Тема 2.7.Аналіз витрат на виробництво, собівартості і реалізації продукції

З даної теми планується одна лекція і одне практичне заняття, отже найважливіші питання теми студенти розглянуть аудиторно. Під­сум­ком вивчення теми є самостійна домашня робота за індивідуальними варіантами.

Питання для самостійної підготовки та обговорення на практичних заняттях

1. Значення та завдання аналізу витрат на виробництво. Інфор­ма­цій­не забезпечення аналізу витрат на виробництво.

2. Загальна схема формування витрат підприємства та їх аналізу. Кла­сифікація видів витрат.

3. Загальна оцінка витрат за економічними елементами та статтями калькуляції.

4. Аналіз витрат на одну гривню товарної продукції. Фактори зміни рівня витрат на одну гривню товарної продукції.

5. Зведений підрахунок резервів зниження собівартості продукції.

6. Аналіз реалізації продукції за обсягом, номенклатурою, строками, покупцями.

Теми рефератів

1. Сутність та методи оперативного аналізу витрат на виробництво та збут продукції.

2. Методика аналізу прямих матеріальних витрат і трудових витрат.

3. Факторний аналіз витрат обігу.

Література: 1; 2; 3; 4; 5; 6; 8; 9; 10; 11; 14; 20.

Термінологічний словник

Собівартість – виробничі витрати (матеріальні і нематеріальні) на виробництво всієї виробленої або реалізованої продукції.

Матеріальні витрати – вартість спожитих у процесі виробництва засобів виробництва (сировини, матеріалів, палива, енергії, тощо, зно­шен­ня основних засобів).

Нематеріальні витрати – витрати, пов’язані з використанням жи­вої праці (заробітна плата з відрахуваннями на соціальні заходи та добові за відрядженнями).

Порівнянна продукція– це продукція, що вироблялася протягом всього аналізованого періоду (в минулі роки і в звітному році).

Методичні рекомендації до самостійного вивчення теми

Вивчення даної теми має відбуватися у наступній послідовності:

1. спочатку студенту рекомендується визначити об’єкти аналізу вит­рат на виробництво, собівартості і реалізації продукції та роз­гля­нути його завдання;

2. наступним етапом роботи є ознайомлення із бухгалтерськими, пла­новими документами, законодавчими та нормативними актами, що складають інформаційну базу аналізу. Обов’язковому вив­чен­ню підлягають положення (стандарти) бухгалтерського обліку № 16 «Витрати» і № 9 «Запаси»;

3. на основі отриманої інформації студент повинен визначити за­галь­ну схему формування витрат підприємства та провести їх класи­фікацію;

4. виконання аналітичних розрахунків здійснюється поетапно за на­ве­деною схемою (рис. 1).

Особливу увагу слід приділити аналізу собівартості продукції, при проведенні якого виділяють наступні етапи:

1. Аналіз узагальнюючих показників собівартості продукції:

• собівартість одиниці продукції;

• виконання плану зниження собівартості порівняної продукції;

• витрати на 1 грн. товарної продукції.

Рівень витрат на 1 грн товарної продукції розраховується як відно­шення загальної суми витрат на виробництво продукції () до вартості цієї ж продукції в оптових цінах підприємства (). Для проведення факторного аналізу показника рівня витрат розраховують наступні показники:

Рис. 1. Загальна модель економічного аналізу витрат підприємства за видами діяльності

• плановий рівень витрат:

• фактичний рівень витрат:

за планом в перерахунку на фактичний випуск та асортимент продукції:

• фактично в оптових цінах, прийнятих у плані:

Визначення зміни рівня витрат під впливом факторів проводиться за наступними формулами:

• за рахунок відхилення фактичних цін від планових:

• абсолютна зміна рівня витрат:

• відносна зміна рівня витрат:

• за рахунок відхилення собівартості одиниці продукції:

• абсолютна зміна рівня витрат: Δ hz = h² – h¢;

• відносна зміна рівня витрат:

• за рахунок зрушень у структурі товарної продукції:

• абсолютна зміна рівня витрат: Δ hq = h¢ – hпл;

• відносна зміна рівня витрат:

Перевірка здійснюється шляхом співставлення загального відхи­лен­ня фактичного рівня витрат від планового із сукупною величиною відхилення за рахунок впливу окремих факторів:

• в абсолютному вираженні: Δh = h1 – hпл = Δ hр + Δ hz + Δ hq;

• у відносному вираженні:

2. Аналіз собівартості продукції за елементами витрат полягає у визначенні в загальній сумі витрат питомої ваги витрат, пов’я­заних з використанням засобів праці, предметів праці та трудових факторів виробництва. У відповідності до частки названих еле­ментів витрат характер виробництва може бути визначений як фондомісткий, матеріаломісткий або трудомісткий.

3. Аналіз собівартості продукції за статтями калькуляції перед­бачає визначення економії (перевитрат) по кожній статті та розрахунок впливу величини такої економії на загальне відхилення фактичної собівартості від планової (у відсотках). Для розрахунку використовується формула:

де – відхилення за окремими статтями витрат;

–загальна сума планової собівартості фактично випущеної продукції.

4. Аналіз нормативної бази формування витрат на виробництво;

5. Аналіз собівартості продукції на рівні внутрішньовиробничих під­розділів підприємства;

6. Аналіз резервів зниження собівартості продукції, їх вплив на кін­цеві фінансові результати.

При аналізі обсягу реалізованої продукції слід мати на увазі, що виконання плану реалізації продукції оцінюється за двома показ­ни­ками:

• по загальному обсягу реалізації продукції;

• по обсягу реалізації з урахуванням виконання зобов’язань за поставками (РП _{з урах. зобов.}). Для цього використовують наступну формулу:

РП_{з урах. зобов.} = РП_пл. – сума недопоставленої продукції (наростаючим підсумком з початку року) + сума заповнення недопоставки (на­рос­таючим підсумком з початку року),

де РП_пл – обсяг реалізації продукції за планом.

Для аналізу впливу факторів на обсяг реалізованої продукції ви­ко­ристовуються наступні моделі факторного взаємозв’язку, побудовані з використанням статистичних показників:

1. Формула балансу реалізованої продукції (адитивна залежність):

де – обсяг реалізованої продукції;

–обсяг товарної продукції;

–залишки готової продукції, відповідно, на кінець та по­ча­ток звітного періоду;

–залишки відвантаженої, але неоплаченої продукції, від­по­відно, на кінець та початок звітного періоду.

2. Оцінка впливу факторів на обсяг реалізованої продукції про­водиться також з використанням мультиплікативних моделей взаємозв’язку. Наведемо приклад:

,

де – обсяг реалізованої продукції;

–валовий оборот продукції;

–валова продукція;

–товарна продукція;

–відвантажена продукція;

–реалізована продукція;

К_{вир. ком.} – коефіцієнт виробничого комбінування;

К_Т – коефіцієнт товарності;

К_В – коефіцієнт відвантаження;

К_Р – коефіцієнт реалізації.