2. Етапи оцінки інтелектуальної власності

Знання вартості прав на об’єкти інтелектуальної власності має велике значення для прийняття управлінських рішень стосовно цих об’єктів на різних етапах життєвого циклу (створення, правової охорони, комерціалізації і захисту).

Послідовність основних стадій процесу оцінки прав на об’єкти інтелектуальної власності представлена на рис. 9.

Рис. 9. Алгоритм оцінки вартості прав на об’єкти інтелектуальної власності

На першому етапі оцінки необхідно чітко визначитися, що саме є предметом оцінки – один об’єкт чи група об’єктів. Оскільки об’єктом оцінки є не сам результат інтелектуальної діяльності, а право на цей результат, то необхідно встановити, чи існує право і кому воно нале­жить. Якщо право власності відсутнє через закінчення юридичного чи фізичного терміну дії, то немає і предмета оцінки.

Оцінка вартості права на об’єкти інтелектуальної власності згідно з Міжнародним стандартом оцінки здійснюється з метою:

• визначення оподатковуваної бази майна фірми;

• визначення вартості інтелектуальної (промислової) власності, яка вноситься до статутного фонду підприємства;

• визначення вартості предмета ліцензійного договору при пере­дачі прав на об’єкт інтелектуальної власності;

• розміру компенсації, яку необхідно виплатити згідно з чинним законодавством правовласнику інтелектуальної власності за порушен­ня його виключних (майнових) прав та ін.

Необхідність оцінки вартості прав на ОІВ виникає також при постановці ОІВ на бухгалтерський облік, при визначенні ціни ліцензії, при страхуванні і передачі інтелектуальної власності у заставу з ме­тою отримання прибутку, при банкрутстві підприємства в процесі йо­го ліквідації для задоволення позик кредиторів, та в інших випадках.

Вибір мети оцінки у подальшому впливає на вибір підходу, методу і методики оцінки для оцінки вартості прав на об’єкти інтелектуальної власності.

Під базою оцінки розуміють вид вартості, який визначається у конкретній ситуації залежно від мети оцінки і характеристики права на об’єкт оцінюваної інтелектуальної власності. За Національ­ним стандартом України № 1 «Основні положення оцінки майна та немай­нових прав» під базою оцінки розуміють комплекс методичних підхо­дів, методів, оціночних процедур, які відповідають даному виду вар­тості майна.

Основні види вартості, які використовуються при оцінці об’єктів інтелектуальної власності:

• ліквідаційна вартість – вартість, яка може бути отримана за умови продажу об’єкта оцінки у строк, що є значно коротшим від строку експозиції подібного майна, протягом якого воно може бути продане за ціною, яка дорівнює ринковій вартості;

• вартість заміщення – визначена на дату оцінки поточна вартість витрат на створення (придбання) нового об’єкта, подібного до об’єкта оцінки, який може бути йому рівноцінною заміною;

• вартість відтворення – визначена на дату оцінки поточна вар­тість витрат на створення (придбання) в сучасних умовах нового об’єкта, який є ідентичним об’єкту оцінки;

• залишкова вартість заміщення (відтворення) – вартість замі­щення (відтворення) об’єкта оцінки за вирахуванням усіх видів зносу (для нерухомого майна – з урахуванням ринкової вартості земельної ділянки при її існуючому використанні (прав, пов’язаних із земельною ділянкою);

• вартість ліквідації – вартість, яку очікується отримати за об’єкт оцінки, що вичерпав корисність відповідно до своїх первісних функцій;

• спеціальна вартість – сума ринкової вартості та надбавки до неї, яка формується за наявності нетипової мотивації чи особливої заінтересованості потенційного покупця (користувача) в об’єкті оцінки;

• інвестиційна вартість – вартість, визначена з урахуванням конкретних умов, вимог і мети інвестування в об’єкт оцінки;

• вартість у використанні – вартість, яка розраховується, виходячи із сучасних умов використання об’єкта оцінки і може не відповідати його найбільш ефективному використанню;

• оціночна вартість – вартість, яка визначається за встановленими алгоритмом і складом вихідних даних.

Вибір методу до оцінки відбувається залежно від конкретного поєднання об’єкта оцінки, мети оцінки й обраного до оцінки виду вартості. Під підходом до оцінки вартості розуміють загальний спосіб визначення вартості, в рамках якого використовується один чи більше методів оцінки. Національним стандартом України № 1 «Основні по­ложення оцінки майна та немайнових прав» виділені 3 підходи до оцінки (рис. 10). Ці підходи співпадають з підходами, які рекомен­довані міжнародними стандартами оцінки МСО1-МСО4, МСО-2000.

Рис. 10. Підходи до оцінки вартості

Порівняльна характеристика підходів до оцінки інтелектуальної власності представлена у таблиці 1.

Таблиця 1