Порівняльна характеристика підходів до оцінки інтелектуальної власності

Назва підходу	Визначення вартості ОІВ	Переваги	Недоліки	Застосування підходу
Витратний	Визначається витратами на створення еквівалентного за призначен­ням й корисніс­тю ОІВ	Придатний для ОІВ будь-якого типу, а також при відсутності інформації про факти купівлі-продажу схо­жих за призначенням й корисністю ОІВ	Потребує вели­кого обсягу експертних оцінок. Не мо­же бути вико­ристаний для оцінки вартості таких ОІВ, як знак для това­рів і послуг, зазначення місця походже­ння товару тощо	Застосовується завжди як до­датковий засіб для коректу­вання даних, що одержу­ються будь-якими іншими способами, а також у випад­ках, коли не­можливо виз­начити вартість ОІВ іншим чином
Ринковий	Визначається за найбільш ві­рогідною ці­ною на відпо­відному сег­менті ринку схожого за призначенням й корисністю ОІВ	Найбільш адек­ватний, якщо є інформація про факти купівлі-продажу схо­жих за призна­ченням й корисністю ОІВ	Може бути застосований для оцінки вартості масо­вих ОІВ, щодо яких є різно­манітна ринко­ва статистика	Застосовується завжди, якщо достатньо інформації про факти купівлі-продажу схо­жих за призна­ченням й ко­рисністю ОІВ
Прибутковий	Визначається прибутком від використання ОІВ	Може бути застосований для будь-яких ОІВ, що прино­ситимуть прибуток.	Передбачає широке вико­ристання прог­нозних даних, які можуть бути отримані лише експерт­ним шляхом	Застосовується завжди, якщо можна одер­жати дані про прибутки від використання ОІВ

Під методом оцінки розуміють спосіб визначення вартості об’єкта оцінки, послідовність оціночних процедур, які дають можливість реалізувати конкретний підхід до оцінки. У рамках кожного підходу існує кілька методів, що дозволяють розрахувати вартість права на ОІВ у грошових одиницях. Між підходами до оцінки прав на ОІВ і методами оцінки існує зв’язок, який представлений у таблиці 2.

Таблиця 2

Зв’язок між підходами і методами

№	Підхід	Методи
1	Затратний	Метод вартості заміщення
		Метод первісних витрат
		Метод вартості відтворення
2	Ринковий	Метод порівняльного аналізу продаж
3	Дохідний	Метод прямої капіталізації
		Метод надлишкового прибутку
		Метод дисконтування грошових потоків
		Метод звільнення від роялті

Для визначення вартості інтелектуальної власності на підставі витратного підходу використовують такі методи:

метод вартості відтворення – передбачає визначення вартості на створення нової точної копії такого ж самого об’єкта інтелектуальної власності;

метод вартості заміщення – використовується принцип заміщен­ня, який стверджує, що максимальна вартість власності визначається мінімальною ціною, яку варто заплатити під час купівлі об’єкта з аналогічною споживчою вартістю;

метод первісних витрат – базується на фактично наведених витра­тах, вибраних із бухгалтерської звітності підприємства за останні роки.

Ринковий підхід до оцінки має один метод – метод порівняльного аналізу продажів, за яким передбачається порівняння оцінюваного об’єкта з іншими об’єктами, які еквіваленті йому за своєю якістю, призначенням і корисністю та були продані на аналогічному сегменті ринку останнім часом.

Майбутні вигоди підприємства переводять у вартість такими методами:

метод прямої капіталізації – полягає в тому, що загальна вартість капіталу й одержання від його використання прибутку пов’язані між собою позиковим відношенням, яке передбачає повернення капіталу (амортизація) та одержання прибутку від його використання;

метод звільнення від роялті – полягає у припущенні, що інте­лектуальна власність, яка використовується підприємством, йому не належить;

метод надлишкового прибутку – припускає, що продукція, яка випускається з використанням інтелектуальної власності, приносить більше прибутку, ніж без інтелектуальної власності;

метод роялті – визначає вартість об’єкта інтелектуальної власнос­ті як частку від бази роялті (доходу, прибутку, вартості основної сировини).