6. Завдання для самоконтролю.

А.Завдання для самоконтролю (тестові завдання)

1. Хворий 40 років був прооперований з приводу флегмони поперекової ділянки. У нього знову різко підвищилась температура тіла до 380 С, з’явились явища інтоксикації, зросла кількість лейкоцитів в крові. В рані, яка майже очистилась від некротичних тканин і виповнювалась грануляціями з’явились гнилісні виділення, грануляції стали блідими. Яке ускладнення виникло у даного хворого?

-*Сепсис

- Гнилісна флегмона

- Бешихове запалення

- Алергічна реакція

- Ерізіпелоїд

2. У хворої Н, 35 років, на 5 добу після оперативного втручання з приводу гнійного парапроктиту загальний стан погіршився: зросла температура тіла до 40⁰С, частота пульсу 100 уд/хв, частота дихання 23/хв., АТ 90/50 мм рт.ст. В аналізі крові к-ть лейкоцитів 18х10⁹/л, к-ть паличкоядерних – 16\%. Місцево: прогресують некротичні зміни тканин. Про яке ускладнення слід поміркувати?

-*Сепсис

- Нагноювання рани

- Газова гангрена

- Тазовий перитоніт

- Флегмона тазової клітковини

3. Хворий К., 37 р., отримав опік 60% поверхні тіла, опікова хвороба в стадії

септикотоксемії, температура тіла до 39°С, загальна слабкість, важкість

дихання, загострення рис обличчя. АТ=90\50 мм рт ст., Пульс – 98 уд. на 1 хв. Про яке ускладнення слід подумати?

-*Сепсис

- Пневмонія

- Бешиха

- Лімфангоіт

- Анаеробна инфекція

4 У хворого Н., 47 р. на восьмий день після операції з приводу панкреонекрозу, перітоніту з’явилось підвищення температури тіла до 39°С, анемія, лейкоцитоз, гіпопротеінемія, спленомегалія, токсична енцефалопатія. Яке ускладнення має розвиток у цій ситуації?

-*Загальна гнійна інфекція [сепсіс].

- Гостра печінкова недостатність.

- Гостра ниркова недостатність

- Гострий менінгіт

- Внутрибрюшинна кровотеча

5. У хворої К., 29 р. після операції з приводу флегмонозного маститу на протязі

трьох днів залишається високою температура тіла [ на рівні 39-40°С],

відмічається озноб, Слабість, прливний піт, тахикардія >90 уд. в хв., частота

дихання >20 в хв., гемоглобін 86 г/л кількість лейкоцитів 18*10⁹/л, кількість

палочкоядерних нейтрофилів 24\%, ШОЕ-34 мм/г. Має місто лімфангіт та

регіонарний лімфаденіт на боці ураження. Як характеризувати стан хворої?

-*Загальна гнійна інфекція [сепсис].

- Гостра ниркова недостатність.

- Гостра печінкова недостатність.

- Інтоксикаційна енцефалопатія.

- ДВЗ - синдром

6. Хворий Г. 31 року оперований з приводу флегмони голені. В

Післяопераційному періоді стан хворого погіршився – температура

тіла підвищилась до 39,0 С, частота дихальних рухів 25 в хвилину. При

аускультації в легенях різнокаліберні хрипи. Турбують болі в рані,

слабість, головокружіння. Частота серцевих скорочень – 102 в хвилину. В аналізі крові близько 10\% незрілих лейкоцитів. Чим визване погіршення стану хворого?

-*Развитием сепсиса.

- Развитием дыхательной недостаточности.

- Развитием сердечно-сосудистой недостаточности.

- Прогрессированием воспаления в ране

- Пневмонией.

7. У хворої С. 37 років на 10 день після розкриття флегмони лівого стегна різко погіршився загальний стан. З’явилася жовтяниця склер та шкіри, прогресуюча анемія зі зсувом лейкоцитарної формули вліво. Репаративні і регенеративні процеси в рані сповільнені. Дослідження крові на бактеремію від’ємні. Яке ускладнення виникло у хворої?

