6. Гострий апендицит (без перитоніту)

6.1. Катаральний апендицит

Режим застосування антибіотиків профілактичний - одноразове інтраопераційне введення цефуроскилу (цефамандолу) або 1 г цефтриаксону.

6.2. Деструктивні форми апендициту

Показане застосування антибіотиків упродовж не менш як 1 добу. Застосовують амоксицилін /клавуланат, цефалоспорини II та III поколінь в комбінації з метронідазолом. У разі збереження ознак системної запальної реакції (гіпертермія, лейкоцитоз) і парезу кишківника, антибактеріальну терапію необхідно продовжувати до повного регресу симптоматики.

Антибактеріальна терапія у разі ускладнених форм абдомінальної інфекції

1. Поширений перитоніт

1.1. Первинний перитоніт

Емпірична антибактеріальна терапія у разі первинного перитоніту може базуватися на різновидності етіологічного збудника. Можуть застосовуватися дві різновидності режимів антибактеріальної терапії: монотерапії (один антибіотик) і комбінованої терапії (кілька антибіотиків одночасно).

Якщо збудником перитоніту є Е. Соli, то в режимі монотерапії рекомендується застосування цефалоспорину III (цефотаксим, цефтриаксон, цефтазидим, цефоперазон) або IV покоління (цефепім, цефпіром), а в режимі комбінованої терапії - комбінації антисиньогнійного пеніциліну (піперацилін, тікарцилін, азлоцилін) з аміноглікозидом або ампіциліну/сульбактаму з аміноглікозидом.

У разі, коли збудником перитоніту є Кlebsiella sрр., то в режимі монотерапії рекомендується застосування одного з фторхінолів, а в режимі комбінованої терапії - цефалоспорину II покоління (цефуроксиму або цефамандолу) в комбінації з аміноглікозидом.

Якщо збудник перитоніту - Рroteus sрр., то рекомендується відповідно піперацилін/тазобактам або комбінація цефокситиму з аміноглікозидом, а якщо Еnterobacter sрр., то - тікарцилін/клавуланат або комбінація амоксациліну/клавуланату з аміноглікозидом.

У разі пневмококової етіології перитоніту рекомендується застосування карбапенемів.

Якщо збудник первинного перитоніту невідомий, то антибактеріальними препаратами вибору вважаються:

• амоксацилін/клавуланат;

• цефалоспорини II покоління + аміноглікозиди.

У разі виділення грибків роду Саndidа призначаються флуконазол або амфотерицин В.

Альтернативний режим передбачає застосування таких антибіотиків і їх комбінацій:

• аміноглікозиди + цефалоспорини III покоління;

• максіпім;

• піперацилін/тазобактам + аміноглікозиди;

• іміпенем/циластатин або меропенем;

• аміноглікозиди + ванкоміцин.

1.2. Вторинний перитоніт унаслідок деструкції органів черевної порожнини

Як правило, вторинний перитоніт має полімікробну етіологію. Найчастіше до асоціації збудників вторинного перитоніту належать Еnterobacteriaceae, Р. Аеruginosa, Еnterococcus sрр, Анаероби. Препаратами вибору при цьому вважаються такі комбінації:

• аміноглікозид + напівсинтетичний пеніцилін або лінкоміцин + метронідазол;

• аміноглікозид + кліндаміцин;

• цефалоспорин III покоління + метронідазол;

• максіпім + метронідазол;

• тікарцилін/клавуланат.

Альтернативний режим передбачає призначення:

• карбапенемів (іміпенем/циластатин або меропенем);

• фторхінолонів + метронідазолу.

1.3. Перитоніт, як наслідок деструктивного панкреатиту

Препаратами вибору вважаються:

• карбапенеми;

• цефалоспорини III покоління + метронідазол;

• максіпім + метронідазол.

Альтернативний режим антибіотикотерапії передбачає призначення:

• фторхінолонів + метронідазолу;

• тікарциліну/клавуланату;

• піперациліну/тазобактаму + аміноглікозиду.

1.4. Післяопераційний перитоніт

Препарати вибору:

• монотерапія - карбапенеми;

• комбінована терапія:

1. максіпім + метронідазол;

2. амікацин (нетілміцин) + метронідазол (або кліндаміцин).

Альтернативний режим:

• фторхінолони + метронідазол;

• піперацилін/тазобактам + аміноглікозид;

• тікарцилін/клавуланат + аміноглікозид.

1.5. Третинний перитоніт

Препарати вибору:

• карбапенеми;

• фторхінолони + аміноглікозиди + метронідазол;

• максіпім + метронідазол;

• тікарцилін/клавуланат.

У разі висіву метицилінрезистентних стафілококів до лікування необхідно додавати ванкоміцин або рифампіцин.

В усіх випадках панкреатогенного і третинного перитоніту доцільне проведення селективної деконтамінації кишківника з обов'язковим застосуванням флуконазолу (або амфотерицину).