Завдання для самостійної роботи

1. Структура ринку інтелектуальної власності.

2. Фактори, що впливають на функціонування ринку інтелектуаль­ної власності.

3. Класифікація об’єктів інтелектуальної власності як об’єктів оцінки.

4. Розрахунок вартості грошей в часі.

5. Суть законів фінансів.

6. Поняття дисконтування грошового потоку.

7. Формула дисконтованого грошового потоку.

Література: 1–6; 30.

[До змісту] [Попереднє] [Наступне]

[До змісту] [Попереднє] [Наступне]

ТЕМА 9 ВИКОРИСТАННЯ І ПЕРЕДАЧА ПРАВА НА ОБ’ЄКТИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

Методичні рекомендації до вивчення теми

План

1. Поняття ліцензії, види ліцензій.

2. Поняття ліцензійного договору.

1. Поняття ліцензії, види ліцензій

Ліцензією називають письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об’єкта в певній обмеженій сфері (ліцензію). Лі­цензія на використання об’єкта права інтелектуальної власності може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору.

Усі ліцензії прийнято класифікувати за рядом ознак.

Ліцензії за об’ємом прав, які передаються поділяють на:

• виключні – видається лише одному ліцензіату і виключає мож­ливість використання ліцензіаром об’єкта права інтелектуальної влас­ності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об’єкта у зазначеній сфері;

• одиничні (повні) – видається лише одному ліцензіату і виключає можливість видачі ліцензіаром іншим особам ліцензій на використан­ня об’єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, але не виключає можливості використання ліцензіаром цього об’єкта у зазначеній сфері;

• невиключні (проста) – не виключає можливості використання ліцензіаром об’єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обме­жена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на викорис­тання цього об’єкта у зазначеній сфері;

• субліценція – ліцензіат у письмовій формі за згодою ліцензіара може видати повноваження на використання об’єкту інтелектуальної власності іншій особі;

• змішані.

Ліцензії за формою правової охорони класифікують як:

• патентні – ліцензії на об’єкти промислової власності, які компе­тентним державним органом були визнані охороноспроможними і які охороняються охоронними документами, а також ліцензії на розробки;

• безпатентні – ліцензії, на об’єкти промислової власності, на які ще не подані заявки або подані, але охоронні документи ще не видані, а також на ноу-хау;

• комплексні (гібридні).

Ліцензії за місцем знаходження сторін договору бувають:

• міжнародні;

• внутрішні.

Ліцензії залежно від характеру угоди можуть бути:

• добровільні;

• обов’язкові – такі ліцензії видаються у випадку, якщо викорис­тання об’єкта власником патенту неможливе внаслідок того, що в ньому використовується винахід (корисна модель, промисловий зра­зок) іншої особи, який також охороняється патентом;

• примусові – такі ліцензії видаються у двох випадках: перший – якщо цього вимагають суспільні інтереси та інтереси національної безпеки, другий – якщо об’єкт не використовувався або недостатньо використовувався без поважних причин в Україні протягом 3-х років.

Існують й інші види ліцензій:

• перехресна (крос-ліцензія) – взаємна переуступка прав юридич-ними особами при укладенні ліцензійного договору. Перехресна лі­цензія використовується у випадках, коли партнери не можуть здійс­нювати свою виробничу і (або) комерційну діяльність, не порушуючи прав один одного;

• супутня – ліцензія, надання якої є супутнім для укладання основного договору.

Також ліцензії класифікують за предметом ліцензії:

• патентні ліцензії (ліцензії на винахід, корисну модель, промис­ловий зразок);

• ліцензії на торгівельні марки;

• ліцензії на компонування топографії інтегральних мікросхем;

• ліцензії на «ноу-хау» (комерційну таємницю);

• ліцензії на селекційні досягнення (сорт рослин, породу тварин);

• ліцензії на використання об’єктів авторського права.

Придбання або продаж ліцензії є діловою угодою. Факт продажу або купівлі ліцензії юридично оформлюється ліцензійним договором.