Завдання для самостійної роботи

1. Загальні вимоги до міжнародної заявки.

2. Особливості подачі міжнародної заявки.

3. Особливості міжнародного пошуку і міжнародної публікації.

4. Характеристика міжнародної попередньої експертизи.

5. Експертиза міжнародної заявки в Україні.

Література: 1–6; 30.

[До змісту] [Попереднє] [Наступне]

[До змісту] [Попереднє] [Наступне]

ТЕМА 7 АВТОРСЬКЕ ПРАВО ТА СУМІЖНІ ПРАВА

Методичні рекомендації до вивчення теми

План

1. Поняття, об’єкти та суб’єкти авторського права.

2. Поняття, об’єкти та суб’єкти суміжних прав.

3. Охорона авторського і суміжних прав.

4. Права й обов’язки, що надаються учасникам авторсько-право­вих відносин.

1. Поняття, об’єкти та суб’єкти авторського права

Правова охорона творів науки, літератури та мистецтва здійс­нюється відповідно до Закону України «Про авторське і суміжні права» від 20.11.2003 р.

Авторське право, як частина цивільного законодавства, регулює відносини, пов’язані з використанням творів літератури, науки і мис­тецтва. У цих відносинах беруть участь, з одного боку, автори творів, їх спадкоємці, правонаступники та інші володільці авторського права, з другого – організації, зацікавлені у використанні творів: видав­ництва, редакції періодичних видань, кіностудії, телестудії, радіо­станції, театри, концертні організації, фірми звукозапису тощо.

Об’єктами авторського права (ст. 8) є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, а саме:

1. літературні письмові твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо);

2. виступи, лекції, промови, проповіді та інші усні твори;

3. комп’ютерні програми;

4. бази даних;

5. музичні твори з текстом і без тексту;

6. драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореогра­фічні та інші твори, створені для сценічного показу, та їх постановки;

7. аудіовізуальні твори;

8. твори образотворчого мистецтва;

9. твори архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва;

10. фотографічні твори, у тому числі твори, виконані способами, подібними до фотографії;

11. твори ужиткового мистецтва, у тому числі твори декора­тивного ткацтва, кераміки, різьблення, ливарства, з художнього скла, ювелірні вироби тощо;

12. ілюстрації, карти, плани, креслення, ескізи, пластичні твори, що стосуються географії, геології, топографії, техніки, архітектури та інших сфер діяльності;

13. сценічні обробки творів, зазначених у пункті 1 цієї частини, і обробки фольклору, придатні для сценічного показу;

14. похідні твори;

15. збірники творів, збірники обробок фольклору, енциклопедії та антології, збірники звичайних даних, інші складені твори за умови, що вони є результатом творчої праці за добором, координацією або упорядкуванням змісту без порушення авторських прав на твори, що входять до них як складові частини;

16. тексти перекладів для дублювання, озвучення, субтитрування українською та іншими мовами іноземних аудіовізуальних творів;

17. інші твори.

Не є об’єктом авторського права (с. 10):

1. повідомлення про новини дня або поточні події, що мають характер звичайної прес-інформації;

2. твори народної творчості (фольклор);

3. видані органами державної влади у межах їх повноважень офі­ційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стан­дарти тощо) та їх офіційні переклади;

4. державні символи України, державні нагороди; символи і знаки органів державної влади, Збройних Сил України та інших військових формувань; символіка територіальних громад; символи та знаки підприємств, установ та організацій;

5. грошові знаки;

6. розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопере­дач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відпо­відають критеріям оригінальності і на які поширюється право suі-generіs (своєрідне право, право особливого роду).

Суб’єктами авторського права є особи, яким належить суб’єк­тивне авторське право відносно твору. Володільцями цих прав можуть бути автори, їх спадкоємці та інші правонаступники. Права на твори для кожної категорії суб’єктів виникають у зв’язку зі створенням твору, переходом авторських прав у спадщину, згідно з авторським договором.

Найважливішими суб’єктами авторського права є автори творів науки, літератури і мистецтва. Авторами визнаються особи, творчою працею яких створено твір. Авторське право у автора твору виникає відразу після досягнення творчого результату, втіленого в об’єктивну форму, яка забезпечує його сприйняття іншими особами. Для визнан­ня права авторства не потрібне виконання яких-небудь формаль­ностей, чиєї-небудь згоди або якої-небудь угоди.

Авторами визнаються і автори похідних (залежних) творів, зокрема перекладів, переробок, копій творів образотворчого мистецтва. При цьому для виникнення авторського права на похідний твір не має значення, чи охороняється законом первинний твір. Якщо ж він охороняється законом, то повинна бути отримана згода його автора або іншого володільця прав на твір для використання створено­го на його основі похідного твору.

За малолітніх (осіб, які не досягли 14 років), а також повністю недієздатних громадян авторські права здійснюють їх батьки або опікуни як їхні законні представники. Громадяни, визнані обмежено недієздатними, можуть здійснювати свої права лише за згодою приз­начених їм опікунів. Неповнолітні (особи у віці від 14 до 18 років) здійснюють свої авторські права цілком самостійно.

Володільцями авторських прав на твори науки, літератури і мис­тецтва виступають також юридичні особи, які є правонаступниками авторів творів, володільцями похідного авторського права.

Авторське право на твір, створений спільною працею двох і більше осіб (співавторство), належить співавторам спільно, незалежно від того, чи утворює такий твір одне нерозривне ціле або складається з частин, кожна з яких має також і самостійне значення.

Авторське право на колективний твір належить всім авторам, неза­лежно від ступеня творчого внеску кожного зі співавторів і характеру твору. Питання про використання колективного твору вирішується в усіх випадках усіма співавторами на основі одноголосності. Колектив­ний твір, співавторство може бути нероздільним і роздільним. При не­роздільному співавторстві твір являє собою єдине нерозривне ціле, частини якого не мають самостійного значення. При роздільному спів­авторстві колективний твір є єдиним, однак він складається з частин, що мають самостійне значення, і при цьому відомо, ким з авторів створені ці частини. Визнання співавторства нероздільним означає, що авторські права як на твір в цілому, так і на будь-яку його частину здійснюються співавторами тільки спільно. При роздільному співав­торстві використання колективного твору в цілому також здійсню­ється за взаємною згодою всіх співавторів. Однак кожний співавтор вправі самостійно, без згоди інших співавторів, розпоряджатися своєю частиною твору.

Суб’єктами авторського права після смерті автора стають його спадкоємці. Успадкування авторських прав здійснюється або згідно із законом, або за заповітом. У разі успадкування згідно із законом спадкоємцями авторських прав можуть стати тільки громадяни, які є законними спадкоємцями. Якщо померлий автор не мав законних спадкоємців і не залишив заповіту, його авторські права припиня­ються. У разі успадкування за заповітом авторські права можуть бути передані будь-якому громадянинові, незалежно від його громадянства і наявності родинних стосунків з померлим, або юридичній особі, незалежно від профілю її діяльності і місцезнаходження. У більшості країн авторські права спадкоємців діють протягом 50 років після смерті автора, починаючи з 1 січня року, що настає за роком смерті.

Суб’єктами авторського права можуть бути також інші правонас­тупники, і, передусім, видавництва, театри, кіностудії, інші організа­ції, що займаються використанням творів. Вони придбавають автор­ські права на основі укладених з авторами та їхніми спадкоємцями авторських договорів. Правомірно придбані авторські права правонас­тупників визнаються і охороняються нарівні з правами самих авторів.