту рекомендується ознайомитись з історією виникнення та становлення економічного аналізу як науки, звернувши увагу на те, які розділи та види економічного аналізу на конкретних історичних етапах вважались найбільш важливими, який внесок у формування наукового економічного аналізу зробили вітчизняні вчені.

[Вгору] [Вниз]

Тема 1.2. Метод і методичні прийоми економічного аналізу

З даної теми планується лекція і два практичних заняття. Отже знач­ну частину питань студенти розглядатимуть аудиторно.

Підсумком вивчення теми є планова контрольна робота.

Питання для самостійної підготовки та обговорення на практичних заняттях

Заняття 1

1. Поняття методології, методу і методики. Загальнонаукові методи до­слідження.

2. Сутність методу економічного аналізу.

3. Класифікація способів і прийомів аналізу.

4. Порівняння як найбільш поширений спосіб аналізу. Види порів­нянь. Умови порівнянності даних.

5. Використання прийому групувань в економічному аналізі. Побу­до­ва аналітичних таблиць.

6. Графічний метод в економічному аналізі.

Заняття 2

1. Види факторних залежностей. Типи кінцевих факторних систем.

2. Елімінування як основа традиційних прийомів факторного аналізу. Особливості застосування способу елімінування для різних типів факторних систем.

3. Інтегральний метод виміру впливу окремих факторів: його суть, умови застосування, переваги і недоліки.

4. Прийоми детермінованого моделювання.

Теми рефератів

1. Основні закони і принципи діалектики і їх втілення у процеси здій­снення економічного аналізу.

2. Застосування евристичних (психологічних) прийомів дослідження в економічному аналізі.

3. Сфера застосування та особливості використання економіко-ма­тематичних методів в економічному аналізі.

Література: 1; 2; 3; 5; 6; 8; 15; 18; 21.

Термінологічний словник

Метод – спосіб діяльності для досягнення мети, шлях за допо­мо­гою якого наука вивчає свій предмет.

Метод економічного аналізу – спосіб дослідження і пізнання економічних явищ, що відбуваються на підприємстві, в об’єднанні, галузі.

Методологія економічного аналізу – більш загальне поняття, крім методу містить знання про формування економічного явища, його структурні зв’язки, шляхи подальшого розвитку і т. д.

Методика економічного аналізу – сукупність конкретних прийо­мів і способів, що застосовуються в процесі економічного аналізу в заздалегідь визначеній послідовності для досягнення визначеної мети.

Стохастична залежність (кореляційна, неповна) – залежність, при якій кожній системі факторних ознак відповідає певна множина зна­чень результативної ознаки. Значення результативного показника ви­значається не однозначно, а як усереднена тенденція з певним сту­пенем ймовірності.

Функціональна залежність (детермінована, повна) – залежність, при якій кожній системі факторних ознак відповідає строго визначене значення результативної ознаки.

Адитивна залежність – тип функціональної залежності, при якій результативний показник визначається як алгебраїчна сума факторних показників.

Мультиплікативна залежність – тип функціональної залежності, при якій результативний показник визначається як добуток факторних показників.

Кратна залежність – тип функціональної залежності, при якій ре­зультативний показник визначається як частка від ділення факторних показників.

Змішана залежність – тип функціональної залежності, при якій результативний показник визначається як різні комбінації адитивного, мультиплікативного або кратного типу.

Елімінування – логічний прийом, при якому значення всіх фак­тор­них показників, крім одного, досліджуваного, фіксуються на одному і тому ж рівні для нейтралізації їх впливу на зміну результативного показника. В економічних розрахунках елімінування здійснюється за методикою Пааше: значення кількісних по відношенню до досліджу­ваного показників фіксуються на рівні звітного періоду, а значення якіс­них – на рівні базисного.