Тема 2.3. Аналіз виробництва продукції, робіт, послуг

З даної теми планується одна лекція і одне практичне заняття, отже найважливіші питання теми студенти розглянуть аудиторно. Підсум­ком вивчення теми є самостійна домашня робота за індивідуальними варіантами.

Питання для самостійної підготовки і обговорення на практичному занятті

1. Значення та завдання аналізу виробництва продукції, робіт та послуг. Інформаційна база аналізу обсягу виробництва

2. Система показників, що характеризують обсяг виробництва про­дукції. Аналіз динаміки виробництва продукції. Оцінка рівня спе­ціалізації і кооперування виробництва.

3. Прийоми оцінки виконання виробничої програми за номен­кла­ту­рою та асортиментом продукції.

4. Аналіз рівномірності та ритмічності випуску продукції.

5. Узагальнюючі, індивідуальні та непрямі (опосередковані) показ­ники якості продукції. Аналіз виробничого браку.

6. Оцінка резервів збільшення випуску продукції.

Теми рефератів

1. Аналіз впливу екстенсивних та інтенсивних факторів на обсяг ви­робництва продукції.

2. Особливості аналізу виробництва продукції на підприємствах спо­живчої кооперації.

Література: 1; 2; 3; 4; 5; 6; 8; 11; 12; 16; 20.

Термінологічний словник

Валовий виробничий оборот (ВВО) – це загальна вартість про­дук­ції, виробленої у звітному періоді всіма промисловими цехами під­приємства, незалежно від її подальшого використання

Внутрішньозаводський оборот – це вартість напівфабрикатів влас­ного виробництва, спожитих у звітному періоді.

Валова продукція (ВП) обчислюється як різниця між ВВО та внут­рішньозаводським оборотом.

Товарна продукція (ТП) – це продукція, призначена для реалізації на сторону в звітному періоді. Її можна визначити відніманням від валової продукції зміни залишків напівфабрикатів на складах, зміни залишків незавершеного виробництва та вартості давальницької сировини (ДС).

Вироблена продукція, відображувана в статистичній звітності, за своїм складом відповідає показникові валової продукції, але не вклю­чає давальницької сировини;

Реалізована продукція (РП) – це відвантажена продукція, гроші за яку надійшли до підприємства у звітному періоді. За складом вона відповідає відвантаженій продукції, але кількісно відрізняється від неї на зміну залишків відвантаженої, але не оплаченої продукції.

Номенклатура – перелік найменувань продукції.

Асортимент – перелік найменувань продукції із зазначенням кіль­кості по кожному з них.

Рівномірність – це випуск продукції рівними частинами за рівні проміжки часу.

Ритмічність – це випуск продукції у суворій відповідності до пла­нового завдання.

Методичні рекомендації до самостійного вивчення теми

При вивчені даної теми студент повинен перш за все чітко роз­різ­няти систему показників, що характеризують обсяг продукції, зав­дання та послідовність проведення аналізу.

Вивчення теми починають з усвідомлення ролі виробництва про­дукції у формуванні прибутку, рентабельності, платоспроможності та конкурентоспроможності підприємства в ринковому середовищі.

Динаміка обсягів виробництва повинна оцінюватись за системою показників (натуральних, умовно-натуральних, вартісних у діючих та порівняних цінах), що дозволить дати більш реальну оцінку діяльності підприємства.

Випуск продукції оцінюється також за номенклатурою та асор­ти­ментом. Оцінка виконання плану по асортименту може здійснюватись побудовою узагальнюючого показника способами:

• найменшого проценту (з числа позицій, по яких план недови­ко­наний);

• за питомою вагою виробів, по яких план не виконаний;

• середнього проценту (у залік виконання плану по асортименту приймається фактичний обсяг виробництва по кожній позиції, але не більше запланованого).

Склад продукції вивчається в залежності від часу освоєння її на виробництві, за видами, за призначенням, за категоріями якості, за відповідністю спеціалізації виробництва, за використаними матері­аль­ними ресурсами. Структурні зрушення у складі продукції впливають на її трудомісткість, собівартість, рентабельність.

Аналіз рівномірності і ритмічності виробництва ускладнюється тим, що в ряді підручників ці поняття чітко не визначені і часто взаємопідмінюються, що призводить до некоректного розрахунку оці­ночних показників та невірності їх інтерпретації.

Рівномірність може оцінюватись:

• за питомою вагою обсягу виробництва за окремі проміжки часу у загальному обсязі виробництва за період;

• за допомогою коефіцієнта варіації:

де – коефіцієнт рівномірності;

–коефіцієнт варіації;

–середньоквадратичне відхилення;

х– обсяг виробництва за конкретний проміжок часу;

–середній обсяг виробництва за проміжок часу (квартал, місяць тощо);

n– число проміжків часу в періоді.

Показниками ритмічності можуть бути:

• частота виконання планових завдань;

• коефіцієнт ритмічності, який може бути розрахований методом заліку (аналогічно до коефіцієнта асортиментності) або через коефі­цієнт варіації.

При розрахунку коефіцієнта ритмічності як різниці між 100 % і коефіцієнтом варіації середньоквадратичне відхилення розраховується як зважене:

де х – ступінь виконання плану за окремий проміжок часу;

–не розраховується а приймається на рівні, що відповідає рит­міч­ній роботі, тобто за 100 % (або за 1, якщо ступінь виконання плану розраховано у вигляді коефіцієнта);

f – обсяг випуску продукції за планом;

– числа аритмічності.

Значення аналізу якості продукції полягає в тому, що підвищення якості дозволяє збільшити вартісний обсяг виробництва без збіль­шен­ня його фізичного обсягу. Студенту необхідно: усвідомити зміст уза­гальнюючих, індивідуальних та непрямих показників, за якими оці­ню­ється якість виробництва; вміти розраховувати основні узагальнюючі показники сортності однорідної продукції – середній сорт (як середню арифметичну зважену), коефіцієнт сортності (як відношення вартості всієї різносортної продукції до вартості цієї ж продукції, взятої за цінами першого сорту), засвоїти порядок розрахунку суми додат­ко­вого обсягу (втрат) продукції за рахунок змін її якості.