- •Предмет економічної теорії. Цілі та функції економічної теорії.
- •Які товари і послуги необхідно виготовляти і в якій кількості; 2) як ці товари і послуги треба виробляти; 3) для кого виробляти.
- •Економічні закони, їх об’єктивний характер. Використання економічних законів.
- •Основні етапи становлення та розвитку економічної теорії як науки.
- •Методи вивчення соціально-економічних процесів. Критерії істинності економічних знань.
- •Продуктивність та інтенсивність праці. Роль фКіС у підвищенні продуктивності праці.
- •Суспільне виробництва та його структура.
- •Валовий національний продукт.
- •Чистий продукт. Національний дохід.
- •Національне багатство та його економічна структура.
- •Необхідний і додатковий продукт. Норма додаткового продукту.
- •Ефективність суспільного виробництва та її визначення.
- •Фази руху суспільного продукту : виробництво. Розподіл, обмін та споживання.
- •Поняття та економічний зміст власності. Суб’єкти та об’єкти власності.
- •Форми власності. Різноманітність форм власності , їх вільне змагання.
- •Сучасні форми власності в Україні. Закон України «Про власність».
- •Форми приватизації:
- •Способами приватизації є:
- •Суть та функції розподілу.
- •Поняття доходів, їх форми та структура.
- •Номінальна та реальна заробітна плата.
- •Суспільні фонди споживання : формування та структура їх використання.
- •Сімейні доходи : джерела формування та структура використання. Мінімальний споживчий бюджет.
- •Проблеми соціальної захищеності населення.
- •Товарне виробництво, його характерні риси та роль в економічному розвитку суспільства.
- •Поняття та властивості товару. Товарні риси спортивних послуг.
- •Двоїстий характер праці, яка створює товар.
- •Індивідуальні та суспільно-необхідні витрати праці. Величина вартості товару.
- •Походження,суть і функції грошей.
- •Закони грошового обігу.
- •Інфляція, її суть, причини і види. Соціально-економічні наслідки інфляції. Антиінфляційна політика держави.
- •Закон вартості та його функції.
- •Поняття ринку, причини його виникнення та умови функціонування.
- •Функції та структура ринку.
- •Види ринків. Їх особливості та характерні риси.
- •Ринкова інфраструктура, її формування та значення.
- •Ринкова ціна. Механізм та фактори ринкового ціноутворення.
- •Державний бюджет : особливості його формування та використання.
- •Бюджетний дефіцит, причини його виникнення та шляхи подолання.
- •Форми та методи державного регулювання ринкової економіки.
- •Основні принципи підприємницької діяльності
- •Форми підприємницької діяльності.
- •Малі підприємства : суть, шляхи створення та принципи діяльності
- •Система розподілу доходів кооперативних підприємств.
- •Акціонерні підприємства : сутність, форми становлення та функціонування.
- •Державні підприємства в ринковій системі : структура, функції та принципи господарської діяльності.
- •Суть та принципи організації комерційного розрахунку.
- •Фонди підприємства та їх структура.
- •Кругообіг та обіг виробничих фондів підприємства.
- •Основні та оборотні фонди підприємства. Амортизація. Фізичний та моральний знос основних фондів.
- •Собівартість продукції, фактори її формування та зниження.
- •Валовий та чистий дохід підприємства.
- •Прибуток, як показник ефективності господарської діяльності підприємства. Розподіл та використання прибутку.
- •Рентабельність підприємства. Норма рентабельності. Шляхи підвищення рентабельності.
- •Ціна, її сутність та об’єктивні основи. Функції та види цін в ринковій економіці.
- •Сутність та основні принципи маркетингу.
- •Основні функції та види маркетингу.
- •Цінні папери, їх види та роль в ринковій економіці : задачі, функції фондових бірж.
- •Акції, їх види. Курс акцій. Контрольний пакет акцій.
- •Монополія і конкуренція в ринковій економіці. Антимонопольне законодавство.
- •Сутність підприємства.
- •Види підприємств та умови їх функціонування в ринковій економіці.
- •Сутність менеджменту та його необхідність. Сучасні вимоги до менеджменту.
- •Функції та основні напрямки розвитку менеджменту.
- •Основні принципи та функції управління.
- •Сутність, джерела та фактори нагромадження. Норма нагромадження.
- •Структура фонду нагромадження, шляхи оптимізації фондів нагромадження та споживання.
- •Економічне зростання та його типи.
- •Економічна рівновага і циклічність
- •Сутність та причини економічних циклів, фази економічного циклу. Основні причини економічної кризи в Україні.
- •Сутність зайнятості та безробіття. Причини та види безробіття.
- •Державне регулювання зайнятості в умовах ринкової економіки.
- •Соціальний захист населення та його принципи. Основні направлення соціальної політики держави.
- •Сутність світового господарства. Об’єктивні умови його становлення та етапи розвитку.
- •Основні риси та тенденції розвитку сучасного світового господарства.
- •Структура світового господарства.
- •Міжнародний поділ праці та закономірність його розвитку.
- •Міжнародна економічна інтеграція : суть та форми розвитку.
- •Міжнародна торгівля : сучасні види та структура.
- •Міжнародна міграція капіталу та робочої сили.
Суть та принципи організації комерційного розрахунку.
