- •[До змісту] [Попереднє] [Наступне]
- •2. Поняття та види творчості
- •Запитання і тести для контролю знань Запитання
- •1 Рівень
- •2 Рівень
- •Завдання для самостійної роботи
- •Міжнародні договори і конвенції у системі інтелектуальної власності
- •Питання для підготовки
- •Міжнародні договори і конвенції у системі інтелектуальної власності
- •Норми, відображені в Конституції та кодексах України
- •Норми загального законодавства України
- •Спеціальні закони, які стосуються об’єктів інтелектуальної власності
- •Відомчі нормативно-правові акти
- •Запитання і тести для контролю знань Запитання
- •1 Рівень
- •2 Рівень
- •Завдання для самостійної роботи
- •2. Об’єкти та суб’єкти патентного права
- •3. Поняття та ознаки винаходу і корисної моделі
- •4. Поняття та ознаки промислового зразка
- •5. Патент як форма охорони об’єктів промислової власності. Зміст патентних прав
- •Запитання і тести для контролю знань Запитання
- •1 Рівень
- •2 Рівень
- •Завдання для самостійної роботи
- •2. Поняття і види зазначення походження товару
- •3. Правова охорона фірмового найменування
- •4. Свідоцтво як форма охорони засобів індивідуалізації
- •Питання для підготовки
- •Питання для самоконтролю
- •2 Рівень
- •[До змісту] [Попереднє] [Наступне]
- •2. Сутність правової охорони об’єктів промислової власності
- •3. Оформлення прав на винахід (корисну модель)
- •4. Особливості оформлення прав на промисловий зразок
- •5. Заявка на знак для товарів і послуг
- •Заняття 3. Складання заявок на об’єкти промислової власності.
- •Питання для підготовки
- •Запитання і тести для контролю знань Запитання
- •1 Рівень
- •2 Рівень
- •Завдання для самостійної роботи
- •[До змісту] [Попереднє] [Наступне]
- •2. Порядок проведення формальної експертизи для об’єктів промислової власності
- •3. Порядок проведення кваліфікаційної експертизи
- •4. Експертиза міжнародної заявки
- •Питання для перевірки
- •Запитання і тести для контролю знань Запитання
- •1 Рівень
- •2 Рівень
- •Завдання для самостійної роботи
- •2. Поняття, об’єкти та суб’єкти суміжних права
- •3. Охорона авторського і суміжних прав
- •4. Права й обов’язки, що надаються учасникам авторсько-правових відносин
- •Запитання і тести для контролю знань Запитання
- •1 Рівень
- •2 Рівень
- •Завдання для самостійної роботи
- •2. Етапи оцінки інтелектуальної власності
- •Порівняльна характеристика підходів до оцінки інтелектуальної власності
- •Зв’язок між підходами і методами
- •3. Поняття ліцензії та ціна ліцензії. Види ліцензійних платежів
- •Питання для підготовки
- •Питання для самоконтролю
- •Запитання і тести для контролю знань Запитання
- •1 Рівень
- •2 Рівень
- •Завдання для самостійної роботи
- •2. Поняття ліцензійного договору
- •Питання для підготовки
- •Запитання і тести для контролю знань Запитання
- •1 Рівень
- •2 Рівень
- •Завдання для самостійної роботи
- •2. Адміністративний порядок захисту прав інтелектуальної власності
- •3. Судовий порядок захисту інтелектуальної власності
- •Завдання і тести для контролю знань Запитання
- •1 Рівень
- •2 Рівень
- •Завдання для самостійної роботи
- •[До змісту] [Попереднє] [Наступне] питання для модульної роботи з дисципліни «Патентознавство» Змістовий модуль 1. Поняття та ознаки об’єктів інтелектуальної власності
- •Змістовий модуль 2 Правова охорона об’єктів інтелектуальної власності, їх використання та захист прав
2. Поняття ліцензійного договору
Розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності здійснюється на підставі таких договорів:
ліцензія на використання об’єкта права інтелектуальної власності;
ліцензійний договір;
договір про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності;
договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності;
інший договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.
Договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності укладається у письмовій формі.
Особа, яка має виключне право дозволяти використання об’єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об’єкта в певній обмеженій сфері (ліцензію).
Ліцензійний договір – договір, за яким одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об’єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог Цивільного Кодексу та іншого закону. Від звичайної угоди купівлі-продажу відрізняється тим, що продається або купується нематеріальний об’єкт. З моменту продажу ліцензії власник охоронного документу на об’єкт промислової власності, який продає ліцензію, стає ліцензіаром, а особа, яка придбала ліцензію – ліцензіатом. Ліцензіар отримує право на використання ліцензії лише на обумовленій ліцензійним договором території та на певний термін.
Суб’єктами ліцензійного договору виступають ліцензіат (покупець) та ліцензіар (продавець).
Ліцензійний договір має таку структуру:
преамбула (сторони договору: повне найменування та юридична адреса – для юридичної особи; прізвище, ім’я, по батькові та адреса – для фізичної особи; номер охоронного документа);
предмет ліцензійного договору;
вимоги щодо якості продукції, форс-мажорні обставини, умова про збереження конфіденційності;
права й обов’язки ліцензіара і ліцензіата відповідальність, гарантії та обмеження в ліцензійному договорі.
Предметом ліцензійного договору може бути як запатентоване, так і не запатентоване технічне рішення. Крім того предметом може бути об’єкт, на який охоронний документ ще не отримано, хоча заявку на його одержання вже було подано.
Преамбула має містити чітку і докладну інформацію про сторони договору: повне найменування та юридична адреса особи; прізвище, ім’я, по батькові та адреса – для фізичної особи; номер охоронного документа.
