Завдання для самостійної роботи:

Слідчий, при призначенні трасологiчної експертизи направив експерту протокол огляду місця події, відмичку, знайдену на місці події та замок від приміщення, з якого була здійснена крадіжка.

Експерт повернув протокол огляду i вказав в супровідному листі, що буде використовувати при проведенні експертизи тільки свої спеціальні знання, а знайомитись йому з матеріалами кримінальної справи нема необхідності.

Наскільки вірна позиція експерта?

Методичні вказівки до вивчення теми:

Змістом поняття “слідчі дії” охоплюються далеко не всі процесуальні дії, які провадить слідчий в процесі досудового слідства. В теорії кримінального процесу слідчими прийнято називати лише ті процесуальні дії, які, на відміну від інших (наприклад, вибір запобіжного заходу, роз’яснення прав учасникам процесу і т.д.), направлені на виявлення, фіксацію і перевірку фактичних даних, які набувають доказового значення у справі. В процесі вивчення теми “Доказування” слід засвоїти, що слідчі дії є основним і найбільш розповсюдженим засобом збору доказів, за допомогою яких встановлюються всі обставини вчинення злочину (ч.1 ст.66 КПК України). Вищевказане слід враховувати при визначенні поняття і сутності слідчих дій.

КПК України передбачає виключний перелік слідчих дій. З метою його усвідомлення необхідно ознайомитися з глгл. 14-18, а також зі стст. 107, 143 КПК України.

Далеко не у кожній кримінальній справі в ході розслідування повинні проводитися всі слідчі дії, які визначені законом. В залежності від конкретних обставин слідчий самостійно вирішує питання щодо проведення деяких з них та визначає їх послідовність.

Знання переліку слідчих дій – основа для їх класифікації. При підготовці до відповіді на дане питання необхідно ознайомитися з навчальною літературою і класифікувати слідчі дії в залежності від різних підстав, наприклад, в залежності від мети, яку переслідує службова особа при провадженні тієї чи іншої слідчої дії, від їх процесуальної форми і т.п.

В ході підготовки до занять з цієї теми необхідно усвідомити систему слідчих дій, які за цільовою ознакою спрямовані на збирання доказів (допит, обшук, виїмка, огляд, освідування, провадження експертизи, тощо) та їх перевірку (очна ставка, відтворення обстановки і обставин події і т.п.). Проведення слідчих дій є головним способом створення доказової бази у справі.

Необхідне засвоєння теоретичних питань передбачає вміння дати процесуальну характеристику слідчим діям. Разом з цим пропонується дотримуватися такої послідовності: а) підстави для проведення (юридичні і фактичні); б) їх мета; в) учасники; г) порядок проведення; д) процесуальне оформлення результатів. Предмет обговорення питань не охоплює проблеми тактики і психології проведення слідчих дій, оскільки вони вивчаються відповідно криміналістикою і судовою психологією.

  Нормативні акти і література:

• Аленин Ю.П. Процессуальные производства следственных действий. – Кировоград, 2010

• Бандурка О.М. Професійна етика працівників органів внутрішніх справ: Навгод. Посібник. – Харків: Вид-во НУВС, 2001.

• Бацько І.М. Удосконалення процесуальної регламентації протоколювання слідчих дій та додатків до протоколів // Наук. Вісник ДЮІ МВС України. – 2008 - №3.

Європейська конвенція про захист прав і основних свобод людини. Від 4.11.1996р. // Офіційний вісник України. – 1998. – № 13.

Закон України “Про дію міжнародних договорів на території України” від 10 грудня 1991 р. // ВВР України. – 1992. – № 10. – Ст. 137.

Інструкція “Про порядок зносин органів внутрішніх справ України з компетентними правоохоронними органами іноземних держав з питань запобігання, розкриття та розслідування злочинів”, затверджена Наказом МВС України № 600 від 6 вересня 1995 р.

• Каркач, Суходубов В. Нагляд за дотриманням законності при проведенні обшуку та виїмки // Вісник Прокуратури. – 2003. – № 1 (19). – С. 50-52.

• Каткова Т.В., Кожевников Г.К. Зразки бланків процесуальних та інших документів у кримінальній справі: Практ. посібник. – Х.: “Рубікон”, 2001.

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 р. № 8 “Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах” // Збірник Постанов Пленуму Верховного Суду України (1963-1997 роки) із змінами і доповненнями за станом на 8 лютого 1998 року. – Сімферополь: “Таврія”, 1998.

• Хазін М.А., Бойко М.Д. Кримінально-процесуальні акти дізнання та досудового слідства. – Київ, 2006.

• Черненко А.П. Кримінально-процесуальна регламентація слідчих дій: Монографія. – Дніпропетровськ, 2005.

• Шейфер С.А. Следственные действия. Система и процессуальная форма. – М., 1981.

• Экспертизы в судебной практике / И.В. Гончаренко, В.Е. Бергер, Т.В. Варфоломеева и др. – К., 1987.