3. Повноваження прокурора у попередньому розгляді справи. Правові засоби забезпечення прав неповнолітнього.

Судовому розгляду справи передує попередній її розгляд, в якому участь прокурора є обов’язковою, де прокурор викладає суду думку щодо п’яти питань, передбачених ст. 237 КПК України, а саме:

1. чи підсудна справа суду, на розгляд якого вона надійшла;

2. чи немає підстав для закриття справи або її зупинення;

3. чи складено обвинувальний висновок відповідно до вимог КПК України;

4. чи немає підстав для зміни, скасування або обрання запобіжного заходу;

5. чи не було допущено під час порушення справи, провадження досудового слідства порушень КПК України, без усунення яких справу не може бути призначено до судового розгляду.

У п.3 постанови №5 від 16.04.04 року „Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх ” Пленум Верховного Суду України роз’яснив, що при попередньому розгляді таких справ необхідно також з’ясувати:

1) чи не порушено право на захист неповнолітнього;

2) чи немає підстав для зміни, скасування або обрання запобіжного заходу.

А тому, при попередньому розгляді справи щодо особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину у віці до 18 років, прокурор має висловити свою думку з приводу, чи не було порушено її право на захист.

Якщо на досудовому слідстві порушено право неповнолітнього на захист і без усунення цього порушення справу не може бути призначено до судового розгляду, прокурор має заявити клопотання про направлення справи на додаткове розслідування на підставі ст.246 КПК України.

Коли право на захист неповнолітнього порушено при вчиненні окремих процесуальних дій, за відсутності інших підстав для направлення справи на додаткове розслідування, у подальшому не допускається використовування прокурором під час виступу в дебатах і судом відповідних протоколів, як джерел доказів, на обґрунтування своїх висновків про винність підсудного у вчиненні злочину.

Крім того, слід мати на увазі, що не дивлячись на те, що відповідно до вимог ст. 248 КПК України при попередньому розгляді можуть бути закриті як справи, що надійшли до суду з обвинувальним висновком ( зокрема, за актом амністії), так і справи, що надійшли до суду від прокурора з постановами прокурора чи слідчого, погодженими з прокурором, про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності із закриттям кримінальної справи. На цій стадії передбачена можливість закриття справи за всіма підставами, зазначеними у даній статті.

Однак, відповідно до п.10 постанови № 6 Пленуму ВС України від 30.5.2008 року „Про практику застосування кримінально-процесуального законодавства при попередньому розгляді кримінальних справ у судах першої інстанції”, кримінальна справа, яка надійшла до суду з обвинувальним висновком або з постановою прокурора у порядку ст. 9 КПК України, з підстав, передбачених ч.1 ст. 97 КК і ч.1 ст. 447 КПК України, тобто щодо неповнолітнього, який вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, не може бути закрита на стадії попереднього розгляду із застосуванням до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру, оскільки при розгляді справ даної категорії діє спеціальна норма, яка передбачає обов’язкове призначення справ даної категорії до судового розгляду. У таких випадках питання про закриття справи із звільненням обвинуваченого неповнолітнього від кримінальної відповідальності вирішується під час судового розгляду справи, згідно зі ст. 282 КПК України.

Під час попереднього розгляду справи прокурор також має висловити думку, чи немає підстав для зміни, скасування або обрання запобіжного заходу.

Відповідно до ст.434 КПК України, запобіжний захід у вигляді взяття під варту до неповнолітнього може застосовуватися лише у виняткових випадках, коли це зумовлено тяжкістю злочину, у вчиненні якого той обвинувачується, за наявності підстав та у порядку, передбачених ст.ст.148,150,155 КПК України, а також якщо є підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання обвинуваченим (підсудним) процесуальних обов’язків, які випливають із ч.2 ст.148 КПК України, і його належної поведінки.

Висловлюючи суду думку з цього питання, відповідно до ст.150 КПК України, прокурор має враховувати стан здоров’я неповнолітнього, його сімейний і матеріальний стан, стосунки з батьками, дієвість існуючого контролю за його поведінкою, вид діяльності, місце проживання, дані про попередні судимості, соціальні зв’язки, схильності, спосіб життя, поведінку під час провадження досудового слідства.

Водночас слід мати на увазі, що виходячи з конкретних обставин справи і тяжкості злочину та з урахуванням особи неповнолітнього, умов його життя і виховання, стосунків з батьками, а також даних про здатність батьків, опікунів, піклувальників забезпечити належний контроль за поведінкою неповнолітнього, найбільш доцільною є передача неповнолітнього під їхній нагляд, а осіб, які виховуються в дитячих установах, під нагляд адміністрації цих установ (ст. 436 КПК України).

Слід відмітити, що зміна запобіжного заходу неповнолітньому в суді може бути як при попередньому так і судовому розгляді справи, тобто тоді, коли відпала необхідність тримання його під вартою.

При вирішенні цих питань при попередньому розгляді справи в суді прокурор повинен мати виважену, переконливу і принципову позицію.

Враховуючи те, що відповідно до п.10 ст.253 КПК України питання про розгляд справи у відкритому чи закритому судовому засіданні вирішується суддею на стадії попереднього розгляду справи, а прокурор має висловити свою думку з цього питання, необхідно врахувати, що згідно зі ст. 20 КПК України розгляд всіх справ у судах відкритий, але у справах про злочини осіб, які не досягли 16-річного віку допускається закритий розгляд справи за мотивованою ухвалою суду чи постановою судді. Суд, з урахуванням конкретних обставин справи, може вирішити питання про її розгляд у закритому засіданні.

При цьому вироки у справах, які розглядались у закритому судовому засіданні, оголошуються публічно.