Завдання і тести для контролю знань Запитання

1. Поняття захисту права інтелектуальної власності та предмет захисту.

2. Назвіть форми та способи захисту прав.

3. Сутність адміністративного порядку захисту прав.

4. Види адміністративної відповідальності за порушення прав.

5. Поняття судового порядку захисту.

Тести

1 Рівень

1. Суб’єктами права на захист є передусім самі автори резуль­татів інтелектуальної діяльності, власники права на ці результати та комерційні позначення, а також спадкоємці та інші право­наступники:

1. так;

2. ні.

2. Розрізняють юрисдикційну і неюрисдикційну форми захисту пра­ва інтелектуальної власності:

1. так;

2. ні.

3. Юрисдикційна форма – захист прав на об’єкти інтелектуальної власності здійснюється у судовому порядку:

1. так;

2. ні.

4. Основна мета цивільно-правової відповідальності - не покарання за недотримання встановленого правопорядку, а відшкодування заподіяної шкоди:

1. так;

2. ні.

5. Відповідно до закону потерпілий може звернутися за захистом свого порушеного права та інтересів до певного органу державного управління, вищого органу відповідача або Антимонопольного комі­тету України:

1. так;

2. ні.

2 Рівень

1. Впровадження у виробництво або облік при плануванні або про­вадженні господарської діяльності неправомірно отриманих відомос­тей, які становлять відповідно до законодавства України комерційну таємницю – це:

1. неправомірне збирання;

2. неправомірне розголошення;

3. неправомірне використання;

4. неправомірне впровадження.

2. Отримання протиправним шляхом відомостей, які відповідно до законодавства України становлять комерційну таємницю, якщо це заподіяло або могло заподіяти шкоду суб’єктові господарської діяльності, називається:

1. неправомірне використання;

2. неправомірне застосування;

3. неправомірне збирання;

4. неправомірне розголошення.

3. Ознайомлення іншої особи з відомостями, що становлять ко­мерційну таємницю, особою, якій ці відомості було довірено в уста­новленому порядку або стали їй відомі у зв’язку з виконанням служ­бових обов’язків, якщо це заподіяло або могло заподіяти шкоду суб’єктові господарської діяльності, називається:

1. неправомірне розголошення;

2. неправомірне застосування;

3. неправомірне збирання;

4. неправомірне використання.

4. В Україні розрізняють форми захисту прав інтелектуальної власності:

1. юрисдикційну та неюрисдикційну;

2. правомірну та неправомірну;

3. загальну та адміністративну;

4. індивідуальну та загальну.

5. Форма захисту права, коли особа, права якої порушено, звертається за захистом до державних органів називається:

1. юрисдикційна;

2. неюрисдикційна;

3. судова;

4. адміністративна.

6. Форма захисту прав, при якай захист здійснюється у судовому порядку, називається:

1. спеціальна;

2. загальна;

3. адміністративна;

4. кримінальна.

7. Форма захисту прав, коли дії юридичних і фізичних осіб щодо захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності здійснюються самостійно, називається:

1. юрисдикційна;

2. неюрисдикційна;

3. судова;

4. кримінальна.

8. Форма захисту прав у випадку, коли розгляд та вирішення спорів здійснюється органами державного управління, називається:

1. судова;

2. адміністративна;

3. кримінальна;

4. цивільно-правова.

9. Способи захисту, які являють собою передбачені законом мате­ріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких здійснюється визнання або відновлення порушених чи оскаржуваних прав та інтересів авторів об’єктів інтелектуальної власності або власників прав на них, припинення порушень, а також майновий вплив на порушників:

1. карно-правові;

2. цивільно-правові;

3. кримінально-правові;

4. адміністративні.

10. Захист прав інтелектуальної власності в адміністративному порядку здійснює:

1. Міністерство внутрішніх справ;

2. Антимонопольний комітет України;

3. Державний комітет України з питань технічного регу­лювання та споживчої політики;

4. Міністерство освіти і науки.

11. Контроль за незаконним виробництвом та реалізацією контра­фактної продукції на території України здійснюється:

1. Антимонопольним комітетом України;

2. Міністерством внутрішніх справ;

3. Державною податковою службою України;

4. Державним комітетом України з питань технічного регулю­вання та споживчої політики.

12. У чинному законодавстві адміністративний порядок захисту прав передбачає:

1. позбавлення волі;

2. накладення штрафів;

3. виправні роботи;

4. конфіскацію власності.

13. Особи, права яких порушені діями, визначеними чинним зако­нодавством як недобросовісна конкуренція, можуть звернутися до Антимонопольного комітету України із заявою про захист своїх прав протягом:

1. 3 місяців;

2. 4 місяців;

3. 6 місяців;

4. 1 року.

14. При виявленні факту порушення своїх прав правовласник передусім повинен звернутися до:

1. третейського суду;

2. верховного суду;

3. до конкурента;

4. юриста.

15. У результаті виявлення порушення своїх прав, правовласник повинен відправити порушнику:

1. повідомлення;

2. ліцензію;

3. лист;

4. виклик до суду.