-*Септичний шок

- Блискавичний сепсис

- Септикопіємія

- Хронічний сепсис

- септицимія

8 Хвора Б., 32 р., поступила в стаціонар зі скаргами на підвищення температури тіла до 38,5⁰С, біль в дрібних суглобах кисті, схуднення, випадіння волосся виникнення синців на шкірі спонтанно або при невеликих травмах. ЗАК: Нв – 92 г/л, ретикулоцити – 38\%, Л-2,9*10⁹/л, тромбоцити – 90*10⁹/л, ШЗЕ – 40 мм/год. Ro ОГК – невелика кількість рідини в правій плевральній порожнині. Найвірогідніший діагноз?

-*Системний червоний вовчак.

- Гострий лейкоз

- Сепсис

- Ревматоїдний артрит

- Апластична анемія

9. У хворого після операції з приводу остеомієліта правого стегна, ускладненого Міжм'язовою флегмоною перебіг захворювання ускладнився розвитком сепсису. Терміново проведене лікування первинного вогнища: ревізія рани, обробка її протеолітичними ферментами, видалення некротичних тканин, рана щільно ушита, проведена гіпербарична оксигенація. Які дії цього лікування первинного

вогнища виконані неправильно?

-*Ушивання рани

- Хірургічна обробка рани

- Використання протеолітичних ферментів

- Гіпербарична оксигенація

- Видалення некротичних тканин

10. В приймальне відділення поступила хвора зі скаргами на біль і наявність ущільнення в лівій сідниці, високу температуру тіла, які виникли через 8 діб після внутрішньом’язової ін’єкції. Про яке захворювання Ви можете перш за все подумати?

-*Післяін’єкційний абсцесс

- Фурункул

- Карбункул

- Бешиха

- Гематома

.

11. У хворої 60 років, яка страждає на цукровий діабет, на протязі тижня

спостерігається висока гарячка з ознобами. Тиждень тому прооперована з

приводу післяінєкційного абсцесу; виділень з рани немає. Запідозрено сепсис.

Яке лабораторне обстеження необхідно провести в цьому випадку?

-*Бактеріологічне дослідження крові тричі на протязі 45 хв. До призначення

антибіотиків та бактеріоскопія крові

- Бактеріологічне дослідження крові щоденно на протязі трьох днів

- Бактеріологічне дослідження крові на протязі тижня

- Бактеріологічне дослідження крові та реакція Відаля

- Бактеріологічне дослідження крові та визначення антитіл за допомогою ІФА

12. У хворого 31 року через 3 місяці після розкриття під місцевим знеболенням гострого підшкірного парапроктиту знову з’явились клінічні прояви ішіоректального парапроктиту. Які з перечислених хірургічних втручань могли попередити рецидив парапроктиту?

-* Розкрити гнійник під загальним знеболенням з ліквідацією його внутрішнього отвору.

- Розкрити гнійник під загальним знеболенням.

- Розкрити гнійник і широко дренувати його порожнину.

- Розкрити гнійник і налагодити активну аспірацію гною.

- Застосувати пункційний метод лікування гнійника.

Б.Ситуаційні задачі для самоконтролю:

1. Хворий, 22 років, ін’єкційний наркоман, звернувся до дільничного терапевта зі скаргами на лихоманку протягом 11 діб, задишку, малопродуктивний кашель, загальну слабкість, швидку втомлюваність, відсутність апетиту. Об`єктивно: стан важкий. Пульс – 110/хв. ЧД – 30/хв. АТ – 110/60 мм рт. ст. Над легенями – легеневий звук, жорстке везикулярне дихання. Серцеві тони послаблені, акцент ІІ тону над легеневою артерією, над основою груднини – систолічний шум, помірна тахікардія. Помірне збільшення селезінки і пахових лімфовузлів зліва. Рентгенологічно: розширення правих відділів серця, в легенях – дрібновогнищева дисемінація. В крові: еритроцити 2,9*10¹²/л, Hb 98 г/л, тромбоцити 130*10⁹/л, лейкоцити 12,5*10⁹/л, Е-1\%, мієлоцити-2\%. Ю-4\%, П-14\%, С-65\%, Л-11\%, М-3\%, ШОЕ 65 мм/год. Який найбільш вірогідний діагноз у хворого?