Типовими умовами ліцензійного договору є те, що ліцензіар зобов’язується передати технічну документацію на об’єкт, що передається і надати допомогу в налагодженні виробництва ліцензійної продукції, а ліцензіат здійснює використання придбаного нововведення і виплатити ліцензіарові відповідну ліцензійну винагороду.
У договорі зазначається обсяг прав, наданих за ліцензійним договором. Ліцензія може бути надана як на право виробництва, так і на право збуту продукції; одночасно може бути встановлене кількісне обмеження щодо виробництва і збуту ліцензійної продукції.
Право використовувати предмет може бути надано і на території декількох країн. Чітке визначення території, на якій ліцензіат буде здійснювати експорт, має важливе правове значення.
Під час обрання терміну дії ліцензійного договору зазвичай враховують:
наявність патентного захисту;
умови про передачу удосконалень, конкурентних пропозицій, платежів;
термін морального старіння;
час на освоєння ліцензійної продукції;
можливість партнерів щодо термінів поставок технічної документації.
Термін дії ліцензійного договору 10 років. Часто зберігається можливість автоматичного продовження терміну дії на певний строк, за умови що кожна зі сторін не попередить про відмову за 6 місяців до закінчення терміну.
Щодо дострокового розірвання, то кожна зі сторін має право припинити дію договору, якщо інша сторона не виконує зобов’язань передбачених договором.
Закінчення терміну дії не зобов’язує повертати технічну документацію, а лише припиняє сплату поточних платежів.
За законодавством України договори про передачу права власності не потребують обов’язкової реєстрації, а ліцензійні договори повинні реєструватись в Патентному Відомстві.
Ліцензіар готує проект ліцензійного договору заздалегідь і передає проект ліцензіату. Ліцензіар повинен скласти протокол про наміри, проект операційної угоди, детальний проект ліцензійного договору. Ліцензіат перевіряє проект договору на відповідність світовому рівню новизни і прогресивності.
За передані з ліцензійним договором права на предмет цього договору ліцензіат виплачує ліцензіару певну суму (ліцензійну винагороду). Вартість ліцензії залежить від значної кількості чинників, але зазвичай становить третину від розміру очікуваного прибутку.
У ліцензійних договорах використовують дві основні форми платежів:
роялті – це періодичні відрахування ліцензіата на користь ліцензіара, здійснюють протягом усього терміну дії ліцензії (15–20 % прибутку);
паушальний платіж – одноразовий внесок, сплачують у початковий період.
Зміст ліцензійного договору звичайно не регламентується і визначається вільним волевиявленням сторін.
Ліцензійний договір вважаються дійсним, якщо він укладений у письмовій формі та підписаний сторонами. Зазначена угода набирає чинності стосовно будь-якої іншої особи лише після її реєстрації у Установі, а саме з дати публікації відомостей про це в офіційному бюлетені та внесення їх до Реєстру. За внесення зазначених відомостей до Реєстру та змін до них за ініціативою сторін договору сплачуються збори.
У ліцензійному договорі чітко регламентуються права та обов’язки сторін договору. Крім того, в угоді за виключною ліцензією ліцензіар може обмежити права ліцензіата стосовно:
строку дії угоди (який може бути рівним або меншим за строк дії патенту);
території (конкретним підприємством, областю, країною тощо);
виду використання (тільки продаж об’єкта або тільки його виробництво тощо;
патентів на промисловий зразок: договір про передачу права власності на промисловий зразок також здійснюється на основі ліцензійної угоди, складеної у письмовій формі, що набирає чинності після підписання її сторонами і реєстрації в Установі. Чинність договору для будь-якої іншої особи, як і у попередньому випадку відраховується від дати публікації відомостей про це у офіційному бюлетені та внесення їх до Реєстру, за що також сплачуються збори;
свідоцтва на товарний знак: власник свідоцтва має право видати ліцензію будь-якій особі на використання знака на підставі ліцензійної угоди.
У будь-якому ліцензійному договорі, зазвичай, міститься зобов’язання ліцензіара забезпечити передачу ліцензіатові необхідних знань і досвіду в такому обсязі, який гарантує одержання параметрів продукції чи процесу, досягнутих у виробництві ліцензіара. Це зобов’язує ліцензіара передавати за ліцензійними договорами ноу-хау в повному обсязі, навіть якщо це не долучено до обумовленого переліку.
У світовій практиці відомо чимало випадків, коли надійну охорону секретів виробництва десятиліттями забезпечують самі розробники. Так, наприклад, рецептура виготовлення напою «Кока-Кола» зберігається у секреті понад сто років і застрахована від промислового шпигунства. Понад двісті років не розкривають таємницю виробництва одеколону «4711» у ФРН. Близько сімдесяти років залишається невідомим склад найкращих у світі французьких парфумів «Шанель № 5», які виготовляються з більше сотні різноманітних масел і есенцій.
Заняття 6. Ліцензійний договір, вимоги до його укладання
Мета: ознайомитись умовами використання об’єктів промислової власності, передачею прав на них та зі змістом і структурою ліцензійного договору.
Матеріальне забезпечення: інструкція про подання, розгляд, публікацію та внесення до реєстру відомостей про передачу права власності на винахід (корисну модель) та видачу ліцензії на використання винаходу (корисної моделі) № 644/5835 від 30 липня 2001 р., Інструкція про подання, розгляд, публікацію та внесення до реєстру відомостей про передачу права власності на промисловий зразок та видачу ліцензії на використання промислового зразка № 716/5907 від 17 серпня 2001р.; зразки ліцензійних договорів.