В умовах ринкової економіки керівник підприємства (підприємець) досягає прибуткового ведення виробництва завдяки комерційному розрахунку. Повний господарський розрахунок або в сучасній термінології «комерційний розрахунок» є методом ефективного господарювання. Комерційний розрахунок є природним розвитком господарського розрахунку в умовах становлення ринку. При командно-адміністративній економіці господарський розрахунок носив формальний характер, оскільки порушувався принцип госпрозрахунку – рентабельна робота підприємств, свобода дій (свобода була в певних рамках, які встановлювалися державою через систему директивних показників). Тільки перехід до ринку створив передумови до появи реального розрахунку, а саме – комерційного розрахунку. В економічній науці комерційний розрахунок розглядається в двох аспектах: як економічна категорія і як метод господарювання. Як економічна категорія комерційний розрахунок – це система економічних відносин, що виникають з приводу співвідношення витрат і результатів господарської діяльності з метою максимізації прибутку. Як метод господарювання комерційний розрахунок є елементом економічного управління і полягає в:
координації суспільних інтересів з інтересами підприємств;
співвідношенні витрат і результатів господарської діяльності;
забезпеченні безпосереднього прямого зв'язку між ефективністю і доходами членів колективу;
державній дії на підприємства завдяки економічним інструментам – податки, кредит, державні замовлення і контракти.
Сутність комерційного розрахунку розкривається якнайповніші в його принципах.
Основними принципами комерційного розрахунку є:
економічна самостійність:
самоокупність і самофінансування:
матеріальна зацікавленість в підвищенні ефективності господарської діяльності:
повна економічна відповідальність за результати роботи:
контроль за діяльністю підприємств з боку держави і кредитно-фінансової системи.
Справжній комерційний розрахунок може бути забезпечений лише при одночасному здійсненні всіх принципів. Ігнорування хоча б одного з них перетворює комерційний розрахунок на формальність.
Економічна самостійність припускає, що підприємство:
вільно вибирає види діяльності;
самостійно складає плани своєї роботи на основі державних замовлень і договорів з госпрозрахунковими підприємствами, а також виходячи з власних оцінок потреби ринку в послугах і товарах і своїх можливостей;
самостійно вибирає постачальників, асортимент сировини, що закупляється, напівфабрикатів і т.д.;
самостійно встановлює ціни на товари і послуги виходячи з ринкової ситуації, власних витрат і доходів;
самостійно вибирає джерела формування фінансових ресурсів для господарської діяльності;
самостійно здійснює зовнішньоекономічну діяльність;
самостійно здійснює наймання робочої сили;
самостійно розподіляє і використовує чистий прибуток підприємства.
Кожне підприємство має повністю покривати свої витрати з рахунку одержуваних доходів. Самоокупність забезпечує просте відтворення на підприємстві. Проте цього недостатньо для забезпечення справжнього розрахунку, оскільки це не дозволяє розширити господарську діяльність. Тому кожне підприємство має забезпечити не тільки самоокупність, але й певне перевищення грошового доходу над витратами, тобто прибутковість в діяльності. Забезпечення підприємств ресурсами на комерційній основі в повному обсязі, тобто по верхній межі пропорції розподіл грошового доходу і утворює систему, що отримала назву самофінансування. Матеріальна зацікавленість колективу і окремих працівників утілюється в такій системі розподілу доходів і стимулювання праці, за якої і колектив, і окремі працівники зацікавлені в розширенні господарської діяльності при одночасній економії витрат і підвищенні ефективності господарювання. Цей принцип прояву в організації оплати праці відповідно до його кількості і якості, а також у використанні доходів.
Принцип матеріальної відповідальності підприємства за результати своєї роботи припускає обопільну матеріальну відповідальність підприємства і всіх суб'єктів, з якими він вступає у госпрозрахункові відносини. Підприємство несе відповідальність:
перед бюджетом за своєчасну сплату податків;
перед банками;
перед постачальниками за виконання договірних відносин.
Принцип матеріальної відповідальності розповсюджується також на працівників підприємства: вони відповідають за недостачі, безгосподарність й ін. Контроль грошима за фінансово-господарську діяльність здійснюється усередині підприємства шляхом обліку і аналізу результатів роботи. Контроль грошима здійснюється постачальниками і покупцями в ході виконання договорів. Банки проводять контроль в ході кредитування, а також через систему розрахунків, фінансові органи по платежах до бюджету. Іншими словами, комерційний розрахунок – це метод господарювання, що реалізовує на рівні підприємства товарно-грошові відносини. Товарно-грошові відносини можуть бути тільки на підприємствах-товаровиробниках. Причому під підприємством мається на увазі будь-яка господарська форма: завод, фабрика, майстерня і т.п., що безпосередньо виробляють продукцію або надає послуги на комерційній основі. Як результат комерційної діяльності підприємство-товаровиробник має одержувати прибуток, дохід. Поняття комерційного розрахунку в чистому виді не застосоване до невиробничих структур та будь-яких органів управління, бюджетних організацій будь-яких видів. Невиробничі структури не є за своїм статусом комерційними організаціями, кінцевим завданням яких є отримання прибутку. В невиробничих структурах застосовуються окремі елементи комерційного розрахунку. При використанні механізму комерційного розрахунку без мети отримання комерційного результату – прибутку – створюється тільки видимість товарно-грошових відносин. Підбиваючи підсумок сутнісних характеристик комерційного і господарського розрахунку, можна зробити висновок, що комерційний розрахунок – це метод господарювання, що реалізує на рівні підприємства – товаровиробника товарно-грошові відносини. Господарський розрахунок в умовах ринкових відносин є модифікацією комерційного розрахунку, реалізованого на рівні структурних підрозділів підприємства. Виходячи з цього поняття, терміни господарський розрахунок, внутрішньогосподарчий розрахунок, внутрішньовиробничий госпрозрахунок – синоніми одного поняття.