*Сепсис

2. Хвора 65 років скаржиться на біль в прямій кишці, який відмічає 6 діб. Оглянута прок-тологом, діагностована хронічна анальна тріщина з інфільтратом. Рекомендовано консервативне лікування: антибіотики, компрес на анальну ділянку, свічки. Через 2 доби оглянута повторно – інфільтрат збіль-шився, з’явилась флюктуація та крепітація. Діагностовано гострий анаеробний пара-проктит. Хворій необхідно провести:

*Розкриття гнояка під в/в знеболенням в ургентному порядку

Лiтература:

1. Трещинский А.И., Саенко В.Ф. Сепсис и антибактериальная терапия. Сборник статей и рефератов // К.: Норапринт, 1997. - 144 с.

2. Возіанов О.Ф., Пасечніков С.П., Андреєв А.О. Проблеми антибактеріальної терапії грам-негативного сепсису // Урологія, №4, 1998. -С. 39-45.

3. Белобродов В.Б. Сепсис // Москва, 2000. -13 с.

4. Гельфанд Б.Р. Антибактериальная терапия при отдельньїх формах абдоминальной хирургической инфекции // Соnsilicum medicum, приложение "Хирургия" - Меdіа Меdіса, 2000. - С. 3-6.

5. Тюрин В.П., Тихонов Ю.Г. Антибактериальная терапия инфекционного эндокардита // Клиническая микробиология и антимикробная химиотерапия, №2, т. 2, 2000. - С. 31 -40.

6. Рекомендации Американского общества инфекционнных болезней. Приложение "Микозы" - Практические рекомендации по лечению системного кандидоза // Медицина світу, 2002 - С. 12-30.

7. Гельфанд Б.Р., Гологорский В.А. Гельфанд Е.Б. Кандидозная инфекция в хирургии и интенсивной терапии // Инфекции и антимикробная терапия, №1, т. 2., 2000. - С. 24-30.

8. Мальцев Л.А., Усенко Л.В., Мосенцев Н.Ф. // Сепсис // Днепропетровск, 2004 -158 с.

9. Зарцкого Я.Л. // Хирургическая Инфекция // Киев, 2009-295с.

10. Саенко В.Ф., Десятерик В.Н., Перцева Т.А., Кривицкий Ю.М., Шаповалюк В.В. // Сепсис и нозокомиальная инфекция // Кривой Рог, 2002 -225 с.

11. Катерина Дж.М., Кахан С. Медицина неотложных состояний. -М.:МЕДпресс-информ, 2005.-336с.

12. Руководство по скорой медицинской помощи/ Под ред. Верткина А.Л., Хубутий М.Ш. - М.: ГОЗТАР-Медиа, 2006. - 784с.

13. Бунин К.В. Неотложная терапия при инфекционных болезнях. – Спб., 1983

14. Возианова Ж.И. Инфекционные и паразитарные болезни. В 3-х томах – К., 2002

15. Грачева Н.М. клиническая химиотерапия инфекционных болезней. – Спб., 1991

16. Чайцев В.Г. Неотложные состояния при основных инфекциях. – Спб., 1982

17. Черкасский Б.Л. Инфекционные и паразитарные болезни: справочник эпидемиолога. – М., 1994

18. Чернов Б. Фармакотерапия неотложных состояний: справочник/пер. с англ. – М., 1999

19. Шувалова Е.П. Ошибки в диагностике инфекционных болезней. – Спб., 1985

20. Шувалова Е.П. Инфекционные болезни. – Ростов н/Д., 2001.

21. Войно-Ясенецкий В.Ф. Очерки гнойной хирургии – М, - Спб.:

ЗАО «Издательство БИНОМ» 2000 – 704с, ил.